27 березня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/44/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровця Я.Я.
Розглянув клопотання відповідача ТОВ "Новея" про поновлення строку для подання відзиву на позов (вх. №1949 від 18.03.2025)
у справі №921/44/25
за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА", провулок Несторівський, буд. 3-5, м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Новея", вул. О.Теліги, буд. 8, м. Тернопіль
про стягнення заборгованості в сумі 5 630 469,56 грн.
Публічне акціонерне товариство "УКРНАФТА" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Новея" про стягнення заборгованості в сумі 5 630 469,56 грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025, для розгляду справи №921/44/25 визначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.02.2025 відкрито провадження у справі №921/44/25 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 04.03.2025.
Протокольними ухвалами від 04.03.2025 та від 18.03.2025 підготовче засідання відкладено відповідно на 18.03.2025 та на 27.03.2025.
17.03.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд") відповідач надіслав клопотання (вх. №1949 від 18.03.2025) (викладено у відзиві) про поновлення строку на подання відзиву з підстав, викладених у тексті відзиву. Зокрема, зазначає, що відповідач, не зміг подати у встановлений судом строк відзив, у зв"язку з поважними причинами, вказаними у відзиві. А тому, відповідач просить поновити строк для подання відзиву та прийняти його та долучити до матеріалів справи.
Розглянувши клопотання про поновлення строку для подання відзиву, суд дійшов висновку про його задоволення, з наступних підстав.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, в тому числі, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін (стаття 2 ГПК України).
Приписами статті 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
Відповідно до статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Частиною 1 статті 251 ГПК України, відзив подається протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Правовий аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє дійти висновку про те, що учаснику справи гарантується право подати до суду відзив на позов протягом строку, встановленого судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Як вбачається з ухвали Господарського суду Тернопільської області від 03.02.2025, судом встановлено, зокрема, відповідачу п'ятнадцятиденний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, на подання до суду відзиву, яка надсилалася до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України.
Вказана ухвала отримана відповідачем "07.02.2025", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, сформована Господарським судом Тернопільської області (міститься в матеріалах справи).
Тобто, відповідач мав строк на подання до суду відзиву на позовну заяву - до 24.02.2025 (включно), з врахуванням, що 22.02.2025 та 23.02.2025 вихідні дні, відповідно до ч. 1 ст. 251 ГПК України.
Отже, останнім днем встановленого судом строку для подання відзиву на позов є 24.02.2025.
Однак, 17.03.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд") відповідач надіслав до Господарського суду Тернопільської області відзив на позовну заяву (вх.№1949 від 18.03.2025), в прохальній частині якого викладено клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Як визначено статтею 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальної дії. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку (частини 1, 4, 7 стаття 116 ГПК України).
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина 1 статті 118 ГПК України).
Поряд із цим, частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 4 статті 119 ГПК України встановлено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Правова позицію Верховного Суду, викладено у постанові від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача, поновити строк для подання відзиву, визнавши поважною причину пропуску відповідачем вказаного строку, прийняти відзив до розгляду та долучити поданий відзив до матеріалів справи.
Як визначено статтею 169 Господарського процесуального кодексу України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмові формі та розглядаються в порядку, встановленому ГПК України.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали (частина 2 статті 232 ГПК України).
Керуючись статями 42, 113, 114, 116, 118, 119, 161, 169, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Клопотання відповідача задоволити.
2. Поновити строк відповідачу для подання відзиву та долучити відзив до матеріалів справи №921/44/25.
3. Копію ухвали надіслати учасникам у справі до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання .
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.
Ухвалу підписано "07" квітня 2025 року (з врахуванням, що суддя Боровець Я.Я. в період з 31.03.2025 по 04.04.2025 перебував у відпустці).
Суддя Я.Я. Боровець