Справа № 352/383/25
Провадження № 3/352/257/25
"07" квітня 2025 р.м. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом відмовився від проходження огляду на стану алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП України за наступних обставин:
08.02.2025 року о 19 год 25 хв в с. Колодіївка по вул. Чорновола водій керував автомобілем марки Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із використанням газоаналізатора «Драгер» Алкотест 6810» та в медичному закладі КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» відмовився, про що видано довідку №50, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Його захисник адвокат Кузьмін Є.О. в судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву, в якій просив суд розгляд справи проводити без його участі та винести законне рішення на підставі наявних доказів.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому він неодноразово повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, однак жодного разу в судові засідання не з'явився. Наведене викликає обґрунтовані сумніви в добросовісності поведінки особи, що притягується до адміністративної відповідальності та свідчить про бажання останнього уникнути відповідальності, передбаченої законом.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи заяву адвоката Кузьміна Є.О., суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, при розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколами серії ААД №806149 від 08.02.2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.02.2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, довідкою КПН «ПОКЦПЗ ІФ ОР» №50 про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовився огляду на виявлення ознак сп'яніння, постановою про накладення про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №884563 від 08.02.2025 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №242131 від 08.02.2025 року, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 08.02.2025 року, рапортами працівника поліції, відеоматеріалами, що містяться на оптичному диску.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом були досліджені відеозаписи інспекторів патрульної поліції.
Судом було переглянуто відеозаписи, що містяться на оптичному диску, на яких зафіксовано, як поліцейські прибули на місце ДТП, де вже знаходилась карета швидкої медичної допомоги, побачили ОСОБА_1 , який знаходився поблизу автомобіля, що знаходився у кюветі. На запитання поліцейських, ОСОБА_1 ствердно відповів, що це саме він перебував за кермом цього автомобіля. Надалі поліцейські неодноразово пропонували порушнику пройти тест на визначення стану алкогольного сп'яніння, на що спочатку ОСОБА_1 погоджувався. Однак в процесі проходження тесту, газоаналізатор «Драгер» зафіксував недостатній об'єм видиханого ОСОБА_1 повітря, тому результат тесту не вдалося зафіксувати. В подальшому ОСОБА_1 ствердно відповів на запитання поліцейського про те, що він не потребує медичної допомоги, відмовляється від проходження тесту на визначення стану алкогольного сп'янінні за допомогою приладу «Драгер»( файл №0000000_00000020250208195118_0012 о 20:07 год.) та відмовляється проїхати в медичний заклад до лікаря-нарколога. При цьому, погоджувався проїхати в медичний заклад для проведення лабораторного дослідження саме крові на визначення стану сп'яніння. В подальшому каретою швидкої допомоги ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу, а саме: КПН «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської ОДА», де був оглянутий лікарями, про що була складена довідка. Після медичного огляду у зазначеній лікарні, ОСОБА_1 у супроводі поліцейських був доставлений в КПН «ПОКЦПЗ ІФ ОР» для проходження огляду на стан сп'яніння, однак в процесі огляду він відмовився від такого(файл №0000000_00000020250208215338_0018 о 22:15 год.), оскільки погоджувався на дослідження його крові на визначення стану сп'яніння, а від методів досліджень, які були йому запропоновані лікарями, а саме: проходження огляду за допомогою газоаналізатора та дослідження сечі, він відмовився.
Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння відповідно до пункту 3 Розділу І Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Із аналізу вказаних норм слідує, що підставою для проведення огляду водія транспортного засобу на стан сп'яніння є наявність у поліцейського підстав вважати, що водій перебуває у такому стані на основі виявлених ознак сп'яніння.
Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук (п. 12 Розділу ІІІ «Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів» Інструкції).
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (п. 13 Розділу ІІІ Інструкції).
Проте матеріали справи не містять жодних доказів неможливості ОСОБА_1 надати зразки біологічного середовища, визначені п. 12 Розділу ІІІ Інструкції.
Така поведінка ОСОБА_1 не дає підстав для висновку про його бажання виконати вимоги закону та пройти огляд на стан сп'яніння, відтак протокол за ст. 130 КУпАП складений працівниками поліції без порушень та у відповідності із чинним законодавством.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як встановлено судом ОСОБА_1 допустив порушення згаданих вимог ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, і на вимогу працівника поліції від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, що повністю доведено в суді.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень слід накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП України, зокрема у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять ) грн 60 коп.
Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.