01 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/8877/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Губенко Н. М., Студенця В. І.,
розглянув касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Петросян Тетяни Петрівни
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя Головіна К. І.)
від 18.01.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Коробенко Г. П., судді: Тарасенко К. В., Тищенко А. І.)
від 05.12.2024
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"
до Фізичної особи-підприємця Петросян Тетяни Петрівни
про стягнення 160 434,69 грн та витребування майна.
1. У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Петросян Тетяни Петрівни (далі - ФОП Петросян Т. П., відповідачка) про витребування майна за договором фінансового лізингу № 00016772 від 11.12.2018 та стягнення заборгованості (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) у сумі 160 343,69 грн, з яких: 57 817, 77 грн - борг зі сплати лізингових платежів за період з листопад 2022 року по березень 2023 року, 102 616, 92 грн - неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
2. Позов обґрунтовано порушенням ФОП Петросян Т. П.(лізингоодержувачем) зобов'язань за вказаним договором лізингу в частині своєчасної сплати лізингових платежів, внаслідок чого у останньої утворилася заборгованість та виникли підстави для відмови позивача від договору і витребування предмету лізингу.
3. 18.01.2024 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яким:
- провадження у справі в частині позовних вимог про витребування майна закрив на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України);
- позовні вимоги в частині стягнення 160 434,69 грн задовольнив повністю;
- стягнув з відповідачки на користь позивача заборгованість у сумі 57 817,77 грн, неустойку в сумі 102 616,92 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 368,00 грн;
- повернув позивачу з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 684,00 грн, сплачений платіжною інструкцією № 0051013970 від 27.06.2023.
4. Суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи, а саме - 27.07.2023, відповідачка здійснила повернення позивачу об'єкта лізингу - транспортного засобу марки VW, модель Golf Team, рік випуску 2018, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується актом приватного виконавця про повернення майна від 27.07.2023, складеного в межах виконання виконавчого напису № 2481 вчиненого 20.07.2023 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. Таким чином предмет спору в частині повернення позивачу об'єкта лізингу припинив своє існування під час розгляду справи, тому суд закрив провадження у цій частині на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України,
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачки основної заборгованості у сумі 57 817,77 грн та пені у сумі 102 616,92 грн суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, тому задовольнив позов повністю. Суд зазначив, що оскільки договір про фінансовий лізинг є розірваним з 06.04.2023, відповідно користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється в порушення його умов, та є неправомірним, тому дійшов висновку, що у відповідачки, яка прострочила повернення об'єкта лізингу після розірвання договору (06.04.2023), з 07.04.2023 виник обов'язок зі сплати позивачу передбаченої законом неустойки до дня повернення об'єкта лізингу - 27.07.2023. Суд здійснив перевірку нарахувань позивача та встановив їх арифметичну правильність в частині пені, тому вказані вимоги задоволено судом повністю й стягнуто з відповідачки 102 616,00 грн пені, нарахованої на суму заборгованості у розмірі 13 366,07 грн за період з квітня по липень 2023 року.
5. 05.12.2024 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу відповідачки залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
6. 17.02.2025 ФОП Петросян Т. П. надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
7. 27.02.2025 Верховний Суд постановив ухвалу, якою касаційну скаргу повернув скаржниці на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України, з огляду на невідповідність її форми вимогам процесуального закону - відсутності підпису заявниці.
8. 04.03.2025 ФОП Петросян Т. П. повторно звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024.
9. Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.
10. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
11. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ГПК України одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
12. Отже, у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом.
13. Зокрема, за загальним правилом судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не підлягають касаційному оскарженню (абзац другий пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), і лише у визначених законом випадках такі рішення підлягають касаційному оскарженню, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
14. За підпунктом "с" пункту 7 Рекомендації № R(95)5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію й поліпшення функціонування систем і процедур оскарження в цивільних і торговельних справах, ухваленої на його 528-му засіданні 7 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають подавати щодо тих справ, третій судовий розгляд яких доцільний, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають загальне суспільне значення; від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування підстав, за яких розгляд її справи сприятиме досягненню таких цілей.
15. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
16. Позов у зазначеній справі подано у 2023 році. При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684,00 грн.
17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
18. Верховний Суд враховує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у цій справі закрито провадження в частині позовних вимог Товариства до ФОП Петросян Т. П. про витребування майна за договором фінансового лізингу № 00016772 від 11.12.2018, і в цій частині рішення не оскаржується, тому предметом позову у цій справі є стягнення 160 434,69 грн.
19. Отже, згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 12 ГПК України справа, що розглядається, є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 2 684,00 грн = 268 400,00 грн).
20. Скаржниця у касаційній скарзі не зазначає жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
21. Таким чином, Верховний Суд вважає, що скаржниця не дотримала умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
22. Верховний Суд звертає увагу, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
23. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
24. Зважаючи на те, що скаржниця не зазначила підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Петросян Т. П. згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/8877/23 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Петросян Тетяни Петрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024.
2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Н. Губенко
В. Студенець