Справа № 346/6260/24
Провадження № 2/346/1141/25
07 квітня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді Сольського В. В.
за участю секретаря судового засідання Біди Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -
21 листопада 2024 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що перебувала з відповідачем у шлюбі, в якому у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спільне життя з відповідачем не склалося та рішенням суду від 12 квітня 2023 року шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з нею.
З 2015 року з відповідача стягуються аліменти на утримання вказаних дітей у розмірі 2/5 частин від всіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на кожну дитину. В жовтні 2023 року відповідач звернувся до суду із позовною заявою про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, рішенням суду від 11 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Вказує, що 10 жовтня 2024 року їхньому старшому синові ОСОБА_3 виповнилося 18 років, стягнення аліментів на його утримання з відповідача припинилося.
Однак, син продовжує навчання на денній формі навчання у відокремленому структурному підрозділі «Коломийській політехнічний фаховий коледж національного університету «Львівська політехніка». У зв'язку із навчанням на денній формі навчання не може самостійно забезпечувати себе, крім того він є інвалідом дитинства, та потребує різного роду медикаментів, реабілітації та медичного забезпечення, тому потребує матеріальної підтримки з боку батька. Вона, як мати намагається забезпечити сина всім необхідним, однак самостійно не може нести всі витрати на його утримання.
Проте, відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.
Тому позивачка просить стягувати з відповідача аліменти 1/4 (однієї четвертої) частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до припинення навчання у навчальному закладі, але не довше, ніж до досягнення сином сторін 23-річного віку.
Ухвалою від 22 листопада 2024 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні. Заочним рішенням від 22 січня 2025 року позов задоволено. Ухвалою суду від 12 березня 2025 року заяву відповідача задоволено, заочне рішення у справі скасовано та призначено справу до судового розгляду.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, її представник, адвокат Гринів Я.В. подала до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її та позивача участі, зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, а також стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, його представник адвокат Костромін Н.Р. подала письмову заяву в якій зазначила, що ОСОБА_2 позов визнає частково та згідний на стягнення з нього аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання у розмірі 1/6 частки від його доходів, беручи до уваги, що він вже сплачує аліменти у розмірі 1/4 частки на утримання ОСОБА_4 , а також на його утриманні перебувають непрацездатні батьки. Щодо заявлених позивачкою витра на правову допомогу, вважає їх завищеними. правову
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10, 11).
Рішенням суду від 12 квітня 2023 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 14).
Згідно довідки Міністерства освіти і науки України Відокремленого структурного підрозділу «Коломийський політехнічний фаховий коледж національного університету «Львівська політехніка» від 07 листопада 2022 року № 1177 повнолітній син сторін ОСОБА_3 є студентом Відокремленого структурного підрозділу «Коломийський політехнічний фаховий коледж національного університету «Львівська політехніка», денної форми навчання. Термін навчання з 01 вересня 2022 року по 30 червня 2026 року (а.с. 18).
Згідно з частиною 1 статті 28 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: а) вводять безплатну обов'язкову початкову освіту; b) сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги; с) забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів; d) забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти й професійної підготовки для всіх дітей; е) вживають заходів для сприяння регулярному відвіданню шкіл і зниженню кількості учнів, які залишили школу.
Відповідно до частини 1 статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).
Статтею 199 Cімейного кодексу України (надалі - СК України) визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання та зобов'язані утримувати повнолітніх дітей до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (частина 2 статті 200 СК України).
Згідно з статтею 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 - 192 і 194 - 197 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені ст. 182 Сімейного кодексу України, до яких відносяться: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Зміст ст. 200 Сімейного Кодексу вказує про те, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Також суд зауважує, що право дитини на утримання від батька не може бути узалежнене виключно від факту існування у нього зобов'язань перед іншими особами.
Разом з тим, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Судом встановлено, що повнолітньому сину сторін ОСОБА_3 на даний час виповнилось 18 років, він продовжує навчання, у зв'язку з чим не має можливості забезпечувати себе матеріально та потребує допомоги.
З долученого до матеріалів справи копії рішення Коломийського міськрйонного суду від 31 березня 2015 року з відповідача стягуються аліменти у розмірі 1/5 частки від всіх видів заробітку (доходу) на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 (а.с. 93).
Враховуючи викладене, зокрема, що повнолітній ОСОБА_3 є студентом денної форми навчання, а тому потребує утримання, суд, виходячи з принципів справедливості та розумності, беручи до уваги, що на утриманні відповідача перебуває неповнолітня дитина, і він сплачує аліменти на у її утримання, суд приходить до висновку про те, що сума аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/5 заробітку (доходу) платника аліментів, буде достатньою та посильною для відповідача.
Позивачкою не доведено, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі, жодних доказів на підтвердження матеріального становища відповідача або клопотання про витребування таких доказів до суду не надходило. Суд також звертає увагу, що подане до матеріалів справи посвідчення дити з інвалідністю (а.с. 19) було дійсне до 18 років ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , доказів які б підтверджували існування цієї обставини на момент розгляду справи судом, а також підтвердження необхідності додаткових витрат на лікування ОСОБА_3 прзивачкою суду не надано.
Посилання відповідача про перебування на його утриманні непрацездатних батьків суд до уваги не бере, оскільки відповідач не подав жодних доказів утримання батьків та витрат, які він на це поніс.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Отже, повнолітній ОСОБА_3 об'єктивно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, оскільки навчання позбавляє повнолітню дитину сторін можливості працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов дитина потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.
При визначенні розміру аліментів, суд також враховує, що відповідач є фізично здоровою особою працездатного віку, на даний час проходить військову службу є Учасником бойових дій, те, що в нього на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, законом встановлено його обов'язок надавати матеріальну допомогу сину, оскільки останній продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги батька, обставин, які б свідчили про відсутність взагалі можливостей надавати таку допомогу, відповідачем не надано.
На підставі наведеного та наявних доказів, суд приходить до висновку, що заявлений позов слід задовольнити частково та визначити розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання повнолітнього сина, який навчається, у розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 21 листопада 2024 року до закінчення його навчання у вказаному навчальному закладі, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження заявленого позивачем розміру витрат з надання професійної правничої допомоги в сумі 6 000 грн, надано договір про надання юридичної допомоги, акт приймання-передачі професійних правничих послуг адвоката від 23 січня 2025 року та товарний чек від 23 січня 2025 року.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У Постанові Верховного Суду від 01.02.2023 року у справі №160/19098/21 (адміністративне провадження № К/990/30188/22) Верховним Судом зазначено наступне: «…згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір».
Враховуючи вищевикладене та факт задоволення позовних вимог, співмірним розміром правничої допомоги, з урахуванням складності даної справи, реального часу надання правничої допомоги та обсягу необхідної до виконання роботи, беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, що на вартість послуги з опрацювання законодавства та судової практики у спірних правовідносинах, яку в себе включає послуга складання позовної заяви.
Куруючись ст. ст. 182, 185, 191, 199 Сімейного кодексу України, п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України , суд,-
позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 (однієї п'ятої) частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21 листопада 2024 року - дня подачі позову до суду і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення сином 23-х річного віку.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1 211 гривень 20 копійок на користь держави на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_2 .
Суддя: Сольський В. В.