07 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 557/517/24
провадження № 61-4218ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І.
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 на постанову Рівненськогоапеляційного суду від 04 березня
2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бабинської
сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно,
Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 03 липня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті двоюрідного брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно, а саме:
- житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться
за адресою: АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 листопада
2001 року;
- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства
площею 0,23 га з кадастровим номером 5621282000:01:001:0669, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 328341;
- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства
площею 1,35 га з кадастровим номером5621282000:01:012:0225, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 328340;
- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства
площею 1,28 га з кадастровим номером 5621282000:01:012:0224, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 061164.
Постановою Рівненськогоапеляційного суду від 04 березня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задоволено.
Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 03 липня 2024 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
02 квітня 2025 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд»
представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції
до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження,
оскільки за її подання заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі,
ніж це встановлено законом.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму
для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб
був встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (визнання права власності на житловий будинок та три земельних ділянки), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше
0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви
про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору
становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви
в розмірі оспорюваної суми.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Суд не повинен визначати вартість майна.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19
(провадження № 12-36гс20), судовий збір за подання до суду позовної заяви
про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
До касаційної скарги представником заявника додано квитанцію від 02 квітня
2025 року № 0602-6322-2746-8643 про сплату судового збору у розмірі 4 786,00 грн.
Зі змісту поданої касаційної скарги та судових рішень неможливо встановити
ціну позову, тому представникові заявника необхідно визначити та обґрунтувати розмір судового збору, так як не надано належних та допустимих доказів
на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, також не вказано ціну
позову.
Отже, представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 необхідно надати суду належні
та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, повідомити ціну позову, і відповідно, підтвердити правильність сплати судового
збору за подання касаційної скарги за майнову вимогу.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство
України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу:
«Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати
докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу,
а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 на постанову Рівненськогоапеляційного суду від 04 березня
2025 року залишити без руху.
Надати представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2
для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення
цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько