Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 284/115/25
07 квітня 2025 року селище Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060500000029, по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 263 КК України ОСОБА_4 ,
Органом досудового розслідування встановлено, що в один із днів червня 1995 року ОСОБА_4 , використовуючи технічні виробничі верстати недіючого на даний час КСП «Імені Горького», що знаходиться у селі Норинці Народицького району Житомирської області, з підручних засобів виготовив два саморобні пристрої для відстрілу набоїв калібру 5,6 міліметри, а саме ручну вогнепальну зброю, тим самим незаконно її придбав. У подальшому ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що вказана виготовлена саморобним способом вогнепальна зброя є бойовою, помістив її під одяг та, незаконно зберігаючи при собі, переніс до власного домогосподарства по місцю проживання по АДРЕСА_1 , де заховав у сараї та, у порушення підпунктів 8.1 та 8.9 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21 серпня 1998 року № 622, без передбаченого законом дозволу незаконно зберігав до 25 січня 2025 року.
25 січня 2025 року у період часу з 9 години 15 хвилин до 10 години 17 хвилин під час проведення обшуку домогосподарства за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 поліцейськими відділу поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, у нежитловому приміщенні сараю домогосподарства у металевій шафі з-поміж господарських речей було виявлено та вилучено два саморобні пристрої, які відповідно до висновку експерта № СЕ-19/106-25/4964-БЛ від 30 січня 2025 року є гладкоствольною вогнепальною зброєю - однозарядними пістолетами калібру 5,6 мм, які виготовлені саморобним способом та придатні для проведення пострілів патронами кільцевого запалювання калібру 5,6 мм, у яких довжина гільзи не перевищує 15,7 мм.
Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 263 КК України.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 подав до суду клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 263 КК України в частині незаконного придбання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу на підставі частини 1 статті 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник підтримали заявлене клопотання в повному обсязі. Обвинувачений не заперечував щодо звільнення його від кримінальної відповідальності в частині обвинувачення та закриття кримінального провадження в цій частині.
Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення клопотання категорично заперечував, посилаючись на те, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення за частиною 1 статті 263 КК України у вчиненні незаконного придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу є єдиним продовжуваним злочином, всі складові якого об'єднані єдиним умислом, й стаття 49 КК України не може застосовуватись до такого єдиного злочину. Обґрунтовуючи свої заперечення прокурор посилався на постанову Верховного Суду України від 20 червня 2011 року у справі 5кс-11.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, прийшов до такого висновку.
Згідно зі статтею 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.
Відповідно до частини 1 статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (частина 8 статті 284 КПК України).
Положеннями статті 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений статтею 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених частиною 1 статті 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 статті 49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження (статті 284-288 КПК України).
На виконання вимог статті 285 КПК України ОСОБА_4 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності і право заперечувати про закриття кримінального провадження у частині обвинувачення з цієї підстави. Обвинувачений надав свою згоду на закриття кримінального провадження у частині обвинувачення.
Відповідно до статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 263 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
Пунктом 4 частини першої статті 49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років у разі вчинення тяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Отже, строки давності за такими альтернативними суспільно небезпечними діяннями, передбаченими частиною 1 статті 263 КК України, як незаконне придбання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , та які були вчинені в червні 1995 року, завершились в червні 2010 року.
Частиною 4 статті 286 КПК України визначено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до частини третьої статті 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Суд зважає на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про оголошення обвинуваченого в розшук, що свідчило б про ухилення останнім від досудового розслідування або суду, та про притягнення його до кримінальної відповідальності після вчинення зазначених правопорушень, що б підтверджувало переривання перебігу давності.
Порушення строків давності судом не встановлено.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17 наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним. Тобто, суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених частиною 1 статті 49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності. При цьому суд зазначає, що відмова у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим. Така відмова може призвести до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
У постанові від 02 лютого 2023 року Велика палата Верховного Суду у справі № 735/1121/20 вказує, що визначені у статті 49 КК України строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.
На підставі викладеного та враховуючи те, що з моменту вчинення ОСОБА_4 незаконного придбання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, які є альтернативними складовими об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, закінчився десятирічний передбачений законом диференційований строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, а також згоду обвинуваченого на закриттям кримінального провадження у частині обвинувачення, суд вважає за можливе звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності та кримінальне провадження в частині обвинувачення у незаконному придбанні та носінні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу за частиною 1 статті 263 КК України та кримінальне провадження у цій частині закрити.
Постановляючи ухвалу, суд враховує заперечення прокурора, однак з огляду на зазначені вище доводи вважає, що вони є необґрунтованими, а посилання на постанову Верховного Суду України від 20 червня 2011 року у справі 5кс-11 є не релеватним, оскільки у ній йдеться про помилковість правової кваліфікації завершених та незавершених альтернативних суспільно небезпечних діянь за частиною 1 статті 263 КК України за сукупністю злочинів.
Керуючись статтями 49 КК України, статтями 174, 182, 284-286, 288 КПК України, суд
Клопотання захисника задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за частиною обвинувачення у вчиненні незаконного придбання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, відповідальність за які передбачена частиною 1 статті 263 КК України, на підставі пункту 4 частини 1 статті 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 січня 2020 року за №12025060500000029, в частині обвинувачення ОСОБА_4 у незаконному придбанні та носінні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, кримінальна відповідальність за які передбачена частиною 1 статті 263 КК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Народицький районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя:ОСОБА_6