65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"01" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5086/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.
при секретарі судового засідання Чуйко О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства “Херсонгаз» (73000, м. Херсон, вул. Поповича, 3, код ЄДРПОУ 03355353) до відповідача Великоолександрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 (Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул. Свободи, 75, код ЄДРПОУ 25645028) про стягнення 718,68грн
Акціонерне товариство “Херсонгаз» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Великоолександрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 про стягнення 718,68грн.
В обґрунтування позову Акціонерне товариство “Херсонгаз» посилається на неналежне виконання Великоолександрівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №1 умов укладеного між сторонами договору №3-7370-4-43143 від 17.01.2022.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 відкрито провадження у справі №916/5086/24, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 19.12.2024 о 11:10.
17.12.2024 за вх.суду№45145/24 позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі.
У зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 13.12.2024, судове засідання 19.12.2024 не відбулося.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 20.12.2024 призначено судове засідання на 06.02.2025 о 11:10 та викликано учасників справи у судове засідання.
В судове засідання від 06.02.2025 представники сторін не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.02.2025 відкладено судове засідання на 13.03.2025 о 12:00 та викликано учасників справи у судове засідання.
В судове засідання від 13.03.2025 представники сторін не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2025 відкладено судове засідання на 01.04.2025 о 11:10 та викликано учасників справи у судове засідання.
В судовому засіданні від 01.04.2025 було винесено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/5086/24.
Розглянувши матеріали справи, встановив:
Як вказує позивач, 17.01.2022 між Акціонерним товариством «Херсонгаз» (позивач, Виконавець) та Великоолександрівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №1 (відповідач, Замовник), було укладено договір №3-7370-4-43143 на технічне обслуговування системи газопостачання об'єкту споживача, що фінансується з бюджету (далі договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати платні роботи, пов'язані з експлуатацією систем газопостачання, технічним обслуговуванням обладнання та ремонтом газового обладнання. Перелік робіт, які виконує Виконавець зазначені в р. ІІ Договору.
Позивач зазначає, що за договором були виконані роботи, на загальну суму 1558,63грн з ПДВ. 07.01.2022 між сторонами був підписаний Акт виконання робіт №284-3-7370-602 на суму 1 207,39грн, 31.01.2022 Акт виконання робіт №284-3-7370-1882 на суму 27,37грн, 10.02.2022 Акт виконання робіт №285-3-7370-2324 на суму 296,50грн, 23.02.2022 Акт виконання робіт №285-3-7370-3469 на суму 27,37грн, оплата відповідачем здійснена частково у сумі 1 262,13грн.
Позивач вказує, що відповідно до п. 1. розділу VIII договору договір набирає чинності з моменту його підписання, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2022 та діє до 31.12.2022 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення, відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України. Відповідно до п. 1 розділу ІІІ договору, оплата виконаних робіт здійснюється Замовником на підставі виконаних робіт та рахунку протягом 10-х банківських днів з моменту їх отримання.
Як зазначає позивач, станом на 08.08.2024 оплата за договором № 3-7370-4-43143 у повному обсязі відповідачем проведена не була, таким чином, заборгованість відповідача за договором № 3-7370- 4-43143 у зв'язку з невиконанням взятих на себе договірних зобов'язань станом на 14.12.2023 становить 296,50грн.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач, на підставі п.2 розділу VII договору, яким встановлено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт Замовник сплачує виконавцю - пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, позивач нарахував останньому пеню у розмірі 305,12грн та на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 23,37грн та інфляційні витрати у розмірі 93,69грн.
Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 296,50грн основного боргу, 305,12грн пені, 23,37грн 3% річних, 93,69грн інфляційних витрат.
Відповідач в засідання суду не з'явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а як встановлено у ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як видно з матеріалів справи, 17.01.2022 між позивачем та відповідачем було укладено договір №3-7370-4-43143 на технічне обслуговування системи газопостачання об'єкту споживача, що фінансується з бюджету відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати платні роботи, пов'язані з експлуатацією систем газопостачання, технічним обслуговуванням обладнання та ремонтом газового обладнання.
На виконання умов договору позивач провів роботи зазначені у договорі на загальну суму 1 558,63грн, що підтверджується підписаними між сторонами актами виконання робіт №284-3-7370-602 від 01.01.2022 на суму 1 207,39грн, №284-3-7370-1882 від 31.01.2022 на суму 27,37грн, №285-3-7370-2324 на суму 296,50грн, №285-3-7370-3469 від 23.02.2022 на суму 27,37грн.
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ договору Замовник здійснює оплату робіт (послуг) на підставі рахунку на оплату робіт (послуг) та акту виконаних робіт (послуг) у термін 10 банківських (робочих) днів після фактичного прийняття робіт (послуг).
Як видно з матеріалів справи, оплата відповідачем здійснена частково у сумі 1 262,13грн.
Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Станом на день розгляду справи відповідач на отримані послуги не розрахувався, доказів, що спростовують позовні вимоги не надав у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у сумі 296,50грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 305,12грн за період 01.03.2022 - 15.11.2024 слід зазначити наступне.
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
У ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.2 розділу VII договору, за несвоєчасну оплату виконаних робіт Замовник сплачує виконавцю - пеню у розмірі подвійної ставки НБУ.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 305,12грн за період 01.03.2022 - 15.11.2024, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 305,12грн.
Щодо стягнення з відповідача 3% у сумі 1245,14грн за період 01.01.2022 - 31.01.2024 та інфляційних витрат у сумі 6383,78грн за період 01.01.2022 - 31.04.2024, слід зазначити наступне.
За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% у сумі 23,37грн за період 31.03.2022 - 01.08.2024, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 23,37грн.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 93,69грн за період 31.03.2022 - 01.08.2024, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у сумі 93,69грн.
Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Акціонерного товариства “Херсонгаз» до відповідача Великоолександрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 про стягнення 718,68грн у тому числі 296,50грн основного боргу, 305,12грн пені, 23,37грн 3% річних, 93,69грн інфляційних витрат, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Акціонерного товариства “Херсонгаз» (73000, м. Херсон, вул. Поповича, 3, код ЄДРПОУ 03355353) до відповідача Великоолександрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 (Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул. Свободи, 75, код ЄДРПОУ 25645028) про стягнення 718,68грн - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Великоолександрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 (Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул. Свободи, 75, код ЄДРПОУ 25645028) на користь Акціонерного товариства “Херсонгаз» (73000, м. Херсон, вул. Поповича, 3, код ЄДРПОУ 03355353) 296,50грн основного боргу, 305,12грн пені, 23,37грн 3% річних, 93,69грн інфляційних витрат, 2 422,40грн судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повне рішення складено 07 квітня 2025 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Степанова