Справа № 357/2075/25
3/357/1490/25
07.04.2025 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області, відділення поліції № 1, сектор поліцейської діяльності № 1відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючої, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: дані відсутні,
за ч. 3 ст. 154 КУпАП,
05 лютого 2025 року приблизно о 16 годині 15 хвилин о 16 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , порушив правила утримання домашніх тварин, в результаті чого належна йому собака «Айна», залишила територію домоволодіння та вкусила на вулиці перехожу, чим нанесла їй тілесних ушкоджень, тобто ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання 17.02.2025 року, 11.03.2025 року, 07.04.2025 року не з'явився, про день та час розгляду справи був належно повідомлений про що свідчать довідки про доставку СМС повідомлення, причини неявки невідомі. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Виходячи з норм статтей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності. Її неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст.9 Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
Диспозицією ч. 1 ст. 154 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях.
Диспозицією ч. 2 ст. 154 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за ті ж самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених ч. 1 ст. 154 КпАП України.
Диспозицією ч. 3 ст. 154 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, порушення з числа передбачених ч. 1 ст. 154 КУпАП.
Відповідно до роз'яснення Київського апеляційного суду вбачається, що відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
При цьому, з комплексного та системного аналізу норм Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, які є більш суспільно-небезпечними за своїми наслідками, а також за наявності кваліфікуючих ознак та вищого рівня відповідальності, відноситься до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 154 КУпАП за наявності кваліфікуючої ознаки - спричинення заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, до внесення змін до ст. 154 КУпАП, відносився до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Після внесення змін відповідальність за вчинення таких правопорушень посилилась.
Крім того, санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачає, накладення штрафу з конфіскацією тварин.
Згідно із ст. 41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
За приписами ч. 1 ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.
З огляду на вищезазначене, адміністративні комісії при виконавчих комітетах міських, сільських, селищних рад не є компетентними органами щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 154 КУпАП, та з урахування вимог ст. 29 КУпАП та норм Конституції Українитакі справи, мають розглядатися суддями відповідних районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів у порядку, визначеному КУпАП.
Статтею 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачені особливості утримання домашніх тварин, а саме: особа, яка утримує домашню тварину, при з'явленні з останньою поза місцем її утримання, зокрема зобов'язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України; наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши довідку про результати розгляду звернення ОСОБА_2 ,рапорт працівника поліції, заяву ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , довідку травматологічного пункту КНП «Узинська МЛ» УМР, оцінивши досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Відповідно до ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
При застосуванні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, її відношення до вчиненого, конкретних обставин справи, вважаю що стягнення у виді штрафу, в мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 154 КУпАП. відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Накладаючи адміністративне стягнення в межах ч. 3 ст.154 КУпАП необхідно врахувати, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують право власності ОСОБА_1 на тварину, яка підлягає конфіскації. Відсутність відповідних документів перешкоджає виконанню судового рішення в частині конфіскації тварини.
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.40-1, ч.3 ст.154, 221, 284 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В::
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.154 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., без конфіскації тварини.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн.60 коп. в дохід держави.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО