Справа № 214/1751/23
3-в/214/13/25
Іменем України
04 квітня 2025 року Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ковтун Н.Г., розглянувши подання начальника Кропивницького районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області Петруненка Петра про вирішення питання про давність виконання судового рішення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ульянівка, Олександрійського району, Кіровоградської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 -
25 березня 2025 року до суду надійшло вищевказане подання.
Відповідно до якого, 24 квітня 2023 року постанова Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2023 року надійшла для виконання до Саксаганського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Дніпропетровській області. Через зміну порушником місця проживання, особова справа надіслана до Кропивницького РС №3 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області. 06.09.2023 року порушник ОСОБА_1 був поставлений на облік Кропивницького РС №3 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області.
Станом на 17.03.2025 року порушник ОСОБА_1 відбув 0 годин громадських робіт, невідбута частина складає 40 годин.
Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 призваний до Збройних Сил України по мобілізації на час воєнного стану.
Сторони у судове засідання не прибули, що, ураховуючи положення Розділу V КУпАП, не є перешкодою для розгляду порушеного у зверненні питання.
Розглянувши подання, у відповідності до положень Розділу V КУпАП, зокрема дослідивши безпосередньо доводи викладені у ньому та матеріали судового провадження, приходжу до наступного.
Згідно ст. 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Тобто, норми цієї статті КУпАП стосується інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні постанови, на які не регламентовані іншими статтями КУпАП, а тому, ця стаття підлягає застосуванню лише за умови, що питання, які слід врегулювати стосуються всякого роду сумнівів і протиріч, що виникли при виконанні постанови, як-то: про накладенні адміністративного стягнення допущено неточні, некоректні формулювання; про усунення суперечностей і неточностей щодо біографічних даних порушника; про усунення суперечностей і протиріч в частині рішення про інші майнові стягнення і підстави цих рішень; рішення щодо речових доказів; рішення про відшкодування процесуальних витрат; рішення щодо заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення; про застосування закону про амністію, якщо його застосування є обов'язковим, і суд при постановленні рішення не обговорив цього; у разі скасування акта, який передбачав адміністративну відповідальність; про долю речових доказів і документів, якщо їх долю не було вирішено при ухвалені постанови суду тощо.
До кола окреслених питань, на переконання суду, відноситься і питання порушене у цьому поданні Кропивницьким районним сектором №3 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області.
Відповідно, надаючи оцінку цим обставинам, суддя зазначає таке.
Згідно з ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, тобто КУпАП не містить прямих положень в собі, які б дозволяли суду звільнити від відбування покарання особу, у зв'язку із закінченням строків давності виконання цієї постанови.
За цих обставин, з першого погляду, суддя мав би відмовити у задоволені подання, оскільки у цій справі строк звернення вказаного судового рішення відбувся у вказаний термін, не дивлячись на явно несправедливий і надмірний характер такого заходу відносно особи, оскільки з дня ухвалення судового рішення про накладення адміністративного стягнення минуло 6 років і 1 день, однак, у цьому контексті вважає слушним зауважити, що правові системи мають містити правові запобіжники, які б були спрямовані та допомагали б судам уникнути несправедливості, яка може виникнути при застосуванні правової норми суворо в кожному випадку, незалежно від того, наскільки незвичними є обставин тієї чи іншої справи, адже природа справедливості полягає у виправленні закону, коли він є дефектним.
Позаяк, відповідно до ст. 1, 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя керується верховенством права.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним (див. абзац третій підпункту 3.6 пункту 3 мотивувальної частини
Більш того, за протилежного підходу, за якого констатується сам факт відсутності строків давності виконання постанов прийнятих у порядку КУпАП, йтиметься про відповідальність за вчинений адміністративне правопорушення після закінчення строку давності визначеного для кримінальних правопорушень, що на переконання суду, вважатиметься несумісним із всеохоплюючими принципами законності (nullum crimen, nulla poena sine lege) і передбачуваності, закріпленими у статті 7 Конвенції (див. Консультативний висновок ЄСПЛ про застосування строків давності до судового переслідування, засудження та покарання за правопорушення, яке по суті є актом тортур [GC], запит № P16-2021-001, Касаційний суд Вірменії, § 77, 26 квітня 2022 року, https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=003-7317048-9987185; позицію у справі «Antia and Khupenia v. Georgia», № 7523/10, §§ 38-43, 18 червня 2020 року, https://hudoc.echr.coe.int/ukr?i=001-173889).
З урахуванням наведеного суд уважає за доцільне, у розрізі вказаних норм КУпАП, в їх системному зв'язку з нормами Конституції України та практикою ЄСПЛ, на засадах верховенства права у руслі поняття справедливості, з точки зору суду, констатувати можливість припинення виконання постанов ухвалених в порядку КУпАП за давністю виконання при недотриманні розумних строків такого виконання, яким є строк визначений п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Стаття 23 КУпАП передбачає, що за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 6-1) суспільно корисні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) арешт з утриманням на гауптвахті. Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень. Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 61 КК покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці та встановлюється на строк від одного до п'яти років.
Отже, йдеться про покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Правопорушення у якому було визнано винуватим порушника, у цьому випадку, з огляду на характер вчиненого діяння, не може, на думку суду, містити більший строк давності виконання ніж за вчинення особою злочину невеликої тяжкості, тобто понад 2 роки.
Водночас судове рішення вказане у п. І цієї постанови не було виконано до цього часу лише, оскільки правопорушника було призвано 31.08.2023 до ЗСУ по мобілізації на час воєнного стану.
Судом жодного разу не було встановлено з боку особи факту ухилення від відбування покарання за ці роки.
Як наслідок, є дійсними, у порядку ст. 304 КУпАП, підстави для вирішення питань зв'язаних з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, шляхом припинення виконання вказаної постанови у п. І цього судового рішення, з огляду на звільнення від відбування стягнення у виді громадських робіт, у зв'язку із закінченням строків давності виконання визначених п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України.
За таких обставини, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що подання підлягає задоволенню шляхом припинення виконання наведеної постанови суду щодо визначеного адміністративного стягнення, у зв'язку із закінченням строків давності виконання визначених п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України.
постановив :
Подання - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, накладеного постановою судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2023 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку давності виконання цього судового рішення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Г. Ковтун