Справа № 346/659/25
Провадження № 3/346/493/25
04 квітня 2025 року м. Коломия
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Третьякова І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, за ст. 173-2 ч.1 КУпАП, яка надійшла від Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, складена відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Ключів, Коломийського району, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
05.02.2025р. близько 15:00 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 , 2000 р.н., що виразилось у висловлюванні образ та нецензурної лайки в адресу потерпілої, погроз фізичною розправою, виливанні води на голову потерпілої та зачиненні вхідних дверей, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Крім цього, 05.02.2025р. близько 15:00 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_3 , що виразилось у висловлюванні образ та нецензурної лайки в адресу потерпілої, погроз фізичною розправою та зачиненні вхідних дверей, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
В судові засідання, які були призначені на 06.03.2025р. та 04.04.2025р. ОСОБА_1 двічі не з'являвся, причини своєї неявки суду не повідомив. Будь-яких клопотань, зокрема, про відкладення судового засідання справи, до суду не надходило.
Про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся своєчасно та у встановленому законом порядку. Зокрема, судові повістки про виклик до суду були надіслані ОСОБА_1 за вказаною в протоколі адресою його місця проживання. Однак, поштове відправлення було повернуто до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Слід також зазначити, що, у відповідності до ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, інформація про кожне судове засідання оприлюднюється на офіційному веб-порталі Судової влади України, у тому числі у мобільному застосунку Порталу Дія, та ОСОБА_1 не був позбавлений об'єктивної можливості дізнатися про дати судових засідань в суді, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що при складані протоколів про адміністративні правопорушення, працівником поліції дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП. за вчинення домашнього насильства.
Визначення терміну «домашнє насильство» наведено в п.3 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». За його змістом під домашнім насильством розуміються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 14 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно п. 17 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру
Норма ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
В якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП працівником поліції надано:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 253231, в якому вказаний час, місце та суть вчиненого адміністративного правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_2 ;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 253232, в якому вказаний час, місце та суть вчиненого адміністративного правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_3 ;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 та її письмовими поясненнями, з яких слідує, що 05.02.2025р. близько 15:00 год. її батько ОСОБА_1 за місцем їхнього спільного проживання вчинив конфлікт, в ході якого ображав її та погрожував фізичною розправою, вилив їй на голову воду, а також зачинив вхідні двері будинку та відмовлявся їх відчинити, через що вона була змушена залишати будинок через вікно.
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 в яких зазначено, що 05.02.2025р. о 15:00 год. її чоловік ОСОБА_1 вчинив конфлікт з нею та їхньою донькою. В ході конфлікту чоловік ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, а також вилив воду на голову доньки та зачинив вхідні двері та відмовився їх відчинити. Внаслідок цього вони були змушені залишити будинок через вікно та викликати працівників поліції.
- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника, яким йому встановлено заборону на вхід та перебування в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_3 , а також заборонено в будь-який спосіб контактувати х нею.
Згідно ст.. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши та оцінивши вищевказані докази, суд прийшов до висновку, що ними в належній та достатній мірі підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_2 .
Таким чином, суд вбачає в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства тобто умисне вчинення діянь психологічного та фізичного характеру внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілих.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує конкретні обставини правопорушень, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, не працює.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно ст. 34, 35 КУпАП судом не встановлено.
Згідно з ч.1 ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Частина друга вказаної статті регламентує, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
ОСОБА_1 вчинив два адміністративні правопорушення, передбачені однією і тією ж статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення в межах санкції якої суд накладає адміністративне стягнення.
З урахуванням наведеного, вважаю, що стягнення повинно бути обрано у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом. Відповідно до ст. 4 ч.2 п. 5 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 33, 36, 40-1, 173-2, 221, 283, 284 КУпАП,
Справу №346/659/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч.1 КУпАП та справу №346/660/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч.1 КУпАП, об'єднати в одне провадження, присвоїти номер 346/659/25.
Притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.2 КУпАП ОСОБА_1 , наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (триста сорок гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
На постанову суду протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.
Суддя: Третьякова І. В.