Справа № 357/590/25
3/357/828/25
07.04.2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспортні дані та РНОКПП відсутні в матеріалах справи, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 212968 від 04.01.2025 року: 04.01.2025 року о 20 год. 49 хв. в м. Біла Церква, проспект Незалежності, 44, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу чи у лікаря нарколога у встановленому законом порядку відмовився.
Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 під час розгляду справи пояснив, що того вечора приїхав до знайомого та припаркувавши свій автомобіль, пішов відпочивати. Згодом до ОСОБА_1 зателефонував чоловік сестри та повідомив, що ОСОБА_1 розшукують працівники поліції, оскільки його транспортний засіб заблокував інший автомобіль, тому необхідно перепаркувати автомобіль ОСОБА_1 .
Вийшовши надвір, ОСОБА_1 побачив поліцейських, котрі попросили перепаркувати автомобіль «Kia Ceed», належний ОСОБА_1 , тому що вказаний транспортний засіб заблокував інший автомобіль, при цьому власнику іншого автомобіля, потрібно було виїхати. Тому на прохання поліцейських, ОСОБА_1 від'їхав на своєму автомобілі, після чого працівники поліції запитали чи має ОСОБА_1 посвідчення водія та чи не вживав він алкогольних напоїв, на що ОСОБА_1 підтвердив, що вживав алкоголь.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Босенко Ю.Г. просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Так, адвокат Босенко Ю.Г. пояснив, що того дня ОСОБА_1 приїхав на автомобілі додому та відпочивав, при цьому вживав алкогольні напої. Згодом до ОСОБА_1 зателефонували працівники поліції та попросили вийти та перепаркувати належний ОСОБА_1 автомобіль. ОСОБА_1 вийшов та на прохання поліцейських від'їхав на автомобілі та припаркував його у іншому місці, після чого поліцейські почали запитувати чи вживав ОСОБА_1 алкоголь та вимагали пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд, оскільки вживав алкоголь, а керувати автомобілем його попросили саме працівники поліції, тому адвокат Босенко Ю.Г. вказав, що в даному випадку мало місце провокації з боку працівників поліції. Крім цього захисник вказав, що ОСОБА_1 беззаперечно не відмовлявся від проходження огляду.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката Босенка Ю.Г., дослідивши докази, що містяться в справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 212968 від 04.01.2025 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.01.2025, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, копію листа №03-05/2525 від 19.12.2023, копію постанови серії ЕНА № 3791200 від 04.01.2025, рапорт від 04.01.2025, відеозаписи, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначається також Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).
У диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи встановлено, що 04.01.2025 року о 20 год. 49 хв. в м. Біла Церква, проспект Незалежності, 44, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Під час спілкування, працівники поліції виявили у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, а також ОСОБА_1 особисто підтвердив поліцейським, що вживав алкогольні напої, тому ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу або в найближчому визначеному для цього закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимог п.2.5 Правил дорожнього руху.
Суддя відхиляє доводи сторони захисту з приводу невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, як такі, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не спростовують його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема суддя зазначає, що доводи захисту стосовно провокації з боку поліцейських є необґрунтованими. Дійсно відеозаписи відображають, що працівники поліції просили перепаркувати автомобіль «Kia Ceed», оскільки вказаний автомобіль стояв, заблокувавши інший транспортний засіб. Водночас вбачається, що першочергово поліцейські не вбачали у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, натомість згодом на запитання поліцейських ОСОБА_1 підтвердив, що вживав алкогольні напої, після чого керував автомобілем. Матеріали справи вказують, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, відтак цілком обізнаний з Правилами дорожнього руху України.
При цьому норми п.1.5 Правил дорожнього руху регламентують, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Тому ОСОБА_1 було відомо, що згідно пункту 2.9(а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтак, оскільки ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, тому на прохання поліцейських перепаркувати автомобіль, повинен був повідомити працівникам поліції, щодо факту вживання ним алкогольних напоїв та неможливості керування автомобілем.
При цьому відеозаписи відображають, що були інші особи, котрі не вживали алкогольних напоїв та мали змогу перепаркувати транспортний засіб, однак ОСОБА_1 особисто прийняв рішення сісти за кермо автомобіля та керувати ним.
Крім цього варто вказати, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами, про що був обізнаний, тому взагалі не мав права керувати автомобілем, про що також не повідомляв працівникам поліції та всупереч даних обставин здійснив керування автомобілем.
Також суддя зазначає, що доводи захисника стосовно того, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду спростовуються наявним відеозаписом, з якого вбачається, що працівники поліції неодноразово вимагали у ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, натомість останній ігнорував вимоги поліцейських, ухилявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та фактично його не проходив. Водночас поліцейські неодноразово роз'яснювали ОСОБА_1 , що якщо останній не пройде огляд або буде уникати проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, то останнього буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП. При цьому слід вказати, що ОСОБА_1 особисто повідомляв працівникам поліції, що він вживав алкогольні напої та останній цілком усвідомлював, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, що було би зафіксовано під час проходження огляду. Крім цього варто зазначити, що поведінка ОСОБА_1 відображає бажання останнього в ухиленні від проходження огляду з метою уникнення передбаченої відповідальності та свідчить про фактичну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння
Враховуючи встановлені обставини, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП встановлена та підтверджується наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35, 40-1, 130, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО.О. Гребінь