адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018Код ЄДРПОУ 03500004
31.03.2025 Справа № 917/226/25
за позовною заявою ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2
до відповідача Релігійної Організації "Ставропігійна релігійна громада Свято - Троїцька парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області", пр. Свободи, 9, м. Кременчук, Полтавська область 39600
про визнання недійсним протоколу Парафіяльних Загальних зборів та визнання недійсним статуту, -
Суддя Тимощенко О.М.
Секретар судового засідання Отюгова О.І.
Представники сторін:
від позивача : Ковальчук Я.В.
від відповідача : Лазоренко Р.В.
В провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/226/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Релігійної Організації "Ставропігійна релігійна громада Свято - Троїцька парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області про:
- визнання недійсним протоколу Парафіяльних Загальних зборів Троїцької Української Православної Церкви (ідентифікаційний код юридичної особи 22544640) №1 від 14.07.2024 року;
- визнання недійсним статуту Релігійної Організації "Ставропігійна релігійна громада Свято - Троїцька парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області" "у новій редакції" (ідентифікаційний код юридичної особи 22544640), зареєстрованого Розпорядженням Голови Полтавської обласної військової адміністрації від 05.09.2024 року №547 "Про реєстрацію статуту Релігійної Організації "Ставропігійна релігійна громада Свято - Троїцька парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області" "у новій редакції" (вх. № 235/25).
При подачі позову позивачем також було заявлено клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача, оскільки рішення у даній справі може вплинути на їхні права, інтереси та обов'язки.
На переконання позивача, наявні наступні підстави для залучення вищезазначених осіб в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача:
- у зв'язку із прийняттям нової редакції Статуту Релігійної громади у ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 наявне право на звернення до суду щодо визнання недійсної нової редакції Статуту;
- у зазначених вище осіб наявне право на позов, оскільки оскаржуваним протоколом Загальних зборів Релігійної громади «Троїцька Українська» Православна Церква» № 1 від 14 липня 2024 року, у зв'язку із прийняттям Статуту релігійної громади обрано новий склад Парафіяльної ради та Ревізійної комісії;
- рішення у справі вплине на їхні права, інтереси та обов'язки. У разі визнання недійсним протоколу Загальних Зборів № 1 від 14.07.2024 року та визнання недійсною нової редакції Статуту вказані особи продовжуватимуть здійснювати свої обов'язки помічника голови Парафіяльної ради/скарбника/голови Ревізійної комісії/ члена Ревізійної комісії на підставі рішення Загальних Зборів релігійної громади «Троїцька Українська Православна Церква», оформлені Протоколом № 3 від 16.06.2024 року.
Розглянувши клопотання про залучення третіх осіб суд дійшов висновку про відому у його задоволенні з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 - 4 статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
У п.п.8.16-8.18 постанови від 27 лютого 2024 року у справі № 912/164/20 Верховний Суд зауважує, що суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов'язують її з однією із сторін у процесі. Подібні за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 201/2760/20.
У розумінні статті 50 ГПК України підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме: ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості пред'явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.
Отже, в силу наведеної вище норми умовою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, як за ініціативою суду, так і за клопотанням відповідних осіб, є саме те, що рішення господарського суду може вплинути на їх права та обов'язки і в силу положень частини четвертої обов'язком суду є зазначення обставин, на які саме права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду.
Верховний Суд у п.8.19 постанови від 22 червня 2023 року у cправі № 908/119/22 виходив з того, що самі по собі вказівки у позовній заяві щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не є свідченням того, що їх участь у справі є необхідною, обґрунтованою, а рішення може впливати на їхні права, обов'язки та інтереси.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 вказала, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення у майбутньому у неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас, предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у такому процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.
Позивач посилається як на підставу для залучення вказаних третіх осіб - наявне право на звернення до суду щодо визнання недійсної нової редакції Статуту; наявне право на позов, оскільки оскаржуваним протоколом Загальних зборів Релігійної громади «Троїцька Українська» Православна Церква» № 1 від 14 липня 2024 року, у зв'язку із прийняттям Статуту релігійної громади обрано новий склад Парафіяльної ради та Ревізійної комісії.
Позивачем не обґрунтовано з урахуванням наведеного ймовірність виникнення у майбутньому у осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 права на позов або пред'явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача в результаті вирішення даного спору. Право на позов у осіб, яких позивач просить залучити як третіх осіб, є і на даний час, якщо вказані особи вважають свої права порушеними і прагнуть їх захистити.
При цьому позивач не може звертатися за захистом інших, крім своїх, прав.
Судом враховано і те, що факт направлення позивачем копії позовної заяви з додатками на адреси таких осіб, є свідченням поінформованості або свідчити про інформування (за належного вручення), що розглядається дана справа, водночас такі особи не проявили намір реалізували своє право на участь у розгляді справи, що узгоджується з принципом диспозитивності.
Суд при цьому зазначає, що відповідно до п.6 ч.3 ст.2 та ст.15 Господарського процесуального кодексу України засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, пропорційність.
Крім того, як зазначав Верховний Суд (постанова від 30.01.2019 у справі №912/2185/1619), принцип процесуальної економії господарського судочинства - це загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.
Залучення до участі у справі третіх осіб без достатніх правових підстав буде суперечити вказаним принципам пропорційності та процесуальної економії, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача.
Також позивачем при подачі позову було заявлено клопотання про витребування доказів, а саме:
- у Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації копію реєстраційної справи Релігійної організації "Ставропігійна релігійна громада Свято-Троїцька парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області" (Код ЄДРПОУ 22544640);
- у Полтавської обласної державної адміністрації (Полтавської обласної військової адміністрації) копії документів, що були подані до Полтавської обласної державної адміністрації для реєстрації статуту у новій редакції Релігійної організації "Ставропігійна релігійна громада Свято-Троїцька парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області" (Код ЄДРПОУ 22544640) за заявою ОСОБА_7 від 08 серпня 2024 року:
1) Статут Релігійної організації "Ставропігійна релігійна громада Свято- Троїцька парафія Української Правосудної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області", викладений у новій редакції;
2) засвідчену належним чином копію протоколу № 1 Парафіяльних загальних зборів Троїцької Української Православної Церкви від 14 липня, що містить рішення про зміну підлеглості Релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях та відповідно, міну офіційного найменування Релігійної громади та внесення змін і доповнень до статуту Релігійної громади шляхом викладення його у новій редакції;
3) список учасників Парафіяльних загальних зборів Релігійної організації «Троїцька Українська Православна Церква» від 14 липня 2024 року;
4) засвідчена належним чином копія чинної редакції статуту Релігійної організації "Троїцька Українська Православна Церква".
Позивач зазначає, що наявні підстави для витребування доказів судом з метою повного та усебічного розгляду справи.
На думку позивача, отримання вказаних документів підтвердить, що до органу державної реєстрації не надано належні документи, які підтверджують вибір релігійної громади змінити канонічну підлеглість. Департамент культури та туризму Полтавської обласної військової адміністрації листами повідомив, що рішення загальних зборів, статут у новій редакції Релігійної громади, заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (Форма 2), примірник оригіналу рішення уповноваженого органу управління Релігійної громади, про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; список учасників Релігійної громади, структура власності Релігійної громади, документ про сплату адміністративного збору в паперовій формі містяться у реєстраційній справі.
Відповідно до положень частин 1, 2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
За приписами частин 1, 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Необхідність подання клопотання про витребування доказів обумовлюється відсутністю у сторони певних доказів у справі, що мають підтвердити або спростувати певні обставини та аргументи.
Суд звертає увагу, що позивачем до матеріалів справи надано:
- копію заяви Троїцької Української Православної Церкви до Полтавської обласної військової адміністрації від 08.08.2024 року про реєстрацію статуту про реєстрацію статуту релігійної громади в новій редакції (том 5 а. с. 122, 123);
- копію чинної на дату подання документів редакції статуту Релігійної громади (статут ухвалений загальними зборами віруючих 30.10.2008 року) (том 5 а. с. 124 - 128);
- копію розпорядження Полтавської обласної військової адміністрації №547 від 05.09.2024 року Про реєстрацію статуту Релігійної організації "Ставропігійна релігійна громада Свято - Троїцька парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області" у новій редакції (том 5 а. с. 130;
- копію заяви ОСОБА_8 щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та державних органів) (реєстраційна дія - державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу) (том 5 а. с. 160 - 166);
- копію протоколу №1 парафіяльних загальних зборів Троїцької Української Православної Церкви від 14.07.2024 року (том 5 а. с. 167 - 173);
список членів релігійної громади, які взяли участь у загальних зборах Релігійної громади Релігійної організації Троїцька Українська Православна (додаток 1 до протоколу №1 від 14.07.2024 року (том 5 а. с. 173 а - 206 ;
- копію статуту Релігійної організації "Ставропігійна релігійна громада Свято - Троїцька парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області" (нова редакція) (том 5 а. с. 207 - 218).
Дані докази були надані Департаментом культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації у відповідь на запит представника позивач.
При цьому суд відмічає, що Департаментом культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації у відповідях на запити представника позивач було зазначено щодо необхідності додержання встановленого законом порядку звернення за отриманням копій документів з реєстраційної справи.
У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" чітко встановлює переліки документів, що потрібні для вчинення тієї чи іншої реєстраційної дії. Вказані документи і мав змогу витребувати від державного реєстратора позивач у справі, однак цього не зробив.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до розділу ІІ Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для отримання відомостей з Єдиного державного реєстру у паперовій формі особа, яка бажає отримати такі відомості (далі - заявник), звертається до будь-якого суб'єкта державної реєстрації (крім Міністерства юстиції України, його територіального органу), нотаріуса, крім випадків, передбачених абзацами другим та третім цього пункту. У разі коли заявник бажає отримати документи, що містяться в реєстраційній справі в паперовій формі, він звертається до суб'єкта державної реєстрації, що відповідно до закону уповноважений зберігати реєстраційну справу у паперовій формі. Наданню відомостей з Єдиного державного реєстру у паперовій формі передує справляння в повному обсязі відповідної плати, у тому числі за послуги з проставлення апостиля, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. У разі якщо заявник звільнений від плати за послуги з проставлення апостиля, він пред'являє надавачу документ, що підтверджує право на звільнення від плати, з якого відповідним надавачем виготовляється копія. У разі звернення заявника за отриманням документів, що містяться в реєстраційній справі, надавач обов'язково перевіряє наявність запитуваних документів у матеріалах реєстраційної справи. Справляння плати здійснюється після повідомлення заявника про наявність запитуваних документів у матеріалах реєстраційної справи.
Розділом ІІІ Порядку визначено, що відомості з Єдиного державного реєстру надаються за допомогою програмного забезпечення цього реєстру шляхом зазначення заявником параметрів пошуку, завантаження сформованих програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру відомостей з цього реєстру в електронній формі для їх подальшого використання, у тому числі друку. Відомості з Єдиного державного реєстру в електронній формі надаються після справляння плати з використанням засобів порталу електронних сервісів чи Порталу Дія за допомогою інтегрованих платіжних систем або в інший спосіб, визначений у договорі про надання сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Єдиного державного реєстру.
Суд приходить до висновку, що позивач не скористався правом на отримання копій необхідних йому доказів відповідно до Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Посилаючись на гіпотетичне припущення існування інших можливих порушень, які були допущені при проведенні реєстраційних дій, позивачем належним чином не зазначено обставини, які можуть підтвердити інші докази (крім тих, що вже наявні в матеріалах судової справи), що містяться у реєстраційній справі.
Суд, враховуючи вищезазначене, а також предмет та підстави позовних вимог, обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про витребування доказів.
Також позивач у відповіді на відзив (вх. №2876 від 04.03.2025 року) просив поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи копію Указу Митрополита Кременчуцького і Лубенського Миколая №4 від 23.01.2023 року клірику Кременчуцької єпархії, архімандриту Феодосію (Овчарук Ростиславу Анатолійовичу).
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Початок та закінчення процесуальних строків визначено статтею 116 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Отже, строк для позивача на подачу доказів до суду закінчився.
Згідно ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд зазначає, що тягар доказування викладених у заяві/клопотанні про поновлення процесуального строку фактів та обов'язок доведення наявності фактичних обставин, котрі підтверджують поважність причин пропуску процесуального строку, покладено саме на заявника.
Суд бере до уваги, що поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію протягом втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.
Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Отже, при розгляді клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку з поданням відповідних доказів.
Саме лише подання заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду задовольнити таку заяву. На підтвердження поважності причин пропуску строку необхідно навести поважні причини пропуску такого строку.
Як було зазначено вище, позивач мав подати доказ - Указ Митрополита Кременчуцького і Лубенського Миколая №4 від 23.01.2023 року разом із позовною заявою.
Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача, та були пов'язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Отже, можливість подання вищезазначеного доказу в установлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого позивача та його представника.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що позивач не навів достатніх обґрунтувань та не надав доказів на підтвердження того, що строк подання вищезазначеного доказу пропущено ним з поважних причин, а тому клопотання про поновлення строку на подання доказу (Указу Митрополита Кременчуцького і Лубенського Миколая №4 від 23.01.2023 року) задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на наведе суд залишає без розгляду заяву позивача про долучення до матеріалів справи копії Указу Митрополита Кременчуцького і Лубенського Миколая №4 від 23.01.2023 року.
Відносно клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи письмових доказів (вх. №3015 від 05.03.2025 року) - відповідей Релігійної Організації "Ставропігійна релігійна громада Свято - Троїцька парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області" на запити адвоката від 03.03.2025 року та від 04.03.2025 року, суд зазначає наступне.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача - адвокат Лазоренко Р. В. зазначив, що під час підготовки ним відзиву був направлений запит на адресу відповідача стосовно позивача та третіх осіб, а саме: чи є останні членами релігійної громади відповідача. Відповіді на вказані запити очікується і будуть надані додатково.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять копій адвокатських запитів, відповіді на які представник відповідача просить долучити до матеріалів справи. Отже відповідачем не надано доказів, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
До того ж, укладення договору про надання правничої допомоги від 12.09.2024 року передбачає, що Релігійна Організація "Ставропігійна релігійна громада Свято - Троїцька парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області" має надавати адвокату Лазоренку Р. В. всю відому йому інформацію та відомості, а також документи та матеріали, до яких має доступ клієнт, якщо така інформація, відомості, документи та матеріали є необхідними для належного виконання адвокатом своїх зобов'язань.
Тобто, укладення договору про надання правничої допомоги встановлює порядок отримання документів від клієнта.
Вищезазначене клопотання не містить вказівки на причину, з якої вказані докази не могли бути подані у зазначений строк, адже представник відповідача мав достатньої часу (з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України 15 днів з дня отримання ухвали та ст. 24 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), щоб підготувати необхідні запити та отримати на них відповіді.
Отже, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання письмових доказів (вх. №3015 від 05.03.2025 року) - відповідей Релігійної Організації "Ставропігійна релігійна громада Свято - Троїцька парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області" на запити адвоката від 03.03.2025 року та від 04.03.2025 року - задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на наведе суд залишає без розгляду заяву представника відповідача про долучення до матеріалів справи письмових доказів (вх. №3015 від 05.03.2025 року) - відповідей Релігійної Організації "Ставропігійна релігійна громада Свято - Троїцька парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області" на запити адвоката від 03.03.2025 року та від 04.03.2025 року.
Керуючись ст. 50, 81, 177, 181, 234, 235 ГПК України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотань позивача про залучення третіх осіб, про витребування доказів та поновлення строку на подачу доказу (Указу № 4 від 23.01.2023 року).
2. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подачу доказів (вх. № 3015).
Ухвала підписана 07.04.2025 року
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення суддею та може бути оскаржена (статті 235, 255 Господарського процесуального кодексу України)
Суддя Тимощенко О.М.