Справа № 191/1356/25
Провадження № 2-н/191/87/25
іменем України
04 квітня 2025 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Порошина О.О., розглянувши заяву Державного міжрегіонального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості зоплати централізованого водопостачання,-
21.03.2025 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заяваДержавного міжрегіонального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості з оплати централізованого водопостачання за період з 01.03.2022 року по 31.01.2025 року у сумі 9 926 грн. 75 коп. та судового збору в сумі 242,24 грн.
Розглянувши надані матеріали, суд доходить висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, у разі якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Із заяви та доданих до неї документів, вбачається, що заявник просить стягнути з боржника заборгованості за послуги водопостачання за період з 01.03.2022 року по 31.01.2025 року у сумі 9 926 грн. 75 коп.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦПК України).
Так з поданої до суду заяви про видачу судового наказу вбачається, що стягувач зазначає період виникнення боргу з 01.03.2022 року по 31.01.2025 року.
З вимогою до суду звернувся 21.03.2025 року. Таким чином заявник звернувся з вимогою простягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за послуги водопостачання за період за межами встановленої законом позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише у порядку позовного провадження за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Застосування строку позовної давності вирішується в судовому засіданні за клопотанням сторони у справі, тому при постановлені судового наказу буде порушено право боржника щодо застосування позовної давності.
Наведені обставини вказують на наявність спору про право.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
З поданої суду заяви і долучених до неї документів вбачається наявність обставин, що за правилами п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу, оскільки заявлений спір має бути вирішений у порядку позовного провадження.
Частиною ч. 2 ст. 164 ЦПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст.165,166,167,354 ЦПК України, суд -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Державного міжрегіонального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості з оплати централізованого водопостачання.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцять) днів з дня її складення та підписання суддею.
Суддя О. О. Порошина