31.03.2025м. СумиСправа № 920/59/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Ковтуна В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи № 920/59/25
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»
(вул. Єжи Ґедройця, 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815
в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця»
(вул. Євгена Котляра, 7, м. Харків, 61052,
код ЄДРПОУ філії 40081216)
до відповідача: Роменської районної державної адміністрації Сумської області
(бульвар Свободи, 1, м. Ромни, Сумська область, 42000,
код ЄДРПОУ 04057936)
про витребування майна,
Суть спору: 21.01.2025 позивач звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом, в якому просить суд витребувати з незаконного володіння Роменської районної державної адміністрації (42000, м. Ромни, бульвар Свободи, 1, ЄДРПОУ 04057936) майно «Дизельне паливо» у загальній кількості 4,871 тонн на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5; ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 7; ЄДРПОУ ВП: 40081216). Також просить судові витрати покласти на відповідача.
Позивач вважає, що його майно, «Дизельне паливо» у загальній кількості 4,871 тонн, набуте Відповідачем у період з 10.03.2022 по 06.04.2022 з недотриманням процедури вилучення майна, встановленої Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» № 4765-VI, без належної правової підстави, оскільки: жодних правочинів, направлених на набуття Відповідачем за рахунок Позивача наголошеного майна сторонами не вчинялось, відповідні адміністративні акти щодо примусового відчуження або вилучення спірного майна військовим командуванням не приймалися, інші підстави набуття Відповідачем майна визначені ст. 11 ЦК України відсутні.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2025, справу № 920/59/25 розподілено судді Ковтуну В.М.
Ухвалою від 22.01.2025 Господарський суд Сумської області позовну заяву залишив без руху; встановив позивачу строк - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання: належних доказів в підтвердження вартості спірного майна на день звернення з позовом до суду; доказів доплати судового збору у відповідності до вартості спірного майна, яку позивач просить витребувати, як за майнову вимогу; письмових пояснень щодо наявності або відсутності електронного кабінету як у позивача так і у відповідача, докази в підтвердження.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху від 22.01.2025 в електронному вигляді надіслана одержувачу до електронного кабінету 22.01.2025, та отримана АТ «Українська залізниця» 22.01.2025, 21:01, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
30.01.2025 позивач через систему «Електронний суд» надав до суду Заяву від 30.01.2025 (вх. № 443 від 30.01.2025) про усунення недоліків позовної заяви у справі № 920/59/25 та відповідні документи в підтвердження.
Ухвалою суду від 30.01.2025 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам строки для надання процесуальних документів (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив).
12.02.2025 відповідач надав до суду через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву (вх. № 608 від 12.02.2025), відповідно до змісту якого заперечує проти позовних вимог, зазначаючи, що під час повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, а саме безпосереднього проходження колон російської військової техніки територією Роменського району, починаючи з 25 лютого 2022 року, в Сумській області проводилась евакуація населення з районів можливих бойових дій, в т.ч. Роменського району, у безпечні регіони України. Крім того, оголошені «зелені коридори» за маршрутом: Суми - Ромни - Лохвиця - Лубни - Полтава, також проходили через Роменський район. Відповідно Роменська районна державна адміністрація-районна військова адміністрація об'єднувала усі сили в межах району та направляла наявний транспорт для евакуації населення. У зв'язку з гострою потребою в паливно-мастильних матеріалах для проведення заходів з евакуації населення, а також для заправки техніки ЗСУ, ДСНС, які були задіяні до заходів територіальної оборони, з метою своєчасного реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони населених пунктів району та захисту населення на визначеній місцевості, було прийнято спільне рішення з виконкомом Роменської міської ради звернутися до керівництва АТ «Укрзалізниця» з проханням надати допомогу на добровільно безоплатних умовах, а саме виділити дизельне пальне з Фонду ВП «Локомотивне депо Ромни». На підставі прохання, відокремлений підрозділ «Локомотивне депо Ромни» Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» протягом березня-квітня 2022 року здійснив заправку техніки задіяної в заходах з евакуації населення та реалізації завдань територіальної оборони району загальним обсягом - 4,871 т дизельного палива, що підтверджується актами від 10.03.2022, 11.03.2022, 12.03.2022, 13.03.2022, 16.03.2022, 19.03.2022, 24.03.2022, 25.03.2022, 29.03.2022, 06.04.2022. Зазначені акти приймання-передачі було підписано представниками Роменської районної державної адміністрації, Роменської міської ради та 5-м державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, при цьому жоден з актів не містить положень щодо передачі майна на платній основі, а будь-які умови щодо подальшого повернення переданого майна відсутні, до того ж в актах зазначено, що передача дизельного палива здійснюється згідно зі спільним рішенням та на визначені цілі. Оцінка майна не проводилась, а вартість майна визначалась за даними бухгалтерського обліку. До того ж, в Роменському районі рішення про примусове відчуження майна військове командування не приймало.
Таким чином, ВП «Локомативне депо Ромни» регіональної філії «Південна залізниця», здійснивши передачу дизельного палива, прийняв пропозицію районної військової адміністрації та, водночас, не висловив зауважень чи зустрічних умов передачі такого палива, зокрема, щодо його оплатності чи поворотності. Акти не містять жодного формулювання щодо тимчасової передачі дизельного палива чи необхідності в подальшому його повернення або відшкодування коштів. Отже, підсумовуючи наведене у відзиві, Відповідач зазначає, що майно передане Позивачем безоплатно, а тому позовна вимога про витребування майна (дизельного пального) є безпідставною, а поведінка Позивача суперечливою.
19.02.2025 Позивачем через систему «Електронний суд» надано Відповідь на відзив (вх. № 696 від 19.02.2025) відповідно до змісту якого Позивач спростовує твердження Відповідача зазначені у Відзиві на позовну заяву, та просить позов задовольнити.
25.02.2025 Відповідачем надано до суду через систему «Електронний суд» Заперечення (на відповідь на відзив) (вх. № 773 від 25.02.2025).
10.03.2025 Позивачем через систему «Електронний суд» надано Письмові пояснення на заперечення (на відповідь на відзив) Відповідача від 25.02.2025 (вх. № 1016 від 10.03.2025).
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України ні від позивача ні від відповідача до суду не надходило.
Матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне:
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку утворено обласні військові адміністрації, у тому числі і Роменську районну військову адміністрацію.
У зв'язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набули статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.
Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» начальник військової адміністрації забезпечує на відповідній території додержання Конституції і законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади.
Листом від 10.03.2022 № 01-35/489 та від 12.03.2022 № 01-35/499 Роменська районна державна (військова) адміністрація Сумської області звернулася до регіональної філії Південна залізниця АТ «Укрзалізниця» з проханням щодо надання допомоги та виділення дизельного пального для проведення евакуації населення Роменського району Сумської області, заправки техніки підрозділів територіальної оборони Роменського району Сумської області, які приймають участь в обороні та розташовані на шляху до м. Києва.
На підставі зазначених листів, відокремлений підрозділ «Локомотивне депо Ромни» Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» протягом березня-квітня 2022 року передало Роменській районній державній (військовій) адміністрації Сумської області 4,871 т дизельного палива, що підтверджується наявними в матеріалах справим наступними актами:
- Акт про примусове відчуження або вилучення майна від 10.03.2022 № 16 - 752 л дизельного палива вартістю згідно балансової вартості 16 907,70 грн.
- Акт про примусове відчуження або вилучення майна від 11.03.2022 № 17 - 879 л (740 кг) дизельного палива вартістю згідно балансової вартості 19 828,36 грн.
- Акт про примусове відчуження або вилучення майна від 12.03.2022 № 18 - 414 л (349 кг) дизельного палива вартістю згідно балансової вартості 9 351,48 грн.
- Акт про примусове відчуження або вилучення майна від 13.03.2022 № 19 - 548 л (461 кг) дизельного палива вартістю згідно балансової вартості 12 352,53 грн.
- Акт про примусове відчуження або вилучення майна від 16.03.2022 № 20 - 683 л (575 кг) дизельного палива вартістю згідно балансової вартості 15 407,17 грн.
- Акт про примусове відчуження або вилучення майна від 19.03.2022 № 21 - 339 л (285 кг) дизельного палива вартістю згідно балансової вартості 7 636,60 грн.
- Акт про примусове відчуження або вилучення майна від 24.03.2022 №22 - 300 л (253 кг) дизельного палива вартістю згідно балансової вартості 6 779,16 грн.
- Акт про примусове відчуження або вилучення майна від 25.03.2022 № 23 - 1200 л (1010 кг) дизельного палива вартістю згідно балансової вартості 27 063,03 грн.
- Акт про примусове відчуження або вилучення майна від 29.03.2022 № 24 - 80 л (67 кг) дизельного палива вартістю згідно балансової вартості 1 795,27 грн.
- Акт про примусове відчуження або вилучення майна від 29.03.2022 № 25 - 94 л (79 кг) дизельного палива вартістю згідно балансової вартості 2 116,81 грн.
- Акт про примусове відчуження або вилучення майна від 06.04.2022 № 26 - 500 л (421 кг) дизельного палива вартістю згідно балансової вартості 11 280,73 грн.
Зазначені акти приймання-передачі не містять положень щодо передачі майна на платній основі, а будь-які умови щодо подальшого повернення переданого майна відсутні.
Спірне дизельне паливо було використане для проведення заходів з евакуації населення з районів можливих бойових дій, а також для заправки техніки ЗСУ, ДСНС, які були задіяні для заходів територіальної оборони.
02.06.2023 ВП «Локомотивне депо Ромни» регіональної філії «Південна залізниця» звернувся до Відповідача з проханням вказати в актах найменування проведеної процедури - примусове відчуження майна, на що Роменська районна державна адміністрація-районна військова адміністрація відмовила, оскільки військовим командуванням такі заходи правового режиму воєнного стану в межах Роменського району не запроваджувались.
Листами від 26.07.2023 № Н/НЗТ-37/702, від 13.11.2024 № Н/НЗТ-34/2490 звернулося АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» до Роменської райдержадміністрації-районної військової адміністрації з вимогою визначити правовий статус процедури передачі майна, а саме вказати найменування проведеної процедури - примусове відчуження майна.
У відповідь на надані звернення Позивача Роменська районна державна (військова) адміністрація листами від 21.06.2023 №01-26/1892, від 17.08.2023 № 01-26/2941, від 20.11.2024 № 01-26/4767 зазначила, що під час повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, а саме безпосередньо проходження колон російської військової техніки територією Роменського району, починаючи з 25 лютого по 14 березня 2022 року у Сумській області проводилась евакуація населення з районів можливих бойових дій, в т.ч. Роменського району у безпечні райони України. Також вказала, що механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначає Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану». Також закцентувала, що в Роменському районі такого рішення військове командування не приймало. Щодо актів обумовили, що акти про прийом - передачу пального підписували представники Роменської районної державної адміністрації - районної військової адміністрації, виконкому Роменської міської ради та ВП «Локомотивне депо Ромни», тому внесення до них змін не можливе. Виділення дизельного пального з Фонду ВП «Локомотивне депо Ромни» відбулося з відома та за усним погодженням керівництва "Укрзалізниця" у вигляді допомоги Роменському району для здійснення заходів з евакуації населення та заправки техніки сил територіальної оборони Роменського району Сумської області.
05.12.2024 Позивачем було направлено на адресу Відповідача вимогу про повернення безпідставно набутого майна від 02.12.2024 №НЗТ-34/2622, оскільки як зазначив Позивач, майно «Дизельне паливо» у загальній кількості 4,871 тонн, Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» безпідставно утримується Роменською районною державною адміністрацією Сумської області у незаконному користуванні, що порушує майнові права Регіональної філії щодо розпорядження своєю власністю.
Листом від 12.12.2024 №01-33/5158 Відповідач повідомив, що Роменська районна державна адміністрація Сумської області отримала з фонду ВП «Локомотивне депо Ромни» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» майно «Дизельне паливо». В Роменському районі рішення про примусове відчуження або вилучення майна в АТ «Укрзалізниця» військове командування не приймало.
В обґрунтування позовних вимог, Позивач вказує, оскільки на день звернення з позовом до суду, майно акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», безпідставно утримується Роменською районною державною адміністрацією Сумської області у незаконному користуванні, що порушує майнові права регіональної філії щодо розпорядження своєю власністю, з метою захисту свого порушеного права, відповідно до статті 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України, Позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Відповідно до положень статті 1212 Цивільного Кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Статтею 1213 Цивільного Кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Тлумачення статті 1212 Цивільного Кодексу України свідчить, що для її застосування необхідно встановити обставини, які в сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи, відсутність для цього підстав (постанова Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 520/4210/18).
Відповідно до статті 207 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України).
Отже, законом передбачено можливість укладення договорів у спрощеному порядку, зокрема, через ділову переписку - шляхом обміну документами та у вигляді конклюдентних дій (передачі дизельного палива). При цьому договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що укладені в письмовій формі.
Відповідно до п. 2 ст.1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 № 1192-XIV, гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв'язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Як раніше встановлено судом позивач на підставі листів від 10.03.2022 № 01-35/489 та від 12.03.2022 № 01-35/499 здійснив передачу 4,871 т дизельного палива Відповідачу, а Відповідач прийняв таке майно для проведення заходів з евакуації населення, а також для заправки техніки ЗСУ, ДСНС.
Висловлена Відповідачем в згаданих листах пропозиція (прохання) про надання гуманітарної, тобто безоплатної та безповоротної допомоги є чіткою, такою, що не дає жодних сумнівів у її змісті та не передбачає ніяких можливих сподівань на платність чи поворотність.
Передаючи дизельне паливо, ВП «Локомотивне депо Ромни» діяв добровільно, без тиску, із зрозумілою для сторін правочину та конкретно визначеною метою, а саме для проведення заходів з евакуації населення, а також для заправки техніки ЗСУ, ДСНС, яка була залучена до виконання завдань територіальної оборони з метою своєчасного реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони населених пунктів району та захисту населення на визначеній місцевості.
До того ж, вищезазначене спірне майно (дизильне пальне), у володіння Роменської районної державної адміністрації не передавалося, адміністрація не є його власником, у Відповідача таке майно не зберігається та не зберігалося. Роменська районна державна адміністрація не користувалася зазначеним майном та не використовувала його у своїй діяльності та для власних потреб. Доказів іншого до матеріалів справи сторонами не надано.
Як зазначає Відповідач, заправка автобусів, що брали участь в евакуації населення та заправки техніки залученої до виконання завдань територіальної оборони здійснювалася безпосередньо на території позивача.
Отже, Позивач своїми діями (передачею дизельного палива) прийняв пропозицію Відповідача та водночас не висловив зауважень чи зустрічних умов передачі такого палива, зокрема, щодо його оплатності чи поворотності. Означене дає підстави для висновку, що майно передане Позивачем безоплатно.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, фактично є укладенням договору в спрощений спосіб. Таке оформлення договірних правовідносин сторонами відповідає приписам чинного законодавства України та за своєю правовою природою укладений сторонами правочин є договором пожертви, який підпадає під правове регулювання Глави 55 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 729 ЦК України пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Суд приймає до уваги твердження відповідача щодо суперечливої поведінки позивача, та зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначено, що: «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».
Загальні засади (принципи), зокрема добросовісність, є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Безпідставно набуте майно не підлягає поверненню на підставі статті 1212 ЦК України, якщо потерпіла особа знає, що в неї немає зобов'язання (немає обов'язку) для його передачі, проте здійснює таку передачу, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення такого майна.
Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 4 серпня 2021 року у справі № 185/446/18.
Отже, Позивач, передаючи дизельне паливо Відповідачу, знав, що між ними відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок), а тому поведінка Позивача є суперечливою (тобто, потерпіла особа вільно і без примусу погодилася на настання невигідних для себе наслідків).
Приймаючи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а тому в задоволені позову відмовляє у повному обсязі.
Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
А отже решта доводів та доказів наданих сторонами на обґрунтування своїх вимог і заперечень судом відхиляються, як такі, що не мають значення для правильного вирішення спору.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на Позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України,
1. У задоволенні позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» до Роменської районної державної адміністрації Сумської області про витребування майна відмовити повністю.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Враховуючи, що суддя 04.04.2025 приймав участь у навчанні (семінарі), повне рішення складено та підписано 07.04.2025.
Суддя В.М. Ковтун