79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
31.03.2025 Справа № 914/152/25
За позовом:Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Крайтон Буд Україна», м. Київ
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів
про:стягнення збитків
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.
Представники учасників справи:
від позивача:не з'явився;
від відповідача:не з'явився;
від третьої особи:не з'явився.
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Львівська міська рада (надалі - Позивач, Міська рада) звернулась до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крайтон Буд Україна» (надалі - Відповідач, ТОВ «Крайтон Буд Україна») про стягнення збитків.
Ухвалою від 24.01.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначив на 17.02.2025, залучив до участі у справі Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (надалі - Третя особа, Департамент) у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Ухвалою від 17.02.2025 судове засідання у справі відкладено на 10.03.2025.
Ухвалою від 10.03.2025 судове засідання у справі відкладено на 31.03.2025 на 13:30 год.
Судове засідання 31.03.2025 о 13:30 год. не розпочалося, у зв'язку з надходженням повідомлення про замінування приміщення Господарського суду Львівської області. Вказана обставина підтверджується Актом огляду приміщень та прилеглої території, складеним слідчим Львівського РУП №1.
Після повідомлення про розмінування приміщення суду, представники учасників справи не з'явилися. При цьому позивач та третя особа були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Ухвала від 10.03.2025 була доставлена до їх електронних кабінетів 11.03.2025, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
Що стосується відповідача, то явки повноважного представника відповідна сторона не забезпечила у жодне із призначених судових засідань у даній справі, у т.ч. у судове засідання 31.03.2025. Про причини неявки уповноваженого представника у судове засідання 31.03.2025 відповідач не повідомляв.
Слід зазначити, що у ході розгляду справи судом направлено на юридичну адресу ТОВ «Крайтон Буд Україна», яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, буд. 28А, судові рішення у справі, а саме:
1) ухвалу про відкриття провадження у справі від 24.01.2025, яка повернулась на адресу суду із зазначенням причин невручення: «за закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення №0601105914117);
Щодо вказаного поштового відправлення АТ «Укрпошта» листом відповіддю вх. №5100/25 від 26.02.2025 повідомило, що рекомендований лист №0601105914117 надійшов до відділення №017, м. Київ 30.01.2025 та у цей же ж день доставлявся згідно із надаю адресою. Однак, він не був вручений через відсутність адресата. Належні умови доставки та вручення поштових відправлень відповідач не створив (договір/заява на доставку поштових відправлень та довіреність товариства відсутні). Оскільки протягом встановленого строку зберігання ніхто не звернувся до відділення за одержанням листа, такий було повернуто на адресу відправника за закінченням терміну зберігання.
2) ухвалу від 17.02.2025, яку не було вручено відповідачу із зазначенням причин: «за закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення №0601115248905);
3) ухвалу від 10.03.2025, яка не була вручена відповідачу, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0601122915666 з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта».
У постановах від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний Суд зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Зважаючи на викладені вище висновки суду касаційної інстанції, а також враховуючи те, що адреса, на котру відправлялася кореспонденція суду, є юридичною адресою відповідача і останній не повідомляв про зміну цієї адреси, суд, з огляду на причини невручення поштових відправлень, доходить висновку, що ТОВ «Крайтон Буд Україна» в силу вимог статті 242 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи №914/152/25.
На переконання суду, неявка учасників справи не перешкоджає прийняттю та оголошенню даного рішення.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Аргументи позивача.
Позов обґрунтовано тим, що між третьою особою (замовник) та відповідачем (підрядник) існували договірні відносини на підставі Договору №17/11-8 від 17.11.2020 щодо виконання підрядних робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт дороги по вул. Шашкевича у м. Винники» загальною вартістю 769'689,25 грн.
Як стверджує позивач, у вересні 2023 року сторонами договору було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №1 на суму 760'000,00 грн., яка була оплачена департаментом у повному обсязі. Однак, у ході проведення обстеження виконаних робіт встановлено ряд їх недоліків, а саме:
- не виконано роботи з «Розбирання асфальтобетонних покриттів вручну» (PH18-1-6) в кількості 0,05 м3, «Навантаження сміття вручну» (PH20-40-1) та його перевезення на відстань до 5 км (С311-5-М) в кількості 0,08 т, «Улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів мощення (ФЕМ)» (PH18-49-1) в кількості 1 м2;
- без фактичного виконання залишилися роботи із Розділу «Лоток BETOMAX DN200», що передбачає комплекс робіт з улаштування водовідвідного лотка протяжністю 3 м.п. та Розділу «Дорожня розмітка» загальною площею 6 м2;
- існує розбіжність по позиції «Установлення бортових каменів бетонних i залізобетонних при інших видах покриттів» (PHl8-29-2) в загальній кількості 13,6 м.;
- лише частково виконані роботи з встановлення дорожніх знаків, а саме не підтверджено виконання робіт з «Установлення дорожніх знаків на металевих стояках» (PHl8-61-1), з подальшим додатковим встановленням щитків в кількості 4 шт., «Улаштування бетонної основи під трубопроводи (бетонування попри)» в кількості 0,045 м3 та матеріальні ресурси необхідні для виконання даного комплексу робіт.
Вказані вище порушення зафіксовані також Західним офісом Держаудитслужби у акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності департаменту №131306-24/5 від 12.07.2024, який скеровано позивачу для реагування.
Враховуючи викладене вище, позивач переконаний, що відповідачем завищено вартість робіт на 41'336,00 грн., що призвело до заподіяння збитків міському бюджету. Відтак, він просить стягнути вказану суму на свою користь.
Аргументи відповідача.
Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим статтею 165 ГПК України, не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.
Аргументи третьої особи.
Третя особа своїм правом на надання пояснень щодо позову, передбаченим статтею 168 ГПК України, не скористалась та не виклала у встановлений строк свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення позовних вимог.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
17.11.2020 між Виконавчим комітетом Винниківської міської ради (замовник) та ТОВ «Будівельний-регіон», найменування якого було змінено на ТОВ «Крайтон Буд Україна», (підрядник) укладено Договір №17/11-8 (надалі - Договір), згідно із пунктом 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується у відповідності до умов договору виконати роботи: «Капітальний ремонт дороги по вул. Шашкевича у м. Винники» (код ДК021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх (Т.1; а.с. 22-28).
Судом встановлено, що до Договору неодноразово вносилися зміни шляхом підписання Додаткових угод №1 від 27.11.2020, №1 від 02.12.2020, №2 від 17.12.2020, №4 від 31.12.2021, №5 від 03.04.2023 (Т.1; а.с. 29-37). Відтак, надалі договірні умови викладатимуться судом з урахуванням внесених змін.
Додатковою угодою №4 від 31.12.2021 (Т.1; а.с. 32-34) сторону замовника за Договором було замінено на Департамент, у зв'язку із тим, що на підставі ухвали Львівської міської ради №7 від 29.12.2020 Винниківську міську раду (код ЄДРПОУ 26256292), яка була стороною Договору, було припинено шляхом приєднання до Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 04055896). Внесення змін у цій частині відбувалося у тому числі на підставі ухвали Міської ради «Про заміну сторони договорів» №1814 від 23.12.2021.
Пунктами 2.1, 2.2, 3.3 Договору передбачено, що при виконанні робіт підрядник використовує свої матеріали. Підрядник виконує роботи власними силами та засобами. Місце виконання договору: м. Винники, вул. Шашкевича.
Як передбачено пунктом 3.1 Договору, підрядник зобов'язаний виконати роботи, визначені договором та додатками до нього, відповідно до календарного плану-графіка виконання робіт.
Календарний план-графік виконання робіт є Додатком №2 до Договору (Т.1; а.с. 37).
Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна визначається згідно з пропозицією переможця процедури закупівлі. Договірна ціна комплексу робіт, визначена на підставі проектно-кошторисної документації і складає 769' 689,25 грн. з ПДВ:
- вартість робіт у 2020 році становить 9' 689,25 грн. з ПДВ;
- вартість робіт у 2021 році та 2022 році становить 0,00 грн.;
- вартість робіт у 2023 році становить 760' 000,00 грн. з ПДВ.
Сторони погодили Договірну ціну до Договору у розмірі 769' 689,25 грн. (Т.1; а.с. 40), а також Локальні кошториси (Т.1; а.с. 41-43; зворотна сторона а.с. 47-48), Підсумкові відомості ресурсів (Т.1; а.с. 44-45, 49-50), Розрахунки загальновиробничих витрат (Т.1; а.с. 46-47; зворотна сторона а.с. 50-51).
Згідно із пунктом 2.4 Договору приймання-передача робіт за договором здійснюється за актом приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2 та довідкою форми КБ-3. Після завершення виконання робіт підрядник передає замовнику два примірники акту приймання-передачі виконаних робіт. Замовник протягом 3-х робочих днів з моменту отримання акту приймання-передачі перевіряє обсяги виконаних робіт, їх якість та відповідність умовам договору та підписує акт приймання-передачі, після чого повертає один екземпляр акту підряднику або надає підряднику мотивовану письмову відмову від підписання акту з вказівкою на недоліки, виявлені у виконаних роботах. Вказані недоліки підлягають усуненню підрядником за його рахунок протягом 3 календарних днів з моменту отримання письмової відмови замовника. Акт приймання-передачі при цьому підписується негайно після усунення відповідних недоліків підрядником.
Судом встановлено, що змовник прийняв виконані відповідачем роботи за Договором, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт №1 за вересень 2023 року від 04.09.2023, (Т.1; зворотна сторона а.с. 52-60), №1 за грудень 2020 року від 16.12.2020 (Т.1; а.с. 62-67).
Пунктом 4.4 Договору встановлено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються поетапно у безготівковій формі по факту виконання робіт на підставі наданих підрядником актів приймання-передачі виконаних робіт (форми КБ-2) та довідок (форми КБ-3) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт.
Загальна вартість виконаних відповідачем робіт, яка підлягала сплаті, становить 769'689,25 грн., що підтверджується Довідками за грудень 2020 року від 16.12.2020 на суму 9' 689,25 грн. та за вересень 2023 року від 04.09.2023 на суму 760' 000,00 грн. (Т.1; а.с. 52, 61).
Департаментом оплачено вказану суму, що простежується зі змісту Акта ревізії №131306-24/5 від 12.07.2024 та не заперечувалось відповідачем.
На підставі наказу Департаменту №143 від 01.04.2024 (Т.1; а.с. 68-69) комісією у складі представників третьої особи та у присутності представника Держаудитслужби проведено обстеження виконаних відповідачем робіт за Договором, про що складено Акт обстеження від 2024 року (Т.1; а.с. 70-72).
У цьому акті зафіксовано обсяг робіт, які на переконання позивача, фактично виконано відповідачем, а також обсяг невиконаних ТОВ «Крайтон Буд Україна» робіт та допущених ним відхилень.
Відповідно Акта перерахунку вартість робіт за Договором завищена відповідачем на 41'336,00 грн. внаслідок включення невідповідних обсягів робіт (Т.1; а.с. 73-75).
Судом встановлено, що Західним офісом Держаудитслужби проводилася ревізія фінансово-господарської діяльності Департаменту за період з 01.02.2021 по 31.03.2024, за результатами якої складено Акт №131306-24/5 від 12.07.2024 (Т.1; а.с. 76-108).
В ході проведення ревізії комісією в складі представників Держаудитслужби проведено обміри окремих видів будівельних робіт, виконаних ТОВ «Крайтон Буд Україна» за Договором, та встановлено ряд розбіжностей між фактично виконаними роботами та роботами врахованими у актах приймання-передачі виконаних будівельних робіт, а саме:
- в акті приймання виконаних будівельних робіт №1 за вересень 2023 року зайво враховано обсяги з влаштування тактильної плитки, що відображено в Розділі «Влаштування тактильної плитки», а саме не виконано роботи з «Розбирання асфальтобетонних покриттів вручну» (РН18-1-6) в кількості 0,05 м3, «Навантаження сміття вручну» (РН20-40-1) та його перевезення на відстань до 5 км (С311-5-М) в кількості 0,08 т, «Улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів мощення (ФЕМ)» (РН18-49-1) в кількості 1 м2;
- з аналогічних причин без фактичного виконання робіт включено Розділ «Лоток ВЕТОМАХ DN200», що передбачає комплекс робіт з улаштування водовідвідного лотка протяжністю 3 м.п. та Розділ «Дорожня розмітка» загальною площею 6 м2;
- встановлено розбіжність по позиції «Установлення бортових каменів бетонних і залізобетонних при інших видах покриттів» (РН18-29-2) в загальній кількості 13,6 м.;
- встановлено часткове виконання робіт з встановлення дорожніх знаків, а саме не підтверджено виконання робіт з «Установлення дорожніх знаків на металевих стояках» (РН18-61-1), з подальшим додатковим встановленням щитків в кількості 4 шт., «Улаштування бетонної основи під трубопроводи (бетонування попри)» в кількості 0,045 м3 та матеріальні ресурси необхідні для виконання даного комплексу робіт.
Враховуючи все викладене вище, комісія Держаудитслужби дійшла висновку, що відповідач завищив вартість виконаних робіт на загальну суму 41'336,00 грн. з ПДВ.
Департаментом висловлювалися заперечення з приводу визначеної Держаудитслужбою суми із посиланням на те, що роботи по улаштуванню лотка через часті замулення виконано іншим методом вартістю 17' 350,00 грн. Враховуючи прокол технічної наради від 25.11.2020 (Т.1; а.с. 38) було прийнято рішення про встановлення важких полімернопіщаних люків замість чавунних (Т.1; а.с. 109).
ОЦІНКА СУДУ.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача збитків за виконані підрядні роботи згідно із Договором №17/11-8 від 17.11.2020.
Підставами позовних вимог є обставини невиконання і неналежного виконання відповідачем фактично здійснених робіт із тими роботами, що вказані в Актах приймання виконаних будівельних робіт.
Міська рада зазначає, що неналежне виконання відповідачем робіт у перерахунку призвело до завищення вартості виконаних будівельних робіт на загальну суму 41'336,00 грн., а отже і до заподіяння збитків місцевому бюджету.
Враховуючи предмет та підстави позову, суд наголошує на такому.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4) вини.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
При цьому на позивача, котрий звертається із позовом про стягнення збитків покладається обов'язок довести протиправну поведінку боржника, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, а також збитки та їх розмір. Натомість вина відповідача презюмується в силу вимог статті 614 ЦК України.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли на підставі Договору №17/11-8 від 17.11.2020, предметом котрого виступав капітальний ремонт дороги по вул. Шашкевича у м. Винники. Вказаний договір за своїм правовим характером є договором будівельного підряду.
Згідно зі статтею 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові (стаття 857 ЦК України).
Судом встановлено, що на підставі Договору відповідач виконав всі роботи та передав їх замовнику, про що свідчать підписані та скріплені печатками Акти приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2020 року від 16.12.2020 та №1 за вересень 2023 року від 04.09.2023.
Загальна вартість робіт у розмірі 769' 689,25 грн. була оплачена Департаментом.
Позивачем та третьою особою не заперечується та обставина, що як в момент передачі виконаних робіт (у 2020 та 2023 році), так і до моменту проведення ревізії (у середині 2024 року) до відповідача не було жодних претензій щодо якості і обсягів виконаних підрядних робіт.
Звертаючись до суду з даним позовом, Міська рада покликається на Акт ревізії №131306-24/5 від 12.07.2024, складений Західним офісом Держаудитслужби, згідно із яким при виконанні умов Договору відповідач допустив ряд порушень у роботах.
Однак, дослідивши відповідний документ, суд не вважає його неналежним доказом, який підтверджує доводи позивача, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою КМУ №43 від 03.02.2016 (надалі - Положення №43) основними завданнями Держаудитслужби є, зокрема, реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
Повноваження Держаудитслужби відповідно до покладених на неї завдань визначено в пункті 4 Положення №43. Серед таких повноважень є те, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення інспектування (ревізії).
Згідно з пунктом 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006 (надалі - Порядок №550), акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.06.2019 у справі №916/1906/18, акт ревізії не є тією беззаперечною підставою для стягнення збитків, оскільки акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є лише носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Необхідно наголосити, що аналіз приписів Положення №43 та Порядку №550 свідчить, що до повноважень Держаудитслужби та її територіальних органів належить лише виявлення порушень податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. До повноважень цих органів не належить перевірка та здійснення контролю у сфері будівельної діяльності.
Як вбачається з наявного у справі Акта ревізії №131306-24/5 від 12.07.2024, Західний офіс Держаудитслужби виявив завищення відповідачем вартості виконаних робіт на загальну суму 41'336,00 грн., після того як комісією у складі представників третьої особи та у присутності представника Держаудитслужби на підставі наказу Департаменту №143 від 01.04.2024 проведено обстеження виконаних відповідачем робіт за Договором.
За результатами обстеження складено відповідний акт із фіксацією у ньому переліку виявлених недоліків.
У цій частині суд зазначає, що акт обстеження складався за відсутності відповідача, а члени комісії підписали його із застереженням, зазначивши про наявність у них заперечень і зауважень.
Враховуючи все викладене вище, суд доходить висновку про те, що Акт ревізії №131306-24/5 від 12.07.2024 в частині порушення вимог валютного законодавства на суму 41'336,00 грн. складено згідно із Актом обстеження від 2024 року. А тому саме останній акт є доказом, який свідчить про порушення відповідачем умов Договору.
Проте, суд не вважає вказаний акт належним доказом у справі, оскільки чинне цивільне законодавство України чітко визначає перелік доказів, які можуть підтверджувати обставини невиконання чи неналежного виконання підрядних робіт.
Так, за змістом статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.
Аналіз норм наведеної статті свідчить, що у випадку прийняття замовником без жодних зауважень виконаних підрядних робіт, подальше виявлення недоліків цих робіт може підтверджуватися:
1) актом про виявлені недоліки, підписаним замовником та підрядником;
2) висновком експерта (якщо між замовником і підрядником існує спір щодо недоліків робіт).
Матеріалами даної справи підтверджується, що на момент прийняття спірних робіт (2020 та 2023 рік) замовник робіт не виявив жодних відступів від умов Договору та не заявляв відповідачу жодних претензій.
Міська рада та Департамент не надсилали відповідачу будь-яких вимог про усунення недоліків виконаних робіт ні під час проведення ревізії у середині 2024 року, ні після її проведення. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.
За таких умов належним доказом, який би підтверджував допущені відповідачем порушення слугує висновок експерта. Разом з тим, ні в ході проведення ревізії у середині 2024 року, ні під час розгляду даної справи судом, Міська рада та третя особа не заявляли клопотання про проведення експертизи.
Відтак, враховуючи неподання позивачем та Департаментом висновку експерта, суд доходить висновку, що ними не доведено належними та допустимими доказами такі елементи цивільного правопорушення, як протиправність поведінки відповідача, так і розмір збитків. Без висновку експерта, Акт ревізії №131306-24/5 від 12.07.2024 є неналежним доказом розміру збитків, оскільки такий складено згідно із доказом, який не може в установленому законом порядку підтверджувати недоліки виконаних робіт.
При цьому суд звертає увагу на те, що Акт обстеження від 2024 року підписаний кожним із представників Департаменту, які входили до складу комісії, із запереченнями, що створює об'єктивні суми з приводу відображеної у ньому інформації.
З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір у розмірі 2'422,40 грн. покладається на Юридичний департамент Львівської місткої ради, оскільки такий є його платником відповідно до платіжної інструкції №9 від 16.01.2025.
Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Покласти на Юридичний департамент Львівської міської ради судовий збір за подання позовної заяви.
3. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повне рішення складено та підписано 07.04.2025.
Суддя Крупник Р.В.