вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"01" квітня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/20/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» (вул. Д. Галицького, 27, м. Рівне, Рівненська обл., 33027; код ЄДРПОУ 36598008)
до відповідача Фізична особа-підприємець Махновський Василь Миколайович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 92 452 грн 97 коп.
у судове засідання з'явилися:
- від позивача: Голубєва Зінаїда Вікторівна;
- відповідач: Фізична особа-підприємець Махновський Василь Миколайович
Заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду, процесуальні рішення.
13 січня 2025 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - ТОВ "Рівнетеплоенерго", позивач) надійшов позов до Фізичної особи-підприємця Махновського Василя Миколайовича (далі - ФОП Махновський В.М., відповідач) про стягнення 92 452 грн 97 коп. (з яких: 82 381,62 грн. - основного боргу, 391,93 грн. пені, 7 453,32 грн. інфляційні втрати, 2 226,10 грн. - 3% річних).
Ухвалою від 15.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/20/25. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 11.02.2025. Визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 10 днів з дня вручення даної ухвали. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.
28 січня 2025 року від відповідача надійшов відзив. У відзиві ФОП Махновський В.М. просив суд зобов'язати позивача надати суду:
- план розташування місць загального користування (МЗК), якими користується відповідач і суміжні з ним магазини, вказати чітку назву користувачів МЗК;
- угоди про постачання теплової енергії сусіднім із відповідачем приміщенням, що належать ЦМ "Волинь", магазину "Нитки-гудзики", магазину "Дельфін".
03 лютого 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 11.02.2025 розгляд справи по суті відкладено на 25.02.2025.
У судовому засіданні 25.02.2025 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання ФОП Махновського В.М. про витребування у ТОВ "Рівнетеплоенерго" доказів з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною 2 ст. 80 ГПК України визначено, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Присутній представник позивача у судовому засіданні просила у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовити обґрунтовуючи це тим, що витребовуваний відповідачем план розташування місць загального користування (МЗК), якими користується відповідач і суміжні з ним магазини відсутній у ТОВ "Рівнетеплоенерго", а угоди про постачання теплової енергії сусіднім із відповідачем приміщенням, що належать ЦМ "Волинь", магазину "Нитки-гудзики", магазину "Дельфін" не стосуються предмету даного спору.
Заслухавши позиції сторін щодо клопотання відповідача про витребування доказів, суд дійшов висновку, що дане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки не відповідає вимогам ч. 2 ст. 80 ГПК України, так як відповідач не навів підстав з яких випливає, що план розташування місць загального користування (МЗК), якими користується відповідач і суміжні з ним магазини знаходиться у ТОВ "Рівнетеплоенерго", не вказав яких заходів вжив для отримання цього доказу самостійно та не навів причини неможливості самостійного отримання такого доказу.
А також, суд дійшов висновку, що угоди на постачання теплової енергії сусіднім із відповідачем приміщенням, що належать ЦМ "Волинь", магазину "Нитки-гудзики", магазину "Дельфін", які просить витребувати відповідач, не стосуються предмету спору та не входять до предмету доказування у даній справі, а тому не можуть ні підтвердити обставини наведені відповідачем у його заявах по суті спору, ні спростувати аргументи позивача наведені останнім у підтвердження своїх позовних вимог.
За наведених обставин, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
Також у даному судовому засіданні, судом було оголошено перерву до 04.03.2025.
04 березня 2025 року до Господарського суду Рівненської області надійшло повідомлення про замінування приміщення суду. Внаслідок цього у визначений для розгляду справи час судове засідання по справі № 918/20/25 не відбулося.
Ухвалою від 04.03.2025 повідомлено сторін, що судове засідання з розгляду справи № 918/20/25 по суті відбудеться 18.03.2025.
18 березня 2025 року до Господарського суду Рівненської області надійшло повідомлення про замінування приміщення суду. Внаслідок цього у визначений для розгляду справи час судове засідання по справі № 918/20/25 не відбулося.
Ухвалою від 19.03.2025 повідомлено сторін, що судове засідання з розгляду справи № 918/20/25 по суті відбудеться 27.03.2025.
У судовому засіданні 27.03.2025 суд протокольною ухвалою оголосив перерву до 01.04.2025.
01 квітня 2025 року у судове засідання з'явилися представник позивача та відповідача, які наполягали на своїх правових позиціях, викладених у заявах по суті спору.
Правова позиція позивача
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТОВ "Рівнетеплоенерго" надало ФОП Махновському В.М. послуги з постачання теплової енергії (у багатоквартирний житловий будинок за адресою м. Рівне, вул. Відінська, 2, в якому знаходиться приміщення магазину "Декор-Авто", власником (споживачем) якого є відповідач) на підставі типового індивідуального договору "Про надання послуги з постачання теплової енергії" у період із жовтня 2021 по грудень 2024 року. Загальна вартість послуг постачання теплової енергії - 161 905 грн 64 коп.
Відповідно до п. 31. Типового Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://rivneteploenergo.com/.
Пунктом 34. Договору передбачено, що Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до Методики загальний обсяг спожитої теплової енергії, визначений за допомогою вузла комерційного обліку теплової енергії, складається з наступних складових:
- обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, визначений за показниками лічильника;
- обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, донарахований до мінімальної частки середнього питомого споживання (середнє споживання із загального обсягу спожитого тепла у будинку для нежитлових приміщень (квартир) з індивідуальними лічильниками);
- обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку;
- обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Розподіл обсягів спожитих у будинку послуг з постачання теплової енергії здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом). Співвласники будівлі повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі.
До 01.02.2022 нарахування проводились по об'єкту споживача відповідно до п. 2 р. ІІІ Методики «У разі відсутності вузлів розподільного обліку у МЗК та допоміжних приміщеннях будівлі обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: п'ятиповерхова - 12 %» та п. 2 р.V Методики «Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювані приміщення від: індивідуального теплового пункту при регулюванні за погодними умовами - 5 %».
Проммагазин "Декор-Авто" відповідача має індивідуальний лічильник, однак через непередачу показів лічильника та передачею показів лічильника із використанням теплової енергії менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії, - розрахунок проводився на мінімальну частку використання теплової енергії, котра передбачена п. 1 р.VІ «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг", затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Відповідач оплатив за надані послуги з постачання теплової енергії у період з 01.10.2021 по 09.01.2025 частково, а саме: у розмірі 79 524,02 грн. Проте, договірні зобов'язання ФОП Махновського В.М. в частині оплати 82 381,62 грн. залишилися невиконаними.
Позивач, з посиланням на п. 44 типового Договору, нарахував відповідачу 391,93 грн. пені (у розмірі 0,01 відсотка суми боргу) за період з липня 2024 до грудня 2024. Окрім цього, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував за період з січня 2024 року по грудень 2024 року 7453,32 грн інфляційних втрат та 2 226,10 грн. 3 % річних.
Правова позиція відповідача.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог щодо оплати за теплову енергію у місцях загального користування (МЗК) та за вплив суміжних приміщень на температурний режим магазину "Декор-Авто". Звертає увагу, що Договір на постачання теплової енергії № 848 був укладений із КТП "Комуненергія" 30.10.2000 , а згодом повторно укладений із ТОВ "Рівнетеплоенерго" 25.02.2016 після реконструкції мережі. На виконання технічних умов був розроблений робочий проект, який передбачав встановлення окремого вузла обліку теплової енергії, затвердженого відповідною комісією. Згідно з Проєктом: приміщення магазину "Декор-Авто" має окремий вхід; вихід у приміщення загального користування відсутній; міжквартирні стіни та перекриття не впливають на температурний режим магазину; до уваги був взятий факт проходження через приміщення магазину транзитних стояків до квартир мешканців будинку і тому розрахунковим методом був встановлений поправочний коефіцієнт 1,044 до показів лічильника теплової енергії, котрий був затверджений комісією під час обстеження та допуску системи до експлуатації Актом первинного допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії 22.12.2015.
ФОП Махновський В.М. заявляє, що у період 2016-2021 років сплачував за теплову енергію на підставі показників лічильника. Із листопада 2021 року позивач незаконно почав виставляти рахунки з урахуванням додаткових нарахувань за обігрів МЗК та сусідніх приміщень. Методика розподілу теплової енергії, на яку посилається позивач, передбачає донарахування тільки у випадку, якщо споживач використовує тепло з МЗК або суміжних опалюваних приміщень, що в даному випадку не має місця. Жодне з приміщень, котрі оточують магазин "Декор Авто", взагалі не опалюються позивачем: Центр медицини "Волинь" має індивідуальне газове опалення, магазини "Нитки-гудзики" та "Дельфін" також не опалюються ТОВ "Рівнетеплоенерго". Відповідач оплатив 11,526 Гкал теплової енергії згідно з показниками лічильника на суму 79 524,02 грн, а вимога позивача щодо додаткової сплати за 13,442 Гкал є безпідставною.
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Судом встановлено, що 17.06.2015 між ФОП Махновським В.М. (замовник) та ТОВ "Рівнетеплоенерго" (виконавець) укладено Договір про надання послуг з видачі технічних умов, згідно з п. 1.1. якого виконавець (товариство) зобов'язується надати, а замовник прийняти згідно акту та оплатити послуги за видачу технічних умов на влаштування вузла обліку теплової енергії приміщенні магазину житлового будинку № 2 по вул. Відінська в м. Рівне.
Технічні умов № 146 від 17.06.2015, котрі видані на влаштування вузла обліку теплової енергії в приміщенні магазину "Декор Авто" по вул.Відінська, 2 в м. Рівне передбачають, серед іншого, що загальна опалювальна площа будинку становить 151, 3 кв.м; теплове навантаження на потреби опалення становить Qоп. = 8 637 ккал/год. Тиск у зворотньому трубопроводі на межі розподілу балансової належності і теплових мереж - Рзв = 4, 0 кгс/см кв.Перепад тиску ?Р = 1, 0 кгс/см кв.
На замовлення відповідача ТОВ "ЕнергоЕко Консалтінг" виготовлено робочий проект під назвою "Встановлення окремого вузла обліку теплової енергії із влаштуванням окремого теплового вводу приміщень магазину "Декор-Авто" по вул. Відінська, 2 в м. Рівне". Приміщення магазину знаходиться на першому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку. Робочий проект погоджено ТОВ "Рівнетеплоенерго" 02.09.2015.
24 грудня 2015 року між ФОП Махновським В.М. (замовник) та ТОВ "Рівнетеплоенерго" (виконавець) було укладено Договір № 257 про надання послуг прийняття вузла обліку, згідно з п. 1.1. якого виконавець в період дії даного договору зобов'язується надавати послуги з первинного допуску вузла обліку теплової енергії без автоматичного вузла регулювання за адресою м. Рівне, вул. Відінська, 2, а замовник зобов'язується оплачувати вказані послуги в порядку, визначеному договором.
ТОВ "Рівнетеплоенерго" (виконавець) у присутності споживача, представника монтажної організації та представника ДП "Рівнестандартметрології" склав акт первинного допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії.
24 грудня 2015 між ФОП Махновським В.М. (замовник) та ТОВ "Рівнетеплоенерго" (виконавець) підписано Акт № ТО-0003783 здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: послуги первинного допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії (або попереднього огляду вузла з складанням відповідного акта зауважень).
Відтак, як встановлено судом, у 2015 році у приміщенні відповідача проведено реконструкцію системи опалення з встановленням окремого вузла обліку теплової енергії із влаштуванням окремого теплового вводу приміщень магазину «Декор-Авто» по вул. Відінська, 2 в м. Рівне на підставі технічних умов №146 від 17.06.2015 та робочого проекту.
Відповідно до п. 7 технічних умов «Місце врізки - тепловий вузол системи опалення будинку».
Згідно з абз. 2 та абз. 5 Розділу 1. Реконструкція системи опалення Пояснювальної записки Робочого проекту: «… Реконструкція системи опалення виконана з окремим підключенням до існуючої внутрішньобудинкової системи опалення (тепловий вузол житлового будинку), запроектованої системи опалення офісу та проектуванням вузла обліку теплової енергії (розглядати розділ АТМ).... Приміщення магазину знаходяться на першому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку….». Арк. 6 Робочого проекту «Власник приміщень повинен: … - Забезпечити в нежитлових приміщеннях та в суміжних приміщеннях будинку, температури внутрішнього повітря ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, Вентиляція та кондиціонування» на протязі опалювального сезону.». Арк. 6 Робочого проекту «В приміщеннях магазину проходять транзитні стояки: - Діаметром 20 мм, довжиною 3,2 м в кількості 6 шт.».
Під час проведення реконструкції були проведені роботи окремого підключення до існуючої внутрішньобудинкової системи опалення першого поверху житлового будинку нежитлових приміщень відповідача у м. Рівне, вул. Відінська 2.
Як стверджується матеріалами справи, у нежитлових приміщеннях ФОП Махновського В.М. проходять транзитні трубопроводи загальнобудинкової системи опалення житлового будинку м. Рівне, вул. Відінська 2.
25 лютого 2016 року між ФОП Махновським В.М. (споживач) та ТОВ "Рівнетеплоенерго" було укладено Договір на постачання теплової енергії № 848, згідно з п.1.1. якого Товариство зобов'язується надавати Споживачеві теплову енергію, а Споживач, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором. Відповідно до п.1.4. договору № 848 теплова енергія подається Споживачу за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 2, магазин «Декор-Авто». Згідно з загальними відомостями про об'єкти Споживача (Додаток №2 до договору №848 від 25.02.2016), що є невід'ємною частиною Договору, загальна площа проммагазину «Декор-Авто» відповідача, за адресою м. Рівне, вул. Відінська, 2, становить 151,10 м2.
Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч.ч. 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Аналіз даного Закону дає підстави для висновку, що він є нормативним актом спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово- комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (стаття 1, частина 2 статті 6 Закону).
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (стаття 1 Закону).
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про теплопостачання" індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлені права та обов'язки споживача теплової енергії і, зокрема, обов'язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач або суб'єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
У офіційному виданні «Голос України» № 231 від 09.12.2017 був опублікований Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі - Закон). Відповідно до п. 1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 10.12.2017), та вводиться в дію з 01.05.2019, крім окремих його положень, які вводяться в дію пізніше.
Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
У ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189- VІІІ визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до змісту положень ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
В ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.08.2019, №830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018, № 315 про затвердження "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" та іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії та ч. 1 ст. 25 цього Закону, теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.
Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 було затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.
01 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 03.12.2020 №1060 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг" (далі Закон № 1060).
Законом № 1060 внесені зміни до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зокрема, до ст. 13, якими передбачено запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово- комунальні послуги", в редакції Закону №1060 визначено, що договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, які набрали чинності 01.10.2021. Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, викладено в новій редакції.
Текст типового договору було розміщено на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» http://rivneteploenergo.com/ 28 вересня 2021 року.
Відтак, з набранням чинності постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів. Вказані дії повністю узгоджуються з вимогами п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1060, якими визначено, що публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Відповідно до п 5. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії» (далі - типовий Договір), виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Згідно п. 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Відповідно до п 4. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії», актом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Згідно п.11. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії», обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу).
Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.
Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
У відповідності до п.30. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії» Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначену відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://rivneteploenergo.com/
Відповідно до п. 31. Типового Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://rivneteploenergo.com/ .
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Пунктом 32 типового Договору передбачено: розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Пунктом 34. Договору передбачено, що Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до п.38. Договору, Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.
Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Відповідно до п. 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Статтею 25 Закону України «Про теплопостачання», закріплено права та основні обов'язки споживача теплової енергії, яка містить обов'язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно із ч. 7 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною, першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
Частиною 4 ст. 13 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін о нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Частиною 5 ст. 13 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
20 вересня 2021 року ТОВ «Рівнетеплоенерго» як виконавцем послуг на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
В матеріалах справи відсутні докази того, що протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу позивача від співвласника багатоквартирного будинку за адресою: м. Рівне, вул. Відінська 2 ФОП Махновського В.М., надходили документи, котрі б підтверджували рішення відповідача про обрання моделі договірних відносин.
Відповідач протягом 30 днів не повідомляв позивача про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та заперечень або протоколу розбіжностей до нього позивач не отримав.
Із усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та станом на 29.10.2021 не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважається укладеним публічний договір приєднання за формою, встановленою Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 № 1022.
Отже, враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 року між ТОВ «Рівнетеплоенерго» та ФОП Махновським В.М. вважається укладеним з 01.11.2021.
Відповідно до п 5. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії», виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (пункт 2 договору).
Згідно з п. 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.
Новими договорами, які вступили в дію 01.11.2021, змінено підхід до розподілу обсягів спожитих у будівлі послуг, а саме передбачено застосування «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженої Наказом Мінрегіонбуду № 315 від 22.11.2018.
Відповідно до Методики загальний обсяг спожитої теплової енергії, визначений за допомогою вузла комерційного обліку теплової енергії, складається з наступних складових:
- обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, визначений за показниками лічильника;
- обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, донарахований до мінімальної частки середнього питомого споживання (середнє споживання із загального обсягу спожитого тепла у будинку для нежитлових приміщень (квартир) з індивідуальними лічильниками);
- обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку;
- обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Розподіл обсягів спожитих у будинку послуг з постачання теплової енергії здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом). Співвласники будівлі повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі.
Тобто, правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.08.2019, №830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року, № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.
Нежитлове приміщення відповідача знаходиться у житловому будинку за адресою м. Рівне, вул. Відінська, 2.
У розумінні ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно з п. 6 ч. 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Пункт 3 р. I Методики розподілу №315 «Розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.».
Відповідно до отриманого загального обсягу спожитої теплової енергії по житловому будинку, в якому знаходиться нежитлове приміщення відповідача, згідно до п. 3 р. IІІ Методики розподілу №315 «… розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/ будинку теплової енергії на опалення у відповідності до складових формул 1, 2, наведених у пункті 2 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії, дотримання температури повітря в опалюваному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні, наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.
Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (Qопз.б.п) здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.
Для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях (Qвідкл.пр).
Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, донараховується обсяг теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g, якщо фактичне споживання теплової енергії у такому приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання, яка визначається відповідно до пунктів 1-3 розділу VI цієї Методики…».
Згідно з Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від п.2 ст. 10 «Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування (надалі МЗК) та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі квартири/нежитлового приміщення за Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (від 22 листопада 2018 року № 315 у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358) (надалі «Методика…»), затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово- комунального господарства»; «МЗК - загальнодоступні місця у будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо)».
Відповідно до п. 12 р. IV « Методики…» «Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ їх житлових/нежитлових приміщень».
Пункт 8 р.IV «У разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку: для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %». Як встановлено судом, саме за таким розрахунком правомірно проводяться нарахування по об'єкту відповідача (споживача) з 01.02.2022.
До 01.02.2022 нарахування проводились по об'єкту споживача відповідно до п. 2 р. ІІІ «Методики…» (в редакції від 22.11.2018) «У разі відсутності вузлів розподільного обліку у МЗК та допоміжних приміщеннях будівлі обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: п'ятиповерхова - 12 %» та п. 2 р.V «Методики…» (в редакції від 22.11.2018) «Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювані приміщення від: індивідуального теплового пункту при регулюванні за погодними умовами - 5 %».
Як встановлено судом, нежитлові приміщення відповідача (який є співвласником житлового будинку за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 2) мають індивідуальний лічильник, однак через передачу показів лічильника із показником використання теплової енергії менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, розрахунок правомірно проводився на мінімальну частку використання теплової енергії котра передбачена відповідно до п. 1 р.VІ «Методики…».
Відповідно до п. 1 р. VІ «Методики…» «Для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 oC від нормативної температури внутрішнього повітря.
Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії».
Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення".
Розрахунок вартості наданих Товариством послуг з теплопостачання встановлювала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до Закону України «Про національну комісію», а з липня 2021 р. дані повноваження передані до органу місцевого самоврядування.
Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради «Про встановлення тарифів ТОВ «Рівнетеплоенерго» №98 від 12.10.2021 для категорії споживачів «інші споживачі» за послугу з постачання теплової енергії був встановлений тариф - 4 704,48грн./Гкал (з ПДВ).
Відповідно до Рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради №127 від 21.12.2021, були внесені зміни до Рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради «Про встановлення тарифів ТОВ «Рівнетеплоенерго» №98 від 12.10.2021 та встановлені тарифи для категорії споживачів «інші споживачі» за послугу з постачання теплової енергії - 8 526,96грн./Гкал (з ПДВ). Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №151 від 28.10.2022, протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано було накладено мораторій на підвищення тарифів та застосовано тарифи встановлені Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради «Про встановлення тарифів ТОВ «Рівнетеплоенерго» №98 від 12.10.2021 для категорії споживачів «інші споживачі» за послугу з постачання теплової енергії - 8 526,96 грн./Гкал (з ПДВ). Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №125 від 19.12.2023, строком дії з 01.10.2023 по 30.09.2024 установлено тариф для категорії споживачів «інші споживачі» за послугу з постачання теплової енергії - 5347,07 грн./Гкал (з ПДВ).
Згідно з Методикою розподілу теплової енергії, затвердженою наказом Мінрегіону України від 22.11.2018 № 315, та іншими нормативно-правовими актами, тепло для обігріву МЗК має бути розподілено пропорційно між всіма споживачами, в тому числі власниками нежитлових приміщень, таких як магазин "Декор-Авто".
Оскільки зазначені місця загального користування знаходяться в будівлі, де ФОП Махновський В.М. є власником приміщення, (тобто ФОП Махновський є співвласником житлового будинку за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 2) котре підключено до системи централізованого опалення, - він зобов'язаний не тільки оплачувати за тепло, спожите його приміщенням, але й за тепло, що надається на обігрів місць загального користування, а також частину тепла, що витрачається на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, безвідносно до того опалюються чи ні приміщення котрі оточують магазин відповідача.
Згідно з Методикою, навіть при наявності індивідуальних лічильників, споживачі зобов'язані долучатися до витрат на загальний обігрів будівлі, оскільки саме через ці місця проходять основні теплові потоки для функціонування всієї системи.
Обігрів МЗК має вплив на споживання тепла, адже якщо для обігріву місць загального користування (сходових кліток, коридорів, сходових маршів тощо) використовується тепловий ресурс, що постачається підприємством, то це тепло є частиною загального обсягу енергії, що постачається до будівлі. Враховуючи, що опалення МЗК забезпечує нормальний температурний режим в будівлі, зокрема для запобігання замерзанню трубопроводів та забезпечення життєдіяльності будинку, частка споживаної енергії на ці потреби пропорційно розподіляється між усіма споживачами. Це означає, що згідно з Методикою навіть якщо ФОП Махновський В.М. використовує індивідуальний облік тепла в магазині, він також зобов'язаний оплачувати частину витрат на обігрів спільних приміщень будівлі, оскільки його магазин безпосередньо залежить від нормальної роботи системи опалення всього будинку.
Згідно з п. 31 Типового договору, споживач зобов'язаний оплачувати вартість тепла за весь обсяг спожитої енергії, в тому числі і за спільні місця, що є частиною загального обсягу постачання тепла до будинку. Пункт 34 договору визначає, що оплата за надані послуги здійснюється щомісячно, а саме в межах встановлених термінів, що дозволяє своєчасно покривати витрати на обігрів МЗК.
Нарахування за обігрів місць загального користування є правомірними з огляду на те, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі, які займають окремі приміщення в багатоквартирних будинках або інших спорудах, повинні оплачувати витрати на загальні комунальні потреби, пропорційно їх частці в загальному споживанні тепла. Методика розподілу обсягів спожитого тепла не передбачає виключення з цього розрахунку окремих споживачів, навіть якщо вони мають індивідуальні лічильники, оскільки без належного обігріву МЗК та інших загальних площ, система опалення не може функціонувати належним чином.
Позиція відповідача про відсутність зобов'язання оплачувати тепло для МЗК є безпідставною, оскільки такі витрати є частиною загальних комунальних витрат, які розподіляються між усіма споживачами (співвласниками житлового будинку за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 2) відповідно до договору та чинного законодавства.
В матеріалах справи містяться довідки про кількість використаної теплової енергії за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, буд. 2 за період з листопада 2021 року по грудень 2024 року. Довідки за підписом споживача і представника ТОВ "Рівнетеплоенерго".
Також в матеріалах справи містяться довідки про кількість використаної теплової енергії на вводі споживача за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, буд. 2 за період з листопада 2021 року по грудень 2024 року - з урахуванням поправочного коефіцієнту до показів лічильника теплової енергії 1, 044 (котрий встановлений п. 2.3.2. Робочого проекту встановлення окремого вузла обліку теплової енергії із влаштуванням окремого теплового вводу приміщень магазину "Декор Авто".
Розрахунок вартості теплової енергії за кожний місяць правомірно здійснювався позивачем з урахуванням Методики. Так, розрахунок місць загального користування (МЗК) та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення здійснювався відповідно до вимог Розділів III та V Методики. Вказаний розрахунок із визначенням сум не є додатковим нарахуваннями за послуги з постачання теплової енергії, а є однією із складових розподілу.
Розподіл і нарахування спожитої теплової енергії проведено наступним чином.
Загальний обсяг спожитої теплової енергії з урахуванням показників загальнобудинкового лічильника: у листопаді 2021 - 36,593920 Гкал.; у грудні 2021 - 50, 9846560Гкал.; у січні 2022 - 53, 99023 Гкал.; у лютому 2022 - 40,40916 Гкал.; у березні 2022 - 44, 79112 Гкал.; у квітні 2022 - 19, 02562 Гкал.; у листопаді 2022 - 27, 668080 Гкал.; у грудні 2022 - 50, 094 Гкал.; у січні 2023 - 47, 68544 Гкал.; у лютому 2023 - 49, 021280 Гкал.; у березні 2023 - 39, 295960 Гкал.; у квітні 2023 - 12, 270499 Гкал.; у жовтні 2023 - 5, 317048 Гкал.; у листопаді 2023 - 32, 434599 Гкал.; у грудні 2023 - 50, 357120 Гкал.; у січні 2024 - 49, 021280 Гкал.; у лютому 2024 - 33, 52756 Гкал.; у березні 2024 - 30, 649432 Гкал.; жовтні 2024 - 6, 709559 Гкал.; у листопаді 2024 - 37, 523876 Гкал.; у грудні 2024 - 44, 677433 Гкал.
Загальна площа п'ятиповерхового будинку - 3105,00м2; Опалювана площа квартир та нежитлове приміщення підключене до системи теплопостачання - 2662,30м2, в тому числі площа магазину "Декор Авто" - 151,10м2.Обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення для п'ятиповерхової будівлі складає 12% (п.2 розділ III Методики). Обсяг теплової енергії, витрачений на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, складає 5% (п.2 розділ V Методики).
Зокрема, нарахування за листопад 2021: 36,593920 Гкал*17%=6,220966 Гкал на всі приміщення; 6,220966 Гкал/3105,00 м.кв.=0,002004 Гкал на 1 м.кв. * 151,10 м кв. = 0,302734 Гкал на приміщення магазину відповідача МЗК + ФС; Мінімальна частка середнього споживання дорівнює 50% від середнього загального обсягу спожитої теплової енергії будинком, (розд IV g/ Методики), в разі якщо показники індивідуального лічильника є меншими за мінімальну частку середнього споживання теплової енергії по будинку, то виконується донарахування: (36,593920 Гкал- 6,220966 Гкал (кількість Гкал, на М3 К та ФС)) = 30,37295 Гкал на всі приміщення: 30,37295Гкал*50%/2662,30 м. кв. = 0, 005704 Гкал мінімальна частка на 1 м. кв., 0,005704 Гкал*151,10 м кв. = 0,861915 Гкал на магазин. Відтак обсяг спожитої теплової енергії по приміщенні відповідача за період 01.11.2021-30.11.2021 0,195228Гкал. менший від мінімальної витрати тепла, тому виконується донарахування 0,861915 - 0,195228 = 0,666687 Гкал. Всього нарахування за листопад 2021 р. по магазину "Декор Авто" з індивідуальним лічильником на опалення складає: 0,302734 Гкал+0,861915 Гкал (0,195228 Гкал+0,666687 Гкал) = 1,164649 Гкал*4704,48грн./Гкал = 5 479,07 грн.
У подальших місяцях нарахування також здійснювалося із додаванням МЗК. При цьому у грудні та січні 2021 року застосовувався показник будинку на місяць 17% (12 МЗК + 5 % ФС)/загальну площу*площу приміщення магазину , а починаючи із лютого 2022 - показник будинку на місяць*25 %/загальну площу*площу приміщення магазину. Опалювальна площа будинку для розрахунку мінімальної частки (11.2021 - 2 662, 3 кв.м. (сума опалювальних площ без автономних); Опалювальна площа будинку для розрахунку мінімальної частки (з 12.2021 - 2 662, 1 кв.м. (сума опалювальних площ без автономних); Опалювальна площа будинку для розрахунку мінімальної частки (з 03.2022 - 2 731, 6 кв.м. (сума опалювальних площ без автономних); Опалювальна площа будинку для розрахунку мінімальної частки (з 10.2022 - 2 730, 7 кв.м (сума опалювальних площ без автономних).
З огляду на вказане з урахуванням Методики відповідачем спожито: у грудні 2021 - 1, 622767 Гкал; у січні 2022 - 1, 708652 Гкал; у лютому 2022: 1, 340984 Гкал; у березні 2022: 1, 462143 Гкал; у квітні 2022 - 0, 621064 Гкал; у листопаді 2022 - 0, 903362 Гкал; у грудні 2022 1, 727451 Гкал; у січні 2023 - 1, 556928 Гкал; у лютому 2023 1, 600544 Гкал; у березні 2023 - 1, 293514 Гкал; у квітні 2023 - 0, 403869 Гкал; у жовтні 2023 - 0, 175088 Гкал; у листопаді 2023 - 1, 059442 Гкал; у грудні 2023 - 1, 644862 Гкал; у січні 2024 - 1, 601228 Гкал; у лютому 2024 - 1, 344440; у березні 2024 - 1, 001131 Гкал; у жовтні 2024 -0, 219161 Гкал; у листопаді 2024 - 1, 292051 Гкал; у грудні 2024 - 1, 591740 Гкал.
В матеріалах справи містяться рахунки, що виставлялися відповідачу для оплати починаючи із жовтня 2021 до грудня 2024 року, в які включено абонплату.
Суд виснує, що розрахунок нарахованих сум за спірний період є арифметично правильним, оскільки він зроблений відповідно до Методики та включає в себе розрахунок обсягів спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення та мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення, з урахуванням загальної площі будівлі та площі приміщення споживача і відповідні коефіцієнти, які визначені Методикою.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору ТОВ «Рівнетеплоенерго» надало послуги з постачання теплової енергії у приміщення проммагазину «Декор-Авто» відповідача за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, буд. 2, власником (споживачем) якого є Фізична особа - підприємець Махновський Василь Миколайович на підставі Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії» за період з жовтня 2021 року по грудень 2024 року, загальною вартістю послуг постачання теплової енергії у розмірі 161 905,64 грн.
Від відповідача на рахунок позивача надійшло оплати за надані послуги з постачання теплової енергії у період з 01.10.2021 року по 09.01.2025 у розмірі 79 524,02 грн.
Оскільки договірні зобов'язання відповідачем виконані частково, станом на 09.01.2025 за ФОП Махновським В.М. правомірно обліковується борг за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 82 381,62 грн.
Вказана сума основного боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім цього, ч.1 ст.526 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. У випадку невиконання поставлених вимог відповідно до ст.ст. 216-217 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність.
У відповідності до ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України, статті 625 ЦК України, п.44. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії», боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,01 відсотка суми боргу, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Судом перевірено розрахунки пені, інфляційних втрат та 3 % річних долучені позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що останні є арифметично вірними.
Обґрунтована сума заборгованості, що підлягає до стягнення з відповідача становить:
- 391,93 грн. пені (у розмірі 0,01 відсотка суми боргу) за період з 01.07.2024 до 12.12.2024;
- 7453,32 грн інфляційних втрат з січня 2024 року по грудень 2024 року;
- 2 226,10 грн. 3 % річних з 01.01.2024 по 31.12.2024.
Встановлені обставини щодо прострочення виконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати послуг свідчать про порушення відповідачем прав позивача.
З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 82 381,62 грн. - основного боргу, 391,93 грн. пені, 7 453,32 грн. інфляційні втрати, 2 226,10 грн. - 3% річних є законними та обґрунтованими, а отже такими, що мають бути задоволені.
Щодо інших доказів, доводів та заперечень сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Розподіл судових витрат.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір судового збору за даним позовом складає 2 422 грн 40 коп. (з врахуванням коефіцієнту 0,8). Позивачем оплачено суму судового збору згідно з платіжною інструкцією № 1899 від 13.12.2024.
Здійснивши розподіл судових витрат суд виснує, що судові витрати у розмірі 2 422 грн 40 коп. судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 130, 185, 191, 192, 202, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до відповідача Фізична особа-підприємець Махновський Василь Миколайович про стягнення 92 452 грн 97 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Махновського Василя Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» (вул. Д. Галицького, 27, м. Рівне, Рівненська обл., 33027; код ЄДРПОУ 36598008) 82 381 (вісімдесят дві тисячі триста вісімдесят одна) грн 62 грн. - основного боргу, 391 (триста дев'яносто три) грн 93 коп. пені, 7 453 (сім тисяч чотириста п'ятдесят три) грн 32 коп інфляційних втрат, 2 226 (дві тисячі двісті двадцять шість) грн 10 коп. - 3% річних, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складене та підписане "07" квітня 2025 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич