Справа № 351/106/25
Номер провадження №2-а/351/8/25
07 квітня 2025 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді - Посохова І.С.,
за участі секретаря судового засідання - Боднарук О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Снятині в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов адвоката Кошман Ірини Вадимівни в інтересах ОСОБА_1 до Відділення поліції № 1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Адвокат Кошман Ірина Вадимівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Снятинського районного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Відділення поліції № 1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначає, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідач суттєво порушив норми КУпАП, що призвело до незаконного накладення адміністративного стягнення на позивача.
Згідно з постановою серії ЕНА № 3882161 від 18.01.2025, близько 10:20 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Стефаника в м. Снятин, порушив вимогу дорожнього знаку 3.34, під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами Снятинським районним судом від 04.11.2024 строком на один рік, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху - Керування ТЗ особою позбавленою права керування ТЗ.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач не провів об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, не надав жодних доказів його вчинення, обставини наведені у постанові не відповідають фактичним обставинам справи, а тому постанова не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.
По-перше, сама по собі постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП не дає підстав стверджувати про порушення позивачем Правил дорожнього руху України в той день та час, оскільки зазначені обставини не підтверджені жодними доказами, у тому числі посилання на докази відсутні і у змісті оскаржуваної постанови. Оскаржувана постанова винесена без достатніх підстав, що вказують на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та без встановлення дійсних обставин справи.
По-друге, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, не доведена, рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийняте з порушенням норм процесуального права, і за відсутності достатніх доказів про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, постанову про накладення адміністративного стягнення про справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3882161 від 18.01.2025 слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
На думку позивача, оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставами для визнання її протиправною та скасування.
Представником відповідача Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач заперечує щодо задоволення позову адвоката Кошман І.В. в інтересах ОСОБА_1 , оскільки рухаючись по вул. В. Стефаника в м. Снятин, водій, керуючи транспортним засобом, порушив вимогу дорожнього знаку 3.34. На відеофіксації із відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції чітко зафіксовано те, що позивач порушив вимогу дорожнього знаку, що було підставою для зупинки транспортного засобу. Після зупинки транспортного засобу позивач виходить з лівого переднього сидіння водія, що є підтвердженням факту керування ним автомобілем. Позивач на вимогу поліцейського пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, не зміг пред'явити вказані документи для перевірки, оскільки був позбавлений права керування транспортними засобами постановою Снятинського районного суду (справа № 351/1463/24) від 10.10.2024, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, поліцейським було роз'яснено позивачеві його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268, 289 КУпАП, заслухано пояснення позивача та відповідно до вимог ст. 278, 279 КУпАП роглянуто справу та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3882161 від 18.01.2025 з накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн. Позивача було ознайомлено зі змістом постанови на видано особисто її копію. У зв'язку із цим просив відмовити у задоволенні позову.
Від відповідача Відділення поліції № 1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області надійшло письмове клопотання про долучення до матеріалів справи диску з відеозаписом адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 та його представник позивача Кошман І.В. у судове засідання не з'явились, представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача Відділення поліції № 1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. До суду відзив на позовну заяву не подав.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Спір між позивачем та відповідачами виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3882161 від 18.01.2025, винесену інспектором Відділення поліції № 1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Николайчуком В.В. незаконною, у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова не містить жодних доказів вини особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, та прийнята не в спосіб, передбачений КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Так, у судовому засіданні встановлено, що інспектором Відділення поліції № 1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Николайчуком В.В. постановою серії ЕНА № 3882161 від 18.01.2025 позивача було визнано винним у порушенні п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 грн.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності згідно з наведеною постановою було те, що 18.01.2025 о 10:16 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. В. Стефаника в м. Снятин, порушив вимогу дорожнього знаку 3.34. Під час перевірки документів було встановлено, що водій позбавлений права керування транспортними засобами Снятинським районним судом від 04.11.2024, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
По справі прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400, 00 грн.
В графі 7 постанови «До постанови додаються» зазначено - відеофіксація бодікамера номер 11.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно п. 3.34 Розділу 33 Правил дорожнього руху, дорожній знак «Зупинку заборонено» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 Розділу 2 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Судом були досліджені письмові докази, наявні в матеріалах адміністративної справи, та відеозапис, на підставі чого судом було встановлено наступне.
При відтворенні цифрової інформації у судовому засіданні за допомогою комп'ютерної техніки встановлено, що диск містить файли. При відтворенні відеозаписів з бодікамери працівника поліції вбачається, що позивач зупинився на своєму автомобілі в зоні дії дорожнього знаку 3.34, порушивши його вимоги, що було підставою для перевірки документів у водія. При наближенні службового автомобіля до транспортного засобу марки «LANOS», д.н.з НОМЕР_1 , двигун перебував у заведеному стані. Після наближення службового автомобіля водій зазначеного транспортного засобу вмикає лівий покажчик повороту та розпочинає рух. Після увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору водій здійснює рух заднім ходом, після чого виконує зупинку транспортного засобу, виходячи з лівого переднього сидіння водія, що підтверджує факт керування ОСОБА_1 автомобілем.
Зупинивши транспортний засіб, працівник поліції підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, поінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водієм транспортного засобу виявився позивач ОСОБА_1 , який на вимогу працівника поліції не зміг надати вказані документи для перевірки, оскільки постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 10.10.2024 у справі № 351/1463/24, ОСОБА_2 позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Отже, наданим відеозаписом встановлено, що позивач дійсно порушив вимоги як дорожнього знаку 3.34, так і п. 2.1 «а» ПДР України.
Наданий відповідачем відеозапис, зазначений у графі 7 постанови «До постанови додається», а тому судом вважається належним доказом, у зв'язку з тим, що безпосередньо містить відеозапис на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху.
Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580), поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону № 580, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Отже, наданий відповідачем відеозапис може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм даного Кодексу.
Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Таким чином, суд приймає до уваги запис відеофіксації вчиненого позивачем адміністративного правопорушення та вважає його належним та допустимим з огляду на вимоги Кодексу адміністративного судочинства України.
Також з наданого відеозапису видно, що відповідачем роз'яснені позивачу права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Отже, з наведеного вище суд доходить висновку, що наданий відповідачем відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки містить дані, на підставі яких суд може встановити наявність обставин, викладених в оскаржуваній постанові, та отриманий у передбачений законом спосіб, а оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у п. 7 містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Версія позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, на думку суду, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, а винність позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, суд вважає доведеною та підтвердженою матеріалами наявними у справі. Пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд оцінює критично, а позиція зайнята позивачем щодо невизнання своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, на думку суду, пов'язана з його захистом, однак розцінюється судом як спроба уникнути адміністративної відповідальності.
За таких обставин суд вважає, що інспектором Відділення поліції № 1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Николайчуком В.В. постанову серії ЕНА № 3882161 від 18.01.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 винесено обґрунтовано і на законних підставах, у зв'язку з чим позов адвоката Кошман І.В. в інтересах ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, то понесені витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову адвоката Кошман Ірини Вадимівни в інтересах ОСОБА_1 до Відділення поліції № 1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
- відповідач: Відділення поліції № 1 (м. Снятин) Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, місцезнаходження: 78301, Івано-Франківська область, Коломийський район, м. Снятин, майдан Січових Стрільців, буд. 65;
- відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, місцезнаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, буд. 15, код ЄДРПОУ 40108798.
Суддя Іван ПОСОХОВ