Справа № 216/6340/24
провадження 1-кс/216/706/25
іменем України
02 квітня 2025 року місто Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
третьої особи - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041230001725 від 05.08.2024 за ч. 1 ст.270 КК України, про арешт майна,-
27 березня 2025 року до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу надійшло клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно, яке вилучене 26.03.2025 під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «Techno» з сім-картками, що відповідають абонентським номерам « НОМЕР_1 », « НОМЕР_2 ».
Узагальнені доводи особи, яка подала клопотання.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що у провадженні СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12024041230001725 від 05.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 270 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідування у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області у складі прокурорів ОСОБА_3 (старший групи), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Встановлено, що 04.08.2024 до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області звернулась ОСОБА_8 з проханням притягнути до кримінальної відповідальності невстановлену особу, яка 04.08.2024 приблизно о 14:00 год. порушила вимоги пожежної безпеки, що призвело до виникнення пожежі у будинку 6, 6а на вул. Мокрицького м. Кривого Рогу Під час досудового розслідування встановлено, що до кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
26 березня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу від 12.03.2025 (справа №216/6340/24, провадження №1-кс/216/582/25) слідчим ОСОБА_9 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено мобільний телефон, що належить ОСОБА_4 , марки «Techno», в якому містяться сім-картки з абонентськими номерами « НОМЕР_1 », « НОМЕР_2 ». Вилучений мобільний телефон упаковано до спеціального пакету WAR №0093755.
Постановою слідчого від 26.03.2025 зазначений мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні на підставі ст. 98 КПК України.
Вищевказаний телефон містить конфіденційну інформацію про спілкування ОСОБА_4 з іншими особами та може містити іншу конфіденційну інформацію, таку як журнал викликів, галерея, нотатки, СМС повідомлення, інформацію з месенджерів (повідомлення, файли, тощо), документи (файли), нагадування, пошту, карти і таке інше, доступ до яких необхідно отримати стороні обвинувачення, та які можуть бути використані в якості доказів, оскільки будуть підтверджувати факт вчинення ним злочину, а також можуть бути використані як об'єкти дослідження, під час проведення відповідних експертиз, проведення яких може бути об'єктивно необхідним для встановлення обставин злочину під час досудового розслідування.
Ця річ може мати доказове значення для підтвердження причетності особи до вчинення кримінального правопорушення.
Сторона обвинувачення посилаючись на вимоги ст. ст. 98, 170 КПК України, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення обшуку 26.03.2025 майно.
1.Позиції учасників.
У судове засідання прокурор клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, пояснив, що телефон потрібен йому для власного користування.
2.Обставини, що були встановлені під час розгляду клопотання.
В ході розгляду клопотання встановлено, що провадженні СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041230001725 від 05 серпня 2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України.
26.03.2025 в період часу з 08.10 годин по 08.46 годин, в порядку ст. 234 КПК України на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Дніпропетровська від 12.03.2025, проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведеного обшуку у останнього виявлено та вилучено зазначені у клопотанні речі, які 26.03.2025 постановою слідчого долучені в якості речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.
Тимчасово вилучені речі належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
3.Мотиви прийняття рішення слідчим суддею.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
3.1 Щодо строку звернення з клопотанням.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Оскільки, речі на які слідчий просить накласти арешт було вилучено 26.03.2025 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді, а клопотання про арешт майна подано до суду 27.03.2025, сторона обвинувачення звернулась з вказаним клопотанням у строк передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
3.2 Щодо правової підстави для арешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12024041230001725 від 05 серпня 2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України.
Слід звернути увагу, що зазначені у клопотанні речі, можуть маюти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
З огляду на викладене, на переконання слідчого судді доведено, що підстава передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт з метою збереження речових доказів) підлягає застосуванню.
3.3 Щодо наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна.
Під час проведення огляду вдалось зафіксувати дані з вилучених речей. Однак необхідним є збереження первинних параметрів таких речей, поряд з цим, наразі на початковій стадії досудового розслідування складно визначити весь об'єм необхідних слідчих дій та даних, які можливо буде встановити із відомостей, що зафіксовані у відповідних речах.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення кримінального провадження майно, на яке прокурор просить накласти арешт може бути приховано або знищено.
3.4 Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
На переконання слідчої судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Такий арешт пов'язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчої судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень.
Слідча суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
3.5 Щодо наслідків арешту майна
На переконання слідчого судді, з огляду на викладені у цій ухвалі обставини та початкову стадію досудового розслідування та обраний спосіб арешту, такий арешт не є надмірно обтяжливим.
Поряд з цим, наразі слідчому судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту майна, застосованого у вищезазначений спосіб, на інтересах володільця.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на речі, які вилучені 26.03.2025 в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон «Techno» з сім-картками, що відповідають абонентським номерам « НОМЕР_1 », « НОМЕР_2 », що належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони власнику, уповноваженим ним особам, а також іншим особам в відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном.
Визначити місцем зберігання майна, на яке накладено арешт згідно з «Порядком зберігання та передачі речових доказів стороною обвинувачення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 - в камері зберігання речових доказів Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 04.04.2025 о 15-25 год.
Слідчий суддя ОСОБА_10