Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/78/25
Провадження № 2/279/507/25
03 квітня 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/78/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Кредит-Капітал", в інтересах якого діє представник Кисіль В.І., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначає, що 26.10.2022 між ТОВ "Лінеура Україна" та Відповідачем в електронній формі з дотриманням ст. 11,12 Закону України "Про електронну комерцію" було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3239685. Крім цього, між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем укладено ряд Додаткових договорів до Договору № 3239685 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.10.2022 року. ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу у строк, визначений умовами кредитного договору, грошові кошти в розмірі 5000 грн. у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки наданої відповідачем. Відповідач, у свою чергу, умов кредитного договору не виконав.
13.09.2023 року ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №ККЛУ-13092023. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ "Лінеура Україна", включно і до відповідача за Кредитним договором № 3239685 від 26.10.2022 року.
Загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 32262,90 грн., з яких : заборгованість за тілом кредиту - 4999,99 грн.; заборгованість за відсотками - 27262,91 грн.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач направив відповідачу досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, однак заборгованість залишилася не погашеною. Оскільки Відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань, ігнорує вимоги та добровільно не погашає прострочену заборгованість, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №3239685 від 26.10.2022 року у розмірі 32262,90 грн., понесені судові витрати по справі у розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору. Розгляд справи здійснювати за відсутності представника за правилами спрощеного провадження.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06.02.2025 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено Відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом неодноразового направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. Ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 26.02.2025 року, у встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористався, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи не подав.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування. 26.10.2022 року між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію" за допомогою ІТС Товариства, який забезпечується через Веб-сайт або мобільний додаток ТОВ, через Особистий кабінет, шляхом обміну електронними повідомленнями, використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, було укладено договір № 3239685 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Згідно з умовами Договору ТОВ "Лінеура Україна" надає відповідачу на засадах строковості, зворотності та платності кредит у розмірі 5000 грн. строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п.1.2-1.2 Договору), у безготівковій формі, шляхом його переказу на картковий рахунок. (п.2.1 Договору). Тип процентної ставки - фіксований, зі стандартною процентною ставкою 1,99 % в день, яка застосовується в межах всього строку кредиту, з можливістю застосування зниженої 1,00% процентної ставки. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк кредиту складає 13458,45 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання Договору за стандартною ставкою 40820 грн. (п.1.4- 1.6.2. Договору). Сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів (п.4.1 Договору), строк кредиту, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту продовженню не підлягають (п.1.3.1. Договору).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши, шляхом безготівкового переказу на поточний (картковий) рахунок, відповідачу кредитні кошти. Відповідач кредитні кошти отримав, що підтверджується інформаційним листом ТОВ "Пейтек Україна" щодо успішного перерахування коштів на платіжну картку 26.10.2022 року у розмірі 5000 грн.
Відповідач кредитними коштами скористався, у період з 28.06.2023 по 26.07.2023 року укладав додаткові договори про прощення (анулювання) боргу до договору №3239685 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, свої зобов'язання належним чином не виконав.
13.09.2023 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір факторингу №ККЛУ-13092023, згідно якого у відповідності до гл.73 ЦК України, ТОВ "ФК "Кредит Капітал" передає грошові кошти в розпорядження ТОВ "Лінеура Україна" за плату, а ТОВ "Лінеура Україна" відступає ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору Факторингу №ККЛУ-13092023 від 13.09.2023 до ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3239685 від 26.10.2022 року у сумі 32262,90 грн., з яких: 4999,99 гр. - залишок по тілу кредиту; 27262,91 грн. - залишок по відсотках.
ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" є належним позивачем у справі.
Позивач, до якого за договором факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача, суму заборгованості, що була визначена первісним кредитором (кредитодавцем ТОВ "Лінеура Україна") не змінював.
Факт укладання договору №3239685 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.10.2022 року та отримання кредиту в розмірі 5000,00 грн. відповідачем не заперечується.
Відповідач не був позбавлений можливості надати свій розрахунок заборгованості за кредитним договором. Правильність нарахувань розміру заборгованості на час розгляду справи судом перевірена, відповідачем не оспорена та не спростована.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Згідно зі ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обовязки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.
Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ч.1,2 ст.10561 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Положеннями частини 1 статті 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом Украiни "Про електронну комерцію" та Законом України "Про споживче кредитування".
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно до п.5,6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Положеннями ч.2 ст.639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ,612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи слідує, що прийнятті на себе зобовязання за укладеним договором сторона позивача виконала своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі.
Відповідач кредитні кошти отримав, що підтверджується наявними у справі доказами, своїх зобовязань за кредитним договором не виконав та не сплатив грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, належних доказів на спростування доводів позивача, а також щодо розміру утвореної заборгованості не надав.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач, уклавши з позивачем договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, користуючись наданими йому кредитними коштами та достовірно знаючи про умови кредитування, порушив умови кредитного договору щодо своєчасного повернення коштів.
Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов кредитних договорів, в результаті чого кредитна заборгованість не була погашена останнім добровільно, вимога позивача, щодо стягнення заборгованості є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі, а відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором №3239685 про надання коштів на умовах споживчого кредитув сумі 32262,90 грн.
Оскільки позов задоволено повністю, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати зі сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн
Керуючись ст. 4,12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 273,279, 354,355 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Кредит-Капітал", заборгованість за Договором №3239685 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.10.2022 року у розмірі 32262,90 грн, судовий збір в розмірі 2422,40 грн., а всього: 34685 (тридцять чотири тисячі шістсот вісімдесят п'ять) гривень 30 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "КРЕДИТ- КАПІТАЛ", місце знаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236;
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ