Справа № 348/235/25
Провадження № 3/348/153/25
07 квітня 2025 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Гундяк Т.Д., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли із Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, ним вчинено за таких обставин.
22.01.2025 о 15 год. 28 хв. в с. Лоєва по вул. Стуса Надвірнянського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «скутер» марки «Suzuki» модель «V50 G», без номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Alcotest 6810 «Drager» №0441, тест №4889, результат 2,84 проміле. Чим порушив п. 2.9а. ПДР. (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №806071 від 22.01.2025).
Крім того, ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, ним вчинено за таких обставин.
22.01.2025 о 15 год. 28 хв в с. Лоєва по вул. Стуса Надвірнянського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «скутер» марки «Suzuki» модель «V50 G», без номерного знаку, не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червонного кольору і гучномовця, чим порушив п. 2.4, 8.9б ПДР. (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №806958 від 22.01.2025).
ОСОБА_1 роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнав повністю, обставини вчинення, зазначені в протоколі, не заперечував. Підтвердив, що 22.01.2025 близько 15 год. в с. Лоєва по вул. Стуса Надвірнянського району Івано-Франківської області керував скутером у стані алкогольного сп'яніння. Розкаюється у вчиненому. Вказав, що більше не буде вчиняти правопорушень в майбутньому. Просив його суворо не карати. Вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, не визнав. Вказав, що працівники поліції, які рухалися йому назустріч, виїхали на його смугу руху та подали сигнал зупинитися коли він з ними порівнявся, тому він не зупинився.
Захисник Романишин Д.М. заявив клопотання про розстрочку виконання покарання у зв'язку з неплатоспроможністю ОСОБА_1 , потребою у лікуванні, перебуванні на утриманні останнього двох неповнолітніх дітей, один з яких теж потребує лікування, та двох осіб похилого віку. Просив розстрочити виконання покарання в частині накладення стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу строком на 12 місяців зі сплатою штрафу рівними частинами, а також звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пп. а) п. 2.9. ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Згідно п. 2.5. ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.4. ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Згідно п. 8.9. ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу.
Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 1 ст. 122-2 КУпАП невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи суд повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд визнає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина також підтверджується дослідженими судом матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом серії ААД №806071 від 22.01.2025 про адміністративне правопорушення (а.с.2); результатом огляду із застосуванням приладу Alcotest 6810 «Drager» №0441, тест №4889, результат 2,84 проміле (а.с. 1), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 9); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю, нечітка вимова, порушення координація рухів (а.с. 7); відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції, досліджених в судовому засіданні (а.с. 14). Так, на відеозаписах зафіксовано невиконання водієм вимоги про зупинку транспортного засобу, переслідування транспортного засобу скутера марки «Suzuki» модель «V50 G», без номерного знаку, момент підняття такого водієм з полотна дороги після падіння, встановлення особи, яка керувала скутером, перевірка наявності документів водія, під час чого у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Працівником поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», на що водій остаточно погодився, перебуваючи у патрульному автомобілі. Також зафіксовано проведення огляду із застосуванням приладу «Драгер», згоду ОСОБА_1 із результатом такого, роз'яснення останньому його прав, складання протоколу про адміністративне правопорушення, отримання від особи письмових пояснень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння проведено з дотриманням встановленої процедури, а результати огляду мали цифровий показник більше 0,2 проміле, про що свідчить сукупність досліджених судом доказів, підстав ставити під сумнів які немає, а тому останні доводять факт вчинення правопорушення.
Таким чином, діяння ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи, також суд визнає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, оскільки його вина підтверджується дослідженими судом матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом серії ААД №806958 від 22.01.2025 про адміністративне правопорушення (а.с. 1); рапортами працівників поліції (а.с. 4-5); письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких він зазначає, що працівники поліції їхали йому назустріч, перегородили дорогу службовим автомобілем і включили проблискові маячки. Він не зупинився бо поліцейські включили проблискові маячки коли він з ними порівнявся. Працівники поліції почали наздоганяти його, і він впав зі скутера.
Таким чином, діяння ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, оскільки він не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив два адміністративних правопорушення, які розглядаються одночасно одним і тим же органом, у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи викладене, справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП підлягають об'єднанню в одне провадження, а стягнення слід накласти у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Враховуючи викладене, безальтернативність покарання особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне піддати правопорушника такому виду адміністративного стягнення як штраф з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки така міра відповідальності відповідає вчиненому правопорушенню і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП.
Крім того, відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України. Будь-яких даних про те, що він підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять. Клопотання захисника щодо звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити особу від сплати судового збору саме за умов, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», яких у цій справі не встановлено.
Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Положеннями ч. 1 ст. 307 КУпАП визначено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Можливість розстрочки сплати штрафу передбачена положеннями ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Згідно ст. 3 вказаного закону, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі у тому числі постанов судів у справах про адміністративні правопорушення.
Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).
Суд також звертає увагу, що попри відсутність в КУпАП положень, що безпосередньо регулюють питання розстрочення сплати штрафу, подібну можливість надає засудженим Кримінальний кодекс України.
Так, згідно ч. 4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 по справі № 263/10894/2020, в ситуаціях, коли нормами КУпАП чітко не врегульовано ті чи інші питання, суди відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. У цьому випадку найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство.
ЄСПЛ неодноразово вказував на кримінально-правовий характер адміністративних правопорушень.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, під дію кримінального аспекту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підпадають порушення Правил дорожнього руху, у відношенні яких передбачено накладення штрафу чи обмеження у праві керування автомобілем, («Лутц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), п.182).
Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з критеріїв Енгеля(Engel and Others v. the Netherlands, рішення 8 червня 1976 року, заяви №№ 5100/71; 5101/71; 5102/71; 5354/72; 5370/72), відноситься до «кримінальних» у розумінні ЄСПЛ.
Ураховуючи наведене, вказана справа про адміністративне правопорушення підпадає під дію кримінального аспекту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, становище правопорушника у справі про адміністративне правопорушення не може бути гіршим, ніж становище засудженого у кримінальній справі, оскільки протилежний підхід призвів би до порушень загальних засад справедливості судочинства та верховенства права.
За таких обставин суд дійшов висновку, що розстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу не суперечить законодавству України і відповідатиме завданням здійснення судочинства на засадах справедливості та верховенства права.
Ураховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, факт введення в Україні воєнного стану, доводи захисника та надані ним докази щодо неплатоспроможності ОСОБА_1 , засади гуманізму та індивідуалізації заходів примусу, а також необхідність сприяння досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства, суд вважає за можливе розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу на 5 місяців.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 23, 33, 36, 122-2 ч. 1, 130 ч. 1, 251, 252, 283, 284 КУпАП,
постановив:
Об'єднати справи №348/235/25, провадження 3/348/153/25, та №348/236/25 провадження 3/348/154/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП в одне провадження і присвоїти об'єднаним справам № 348/235/25, провадження 3/348/153/25.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та відповідно до ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік (отримувач: IВАНО-ФРАНКIВСЬКА ОБЛАСТЬ/М.IВАНО-ФРАНКIВСЬК, Отримувач ГУК в Iв.-Франк.об/Iв.-Фран.о/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ)37951998, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Номер рахунку (стандарт IBAN)UA148999980313070149000009001, Кодкласифікації доходів бюджету21081300, протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД №806071 від 22.01.2025, серії ААД №806958 від 22.01.2025).
Розстрочити виконання постанови в частині сплати штрафу в розмірі 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) на строк 5 (п'ять) місяців, встановивши, що штраф в розмірі 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) стягується з ОСОБА_1 в наступні строки та порядку: до 21.04.2025 сплачується частина штрафу в розмірі 3 400,00 грн (три тисячі чотириста гривні); до 21.05.2025 сплачується частина штрафу в розмірі 3 400,00 грн (три тисячі чотириста гривні); до 21.06.2025 сплачується частина штрафу в розмірі 3 400,00 грн (три тисячі чотириста гривні); до 21.07.2025 сплачується частина штрафу в розмірі 3 400,00 грн (три тисячі чотириста гривні); до 21.08.2025 сплачується частина штрафу в розмірі 3 400,00 грн (три тисячі чотириста гривні).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ)37993783, Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001,Код класифікації доходів бюджету22030106. Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Копію постанови направити згідно ч. 1 ст. 285 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня отримання ним постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений для розстрочки строк, при примусовому виконанні цієї постанови стягується подвійний розмір штрафу з правопорушника, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з моменту закінчення встановленого строку розстрочки виконання постанови в частині сплати штрафу.
Суддя Гундяк Т.Д.