Справа № 932/10002/24
Провадження № 2/932/3291/24
27 березня 2025 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Куцевола В.В.
при секретарі - Рибалці В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
23.10.2024 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 24.04.2015 року сторони уклали шлюб, зареєстрований Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 106. Від шлюбу сторони мають двох спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вказує позивач спільне життя з відповідачем не склалось, через різні погляди на життя та постійні сварки. Фактичні відносини між сторонами припинені, спільне господарство вже не ведеться. Позивач додатково зазначає, що примирення з відповідачкою є неможливим, збереження шлюбу суперечить його інтересам та інтересам дітей.
Ухвалою суду від 25.10.2024 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву у якій прохав розглядати справу без його участі.
Відповідачка правом на подання відзиву не скористалась, 02.12.2024 року подала заяву про розгляд справи без її участі, у якій позовні вимоги вона визнала.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Згідно з вимогами ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, 24.04.2015 року сторони уклали шлюб, зареєстрований Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 106. Від шлюбу сторони мають двох спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, шлюбні стосунки між позивачем та відповідачем, ведення ними спільного господарства та проживання, припинені. Причиною цього стали протилежні погляди на життя. Позивач вважає, що спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливими та суперечите їхнім інтересам.
Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Оскільки жоден з подружжя за час знаходження справи у провадженні суду не висловив бажання щодо примирення, приймаючи до уваги договірну природу шлюбу та принцип добровільності, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та вважає за можливе розірвати шлюб між сторонами, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні до суду з позовною заявою ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп., що підтверджується квитанцією від 22.10.2024 року № UTZ6-LS31-SATE, що міститься у матеріалах справи. До початку розгляду справи по суті відповідачка надала заяву про визнання позову. Внаслідок того, що відповідачка визнала позов до початку розгляду справи по суті, позивачу належить повернути 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто у сумі 484 грн. 48 коп. Решту судового збору у сумі 484 грн. 48 коп. належить стягнути з відповідачки на користь позивача, позовні вимоги якого задоволені.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-82, 89, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24.04.2015 року Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 106 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 грн. 48 коп.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову на підставі квитанції від 22.10.2024 року № UTZ6-LS31-SATE, у розмірі 484 грн. 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В. Куцевол