Іменем України
"28" листопада 2007 р.
справа № 20-9/174
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго»
до Державного комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17»
Комунального підприємства “Енергосервіс»
про стягнення 38505,91 грн.
суддя Рибіна С. А.
представники сторін:
позивач -Злобін А.А., довіреність № 11280/0/2-07 від 04.01.2007,
відповідач (ДКП «Ремонтно-експлуатаційного підприємства №17») -не з'явився,
відповідач (КП “Енергосервіс») -не з'явився,
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго» звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державного комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17», Комунального підприємства “Енергосервіс» про стягнення 38505,91 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог укладеного між сторонами договору № 182 від 01.02.2002, який пролонгований на 2004-2007 роки та за яким сторони прийняли на себе зобов'язання додержуватись вимог законодавчих та директивних актів, які регламентують питання енергопостачання та взаємовідносини сторін.
Ухвалою від 03.07.2007 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство “Енергосервіс» (далі -КП «Енергосервіс»).
За клопотанням відповідача ухвалою суду від 20.09.2007 суд виключив з числа третіх осіб КП «Енергосервіс» та залучив його в якості другого відповідача, з тих підстав, що КП «Енергосервіс» відповідно до додаткової угоди від 28.12.2006 до договору № 182 від 01.02.2002 є платником за спожиту за цим договором електроенергію.
Протягом розгляду спору по суті позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України неодноразово надавав заяви про уточнення позовних вимог, остаточно просить суд стягнути з Державного комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17»(далі -ДКП «РЕП № 17») заборгованість за перевищення договірних величин споживання у червні 2006 року в сумі 196,77 грн.; з КП «Енергосервіс» - заборгованість за активне споживання за період з 01.01.2007 по 01.03.2007 у сумі 17844,23 грн. та штрафні санкції: 3 % річних -0,91 грн., інфляційне відшкодування -2,32 грн. та перевищення договірної величини споживання електроенергії у січні 2007 в сумі 497,35 грн. (вх. № 51717 від 28.11.2007).
Відповідач (ДКП «РЕП № 17») надав суду відзив (вх. № 22216), заяви в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України (вх. №33640, 49282), в яких проти позову заперечує, вважає, що він не є належним відповідачем, посилаючись на умови додаткової угоди від 28.12.2006 до договору № 182 від 01.02.2002, та виклав інші доводи та обґрунтування
Відповідач (КП «Енергосервіс») надав суду відзив (вх. № 50956), в якому проти позову заперечує, з тих підстав, що додатковою угодою від 28.12.2006 до договору № 182 від 01.02.2002 не встановлені які конкретно зобов'язання прийняло КП «Енергосервіс», в яких межах та обсязі, тому він вважає, що взагалі не повинен сплачувати будь-які суми за даним договором.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
В порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору продовжений до 03.12.2007 за клопотанням сторін.
Згідно до ст. ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд встановив:
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України «Про електроенергетику», Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.99 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.02 № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.02 № 928.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
01.02.2002 між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго» та КП «РЕП № 17» укладений договір № 182 на постачання електричної енергії строком дії з дня підписання по 01.02.2003, який діє на теперішній час, так як вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору.
Цей договір не був розірваний, натомість, сторонами вчинялись дії по його виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго» забезпечувало КП «РЕП № 17» електроенергією, а КП «РЕП № 17» користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику» суд вважає, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго» поставляло, а КП «РЕП № 17» користувалась електроенергією на підставі Договору № 182 від 01.02.2002 (далі -Договору).
Згідно умов Договору Постачальник зобов'язувався постачати Споживачу електричну енергію в обсягах у відповідності з договірними квартальними (місячними) величинами спожитої електричної енергії, вказаними в Додатку № 1 до Договору. Споживач, в свою чергу, зобов'язаний здійснювати оплату за спожиту електроенергію та здійснювати інші платежі згідно умов Договору.
Пунктом 1.2.1 Договору передбачено обов'язок відповідача оплачувати вартість електричної енергії по тарифам та в строки відповідно до умов Додатку № 5 згідно з умовами, вказаними у розділі 1 Договору.
Відповідно до пункту 1.2.2 Договору КП «РЕП № 17» здійснює споживання електроенергії в обсязі, що не перевищує договірної величини (додаток 1, додаток 1а).
Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 (далі - Правила) встановлено, що договір на поставку електроенергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за врегульованими тарифами та споживачем, та встановлює зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Пунктами 1.2.2, 2.1.4 Договору встановлено, що споживач несе відповідальність за перевищення договірних величин споживання електроенергії.
Пункт 4.1 Договору встановлює, що сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством за виконання умов цього договору, законодавчих і директивних актів, які регламентують питання енергопостачання та питання взаємовідносин сторін.
Позивач, згідно наданому обліковому листку споживача за червень 2006 року, встановив, що КП «РЕП №17» здійснено перевищення договірної величини споживання, яка встановлена договором на цей період, тому ВАТ “ЕК “Севастопольенерго» звернулося до суду із вимогою про стягнення з КП «РЕП №17» перевищення договірної величини споживання електроенергії в розмірі 196,77 грн.
28.12.2006 між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго», КП «РЕП №17» та КП «Енергосервіс» укладена додаткова угода до договору № 182, відповідно до якої КП «Енергосервіс» здійснює платежі за спожиту КП «РЕП № 17» електроенергію.
Відповідно до показань розрахункових приладів, які надавались щомісячно відповідачем - КП «РЕП № 17», позивач здійснював нарахування електричної енергії та виставляв відповідні рахунки.
Відповідачем КП «Енергосервіс» зобов'язання щодо оплати виставлених рахунків належним чином не виконувались, в результаті чого за період з 21.10.2006 по 01.03.2007 утворилася заборгованість по оплаті за активну електричну енергію перед позивачем у розмірі 17844,23 грн., яку позивач просить стягнути із штрафними санкціями.
Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.04. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання законної сили Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, положення цих Кодексів застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ними законної сили.
Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.04, тому при розгляді спору суд керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.
Згідно з ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з вказівками закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок -згідно зі звичайними вимогами. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про електроенергетику» споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 5 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачає, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двохкратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Відповідно до пункту 1.2.2 Договору, відповідач зобов'язався дотримуватись режиму споживання електричної енергії, встановлених розділом 5 Договору.
Додатком № 1 до Договору відповідачем узгоджений обсяг відпуску електричної енергії на 2006 рік.
Але, відповідно до звітів КП «РЕП № 17» про витрати електроенергії обсяг використаної електроенергії у червні 2006 року, встановлений договором, був споживачем перевищений. На підставі викладеного позивачем здійснено нарахування за перевищення договірної величини спожитої електроенергії та виставлений рахунок на суму 196,77 грн.
Пунктом 7 статті 26 Закону України “Про електроенергетику» встановлено, що споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.
На підставі вищевикладеного, суд визнає вимоги в частині стягнення з КП «РЕП № 17» 196,77 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з КП «Енергосервіс» заборгованість за активне споживання за період з 01.01.2007 по 01.03.2007 у сумі 17844,23 грн. та за перевищення договірних величин споживання у січні 2007 у сумі 497,35 грн.
Враховуючи укладену між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго», КП «РЕП № 17» і КП «Енергосервіс» додаткову угоду № б/н від 28.12.2006, суд, керуючись ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, визнає вимоги позивача в цієї частині такими, що підлягають задоволенню.
Не можуть бути прийняті судом доводи відповідача - КП «Енергосервіс» стосовно того, що у нього не не виникли зобов'язання за додатковою угодою, так як в неї не вказані обсяги та межі зобов'язань, що прийняті ним за додатковою угодою, в якій КП «Енергосервіс» визначений як платник спожитої КП «РЕП № 17» електроенергії.
На підставі вищевикладеного, у відсутності в додатковій угоді обмежень та обсягів оплати КП «Енергосервіс» платежів за спожиту КП «РЕП № 17» енергію, суд вважає, що уся спожита КП «РЕП № 17» після 28.12.2006 електроенергія підлягає сплаті саме КП «Енергосервіс».
Таким чином, суд визнає вимоги ВАТ “ЕК “Севастопольенерго» в частині стягнення з КП «Енергосервіс» заборгованості за активне споживання в розмірі 17844,23 грн. та перевищення договірної величини споживання електроенергії в розмірі 497,35 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача - КП «Енергосервіс» 3 % річних та інфляційне відшкодування.
Суд вважає вказані вимоги позивача не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Санкції, які заявлені позивачем, нараховані у 2006 році за невиконання КП «РЕП № 17» зобов'язань в цей період. Відповідальність КП «Енергосервіс» згідно додаткової угоди наступає з моменту її укладення, тобто з 28.12.2006. Нараховані санкції стосуються періоду, в якому обов'язок сплати був покладений на КП «РЕП № 17», тому стягнення санкцій з КП «Енергосервіс» суд вважає неправомірним.
Таким чином, вимоги ВАТ “ЕК “Севастопольенерго» підлягають частковому задоволенню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17» (99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, 6, код в ЄДРПОУ 03360503, р/р 26005301296 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго» (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код в ЄДРПОУ 05471081) на рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027) заборгованість у сумі 196,77 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 17» (99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, 6, код в ЄДРПОУ 03360503, р/р 26005301296 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго» (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ ПІБ м. Києва, МФО 300506) судові витрати в розмірі 3,22 грн., в тому числі: витрати по сплаті державного мита у сумі 1,97 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 1,25 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Комунального підприємства “Енергосервіс» (99003, м. Севастополь, вул. І.Голубца, 5, код в ЄДРПОУ 13789271, р/р 26001945225722 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго» (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код в ЄДРПОУ 05471081) на рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027 заборгованість у сумі 18341,58 грн., з яких: сума заборгованості за активну енергію -17844,23 грн., перевищення ліміту споживання електричної енергії -497,35 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Стягнути з Комунального підприємства “Енергосервіс» (99003, м. Севастополь, вул. І.Голубца, 5, код в ЄДРПОУ 13789271, р/р 26001945225722 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго» (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ ПІБ м. Києва, МФО 300506) судові витрати в розмірі 300,15 грн., в тому числі: витрати по сплаті державного мита у сумі 183,42 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 116,73 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. В решті позовних вимог відмовити.
Суддя С.А. Рибіна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального
кодексу України і підписано 24 12.2007.
Розсилка:
1. позивач - ВАТ “ЕК “Севастопольенерго» (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
2. відповідач - ДКП «Ремонтно-експлуатаційного підприємства №17»(99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, 6)
3. відповідач - КП “Енергосервіс» (м. Севастополь, вул. І. Голубця, 5)
4. справа
5. наряд