Справа № 199/4379/25
(1-кс/199/367/25)
04.04.2025 місто Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , яка полягає у невиконанні вимог ч. 2 ст. 55 КПК України,
-за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 , прокурора - ОСОБА_3 , заявника - ОСОБА_2
03.04.2025 в провадження слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , яка полягає у невиконанні вимог ч. 2 ст. 55 КПК України.
Цього ж дня, тобто 03.04.2025, матеріали скарги розподілено та передано до провадження слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 .
Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 від 03.04.2025 відкрито провадження за вказаною скаргою, яку призначено до судового розгляду.
В обґрунтування своєї скарги заявник ОСОБА_2 зазначив, що 02.04.2025 він звернувся до прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 із заявою про вчинення представниками Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», а саме: старшим майстром ОСОБА_5 , зварювальником ОСОБА_6 та слюсарем-водієм ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, яка була прийнята прокурором ОСОБА_3 та зареєстрована за вхідним номером - № 20вх.25. Однак, прийнявши заяву про вчинення кримінального правопорушення, прокурор ОСОБА_3 в порушення положень абз. 2 ч. 2 ст. 55 КПК України не вручила йому пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_2 підтримав подану скаргу, в її обґрунтування посилався на доводи, викладені в скарзі. Також ОСОБА_2 зазначив, що він не погоджується з попередньою правової кваліфікацією дій представників Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», внесеної слідчим на підставі його заяви, за ч. 1 ст. 382 КК України, оскілки вважає, що дії представників Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» необхідно кваліфікувати саме за ч. 2 ст. 366 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення скарги ОСОБА_2 в повному обсязі, посилаючись на те, що нею, як черговим прокурором, 02.04.2025 прийнято заяву ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення представниками Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», яку зареєстровано в ІС «СЕД» та згідно з Порядком організації та проведення особистого прийому громадян в органах прокуратури України передано керівництву Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра для вчинення резолюції. Враховуючи, що на момент звернення ОСОБА_2 до Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення внесені не були та останнього не було визнано потерпілим, вона не зобов'язана була вручати ОСОБА_2 памятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
За змістом ст.ст.306, 307 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Вислухавши думки заявника ОСОБА_2 та прокурора, вивчивши скаргу та додатки до неї, аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини,слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити, виходячи з наступного.
Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора визначено главою 26 Кримінального процесуального кодексу України (ст.ст. 303 - 308).
Так, згідно ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Зокрема у п. 1) ч. 1 ст. 303 КПК України йдеться виключно про бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, у п.п. 2-5, 7-8, 9-1 вказаної статті - про рішення, у п. 6) - про рішення, дії чи бездіяльність, у п.п. 10-11) - про дії/рішення.
Частиною 2 ст.303 КПК України визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст.ст.314-316 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що 02.04.2025 заявник ОСОБА_2 подав до Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра заяву про вчинення службовими особами Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.366 КК України. Вказана заява була прийнята черговим прокурором ОСОБА_3 та зареєстрована у Лівобережній окружній прокуратурі м. Дніпра за вхідним номером - № 20вх.25 від 02.04.2025.
Згідно з п. 5.1. Порядку організації та проведення особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора від 25.06.2024 № 153 звернення з особистого прийому громадян невідкладно реєструються в ІС «СЕД» та передаються до самостійних структурних підрозділів органу прокуратури згідно з компетенцією, а в окружній прокуратурі - прокурорам або іншим працівникам з урахуванням вчиненої резолюції (крім усних звернень, на які накладаються усні роз'яснення). За необхідності заявнику повідомляється реєстраційний номер такого звернення та дата його реєстрації. У разі вчинення резолюції про забезпечення розгляду звернення керівництвом обласної або окружної прокуратури таке звернення відповідальним підрозділом прокуратури вищого рівня направляється із вст. Оновленням контролю до обласної або окружної прокуратури, до компетенції якої належить розгляд порушених заявником питань.
Відповідно до п. 5.4. вищевказаного Порядку контроль за об'єктивністю, повнотою та своєчасністю розгляду і вирішення звернень з особистого прийому в окружних прокуратурах здійснюється керівниками цих прокуратур, їх першими заступниками та заступниками.
Як вбачається із супровідного листа заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_8 заяву ОСОБА_2 від 02.04.2025 про вчинення кримінального правопорушення направлено до ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області для подальшого розгляду в межах компетенції та згідно з вимогами чинного законодавства.
Частиною другою статті 214 КПК України передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
03.04.2025 за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 02.04.2025 було зареєстроване кримінальне провадження за №12025042220000328, про що надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до якого уповноваженою особою - першим заступником Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра вказано короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «до відділу поліції № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло звернення ОСОБА_2 за фактом невиконання рішення суду з боку представників АТ «ДТЕК», який мав місце 17.02.2025 за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, 617 (ЄО № 12341)». Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 1 ст. 382 КК України.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Таким чином під час розгляду скарги слідчим суддею не було отримано відомостей, що на момент звернення ОСОБА_2 02.04.2025 до Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра, за результатами розгляду його звернення було зареєстровано кримінальне провадження, в рамках якого останнього було б визнано потерпілим, що зобов'язувало прокурора, згідно з положеннями абз. 2 ч. 2 ст. 55 КПК України, вручити ОСОБА_2 пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого .
Отже, слідчий суддя вважає, що прокурором Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 не було порушено вимог кримінального процесуального законодавства - абз. 2 ч. 2 ст. 55 КПК України, згідно з яким потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення, а тому слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки поставлені перед слідчим суддею вимоги у скарзі ОСОБА_2 не можуть бути оскаржені слідчому судді, згідно п. 1) ч. 1 ст. 303 КПК України.
Щодо незгоди ОСОБА_2 з попередньою правовою кваліфікацією, визначеною першим заступником керівника Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра під час зареєстрації кримінального провадження за №12025042220000328 від 03.04.2025 за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 02.04.2025, слідчий суддя зауважує, що п. 5) ч. 5 ст. 214 КПК України містить поняття «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).
Точність короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що впливає на правову кваліфікацію кримінального правопорушення має суттєве значення для кримінального провадження, зокрема, для цілей визначення належної його підслідності, підсудності, визначення правового режиму здійснення негласних слідчих (розшукових) дій в конкретному кримінальному провадженні, застосування запобіжних заходів тощо.
Уточнення або зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення, що є юридичною оцінкою вчиненого, наряду з можливими змінами фактичної сторони розслідуваного кримінального правопорушення, відбувається й через зміну раніше повідомленої підозри.
Положення статті 277 КПК України не передбачають вимогу наводити у повідомленні про підозру (зміну раніше повідомленої підозри) обґрунтування прийняття такого процесуального рішення. При цьому КПК України не містить умов для прийняття прокурором, слідчим такого рішення або ж умов щодо обсягу дій, які вони мають вчинити для того, щоб прийняти таке рішення (постанова ККС ВС у справі №578/789/19 від 21.04.2021). Тобто необхідність зміни правової кваліфікації не завжди обумовлена встановленням нових фактичних даних, які на неї впливають, іноді вона викликана необхідністю виправити допущену помилку при встановленні попередньої кваліфікації злочину.
Відповідно до положень ч.ч. 1,3 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку, що положеннями КПК України передбачено можливість зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення щодо підозрюваного шляхом повідомлення про нову підозру (зміну раніше повідомленої підозри), до повідомлення про підозру уточнення правової кваліфікації кримінального правопорушення може відбуватися шляхом прийняття слідчим, прокурором відповідного рішення у формі постанови.
Підсумовуючи вищевикладене, вимоги ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльність прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 в частині порушення вимог ч. 2 ст. 55 КПК України, з огляду на приписи, що містяться у ч. 2 ст.307 КПК України, вважаю необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 309 КПК України ОСОБА_2 , не погодившись з прийнятим рішенням - ухвалою слідчого судді, може подати усі свої заперечення на ухвалу слідчого судді під час підготовчого провадження в суді.
Керуючись ст.ст. 110, 303, 306, 307, 309, 369-372, 376 КПК України,
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , яка полягає у невиконанні вимог ч. 2 ст. 55 КПК України, - відмовити.
Ухвала слідчого судді набирає чинності негайно і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошений о 14:00 годині 07.04.2025.
Слідчий суддя: ОСОБА_1