вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"27" березня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1171/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Бобровського Євгенія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (вул. Данила Галицького, 27, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33027, код ЄДРПОУ 36598008)
про визнання безпідставним боргу та про зобов'язання списати заборгованість
у судове засідання з'явилися:
- позивач: Фізична особа-підприємець Бобровський Євгеній Вікторович
- від позивача: адвокат Гридіна Наталія Володимирівна;
- від відповідача: адвокат Мицько Роман Миколайович (в режимі ВКЗ);
Заяви і клопотання сторін, процесуальні рішення.
25 грудня 2024 року від Фізичної особи-підприємця Бобровського Євгенія Вікторовича надійшов позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про визнання безпідставним боргу та про зобов'язання списати заборгованість.
Ухвалою від 26.12.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено Фізичній особі-підприємцю Бобровському Євгенію Вікторовичу строк та спосіб на усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем усунуто недоліки позовної заяви в межах процесуального строку, встановленого судом.
Ухвалою від 10.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/1171/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 04.02.2025. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.
20 січня 2025 року від представника ТОВ "Рівнетеплоенерго" надійшла заява про проведення судового засідання 04.02.2025 та усіх подальших судових засідань у справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 20.01.2025 заяву ТОВ "Рівнетеплоенерго" задоволено. Постановлено провести судове засідання 04.02.2025 та усі подальші судові засідання у справі № 918/1171/24 в режимі відеоконференції із представником відповідача ТОВ "Рівнетеплоенерго" адвокатом Мицько Романом Миколайовичем.
20 січня 2025 року на поштову адресу суду в межах процесуальних строків, встановлених судом, від відповідача надійшов відзив.
27 січня 2025 року через підсистему електронний суд ЄСІТС в межах процесуальних строків, встановлених судом, від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 04.02.2025 відкладено підготовче засідання на 18.02.2025. Постановлено провести судове засідання 18.02.2025 в режимі відеоконференції із представником відповідача адвокатом Мицько Романом Миколайовичем.
18 лютого 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
У судовому засіданні 18.02.2025 суд визнав поважною причину пропуску на подання клопотання про долучення доказів та протокольною ухвалою долучив до матеріалів справи доказ - лист ТОВ "Рівнетеплоенерго" з додатками від 18.0.22025, який є відповіддю на адвокатський запит адвоката Гридіної Наталії Володимирівни.
Ухвалою від 18.02.2025 закрито підготовче провадження у справі № 918/1171/24. Призначено справу № 918/1171/24 до судового розгляду по суті на 04.03.2025. Постановлено провести судове засідання 04.03.2025 в режимі відеоконференції із представником відповідача адвокатом Мицько Романом Миколайовичем.
У судовому засіданні 04.03.2025 протокольною ухвалою оголошено перерву до 18.03.2025.
17 березня 2025 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 18.03.2025 протокольною ухвалою оголошено перерву до 27.03.2025.
27 березня 2025 року від представника позивача надійшли письмові судові дебати.
27 березня 2025 року у судове засідання з'явились позивач, представники позивача та відповідача, котрі наполягали на своїх правових позиціях, викладених у заявах по суті спору та письмових поясненнях і судових дебатах.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в порядку спадкування став власником приміщення магазину, котре прибудоване до багатоповерхового житлового будинку і має з ним суміжну стіну. Дане приміщення має окремий вхід, не включене до складу ОСББ, у ньому відсутні батареї центрального опалення, транзитні трубопроводи. Згідно з проєктом приміщення не передбачає технічної наявності місць загального користування. Однак відповідач постійно нараховує до оплати за послуги з постачання теплової енергії грошові суми, хоча насправді приміщення не опалюється через перекриття засувок на трубопроводах. Проте відповідач виставляє рахунки для позивача, в яких є посилання на Договір на постачання теплової енергії від 01.10.2013. Вказаний договір був укладений із спадкодавцем позивача, до нього вносилися зміни в 2014, в подальшому з новим власником не переукладався. Таким чином, спірні правовідносини регулюються означеним Договором, в якому чітко визначено, що розрахунки споживача з підприємством здійснюються щомісячно згідно з показаннями приладів обліку. Всупереч вказаному відповідач із 01.11.2021 здійснює нарахування за ненадані послуги із постачання теплової енергії на підставі публічного договору приєднання. Однак позивачем не вчинялося будь-яких дій, які можна було б розцінити як факт приєднання до публічного договору: не оплачувалися рахунки, а засувки закриті і опломбовані. Нарахування відбувається на підставі показників приладу комерційного обліку житлового будинку, до якого позивач не під'єднаний і не є споживачем послуг за вказаним приладом.
Відтак позивач просить суд:
- визнати безпідставним борг в сумі 71 489 грн 77 коп за послугу централізованого опалення по приміщенню належному Фізичній особі-підприємцю Бобровському Євгенію Вікторовичу ;
- зобов'язати ТОВ "Рівнетеплоенерго" списати заборгованість при означеному приміщенню в сумі 71 489 грн 77 коп.;
- стягнути з відповідача витрати у вигляді судового збору 11 056 грн 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн 00 коп.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що позивач є власником приміщення у багатоповерховому житловому будинку, а відтак на позивача поширюється дія Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Оскільки позивач як співвласник нерухомого майна в ОСББ не повідомляв відповідача про свою відмову від укладання договору, не надсилав рішення про обрання моделі договірних відносин, відповідно ФОП Бобровський Є.В. є таким, що приєднався з 01.11.2021 до публічного Типового індивідуального договору "Про надання послуги з постачання теплової енергії". Новими договорами, які вступили в дію з 01.11.2021, змінено підхід до розподілу обсягів спожитих у будівлі послуг, а саме передбачено застосування "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг", затвердженої Наказом Мінрегіонбуду № 315 від 22.11.2018.
ТОВ "Рівнетеплоенерго" здійснені нарахування за нежитловим приміщенням позивача за період із грудня 2021 по листопад 2024 по місцям загального користування та мінімальної частки використання теплової енергії. Оскільки приміщення позивача має окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку та оснащене вузлом обліку теплової енергії, то до розрахунку загального обсягу спожитої теплової енергії по житловому будинку враховуються як покази теплового лічильника позивача, так і житлового будинку де встановлений загальнобудинковий лічильник споживання теплової енергії. Позивачем не надавалося для ТОВ "Рівнетеплоенерго" проєкту на системи комбінованого опалення (альтернативних джерел опалення), як і не надав доказів встановлення індивідуального опалення у спірний період. Відповідач не несе прав та обов'язків щодо майна позивача, а тому право відкриття та закриття вузла обліку теплової енергії та засувок на подаючому і зворотньому трубопроводах які знаходяться у приміщенні позивача належить напряму позивачу.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 01.10.2013 ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Рівнетеплоенерго" уклали договір на постачання теплової енергії № 1750, з подальшим укладенням 01.01.2014 додаткової угоди.
Згідно з п. 3.2.3. Договору Споживач теплової енергії зобов'язується [...Письмово повідомляти Підприємство: про ліквідацію, реорганізацію, зміну власної назви, місця знаходження, банківських реквізитів тощо, про зміну користувачів приміщень та теплових мереж Споживача не пізніше п'яти днів з моменту настання зазначених подій...].
Відповідно до п.1.4. Договору № 1750 теплова енергія подається Споживачу за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно загальних відомостей про об'єкти Споживача (Додаток №2 до договору №1750 від 01.10.2013 р.), що є невід'ємною частиною Договору, загальна площа проммагазину відповідача, за адресою АДРЕСА_2 , становить 255,60 м2.
Додатковою угодою №11750/1 від 01.01.2014 до договору на постачання теплової енергії №1750 від 01.10.2013 внесено зміни до п. 4.2. та п.4.6. договору, а саме:
«... 2. Викласти п.4.2. Договору в наступній редакції:
«Облік споживання теплової енергії проводиться за показниками приладів обліку або розрахунковим методом згідно з «Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько- побутові потреби в Україні» та даними, вказаними у додатку №2 цього договору, а також з урахуванням вимог діючих нормативно-правових актів України (норми, правила і таке інше) в сфері теплопостачання.»
3. Викласти п.4.6. Договору в наступній редакції:
«обсяг наданих послуг визначається за показаннями приладів обліку або, при їх відсутності, несправності, пропуску споживачем строків проведення метрологічної повірки або на період відсутності приладу обліку пов'язаної з проведенням державної метрологічної повірки - розрахунковим методом згідно з «Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також: на господарсько-побутові потреби в Україні» та даними, вказаними у додатку №2 цього договору, а також з урахуванням вимог діючих нормативно-правових актів України (норми, правила і таке інше) в сфері теплопостачання.»...»
Згідно з наявним у справі свідоцтвом про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
Як слідує з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.01.2020 Бобровський Євгеній Вікторович з 27.01.2020 є власником, в порядку спадкування нежитлового приміщення, приміщення магазину промислової групи товарів площею 261,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно з рахунком № 1750 від 28.02.2022, ТОВ "Рівнетеплоенерго" виставило до сплати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 заборгованість з теплопостачання в сумі 35 734,07 грн (борг станом на 01.02.2022 23 895,54 грн).
Згідно з рахунком № 1750 від 31.03.2022, ТОВ "Рівнетеплоенерго" виставило до сплати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 заборгованість з теплопостачання в сумі 42 978,02 грн (борг станом на 01.03.2022 - 35 734,07 грн).
Згідно з актом огляду обліку теплової енергії у зв'язку із закінченням опалювального сезону від 07.07.2021 представниками ТОВ "Рівнетеплоенерго" при обстеженні приладів обліку по вул. АДРЕСА_2, ПП Бобровська магазин, теплолічильник зав. 0114/0909, 07572186, 090821 зазначено, що покази приладів обліку становлять наступне: сумарна теплова енергія: 591,10 Гдж, об'єм теплового носія: 10 774,49 м3, час роботи/простою: 103634.
11 квітня 2022 року ТОВ "Рівнетеплоенерго" склало акт експлуатаційної перевірки приладів обліку теплової енергії при обстеженні приладів обліку по АДРЕСА_2 , ПП Бобровська магазин, теплолічильник зав. 0114/0909, 07572186, 090821, у якому зазначено, що покази приладів обліку становлять наступне: сумарна теплова енергія: 591,10 Гдж, об'єм теплового носія: 10 774 м3, час роботи/простою: 110305.
У вказаному акті зазначено, що на момент обстеження споживання не відбувається.
11 квітня 2022 року комісією в результаті обстеження встановлено, що магазин " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , трубопроводи холодні, прилади обліку теплової енергії запірна арматура подаючого і зворотного трубопроводів закрита. Даний об'єкт прибудований до житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 і має суміжну стіну. Теплоносій до даного об'єкту під'єднаний в 1-му під'їзді ж/б до приладів обліку ж/б.
Трубопроводи розподільчі ж/б по приміщенню магазину не проходять. По підвальному приміщенню будівлі розподільні трубопроводи опалення ж/б АДРЕСА_2 не проходять.
Також у матеріалах справи наявний акт обстеження від 16 травня 2023 року, складений за участі позивача та відповідача, в якому зазначено, що у приміщенні магазину по АДРЕСА_2 наявна централізована система теплопостачання з власним вузлом обліку теплової енергії, який підключений в тепловому вузлі ж/б перед загально - будинковим вузлом обліку. Розподільчі трубопроводи централізованої системи теплопостачання житлового будинку через приміщення ФОП Бобровського Є.В. не проходять, приміщення обігрівається кондиціонерами та тепловою енергією від обладнання холодильників.
29 грудня 2022 року відбулося засідання постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води на території Рівненської міської територіальної громади. Із витягу з протоколу № 5 вбачається, що постійно діюча комісія розглянула проектну документацію на відключення від централізованої системи опалення нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить Бобровському Євгенію Вікторовичу і не заперечує щодо відключення від централізованої системи теплопостачання та влаштування індивідуального опалення нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Роботи по відключенню окремого приміщення від мереж централізованого теплопостачання дозволяється виконувати в міжопалювальний період до 01 жовтня.
24 квітня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перегляд нарахувань за спожиту теплову енергію, оскільки теплові мережі до приміщення позивача перекриті, послугою теплопостачання позивач не користується.
Листом 04-05/1431 від 11.07.2023 відповідач повідомив позивача, що перерахунок по приміщенню за адресою АДРЕСА_2 , магазин " ІНФОРМАЦІЯ_2 " буде проведено з дня складання акту обстеження теплової інспекції від 11.04.2022. Коригування будуть проведені у наступному опалювальному сезоні 2023-2024 роках. Борг за попередні періоди становить 42 978,02 грн.
21 липня 2023 року позивач повторно звернувся до ТОВ "Рівнетеплоенерго" щодо перерахунку заборгованості обґрунтовуючи своє прохання тим, що послугою споживання теплової енергії позивач не користується тривалий час, в тому числі в періоді з 01.12.2021 по 01.04.2022.
Позивач вказує, що відповіді на це звернення не надано.
15 вересня 2023 року до відповідача було направлено адвокатський запит про результати розгляду звернення Бобровського Євгенія Вікторовича .
На адвокатський запит відповідач надав відповідь щодо порядку проведення нарахувань № 04-05/1985 від 25.09.2023, а також відповідь на попереднє звернення № 02-05/1744 від 22.08.2023, у якому вказано, що зазначене нежитлове приміщення знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Система опалення централізована, з підключенням в тепловому вузлі 3-5 під'їздів житлового будинку по АДРЕСА_2 . Облік теплової енергії здійснюється власним приладом обліку теплової енергії та проводиться розподіл відповідно "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 № 315 (зі змінами)".
Відповідач вказав, що згідно з п.п. 11-12 розділу VІ Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у МЗК та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком. Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Також відповідач надав розрахунок нарахувань на ім'я ОСОБА_2 .
На адвокатський запит позивача до ОСББ "Вербова 39", ОСББ надало відповідь № 166 від 06.01.2024, в якій повідомило, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вербова 39" було зареєстровано 22.02.2021. Приміщення за реєстраційним номером 1255584656101 (належне Бобровському Є.В. ) загальною площею 261, 3 кв.м. до ОСББ не включено. Проте це приміщення має спільні мережі холодного водопостачання від загального вводу в будинок та має ввід на теплопостачання, що не обліковується вузлом обліку теплової енергії ОСББ, бо знаходиться перед вузлом обліку теплової енергії. приміщення, що перебувають у спільній сумісній власності з ОСББ "Вербова 39" - відсутні.
З урахуванням вищенаведеного позивач вказує, що з 01.11.2021 відповідач почав нараховувати позивачу суми за спожиту теплову енергію по приміщеннях загального користування в житловому будинку по АДРЕСА_2 , на підставі публічного договору приєднання. Позивач не визнає існування заборгованості у розмірі 71 489 грн 77 коп. та стверджує, що йому як власнику нежитлового приміщення неправомірно нараховується заборгованість за не спожиті послуги на підставі публічного договору приєднання.
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч.ч. 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Аналіз даного Закону дає підстави для висновку, що він є нормативним актом спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово- комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (стаття 1, частина 2 статті 6 Закону).
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (стаття 1 Закону).
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про теплопостачання" індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлені права та обов'язки споживача теплової енергії і, зокрема, обов'язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач або суб'єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
У офіційному виданні «Голос України» № 231 від 09.12.2017 був опублікований Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі - Закон). Відповідно до п. 1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 10.12.2017), та вводиться в дію з 01.05.2019, крім окремих його положень, які вводяться в дію пізніше.
Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
У ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189- VІІІ визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
В ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.08.2019, №830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018, № 315 про затвердження "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" та іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії та ч. 1 ст. 25 цього Закону, теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.
Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 було затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.
01 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 03.12.2020 №1060 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг" (далі Закон № 1060).
Законом № 1060 внесені зміни до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зокрема, до ст. 13, якими передбачено запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово- комунальні послуги", в редакції Закону №1060 визначено, що договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, які набрали чинності 01.10.2021. Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, викладено в новій редакції.
Текст типового договору було розміщено на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» http://rivneteploenergo.com/ 28 вересня 2021 року.
Відтак, з набранням чинності постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів. Вказані дії повністю узгоджуються з вимогами п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1060, якими визначено, що публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Відповідно до п 5. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії» (далі - типовий Договір), виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Згідно п. 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Відповідно до п 4. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії», актом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Згідно п.11. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії», обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу).
Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.
Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
У відповідності до п. 30. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії» Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
плати за послугу, визначену відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://rivneteploenergo.com/
Відповідно до п. 31. Типового Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://rivneteploenergo.com/ .
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Пунктом 32 типового Договору передбачено: розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Пунктом 34. Договору передбачено, що Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до п.38. Договору, Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.
Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Відповідно до п. 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Статтею 25 Закону України «Про теплопостачання», закріплено права та основні обов'язки споживача теплової енергії, яка містить обов'язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно із ч. 7 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною, першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
Частиною 4 ст. 13 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін о нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Частиною 5 ст. 13 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
20 вересня 2021 року ТОВ «Рівнетеплоенерго» як виконавцем послуг на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Як встановлено судом, 11.04.2022 комісією в результаті обстеження встановлено, що магазин " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , прибудований до житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 і має суміжну стіну. Теплоносій до даного об'єкту під'єднаний в 1-му під'їзді ж/б до приладів обліку ж/б. Також із акту обстеження від 16 травня 2023 року, що складений за участі позивача та відповідача, вбачається, що у приміщенні магазину по АДРЕСА_2 наявна централізована система теплопостачання з власним вузлом обліку теплової енергії, який підключений в тепловому вузлі ж/б перед загально - будинковим вузлом обліку.
З наведених фактів випливає, що приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є прибудованим до житлового будинку по АДРЕСА_2 , має суміжну стіну. Магазин має власний вузол обліку теплової енергії, але підключений до теплового вузла житлового будинку перед загальнобудинковим вузлом обліку. Згідно з матеріалами справи, магазин має власний вузол обліку теплової енергії, проте підключений до теплового вузла житлового будинку перед загально-будинковим лічильником. Це свідчить про те, що система опалення магазину функціонує з використанням інженерних мереж будинку, що є ознакою належності до складу багатоквартирного будинку.
Лист ОСББ "АДРЕСА_2" про те, що приміщення за реєстраційним номером 1255584656101 (належне Бобровському Є.В. ) загальною площею 261, 3 кв.м. до ОСББ не включено, - не має правового значення в сукупному зв'язку з іншими доказами, оскільки статус співвласника визначається законом, а не рішенням ОСББ.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Таким чином, є хибними твердження позивача про те, що на нього не поширюється Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
З урахуванням викладеного суд зауважує, що в розумінні Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" ФОП Бобровський Є.В. вважається співвласником багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки позивач володіє приміщенням, яке має із багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , суміжну стіну та яке є прибудованим до житлового будинку по АДРЕСА_2 .
В матеріалах справи відсутні докази того, що протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу відповідача від власника приміщення магазину площею 261, 3 кв.м. та водночас співвласника багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 ФОП Бобровського Є.В. надходили документи, котрі б підтверджували рішення позивача про відмову від укладання договору або про обрання моделі договірних відносин.
Позивач протягом 30 днів не повідомляв відповідача про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та заперечень або протоколу розбіжностей до нього.
Із усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та станом на 29.10.2021 не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважається укладеним публічний договір приєднання за формою, встановленою Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 № 1022.
Отже, враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії у магазин загальною площею 261, 3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , між ТОВ «Рівнетеплоенерго» та ФОП Бобровським Є.В. вважається укладеним з 01.11.2021.
Відповідно до п 5. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії», виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (пункт 2 договору).
Згідно з п. 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.
Новими договорами, які вступили в дію 01.11.2021, змінено підхід до розподілу обсягів спожитих у будівлі послуг, а саме передбачено застосування «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженої Наказом Мінрегіонбуду № 315 від 22.11.2018.
Відповідно до Методики загальний обсяг спожитої теплової енергії, визначений за допомогою вузла комерційного обліку теплової енергії, складається з наступних складових:
- обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, визначений за показниками лічильника;
- обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, донарахований до мінімальної частки середнього питомого споживання (середнє споживання із загального обсягу спожитого тепла у будинку для нежитлових приміщень (квартир) з індивідуальними лічильниками);
- обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку;
- обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Розподіл обсягів спожитих у будинку послуг з постачання теплової енергії здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом). Співвласники будівлі повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі.
Тобто, правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.08.2019, №830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року, № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.
Згідно з п. 6 ч. 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Пункт 3 р. I Методики розподілу №315 «Розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.».
Пункт 8 р.1 Методики розподілу №315 «У разі, якщо окреме приміщення будівлі/будинку. яке є самостійним об'єктом нерухомого майна, має окремий інженерний ввід зовнішньої інженерної мережі або окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку, та оснащене вузлом обліку комунальної послуги, то показання такого вузла враховуються як показання вузла комерційного обліку при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку та як показання вузла розподільного обліку при розподілі цього визначеного загального обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до цієї Методики. За рішенням співвласників будівлі/будинку визначення обсягу спожитої послуги у такому приміщенні може здійснюватися лише на підставі показань вузла обліку відповідної комунальної послуги, яким воно оснащене, та не враховуватись при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку і не приймати участь в загальному розподілі комунальної послуги у будівлі/будинку».
Оскільки нежитлове приміщення ФОП Бобровського Є.В. має окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку та оснащене вузлом обліку теплової енергії, то до розрахунку загального обсягу спожитої теплової енергії по житловому будинку враховуються як покази теплового лічильника Позивача, так і житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , де встановлений загальнобудинковий лічильник споживання теплової енергії.
Тобто, загальний обсяг теплового навантаження будинку правомірно обраховується сумарно показам теплових лічильників позивача та житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 .
Пункт 8 р. І Методики розподілу №315 «Уразі якщо окреме приміщення будівлі/будинку, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна, має окремий інженерний ввід зовнішньої інженерної мережі або окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку, та оснащене вузлом обліку комунальної послуги, то показання такого вузла враховуються як показання вузла комерційного обліку при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку та як показання вузла розподільного обліку при розподілі цього визначеного загального обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до цієї Методики. За рішенням співвласників будівлі/будинку визначення обсягу спожитої послуги у такому приміщенні може здійснюватися лише на підставі показань вузла обліку відповідної комунальної послуги, яким воно оснащене, та не враховуватись при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку і не приймати участь в загальному розподілі комунальної послуги у будівлі/будинку».
Відповідно до отриманого загального обсягу спожитої теплової енергії по житловому будинку та Позивача, в якому знаходиться нежитлове приміщення Позивача, згідно до п. З р. III Методики розподілу №315 «... розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у відповідності до складових формул 1, 2, наведених у пункті 2 розділу II цієї Методики. залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії дотримання температури повітря в опалюваному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні. наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.
Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (Qопз.б.п) здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.
Для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях (Qвідкл.пр).
Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, донараховується обсяг теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g, якщо фактичне споживання теплової енергії у такому приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання, яка визначається відповідно до пунктів 1-3 розділу VI цієї Методики…».
Згідно з Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від п.2 ст. 10 «Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування (надалі МЗК) та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі квартири/нежитлового приміщення за Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (від 22 листопада 2018 року № 315 у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358) (надалі «Методика…»), затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово- комунального господарства»; «МЗК - загальнодоступні місця у будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо)».
Відповідно до п. 12 р. IV «Методики…» «Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ їх житлових/нежитлових приміщень».
Пункт 8 р.IV «У разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку: для 6 -10 поверхової будівлі/будинку - 20 %».
Як вбачається, саме з урахуванням вказаних показників, тобто 20 %, правомірно проводяться нарахування по об'єкту позивача.
До 01.02.2022 року нарахування проводились по об'єкту споживача відповідно до п. 2 р. III «Методики...» (в редакції від 22.11.2018) «У разі відсутності вузлів розподільного обліку у МЗК та допоміжних приміщеннях будівлі обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: шестиповерхова та вище -10 %» та п. 2 р.V «Методики...» (в редакції від 22.11.2018) «Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювані приміщення від: індивідуального теплового пункту при регулюванні за погодними умовами - 5 %».
Як встановлено судом, нежитлові приміщення позивача (який є співвласником житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 ) мають індивідуальний лічильник, однак через передачу показів лічильника із показником використання теплової енергії менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, розрахунок правомірно проводився на мінімальну частку використання теплової енергії котра передбачена відповідно до п. 1 р.VІ «Методики…».
Відповідно до п. 1 р. IV «Методики...» «Для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 оС від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання« такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії».
Відповідно до п. 3 р. VI «Методики...» «Приміщенню з комбінованою системою опалення, яке оснащене вузлом розподільного обліку теплової енергії або вузлом розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з урахуванням особливостей влаштування такої системи опалення».
Тобто, у випадку використання у приміщеннях Позивача систем комбінованого опалення (альтернативних джерел опалення) Позивачу необхідно надати до ТОВ «Рівнетеплоенерго» відповідний проект для уникнення в майбутніх періодах донарахувань послуг з постачання теплової енергії щодо мінімальної частки середнього питомого споживання за таким приміщенням.
Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем було надано для ТОВ «Рівнетеплоенерго» проєкт на системи комбінованого опалення (альтернативних джерел опалення).
В той же час судом було надана оцінка робочому проекту Відключення від систем (мереж) центрального опалення (теплопостачання) нежитлового приміщення в нежитловому будинку АДРЕСА_3 , що належить ФОП Бобровському Є.В. , технічним умовам № 28 від 18.10.2022 та витягу з протоколу № 5 засідання постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води на території Рівненської міської територіальної громади від 29.12.2022. Із означених документів встановлено, що ФОП Бобровському Є.В. надано дозвіл на відключення від централізованої системи теплопостачання та влаштування індивідуального опалення нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Вказано, що роботи по відключенню окремого приміщення від мереж централізованого теплопостачання дозволяється виконувати в міжопалювальний період до 01 жовтня. Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що ФОП Бобровський Є.В. фактично виконав роботи з відключення свого приміщення від централізованої системи теплопостачання і встановив індивідуальне опалення нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2.
Тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для різних категорій споживачів для ТОВ «Рівнетеплоенерго» до липня 2021 року встановлювала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України «Про національну комісію», а з липня 2021 року, дані повноваження передані до органів місцевого самоврядування.
Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради «Про встановлення тарифів ТОВ «Рівнетеплоенерго» №98 від 12.10.2021 для категорії споживачів «інші споживачі» за послугу з постачання теплової енергії був встановлений тариф - 4 704,48грн./Гкал (з ПДВ). Відповідно до Рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради №127 від 21.12,2021 р., були внесені зміни до Рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради «Про встановлення тарифів ТОВ «Рівнетеплоенерго» №98 від 12.10.2021 р. та встановлені тарифи для категорії споживачів «Інші споживачі» за послугу з постачання теплової енергії - 8 526,96грн./Гкал (з ПДВ). Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №151 від 28.10.2022 р,, протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано було накладено мораторій на підвищення тарифів за застосовано тарифи встановлені Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради «Про встановлення тарифів ТОВ «Рівнетеплоенерго» №98 від 12.10.2021 р. для категорії споживачів «інші споживачі» за послугу з постачання теплової енергії - 8 526,96 грн./Гкал (з ПДВ). Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №125 від 19.12.2023 р., строком дії з 01.10.2023 р. по 30.09.2024 р. установлено тариф для категорії споживачів «інші споживачі» за послугу з постачання теплової енергії - 5347,07 грн./Гкал (з ПДВ).
Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення".
Розрахунок вартості наданих Товариством послуг з теплопостачання встановлювала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до Закону України «Про національну комісію», а з липня 2021 р. дані повноваження передані до органу місцевого самоврядування.
Згідно з Методикою розподілу теплової енергії, затвердженою наказом Мінрегіону України від 22.11.2018 № 315, та іншими нормативно-правовими актами, тепло для обігріву МЗК має бути розподілено пропорційно між всіма споживачами.
Оскільки зазначені місця загального користування знаходяться в будівлі, де ФОП Бобровський Є.В. є власником приміщення, котре підключено до системи централізованого опалення, - він зобов'язаний не тільки оплачувати за тепло, спожите його приміщенням, але й за тепло, що надається на обігрів місць загального користування, а також частину тепла, що витрачається на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
При цьому суд зауважує, що відсутність доказів про фактичне постачання тепла не є підставою для звільнення ФОП Бобровського Є.В. від оплати за послуги теплопостачання, оскільки у даному випадку до спірних правовідносин застосовуються положення Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (від 22 листопада 2018 року № 315 у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358), затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово- комунального господарства».
Крім цього, суд зауважує, що перекриття засувок не є належним юридичним способом припинення договору про надання послуг з теплопостачання чи зміни умов його виконання. Відсутність споживання внаслідок перекриття засувки не звільняє споживача від обов'язку оплачувати послуги відповідно до чинної Методики. Відмова від споживання, яка не зафіксована належним чином (не оформлена актом відключення, не погоджена з надавачем послуг тощо), не має юридичного значення.
Згідно з Методикою, навіть при наявності індивідуальних лічильників, споживачі зобов'язані долучатися до витрат на загальний обігрів будівлі, оскільки саме через ці місця проходять основні теплові потоки для функціонування всієї системи.
Обігрів МЗК має вплив на споживання тепла, адже якщо для обігріву місць загального користування (сходових кліток, коридорів, сходових маршів тощо) використовується тепловий ресурс, що постачається підприємством, то це тепло є частиною загального обсягу енергії, що постачається до будівлі. Враховуючи, що опалення МЗК забезпечує нормальний температурний режим в будівлі, зокрема для запобігання замерзанню трубопроводів та забезпечення життєдіяльності будинку, частка споживаної енергії на ці потреби пропорційно розподіляється між усіма споживачами.
Це означає, що згідно з Методикою навіть якщо ФОП Бобровський Є.В. використовує індивідуальний облік тепла в магазині, а на приладах обліку містяться нульові показники, - він також зобов'язаний оплачувати частину витрат на обігрів спільних приміщень будівлі, оскільки його магазин безпосередньо залежить від нормальної роботи системи опалення всього будинку.
Згідно з п. 31 Типового договору, споживач зобов'язаний оплачувати вартість тепла за весь обсяг спожитої енергії, в тому числі і за спільні місця, що є частиною загального обсягу постачання тепла до будинку. Пункт 34 договору визначає, що оплата за надані послуги здійснюється щомісячно, а саме в межах встановлених термінів, що дозволяє своєчасно покривати витрати на обігрів МЗК.
Нарахування за обігрів місць загального користування є правомірними з огляду на те, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі, які займають окремі приміщення в багатоквартирних будинках або інших спорудах, повинні оплачувати витрати на загальні комунальні потреби, пропорційно їх частці в загальному споживанні тепла. Методика розподілу обсягів спожитого тепла не передбачає виключення з цього розрахунку окремих споживачів, навіть якщо вони мають індивідуальні лічильники, оскільки без належного обігріву МЗК та інших загальних площ, система опалення не може функціонувати належним чином.
Позиція позивача про відсутність зобов'язання оплачувати тепло для МЗК є безпідставною, оскільки такі витрати є частиною загальних комунальних витрат, які розподіляються між усіма споживачами (співвласниками житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 ) відповідно до договору (який вважається укладеним із ФОП Бобровським ЄВ. із 01.11.2021) та чинного законодавства.
В матеріалах справи містяться розрахунок заборгованості ФОП Бобровського Є.В. перед відповідачем, котрий здійснювався відповідачем з урахуванням Методики. Так, розрахунок місць загального користування (МЗК) та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення здійснювався відповідно до вимог Розділів III та V Методики. Вказаний розрахунок із визначенням сум не є додатковим нарахуваннями за послуги з постачання теплової енергії, а є однією із складових розподілу.
Із розрахунку вбачається, що станом на 01.12.2024 за ФОП Бобровським Є.В. обліковується заборгованість у розмірі 71 489 грн 77 коп, станом на 01.01.2025 - 71 918 грн 62 коп.
В матеріалах справи містяться рахунки, що виставлялися відповідачу для оплати.
Суд виснує, що розрахунок нарахованих сум за спірний період є арифметично правильним, оскільки він зроблений відповідно до Методики та включає в себе розрахунок обсягів спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення та мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення, з урахуванням загальної площі будівлі та площі приміщення споживача і відповідні коефіцієнти, які визначені Методикою.
Оскільки договірні зобов'язання позивачем не виконані, то станом на 01.12.2024 за ФОП Бобровським Є.В. правомірно обліковується борг у сфері послуг з постачання теплової енергії в сумі 71 489 грн 77 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім цього, ч.1 ст.526 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. У випадку невиконання поставлених вимог відповідно до ст.ст. 216-217 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність.
Встановлені обставини щодо прострочення виконання позивачем договірних зобов'язань з оплати послуг свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо інших доказів, доводів та заперечень сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Розподіл судових витрат.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір судового збору за даним позовом складає 6 056 грн 00 коп. Позивачем оплачено суму судового збору згідно з платіжною інструкцією № 0.0.4034020831.1 від 27.11.2024.
Здійснивши розподіл судових витрат суд виснує, що судові витрати у розмірі 6 056 грн 00 коп. судового збору залишається за позивачем у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 231, 236-241 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складене та підписане "07" квітня 2025 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич