46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
01 квітня 2025 року м. Тернопіль Справа № 921/193/24
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
за участю секретаря судового засідання Дідура А. М.
розглянув матеріали справи
за позовом керівника Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області, м.Кременець Тернопільської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, місто Івано-Франківськ
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
- Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, місто Київ
- Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, місто Кременець Тернопільської області
до відповідача Фізичної особи-підприємця Герасимовича Віктора Олексійовича, село Білокриниця Кременецького району Тернопільської області
про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути майно,
за участю представників:
прокуратури: Михайлюк Т.В., довіреність №15-23вих-25 від 06.01.2025;
позивача: Ткач Р.М., головний спеціаліст юридичного сектору РВ ФДМУ, довіреність №03 від 11.02.2025;
відповідача: Герасимович В.О., підприємець, паспорт серії НОМЕР_1 від 05.09.1997;
Трачук І.В., адвокат, ордер серії ВО №1023097 від 20.05.2024;
третіх осіб: Олексієнко В.М., довіреність у порядку передоручення від 12.09.2024;
Деревінський І.М., заступник керівника ДІАЗ, витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Обставини справи.
Керівник Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області в березні 2024 року звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до Фізичної особи-підприємця Герасимовича Віктора Олексійовича, про розірвання договору оренди нерухомого майна №1215 від 18.05.2017, що належить до державної власності та зобов'язання відповідача повернути балансоутримувачу - Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику нежитлові приміщення будівлі пам'ятки архітектури національного значення "Замок руїни" ІХ-ХVІ ст., охоронний номер 666Н, загальною площею 113,2 кв.м, інвентарний номер 10300011, реєстровий номер 26024191.15.АААДДЛ148, розміщених за адресою: вул. Замкова, 59, м. Кременець Тернопільської області шляхом підписання акту приймання-передавання.
Прокурор в обґрунтування позову посилається на істотне порушення відповідачем умов договору оренди та охоронного договору, використання орендованого майна не за призначенням, що створює загрозу пошкодження пам'ятки архітектури.
Правовою підставою позову визначено статті 651, 783 Цивільного кодексу України, статтю 24 Закону України “Про оренду державного та комунального майна».
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 січня 2025 року скасовано судові рішення попередніх інстанцій у цій справі, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
Як зазначено у постанові, судом касаційної інстанції звернуто увагу серед іншого, на неврахування судами попередніх інстанцій припису Міністерства культури та інформаційної політики України №24/56/23 від 30.11.2023 щодо припинення Герасимовичем В.О. робіт, які проводяться з порушенням законодавства, за відсутності погодженої з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, проектної документації та договорів, що, в свою чергу, свідчить про невиконання відповідачем взятих на себе обов'язків за договором оренди майна №1215 від 18.05.2017 та умов охоронного договору №1081 від 20.09.2016.
Згідно з Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025, справу №921/193/24 розподілено на новий розгляд судді Андрусик Н.О.
Ухвалою суду від 10.02.2025 дану справу прийнято до провадження суддею Андрусик Н.О.; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.03.2025 із встановленням сторонам процесуальних строків для подання письмових пояснень по суті позову з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції.
На виконання ухвали суду від 06.03.2025 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях через підсистему "Електронний суд" подано письмові пояснення без номера від 12.02.2025 (вх..№1084 від 13.02.2025), в яких позивачем підтримано позовні вимоги прокуратури в повному обсязі, та зокрема зазначено, що як зазначив Верховний Суд у постанові, об'єкт оренди - Замок має спеціальний статус пам'ятки архітектури національного значення, тобто є об'єктом культурної спадщини та має особливу правову та історико-культурну цінність. Згідно умов договору оренди та охоронного договору орендар зобов'язаний виконувати обов'язки балансоутримувача, оскільки він є фактичним користувачем пам'ятки, а отже саме він, укладаючи договір оренди, взяв на себе обов'язок щодо утримання його в належному стані.
17.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від Кременецької окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення щодо позовних вимог №51-706 вих-25 від 17.02.2025 (вх..№1163), в яких прокуратура просила позов задоволити та здійснити відшкодування судових витрат на користь Тернопільської обласної прокуратури.
17.02.2025 (вх.№1182 від 18.02.2025) через підсистему "Електронний суд" від Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника надійшли додаткові пояснення, в яких заповідник, спираючись на позицію Верховного Суду зазначив, що відповідачем не виконувалися взяті на нього зобов'язання за договором оренди №1215 від 18.05.2017 та охоронним договором №1081 від 20.09.2016, про що свідчить винесений Міністерством культури та інформаційної політики України припис №24/56/23 від 30.11.2023, який Герасимовичем В.О. не виконано.
Додатково 11.03.2025 прокуратурою через підсистему "Електронний суд" подано заяву №51-954 ВИХ-25 від 11.03.2025, в якій зазначено підстави позову, а саме порушення відповідачем законодавства про охорону культурної спадщини та умов охоронного договору, що, в силу пунктів 12.7.6, 12.7.7 договору оренди №1215 від 18.05.2017, є підставою для дострокового припинення договору на вимогу орендодавця, оскільки внаслідок укладення договору оренди нерухомого майна у відповідача як орендаря, виникло зобов'язання з утримання об'єкту в належному стані, своєчасного проведення ремонту, захисту від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".
12.03.2025 відповідачем надіслано орендодавцю та балансоутримувачу (для відома суду) вимогу №3/1 від 07.03.2025 про припинення Договору оренди нерухомого майна №1215 від 18.05.2017 у зв'язку із неможливістю використовувати об'єкт за призначенням і приступити до виконання ремонтних робіт через відсутність на об'єкті комунікацій.
При цьому у вимозі відповідачем зазначено, що згідно п.12.7.7 договору оренди відсутність виконання із боку орендодавця та балансоутримувача своїх обов'язків, а саме в частині надання комунальних послуг орендарю, тягне за собою й порушення взятих на нього обов'язків щодо дотримання умов охоронного договору та є підставою для припинення договору оренди на вимогу орендодавця.
31.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях надійшли письмові пояснення, в яких повідомлено, що 26.03.2025 було припинено Договір оренди №1215 від 18.05.2017 за згодою сторін, а об'єкт оренди повернуто відповідно до умов договору балансоутримувачу - Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику, а тому просить провадження у справі закрити, адже спір між сторонами припинив своє існування.
До клопотання від 01.04.2025 (вх.№2273) позивачем долучено Договір про припинення договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до державної власності №1215 від 18.05.2017 за взаємною згодою сторін від 26.03.2025 з додатком (Інформаціія про стан Майна, розрахунків за Договором оренди); Акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуального майна, що належить до державної власності від 26.03.2025; Опису шкоди завданої майну з додатками та Акту про відмову підписання Опису шкоди завданої майну, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та до клопотання без номера від 01.04.2025 (вх.№2293).
В судовому засіданні всі присутні учасники справи підтримали клопотання позивача та заперечень проти закриття провадження у справі не висловили.
Мотиви, з яких виходив суд, постановляючи ухвалу.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За приписами статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд має право постановити ухвалу про закриття провадження у справі.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Предметом позовних вимог у цій справі є немайнові вимоги про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути майно.
У підготовчому засіданні 01.04.2025 позивач повідомив та прокурор, відповідач, треті особи у справі не заперечили про те, що між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі майна.
Дослідивши доданий позивачем до клопотання про закриття провадження у справі акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 26.03.2025, договір про припинення договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №1215 від 18.05.2017 за взаємною згодою сторін, сторони дійшли згоди припинити дію договору оренди з дати підписання акта повернення майна з оренди, тобто з 26.03.2025. Такий договір підписано зі сторони Орендодавця - заступником начальника Регіонального відділення - начальником Управління забезпечення реалізації повноважень у Тернопільській області Р.А. Белошицьким, зі сторони Балансоутримувача - директором Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника В.В. Ільчиши-ним, а зі сторони Орендаря - фізичною особою-підприємцем В.О. Герасимовичем.
Такими чином, наведені вище докази свідчать, що Договір оренди між сторонами припинено. Майно повернуто з оренди. Спір між сторонами у справі в частині дострокового розірвання договору оренди та повернення нерухомого майна відсутній.
Отже, між сторонами врегульовані спірні питання.
З огляду на викладене, відсутність предмета спору в частині дострокового розірвання договору оренди та повернення нерухомого майна, унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача.
Відсутність предмета спору між сторонами є обставиною, з якою закон пов'язує неможливість вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Повернення майна та припинення договору за згодою сторін під час розгляду справи є підставою для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. (ч.3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч.4 ст. 231 ГПК України).
Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Оскільки спір виник внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором оренди, з відповідача підлягає судовий збір у сумі 15 140,00 грн., виходячи з такого.
З матеріалів справи убачається, що прокурор звернувся до суду з позовом у березні 2024 року (вх. №223 від 29.03.2024). Про припинення договору оренди № 1215 від 18.05.2017 за взаємною згодою сторін та про повернення майна з оренди балансоутримувачу повідомлено 31.03.2025, тобто під час здійснення судом підготовчого провадження у справі.
При зверненні до Господарського суду Тернопільської області Тернопільською обласною прокуратурою за подання позовної заяви про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути майно, сплачено судовий збір в розмірі 6056,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №420 від 20.03.2025, а за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2024, сплачено судовий збір в розмірі 9084,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1395 від 06.08.2024. Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено виписками.
Оскільки наявні підстави для закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору, сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Тернопільської обласної прокуратури.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 42, 46, 50, 53, 123, 129, 130, 185, п.2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232-235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України "Про судовий збір" господарський суд, -
1. Провадження у справі - закрити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Герасимовича Віктора Олексійовича (село Білокриниця Кременецького району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Тернопільської обласної прокуратури (м.Тернопіль, вул.Листопадова, 4, ідентифікаційний код 02910098) - 15 140,00 грн судового збору.
Видати наказ.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI “Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня оголошення даної ухвали.
Ухвалу складено та підписано 07.04.2025.
Суддя Н.О. Андрусик