Справа № 357/18226/24
Провадження № 2/357/754/25
( ЗАОЧНЕ )
01 квітня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Любченко А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
У грудні 2024 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Алієва Н. звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 23 215,48 грн за наступними кредитними зобов'язаннями: кредитним договором № 7244678498 від 30.04.2020; договором № 2295891 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.08.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7244678498. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами та правилами надання коштів у позику, які розміщені на веб-сайті товариства та беззастережно приєднався до умов договору. Позивач повністю виконав умови кредитного договору надавши відповідачу кредитні кошти, натомість відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання. 07.10.2016 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» було укладено договір факторингу № ТАСЦФР-10-2016, відповідно до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передає новому кредитору свої права имоги до позичальників, а ТОВ «Таскомбанк» набуває права вимоги за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти. 15.05.2024 між АТ "Таскомбанк" та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф, відповідно до умов якого, ТОВ "Таскомбанк" зобов'язалося відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами. Відповідно до додатку №1 до договору факторингу № НІ/11/19-Ф ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20684,98 грн., з яких: 9737,63 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 1497,79 грн. - сума заборгованості за відсотками; 9449,56 - загальна заборгованість по комісії.
Також, 27.08.2021 між ТОВ «Лінеура» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2295891, за допомогою ІТС товариства, доступ якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток, в порядку передбаченому Законом України « Про електронну комерцію». 17.05.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 17052023 у відповідності до якого ТОВ «Лінеура Україна» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.05.2023 ТОВ «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 2530,50 гривень, з яких: 1 400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1130,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Представник позивача вказує, що з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування штрафних санкцій.
Відповідач є боржником за вказаними кредитними договорами, порушив свої зобов'язання, а тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою від 17.01.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив справу до розгляду (а.с. 74).
Позивач в судове засідання не направив свого представника, у прохальній частині позовних вимог представник позивача просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов до суду не подав.
Суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, з урахуванням думки позивача, постановив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
1.Судом встановлено, що 30.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7244678498, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 22 859,48 грн., строком на 36 місяців (а.с. 8).
Підписавши цей договір позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту, такі суми грошових коштів за наступними реквізитами: 20 163,23 грн. - на погашення поточної заборгованості за кредитним договором № 3264292969 від 06.11.2019; 360,00 грн. - оплата послуг «Охоронець Кредит Маркет 24»; 2136,25 грн. - оплата страхового платежу за договором страхування № 7244678498-С; 200,00 грн. - оплата послуг SuportUA (п. 1.4. договору).
Відповідно до п. 2.1, 2.2. договору всі інші умови кредитного договору викладені в паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (редакція від 17.01.2020), що розміщені на сайті товариства та з якими позичальник ознайомився до укладення цього договору та до яких він приєднується підписавши цей договір. Цей договір, паспорт кредиту № 4678498 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 17.01.2020 складають єдиний кредитний договір.
У пункті 6 паспорту кредиту визначено порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення.
Відповідно до пункту 5 паспорту кредиту орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом становить 49 200,30 грн.
07.10.2016 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ПАТ "Таскомбанк" укладено договір факторингу № ТАСЦФР-10-2016, відповідно до умов якого, ТОВ "Фінансова компанія «Центр фінансових рішень»" зобов'язалося відступити ТОВ "Таскомбанк" права вимоги за кредитними договорами (а.с. 14-15).
15.05.2024 між ТОВ "Таскомбанк" та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф, відповідно до умов якого, ТОВ "Таскомбанк" зобов'язалося відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами (а.с. 16-17).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20684,98 грн., з яких: 9737,63 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 1497,79 грн. - сума заборгованості за відсотками; 9449,56 - загальна сума по комісії (а.с. 19).
2. Встановлено, що 27.08.2021 між ТОВ «Лінеура» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2295891, за допомогою ІТС товариства, доступ якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток, в порядку передбаченому Законом України « Про електронну комерцію» (а.с. 24-30).
Відповідно до п.п.2.1. договору, кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів кредиту на платіжну карту клієнта.
Згідно з п.п.2.4. договору, кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за реквізитами, згідно п.2.1. Договору.
Порядок обчислення( нарахування) процентів, пролангація, порядок повернення кредиту та сплата процентів, права та обов'язки сторін обумовлені в підписаному сторонами договору.
17.05.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 17052023 у відповідності до якого ТОВ «Лінеура Україна» передало ( відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (а.с. 45-47).
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 17.05.2023 (а.с. 49) ТОВ «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 2530,50 гривень, з яких:
- 1 400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу,
-1130,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Вищевказані договори позики і кредитний договір підписані відповідачем електронним підписом, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19).
Отже, встановлено, що кредитний договір № 7244678498 від 30.04.2020; договір № 2295891 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.08.2021, підписані сторонами, є чинними, у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися, сторони визначили всі істотні умови цих договорів, а отже між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
Всупереч умовам Договорів позики та кредитному договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повернення наданих йому коштів в строки, що передбачені умовами цих договорів, тобто існує заборгованість, право вимоги якої, набув позивач.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Так, позивач вказує, що розмір заборгованості за кредитним договором № 7244678498 становить 20684,98 грн., з яких: 9737,63 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 1497,79 грн. - сума заборгованості за відсотками; 9449,56 - загальна сума по комісії.
Водночас, кредитний договір не містить умов та порядку нарахування комісії, визначеної у сумі 9449,56 грн, позивачем необґрунтована вимога про стягнення комісії з відповідача.
Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». На це вказав Верховний Суд у постанові від 6 листопада 2023 року по справі №204/224/21.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, будь-яких доказів того, що зазначена позивачем до стягнення комісія спрямована на оплату будь-яких послуг позивача у зв'язку з укладеним кредитним договором, не надано.
За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача комісії за кредитним договором № № 7244678498 у розмірі 9449,56 грн. не підлягає задоволенню.
Судові витрати.
Позивач ставить вимогу про стягнення судових витрат та витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 59,3 % (13765,92 х 100 : 23215,48 ), судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача в розмірі 1795,60 грн. ( 3028 х 59,3 % : 100).
На підставі та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 7244678498 від 30.04.2020 в сумі 11 235,42 грн. ; за договором № 2295891 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.08.2021 у розмірі 2530,50 грн. та судові витрати по справі в сумі 1 795 грн 60 коп.(одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять гривень шістдесят копійок ).
В задоволенні іншої частини позовних вимог- відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м.Київ, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду, з урахуванням ч. 3 ст. 124 , ч. 6 ст. 259 ЦПК України, виготовлено 07 квітня 2025 року.
Суддя О. Я. Ярмола