79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
28.03.2025 Справа № 914/3005/24
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Титли О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
заяви:Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Агро Макс», м. Львів,
про:ухвалення додаткового рішення (вх. № 6537/25 від 13.03.2025),
у справі № 914/3005/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Агро Макс», м. Львів,
до відповідача:Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького, с. Віжомля Яворівського р-ну Львівської обл.,
про:стягнення 1120400,00 грн.
Представники сторін не з'явились.
Судові процедури.
1. Позивач у позовній заяві зазначив, що у зв'язку із розглядом даного спору він очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у орієнтовному розмірі 40 000,00 грн.
2. У судовому засіданні 11.03.2025 до закінчення судових дебатів адвокаткою позивача зроблено заяву про те, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду будуть подані докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу.
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2025 у справі № 914/3005/24 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Агро Макс» 1 120 400,00 грн заборгованості та 13 444,80 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору; відмовлено у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду, що викладена у відзиві на позовну заяву (вх. № 30952/24 від 23.12.2024); призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу на 24.03.2025 о 15:00 год.
4. 13 березня 2025 року адвокаткою позивача подано до суду докази понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу (вх. № 6537/25).
5. 24 березня 2025 року до суду подано:
- клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу (вх. № 7488/25);
- клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 7493/25);
- заява позивача про поновлення строку на подання доказу, долучення до матеріалів справи підписаного примірника договору про надання правової допомоги та про розгляд заяви за його відсутності (вх. № 7510/25).
6. Ухвалою суду від 24.03.2025 судове засідання з вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу призначено на 28.03.2025.
7. 28 березня 2025 року представницею відповідача подано клопотання, у якому викладено прохання про розгляд заяви без участі відповідача (вх. № 8047/25).
8. У судове засідання 28.03.2025 представники сторін не з'явились. Враховуючи подання відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, беручи до увагу достатність доказів, за наявності клопотань сторін про розгляд заяви без їх участі, суд дійшов висновку здійснити розгляд поданої заяви у даному засіданні.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку на подання доказу та долучення до матеріалів справи підписаного примірника договору про надання правової допомоги (вх. № 7510/25 від 24.03.2025).
9. В обґрунтування заявленого клопотання адвокатка позивача зазначає, що до заяви про ухвалення додаткового рішення вона помилково долучила не підписаний нею примірний договору про правову допомогу від 14.11.2024. Враховуючи допущення такої помилки, керуючись ст. 119 ГПК України заявниця просить долучити до матеріалів справи вже підписаний примірник вказаного договору.
10. Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
11. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
12. Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
13. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію (ч. ч. 4-5 ст. 119 ГПК України).
14. При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд.
15. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
16. Головуючий забезпечує послідовність і порядок вчинення процесуальних дій, керуючись завданням господарського судочинства, яке зобов'язує суд вирішити спір насамперед справедливо (правильно). Вказане стосується і вирішення клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
17. Враховуючи викладене, за наявності клопотання позивача про поновлення строку на подання доказу, уникаючи надмірного формалізму, з метою повного та всебічного з'ясування усіх обставин, що стосуються питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, керуючись завданням господарського судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі, суд поновлює позивачу строк на подання доказу та приймає його до матеріалів справи.
Щодо суді заяви про ухвалення додаткового рішення.
Аргументи позивача.
18. Між адвокаткою Альховською С. В. та ТзОВ «Львів Агро Макс» 14.11.2024 укладено Договір про правову допомогу (далі - Договір), яким передбачено, що:
- Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, доручає, а Виконавець бере на себе зобов?язання надавати Замовникові юридичні послуги у будь-яких справах, що так чи інакше стосується справ Клієнта, в тому числі в будь-яких судових справах в яких Замовним є стороною у справі (п. 1.1);
- Підставою для оплати послуг Виконавця є акт прийому передачі наданих послуг (п. 5.2);
- Вартість послуг, що надаються Виконавцем у вказаній справі визначається Сторонами шляхом підписання окремого Додатка до цього Договору, який є його невід'ємною частиною (п. 5.3.);
- Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання 1 діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 7.1.).
19. Додатковою угодою № 1 від 14.11.2024 до Договору визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвоката за надання правової допомоги у судовій справі за позовом ТзОВ «Львів Агро Макс» до СТзОВ імені Данила Галицького про стягнення боргу за договором купівлі-продажу № 23-2709-01 від 27.09.2023.
20. Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 вартість послуг:
Попередня консультація з вивченням документів - 2 000,00 грн;
Підготовка адвокатського запиту у справі - 2 000,00 грн;
Підготовка позовної заяви - 10 000,00 грн;
Підготовка відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень - 7 000,00 грн;
Підготовка клопотань та додаткових пояснень у справі - 3 000,00 грн;
Участь в одному судовому засіданні - 3 000,00 грн;
Підготовка апеляційної або касаційної скарги - 10 000,00 грн.
21. У п. 3.1 Додаткової угоди № 1 закріплено, що оплата вказаних у п. 2 послуг здійснюється після винесення рішення судом першої інстанції.
22. Згідно з п. 6.1. Додаткової угоди № 1 правова допомога оплачується на підставі акту приймання-передачі наданої правової допомоги та вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності).
23. 11 березня 2025 року сторонами підписано Акт наданих послуг № 11/03/24 відповідно до якого адвокатом надано клієнту, а клієнтом прийняті такі юридичні послуги:
Попередня консультація з вивченням документів - 2000,00 грн;
Підготовка позовної заяви у справі за позовом ТзОВ «Львів Агро Макс» до СТзОВ імені Данила Галицького про стягнення боргу за договором купівлі-продажу № 23-2709-01 від 27.09.2023- 10 000,00 грн;
Підготовка відповіді на відзив - 7000,00 грн;
Участь в судовому засіданні 09.01.2025, 21.01.2025 та 11.03.2025 - 9000,00 грн;
Загальна вартість наданих юридичних послуг - 28 000,00 грн.
24. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 000,00 грн з відповідача.
Заперечення відповідача.
25. По-перше, адвокаткою позивача не додано до заяви жодних документів які б підтверджували факт оплати позивачем послуг за надання професійної правничої допомоги.
26. По-друге, згідно з постановою Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18 якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.
27. Відповідач вважає суму витрат на професійну правничу допомогу неспівмірно завищеною стороною позивача, враховуючи незначну складність справи, визнання відповідачем суми заборгованості, готовність на врегулювання спору мирним шляхом, про що вказувалося у відзиві до позову. Зважаючи на зазначене, СТзОВ імені Данила Галицького вважає, що сума прописана в акті є завищеною, даний акт створений з метою стягнення додаткових витрат з відповідача, а тому просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до суми 8 000,00 грн.
28. Крім того, відповідач звертаю увагу суду, що Акт наданих послуг № 11/03/25 датований 11 березня 2024 року.
Позиція суду.
29. В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
30. Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
31. Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
32. На виконання п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України, позивач у позовній заяві зазначив, що у зв'язку із розглядом даного спору він очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у орієнтовному розмірі 40 000,00 грн.
33. Згідно з ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
34. При цьому, інша сума судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, може бути як більшою за попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат так і меншою (ч. 6, ч. 7 ст. 129 ГПК України ).
35. Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
36. У судовому засіданні 11.03.2025 до закінчення судових дебатів адвокаткою позивача зроблено заяву про те, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду будуть подані докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу.
37. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2025 у справі № 914/3005/24 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Агро Макс» 1 120 400,00 грн заборгованості та 13 444,80 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору; відмовлено у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду, що викладена у відзиві на позовну заяву (вх. № 30952/24 від 23.12.2024); призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу на 24.03.2025 о 15:00 год.
38. 13 березня 2025 року адвокаткою позивача подано до суду докази понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу (вх. № 6537/25).
39. Суд констатує, що така заява подано в межах визначених законодавством строків.
40. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
41. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 згаданої статті).
42. За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
43. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).
44. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
45. Позивачем та його адвокаткою у п. 5.3. Договору погоджено, що вартість послуг, що надаються Виконавцем у вказаній справі визначається Сторонами шляхом підписання окремого Додатка до цього Договору, який є його невід'ємною частиною. У п. 2 Додаткової угоди № 1 від 14.11.2024 до Договору визначено розмір гонорару за надання адвокаткою професійної правничої допомоги у справі № 914/3005/24 та порядок його оплати.
46. Судом на підставі, підписаного сторонами Акту наданих послуг від 11.03.2025 встановлено перелік виконаних адвокаткою робіт та їх вартість, а саме: попередня консультація з вивченням документів - 2000,00 грн; підготовка позовної заяви у справі за позовом ТзОВ «Львів Агро Макс» до СТзОВ імені Данила Галицького про стягнення боргу за договором купівлі-продажу № 23-2709-01 від 27.09.2023- 10 000,00 грн; підготовко відповіді на відзив - 7000,00 грн; участь в судовому засіданні 09.01.2025, 21.01.2025 та 11.03.2025 - 9000,00 грн.
47. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
48. Натомість положеннями п. 2 ч. 2 ст. 126 Кодексу регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат.
49. Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
50. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у вищенаведеній нормі.
51. Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
52. Загальне правило розподілу судових витрат визначено у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
53. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
54. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
55. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
56. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
57. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
58. Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має, сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
59. Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
60. Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
61. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
62. Крім того, у численних постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
63. Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95).
64. Застосовуючи вищевказані критерії Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
65. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
66. Між тим, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених витрат, понесених у зв'язку із наданням такої допомоги.
67. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
68. Проаналізувавши подані адвокаткою позивача матеріали, суд вважає, що відображена у них інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокаткою роботи не повністю відповідає критерію розумності з огляду на таке.
69. Даний спір є спором незначної складності, обсяг технічної та бухгалтерської роботи перевищує обсяг юридичної, дана справа не має якихось особливостей предмета спору. Суд зазначає, що справа не обтяжена великою кількістю доказів. Крім того, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, відповідно, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Позовна заява не містить посилань на практику Верховного Суду та/чи практику Європейського суду з прав людини, що може свідчити про підготовку документа високої складності.
70. Адвокатка позивача брала участь у трьох судових засіданнях: перше засідання 09.01.2025 тривало 6 повних хвилин, друге засідання 21.01.2025 - 23 хвилини, третє засідання - 33 хвилин. Суд вважає, що вартість участі у судовому засіданні, тривалість якого не більше 33 хвилин, у розмірі 3000,00 грн є очевидно завищеною.
71. Надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу відповідних витрат, керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи приписи частини 4 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України, з огляду на обсяг виконаних робіт адвокатом позивача, враховуючи клопотання відповідача, суд дійшов висновку про те, що наявні підстави для зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з їх частковою необґрунтованістю, що, в свою чергу, зумовлює часткове задоволення заяви позивача та, відповідно, стягнення з відповідача на користь позивача вказаних витрат у розмірі 20 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 20, 45, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Агро Макс» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 6537/25 від 13.03.2025) - задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького (81067, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Віжомля; ідентифікаційний код 03763282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Агро Макс» (79020, м. Львів, пр-т Чорновола В., буд. 75, кв. 30; ідентифікаційний код 44458937) 20000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
3. В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне додаткове рішення складено 02.04.2025.
Суддя Трускавецький В.П.