Справа № 932/9632/23
Провадження № 2/932/2272/24
(заочне)
06 лютого 2025 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Куцевола В.В.
при секретарі - Рибалці В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
25.10.2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 02.06.2020 року, з метою отримання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», відповідач - ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою № б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Позивачу було відкрито кредитний рахунок та надано кредитну картку, преміальну картку World Elite з кредитним лімітом до 400000,00 грн. Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі. Відповідач не виконує свої зобов'язання за договором, в зв'язку з чим станом на 14.09.2023 року утворилась заборгованість у розмірі 275626,50 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 248328,66 грн.; заборгованості за простроченими відсотками - 27297,84 грн. Позивач зазначає, що кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 06.02.2025 року, заборгованість до стягнення становить 233439,72 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 233439,72 грн.
Ухвалою суду від 01.11.2023 року відкрито провадження по справі.
Ухвалою суду від 23.07.2024 року справу прийнято до свого провадження цим складом суду та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позові прохав розглядати справу у його відсутність та не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач належним чином викликався до суду, однак у судове засідання не з'явився, причини неявки до суду не повідомив, письмових заяв чи клопотань не надав. Правом на подання відзиву на позов не скористався.
Через це суд, спираючись на норми ст. 247, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалив заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих позивачем письмових доказів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між сторонами 02.06.2020 року було укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок до 400000,00 грн. Кредитним договором є сукупність документів, що містять умови надання кредиту, а саме: заява позичальника від 02.06.2020 року, витяг з Умов та правил надання банківських послуг, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, паспорт споживчого кредиту.
Відповідач неналежно виконує свої зобов'язання, і у нього перед позивачем, станом на 14.09.2023 року утворилась заборгованість у розмірі 275626,50 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 248328,66 грн.; заборгованості за простроченими відсотками - 27297,84 грн.
Позивач зазначає, що кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 233439,72 грн.
На підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» надано заяву від 02.06.2020 року про приєднання відповідача до умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», яка підписана сторонами; розрахунок заборгованості за кредитним договором, виписку руху коштів за договором, витяг з умов та правил надання банківських послуг, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Банком було надано виписку по рахунку відповідача та довідку про видачу кредитної картки, які свідчать про користування ОСОБА_1 кредитними коштами.
Аналізуючи встановлені обставини справи, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.06.2020 року, приймаючи до уваги надані докази на підтвердження позовних вимог та факту укладення між сторонами даного кредитного договору із дотриманням вимог законодавства щодо його змісту та форми, а також встановлено невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх зобов'язань за цим кредитним договором, що зумовило виникнення у відповідача кредитної заборгованості у вказаному розмірі, а у позивача - права вимагати від відповідача її погашення шляхом здійснення повернення кредиту в достроковому порядку, враховуючи дотримання позивачем вимог закону для реалізації права на пред'явлення до відповідача вимоги про дострокове повернення кредиту і протиправне невиконання останнім такої вимоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, добровільно в строк не сплачує заборгованість за кредитним договором, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість по тілу кредиту у розмірі 233439,72 грн за кредитним договором № б/н від 02.06.2020 року.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між учасниками справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у сумі 4134,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-82, 89, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.06.2020 року станом на 29.01.2025 року в розмірі 233439,72 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) суму судового збору, сплаченого при подачі позову в розмірі 4134,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя В.В. Куцевол