Справа №338/164/25
01 квітня 2025 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,
з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів,
Позивач звернувся в суд із позовом до відповідачки про зміну розміру та способу стягнення аліментів, визначених рішенням Богородчанського районного суду від 02.07.2021 року в справі №338/586/21, на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02.07.2021 року задоволено позов відповідачки та ухвалено стягувати з нього на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.05.2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Водночас з часу ухвалення рішення суду змінився його сімейний стан та інші обставини, які мають істотне значення і впливають на розмір аліментів, зокрема, його матеріальний стан, свідченням чого є величина витрат на своє утримання та утримання членів його сім'ї.
Вказав, що 08.06.2024 року він зареєстрував шлюб з іншою жінкою і ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дочка ОСОБА_4 . В даний час дружина не працює, перебуває з дочкою на його повному утриманні. Крім того він надає допомогу матері, яка є інвалідом 2 групи та потребує матеріальної підтримки.
Посилаючись на ріст індексу інфляції та ряд інших економічно соціальних факторів, зазначив, що в даний час йому матеріально важко сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки його доходів, тому просив змінити розмір та спосіб стягнення аліментів та стягувати з нього аліменти в розмірі 8000 грн щомісяця. Вважає, що такий розмір аліментів буде необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Зазначає, що крім сплати аліментів він систематично купляє дитині необхідні речі, надає кошти добровільно. Вважає, що зменшення розміру аліментів жодним чином не погіршує матеріальне становище дитини, тому просить позов задовольнити.
Відповідачкою подано відзив, в якому вона просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Зауважує, що зі змісту ст. 181, 192 Сімейного кодексу України можна зробити висновок, що з позовною заявою про зміну способу стягнення аліментів може звернутись тільки одержувач аліментів. Вважає, що ОСОБА_1 , як платнику аліментів, законодавством не надано права на звернення до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів, визначеного рішенням суду. Водночас із позовною заявою про зміну розміру аліментів може звернутись як платник аліментів, так і їх отримувач. Вказує, що позивачем не надано жодного належного доказу погіршення його матеріального становища. Вважає, що з часу присудження аліментів матеріальний стан ОСОБА_1 покращився, а посилання на ріст цін та інфляцію не може бути фактором погіршення його матеріального стану, оскільки цей фактор впливає і на інтереси дитини. На її думку зміна присудженого розміру аліментів не відповідає інтересам дитини. Зазначила, що відповідач не цікавиться, які витрати нею здійснюються щомісячно на утримання дитини, зокрема щодо оплати навчання в класі "Інтелект України", відвідування позашкільних гуртків з кінного спорту, математики, англійської мови, танців, для соціально-побутового забезпечення базових потреб дитини, її відпочинку, оздоровлення, тощо. Тому зміна сімейного стану та народження дитини від іншого шлюбу не може бути безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Вважає, що підстави для зменшення розміру аліментів відсутні, тому просила у задоволенні позову відмовити.
Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що заперечення відповідачки, викладені у відзивi, є безпідставними. Так, враховуючи зміст ст. 181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, значне погіршення матеріального стану батька може бути підставою для заявлення ним вимоги про зменшення розміру аліментів. Стверджує, що про наявність підстав для задоволення його позовних вимог про зміну способу та зменшення розміру аліментів свідчить ряд доказів та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, в тому числі, зміна його сімейного стану та інші обставини, які мають істотне значення і впливають на розмір аліментів. Наголошує, що обов'язок по утриманню дитини законодавець покладає на обох батьків. Тому просить вимоги позову задовольнити.
В судове засідання позивач не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, у поданій заяві просила проводити розгляд справи у її відсутності та у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 01.03.2021 року розірвано. Неповнолітня дочка ОСОБА_3 після розірвання шлюбу залишились проживати з матір'ю. Після розірвання шлюбу відповідачка змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».
Рішенням Богородчанського районного суду від 02.07.2021 року в справі № 338/586/21 задоволено позов ОСОБА_2 та ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.05.2021 року до досягнення дитиною повноліття.
08 червня 2024 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_10 (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_10 народилась дочка ОСОБА_11 (а.с. 8).
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України).
Статтею 192 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Таким чином при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів слід з'ясовувати, чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і чи ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, за наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення їх розміру.
Щодо заперечення відповідачкою права позивача на звернення до суду із позовною вимогою про зміну способу стягнення аліментів, визначеного рішенням суду, то таке є необґрунтованим з огляду на наступне.
У частині першій статті 192 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 Сімейного кодексу України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 Сімейного кодексу України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17 (провадження № 61-1261св17).
Однак, відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду з позовом про зміну способу стягнення та розміру аліментів, позивач вказує, що з часу ухвалення рішення від 02 липня 2021 року в справі № 338/586/21 змінився його сімейний стан (він вдруге одружився та в цьому шлюбі народилася дочка), а також зазначає, що змінився його матеріальний стан.
Разом з тим, доказів, які б свідчили про погіршення свого майнового стану, ОСОБА_1 суду не надано, а навпаки, долучені відповідачкою копії щорічних декларацій позивача як прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури, свідчать про збільшення рівня його доходу з часу присудження аліментів.
Суд вважає, що зміна сімейного стану ОСОБА_1 - одруження та народження дитини в іншому шлюбі, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21), від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20).
Щодо посилань позивача на те, що він добровільно надавав і надає дитині додаткові кошти, дарує їй подарунки, купляє одяг, взуття, ґаджети, тощо, то це є правом, а не визначеним обов'язком позивача й вказані обставини також не є підставою для зменшення розміру аліментів чи зміни способу їх стягнення.
Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог про зміну способу стягнення та розміру аліментів відсутні.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, судові витрати у справі слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, ст. 181, 182, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів, визначених рішенням Богородчанського районного суду від 02.07.2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складено 07.04.2025 року.
Головуючий О. А. Шишко