Справа № 199/6055/24
(1-кп/199/152/25)
іменем України
07.04.2025 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №42024042030000092 від 27.06.2024 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Дніпропетровська, з середньо-спеціальною освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, немаючого на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не офіційно працюючого різноробочим, раніше судимого:
- 19.06.2006 Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 1 ст. 289 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки;
- 28.02.2008 Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць;
- 12.03.2014 Самарським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 2 ст. 289, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;
- 02.12.2016 Ленінським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 6 років;
- 07.10.2021 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.289, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки,-
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 185 КК України,-
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження
ОСОБА_3 , будучи неодноразово засуджений, останній раз 07.10.2021 вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за вчинення умисних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та достовірно знаючи, про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», дію якого продовжено Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України 08.05.2024 № 3684-IX, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та в період іспитового строку повторно вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності.
Так, 04.06.2024 приблизно о 05:30 годині ОСОБА_3 прибув до приміщення «Автомийка 93», що належить ОСОБА_5 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , де працював неофіційно, та побачив у боксі автомийки полірувальну машинку торгової марки «Makita», модель 9237СВ, і в цей час у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а саме: полірувальної машинки торгової марки «Makita», модель 9237СВ, яка знаходилася в приміщенні «Автомийка 93», що належить ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 того ж дня, тобто 04.06.2024, приблизно о 05:30 годині, перебуваючи у приміщенні «Автомийка 93», розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Юр'ївська, 1, діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та усвідомлюючи таємний характер своїх злочинних посягань, викрав полірувальну машинку торгової марки «Makita», модель 9237СВ, і, доводячи свій злочинний умисел до кінця, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_5 матеріальний збиток на суму 8233,12 гривень.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як такі, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що з середини весни та до початку осені 2024 року він працював адміністратором на автомийці, що належить ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , де і проживав на той час. В його обов'язки входило: приймання автомобілів, а також розрахунок з клієнтами та отримання грошей від них. Одного разу, а саме 03.06.2024 на роботі впала барсетка та з неї пропали гроші в сумі 2000 гривень, що є касою мийки. Для того, щоб закрити касу, тобто докласти 2000 гривень, він узяв полірувальну машинку та заклав її до ломбарду. Це він зробив ввечері 04.06.2024, отримавши 500 гривень. Суму в розмірі 1500 гривень йому надав знайомий. Касу він перекрив. На наступний день, тобто 05.06.2024 приблизно об 11:00 годині, він викупив машинку. Цю машинку він узяв без дозволу власниці ОСОБА_5 , з котрою у нього були нормальні відносини. Про те, що він заклав машинку до ломбарду, він також ОСОБА_5 не сказав. Полірувальна машинка йому не належить, вона завжди була у використанні ним в роботі. Чому ОСОБА_5 говорить, що після 04.06.2024 він не вийшов на роботу, що цю машинку знайшла і викупила вона сама, він не знає. Вважає, що вона його оговорює, по причині тієї, що у нього з працівником ОСОБА_7 склались нехороші відносини. На відео він бачив час та дату, коли він заклав машинку, однак доказів, що він її викупив у нього не має. Він вважає, що цю машинку з мийки хтось викрав інший, а не він, тому що після викупу машинки він приніс її на мийку. Через декілька тижнів після цих подій його побили, він подзвонив ОСОБА_8 , котрий його забрав з роботи. Ключі від приміщення мийки він залишив на підвіконні, після чого на роботу він не повертався. Вважає себе невинуватим та просить виправдати.
Незважаючи на невизнання обвинуваченого ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в межах пред'явленого обвинувачення, за обставин, викладених у вироку, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- показами потерпілої ОСОБА_5 , яка суду пояснила, що вона є власницею «Автомийки 93», що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Юр'ївська, 1. В травні місяці 2024 року, точної дати вона не пам'ятає, до неї на мийку прийшов на той час невідомий ОСОБА_3 , щоб працевлаштуватися на роботу. Останній мав мало досвіду у сфері мийки автомобілів, тому вона взяла його на стажування. Разом із іншими працівниками, котрим вона довіряла, працював і ОСОБА_3 . Вона вказує, що були дні, коли ОСОБА_3 працював один на автомийці, а після 04.06.2024, або 05.06.2024, точно не пам'ятає, раптово зник та перестав виходити на роботу. Так як ОСОБА_3 не виходив на роботу, вона вирішила перевірити чи все майно на місці. Коли прийшла на роботу, то побачила, що з приміщення автомийки зникла полірувальна машинка «Makita», модель 9237СВ, яка належить їй. Вона сама займалася пошуками машинки та знайшла у ломбарді й викупила за власні кошти, написала заяву про вчинення крадіжки до поліції. Вона стверджує, що, коли ОСОБА_3 один був на роботі й сталася крадіжка. Інші особи не могли викрасти її майно, оскільки після зникнення ОСОБА_3 з роботи, вона автомийку зачинила, так як не було кому працювати. Просить призначити покарання ОСОБА_3 на розсуд суду, причин для обмови ОСОБА_3 у неї ніяких немає;
- показами свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що він працює касиром в ломбарді ПТ «Ломбард «Онікс», розташованого за адресою: м. Дніпро, пр.Слобожанський, 60. Приблизно в червні-липні 2024 року, більш точної дати він не пам'ятає, до приміщення ломбарду прийшов обвинувачений ОСОБА_3 , надавши свої документи, а саме паспорт, та заклав до ломбарду полірувальну машинку. Оцінивши її, він надав ОСОБА_3 суму в розмірі 500 гривень. Він переконаний, що саме ОСОБА_3 , особу якого він перевірив та вніс до електронної бази, заклав до ломбарду, як виявилось викрадену полірувальну машинку, яку уподальшому було викуплено, ким саме він не пам'ятає. Час закладу машинки до ломбарду зафіксований на камеру і даний запис був наданий працівникам поліції;
- показами свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що він знає обвинуваченого ОСОБА_3 , який проживав в реабілітаційному центрі, яким він керує. Так, в який саме час та день він був на мийці та бачив обвинуваченого він не пам'ятає, однак згадує, що це було холодно, останній йому зателефонував аби забрати його з мийки. По приїзду на мийку він побачив ОСОБА_3 у котрого обличчя було в крові. З приводу крадіжки в червні 2024 року, він нічого сказати не може, оскільки йому ці події і обставини крадіжки не відомі і ОСОБА_3 нічого не розповідав, що в цьому його підозрюють. Хто і за що побив восени ОСОБА_11 , йому також невідомо;
- показами експерта ОСОБА_12 , який в судовому засіданні підтримав наданий ним висновок судової товарознавчої експертизи № 2592 від 19.07.2024, та пояснив, що складений ним висновок відповідає методичним вимогам. Так, полірувальна машинка торгової марки «Makita», модель 9237СВ, знаходиться у справному стані, шнур не перебитий, розетка знаходиться у справному стані, не дивлячись й на те, що вказаний предмет має невеликі подряпини та потертості. Наполягає на тому, що в даному випадку вказані пошкодження на полірувальній машинці не можуть впливати на її вартість, яка станом на 04.06.2024 становила 8233,12 гривень.
Крім вказаного, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_5 просить органи поліції вжити заходи, щодо пошуку її полірувальної машинки «Makita», яку в неї викрав громадянин ОСОБА_13 під час проходження стажування в період з 20.05.2024 по 05.06.2024 за адресою: м. Дніпро, вул.Юріївська, 1 (т. 2, а.к.п. 12);
- протоколом огляду предмету від 18.07.2024 з фото-таблицею до нього, згідно з яким за участі потерпілої ОСОБА_5 , було оглянуто полірувальну машинку торгової марки «Makita», модель 9237СВ, в корпусі синього кольору, яку добровільно видала ОСОБА_5 вказавши, що дану машинку вона викупила з ломбарду «Онікс», що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 60 (т. 2, а.к.п. 21-23);
- висновком судової товарознавчої експертизи № 2592 від 19.07.2024, згідно якого ринкова вартість полірувальної машинки торгової марки «Makita», модель 9237СВ, становить 8233,12 гривень (т. 2, а.к.п. 30-35);
- договором про надання фінансового кредиту під заставу № DP-2.199368/0 від 04.06.2024 з фотокарткою до нього, згідно якого позичальник ОСОБА_3 04.06.2024 в м.Дніпро по пр. Слобожанський, 60, що є ПТ «Ломбард «Онікс» ІНФОРМАЦІЯ_2» заклав: мобільний телефон та полірувальну машинку торгової марки «Makita», отримавши грошові кошти в сумі 500 гривень (т. 2, а.к.п. 38-40);
- протоколом огляду від 18.07.2024 разом із фото-таблицею та диском, що містить відеозапис, переглянутий та досліджений у судовому засіданні згідно з яким 04.06.2024 о 05:24:52 годині до приміщення ПТ «Ломбард «Онікс» ІНФОРМАЦІЯ_2» розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 60, заходить ОСОБА_3 , котрий одягнутий у костюм синього кольору, кросівки чорного кольору. Останній має при собі сумку чорного кольору та тримає в руці пакет білого кольору з написом «АТБ». Надалі в період з 05:54:59 години по 05:55:14 годину із вищевказаного пакету ОСОБА_3 дістає білий пакет і о 05:55:49 годині кладе полірувальну машинку торгівельної марки «Makita», модель 9237СВ до нижнього віконця здачі товару. О 05:59:21 годині ОСОБА_3 ставить свій підпис в договорі про надання фінансового кредиту під заставу товару та в подальшому о 05:59:39 годині отримує грошові кошти, після чого залишає приміщення ломбарду (т. 2, а.к.п. 43-45);
- протоколом проведення слідчого експерименту з фото-таблицею до нього від 25.07.2024, згідно з яким ОСОБА_3 в присутності понятих пояснив та показав механізм таємного викрадення майна, а саме: полірувальної машинки торгівельної марки «Makita», модель 9237СВ, з приміщення «Автомийка 93», розташованої за адресою: м. Дніпро, вул.Юр'ївська, 1, що належить ОСОБА_5 (т. 2, а.к.п. 63-68);
-речовими доказами.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як такі, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, в умовах воєнного стану.
Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Об'єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаного у суді обвинуваченого у суду немає.
Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать одне одному і узгоджуються між собою.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Доводи адвоката та обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що 04.06.2024 в ранковий час він не викрадав на «Автомийка 93» полірувальну машинку торгової марки «Makita», модель 9237СВ, що належить ОСОБА_5 , як про те зазначено в обвинувальному акті, суд вважає неспроможними і не може прийняти до уваги, оскільки такі доводи адвоката та обвинуваченого суперечать фактичним обставинам справи, встановленими в суді при розгляді кримінального провадження та надані обвинуваченим ОСОБА_3 з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину. Дані доводи сторони захисту спростовуються показами допитаних безпосередньо в суді потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_9 .
Так, допитана потерпіла ОСОБА_5 вказала, що коли ОСОБА_3 працював один на автомийці, а після його раптового зникнення 04.06.2024-05.06.2024 пропала і полірувальна машинка торгової марки «Makita», модель 9237СВ і вона впевнена в тому, що тільки ОСОБА_3 викрав цю машинку. При цьому ніяким чином вона його не оговорює. Свідок ОСОБА_9 підтвердив те, що саме ОСОБА_3 на свій документ заклав полірувальну машинку і отримав гроші.
Суд вважає покази потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_9 об'єктивними та незалежними, оскільки вони не пов'язані ніякими відносинами з обвинуваченим, під час розгляду кримінального провадження не було встановлено фактів того, що потерпіла ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_14 мають неприязне відношення до ОСОБА_3 та можуть оговорювати його. Допитані потерпіла та вищевказаний свідок були попереджені судом про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показів, давали покази під присягою, їх покази отримані в порядку визначеному Законом, співпадають між собою, не суперечать іншим зібраним доказам, тому підстав недовіряти показам потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_9 , сумніватися в їх об'єктивності, недостовірності немає. В силу вимог ст. 84 КПК України покази потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_9 є процесуальним джерелом доказів і тому, як один із процесуальних доказів покладені в основу обвинувального вироку.
Крім того винуватість ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення підтверджується: договором про надання фінансового кредиту під заставу № DP-2.199368/0 від 04.06.2024 з фотокарткою до нього, згідно з яким позичальник ОСОБА_3 04.06.2024 в м.Дніпро по пр. Слобожанський, 60, що є ПТ «Ломбард «Онікс» ІНФОРМАЦІЯ_2» заклав: полірувальну машинку торгової марки «Makita», отримавши грошові кошти в сумі 500 гривень. Протоколом огляду від 18.07.2024 разом із фото-таблицею та диском, що містить відеозапис, згідно якого 04.06.2024 о 05:24:52 годині ОСОБА_3 прийшовши до приміщення ПТ «Ломбард «Онікс» ІНФОРМАЦІЯ_2» закладає полірувальну машинку торгівельної марки «Makita», модель 9237СВ та отримує грошові кошти. Протоколом проведення слідчого експерименту з фото-таблицею до нього від 25.07.2024, згідно з яким ОСОБА_3 пояснив та показав механізм викрадення полірувальної машинки торгівельної марки «Makita», модель 9237СВ, з приміщення «Автомийка 93», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_5 .
Таким чином твердження захисника та обвинуваченого ОСОБА_3 , що останній не викрадав полірувальну машинку, спростовуються вищенаведеними доказами та такі твердження сторони захисту, суд розцінює, як спосіб захисту з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Суд констатує, що саме обвинувачений ОСОБА_3 , котрий не тривалий час працював один на мийці без сторонньої допомоги, здійснив викрадення належного потерпілій майна, яке відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 2592 від 19.07.2024, вартість якого становить 8233,12 гривень.
У зв'язку з вищевстановленим, версія обвинуваченого ОСОБА_3 про вчинення крадіжки полірувальної машинки іншими особами, а не ним не знайшла свого підтвердження в суді. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування будь-яких заяв про вчинення злочину 04.06.2024 у приміщенні «Автомийка 93», іншими особами окрім нього не заявляв. Вказану версію подій ОСОБА_3 висунув лише під час судового розгляду і така версія судом розцінюється, як бажання обвинуваченого уникнути кримінальну відповідальність. Більш того, в судовому засіданні 07.04.2025 сам обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив факт заволодіння полірувальної машинки, яка не є його власністю, а була в його користуванні на робочому місці та здачі її без відома і дозволу ОСОБА_5 до ломбарду, отримавши 500 гривень та при цьому не підтвердивши факт викупу та повернення володільцю майна. Його покази в частині викупу та повернення майна потерпілій ОСОБА_5 спростовує сама потерпіла, яка в судовому засіданні підтвердила викуп та повернення полірувальної машинки особисто нею.
Допитаний в судовому засіданні по клопотанню сторони захисту свідок ОСОБА_10 надав свідчення щодо побиття ОСОБА_3 восени 2024 року, на прохання якого він забрав з мийки. При цьому йому взагалі нічого не відомо щодо обвинувачення ОСОБА_3 у скоєнні крадіжки, і чому він в той час був на мийці.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання.
Враховуючи те, що покази свідка ОСОБА_10 взагалі не спростовують та не підтверджують факт скоєної крадіжки, не встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення в цьому кримінальному провадженні та підлягають доказуванню, суд вважає ці покази недопустимим доказом та таким, що не може бути використаний при ухвалені судового рішення.
Суд відзначає, що в даному кримінальному провадженні сам обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про допит свідка ОСОБА_15 .
Суд, відповідно до ст. 327 КПК України, сприяв стороні захисту у виклику свідка до суду, однак ОСОБА_15 , будучи офіційно повідомлений про виклики до суду в якості свідка, до суду не з'явився, не вийшов на зв'язок з власних пристроїв, не повідомивши суд про можливість чи неможливість свідчити.
На переконання суду, вимоги Закону, а саме ст. 327 КПК України, суд виконав та вичерпав всі процесуальні можливості щодо забезпечення явки свідка ОСОБА_15 , тобто сприяв стороні захисту кримінального провадження у забезпеченні явки свідка до суду шляхом судових повісток. Враховуючи на неодноразову неявку (чотири рази) до суду та незважаючи на запрошення самим ОСОБА_16 вказаного свідка до суду і повідомлення його шляхом виклику до суду, який зі слів ОСОБА_3 не з'являється з причини зловживання спиртними напоями, суд дане клопотання відхилив, враховуючи зазначені вище об'єктивні обставини.
Суд не вважає, що неможливість обвинуваченому допитати вказаного свідка становить істотне порушення вимог кримінально-процесуального Закону.
Крім того, допит такого свідка для підтвердження чи спростування обставин кримінального правопорушення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого рішення не є необхідним, враховуючи сукупність доказів кримінального провадження щодо винуватості ОСОБА_3 .
Суд вважає, що права обвинуваченого ОСОБА_3 на справедливий судовий розгляд кримінального провадження не порушені, а необґрунтоване клопотання останнього суд розцінює як штучне затягування розгляду справи по суті та викликаним його бажанням уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.
Судом при перевірці доводів обвинуваченого ОСОБА_3 та сторони захисту не встановлено істотних порушень вимог чинного законодавства, які б перешкоджали суду повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку діям останнього.
Суд виконав вимоги ст. 22 КПК України та забезпечив повне та всебічне дослідження всіх обставин кримінального провадження, належним чином перевірив доводи сторони захисту, з'ясував всі обставини, що мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Судом встановлено, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_3 складу інкримінованого йому злочину, доведеності вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК України на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення поза всяким розумним сумнівом доведена і підтверджується обсягом досліджених судом в судовому засіданні доказів в їх сукупності та взаємозв'язку та не викликають у суду сумнівів.
Досліджені судом і покладені в основу вироку докази у своїй сукупності і взаємозв'язку є допустимими, достовірними і достатніми для визнання ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке скоєно умисно, і відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше судимий та має непогашені судимості, свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнав, перебуває у цивільному шлюбі, не працює, характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, наявність хвороби ВІЛ та хронічного гепатиту «С» середнього ступеню активності, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , суд визнає рецидив злочину.
Призначаючи покарання, суд враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора, потерпілої, обвинуваченого, відсутність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому та наявність обставини, що обтяжує покарання обвинуваченому, дані про його особу, та, виходячи із сукупності зазначених обставин, приходить до висновку, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_3 свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення і поважати Закон, а тому з метою попередження скоєння ним нових злочинів, вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах строку, передбаченого статтею обвинувачення, із застосуванням вимог ч. 1 ст. 71 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вчинив дане кримінальне правопорушення, не відбувши покарання, призначене вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.10.2021, а більш м'які види покарання не зможуть забезпечити виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень.
Крім того, судом не встановлено правових підстав для призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 з урахуванням приписів ст.ст. 69, 75 КК України, так як встановлені судом обставини даного кримінального провадження свідчать про наявність у ОСОБА_3 стійкої направленості умислу на вчинення злочинів і небажання ставати на шлях виправлення, бути корисним для суспільства, враховуючи і те, що раніше він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень.
Вищевказане покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, воно буде законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) та необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 у виді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили - залишити колишнім.
За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_3 належить стягнути витрати, пов'язані із проведенням судово-товарознавчої експертизи в сумі 378,64 гривень.
Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання, невідбуте обвинуваченим за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 07.10.2021 та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 3 (три) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді домашнього арешту залишити колишнім до набрання вироком законної сили.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь судового експерта ОСОБА_12 витрати, пов'язані із проведенням судово-товарознавчої експертизи, в сумі 378 (триста сімдесят вісім) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки.
Речові докази:
- полірувальну машинку торгової марки «Makita», модель 9237СВ (постанова слідчого від 18.07.2024) - повернути за належністю власнику ОСОБА_5 ;
- «CD-R» диск із зафіксованою на ньому інформацією, що перебувала у володінні ПТ «Ломбард «Онікс» (постанова слідчого від 18.07.2024) - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1