Рішення від 27.03.2025 по справі 914/206/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2025 Справа № 914/206/25

за позовом: Державного публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг», м. Київ

до відповідача: Фермерського господарства “Вербина Колодницька Плюс», с. Конюхів, Стрийський р-н, Львівська обл.

про стягнення заборгованості

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.М.

Представники:

Від позивача: Деркач Анжела Володимирівна (в режимі відеоконференції) - представник;

Від відповідача: не з»явився

На розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг», м. Київ до відповідача Фермерського господарства “Вербина Колодницька Плюс», с. Конюхів, Стрийський р-н, Львівська обл. про стягнення 474 560,58грн. заборгованості, з якої: 345 440,20грн. - основний борг, 15 878,83грн. - пеня, 6140,03грн. - інфляційні втрати, 15 101,52грн. - 25% річних, 92 000,00грн. - штраф та просить стягнути судовий збір у розмірі 7 118,41грн. У пункті 2 прохальної частини позовної заяви, позивач просить розгляд даної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.01.2025 року у задоволенні клопотання про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні відмовлено, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.02.2025 року на 10:00 год.

03.02.2025 року через систему “Електронний суд» представником позивача подано клопотання за вх.№2878/25 про участь у судовому засіданні 20.02.2025 року на 10год. 00хв. представника в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв»язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке ухвалою суду від 04.02.2025 року задоволено.

У судовому засіданні 20.02.2025 року, яке проводилося з представником позивача в режимі відеоконференції, судом озвучено присутньому представнику позивача, що від відповідача жодних заяв, клопотань процесуального характеру до суду не надходило, відтак враховуючи думку представника позивача щодо відкладення розгляду справи та надання можливості відповідачу відреагувати на позовну заяву, суд постановив відкласти підготовче судове засідання на 06.03.2025 року о 10:40год. та забезпечити участь представника позивача Деркач Анжели Володимирівни в судовому засіданні у справі №914/206/25, призначеному на 06.03.2025 на 10:40 год., в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 06.03.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 27.03.2024 р. о 10:45 год.

В судове засідання 27.03.2025 року позивач явку представник забезпечив, засідання з яким проводиться в режимі відеоконференції, який надав пояснення по суті справи, підтримав позовні вимоги та просить позов задоволити в повному обсязі.

В судове засідання 27.03.2025 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа 07.03.2025 року. Жодних заяв процесуального характеру від відповідача до суду не надходило, конверт до суду не повертався.

Відповідач своїм процесуальним правом на подачу заяв процесуального характеру не скористалася, відзиву на позовну заяву не подано. Заяв по суті справи не подано.

Ухвали суду надіслані учасникам у справі за адресами, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресами, які вказані позивачем у позовній заяві.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.06.2023 року між Державним публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг» (позивач) та Фермерським господарством “Вербина Колодницька Плюс» (відповідач) укладено договір фінансового лізингу (обладнання) №13-23-19 ств-фл/5, відповідно до Додатку №1 якого, позивач передав відповідачу у користування Систему для вентиляції пташника (1 476 м2) 1 одиниця, вартістю 770 000,00грн. та Додатку №3 якого, позивач передав відповідачу у користування Комплект обладнання для підлогового утримання та вирощування птиці 72м 1 одиниця, вартістю 1 530 000,00грн., строком на 36 місяців. Відповідач зобов'язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах договору, відповідно до складених графіків (Додаток 2, 4). Факт отримання техніки підтверджується актами приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 27.06.2023 року №1, 2.

Як стверджує позивач, відповідач своїх зобов'язань за договором повністю не дотримався та в межах укладеного договору лізингу існує заборгованість в частині лізингових платежів, яка складає 345 440,20грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Також за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по лізинговому договору в частині своєчасної сплати лізингових платежів та відповідно до умов якого та законодавства, позивач здійснив нарахування відповідачу 15 878,83грн. - пеня, 6140,03грн. - інфляційні втрати, 15 101,52грн. - 25% річних, 92 000,00грн. - штраф та просить їх стягнути з відповідача. Також позивач просить стягнути з відповідача 7 118,41грн. судового збору.

Аргументи відповідача.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи.

12.06.2023 року між Державним публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг» (Лізингодавець-позивач) та Фермерським господарством “Вербина Колодницька Плюс» (Лізингоодержувач-відповідач) укладено договір фінансового лізингу № 13-23-19 ств-фл/51, відповідно до умов якого Позивач передав Відповідачу у користування Систему для вентиляції для пташника (1 476 м2) 1 одиниця вартістю 770 000,00грн. (Додаток №1) та Комплект обладнання для підлогового утримання та вирощування птиці 72 м, 1 одиниця, вартістю 1 530 000,00грн. (Додаток №3), строком на 36 місяців, а останній зобов'язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах Договору.

Відповідно до Актів приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 27.06.2023 № 1 та № 2, Лізингодавцем передано Лізингоодержувачу техніку, а саме: Систему для вентиляції для пташника (1 476 м2) 1 одиниця вартістю 770 000,00грн. (Додаток №1) та Комплект обладнання для підлогового утримання та вирощування птиці 72 м, 1 одиниця, вартістю 1 530 000,00грн. Дані Акти приймання-передачі підписані та скріплені печатками обох юридичних осіб.

Відповідно до п. 4.2. Договору, з моменту підписання Акту Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості Об'єкта лізингу рівними частками за весь термін лізингу від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості Об'єкта лізингу п 4.2.1. Договору.

Пунктом 4.2.2. Договору визначено, що комісію за організацію лізингової операції в розмірі 1 (одного) відсотка (без ПДВ) від вартості Об'єкта лізингу відповідно до законодавства України, щодо оподаткування податком на додану вартість, яка сплачується одночасно із сплатою першого лізингового платежу в частині відшкодування вартості Об'єкта лізингу та комісії за супроводження Договору гідно з Графіками сплати лізингових платежів, що є додатками до цього Договору.

Комісію за супроводження Договору в розмірі 25 відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими лізинговими платежами вартості Об'єкта лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткуванням податком на додану вартість (п. 4.2.3. Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору, лізингові платежі у частині відшкодування вартості Об'єкта лізингу та комісії з супроводження Договору сплачується Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця щомісячно. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 1 місяць з дати підписання Акта, всі наступні лізингові платежі - щомісячно.

Згідно п. 4.4. Договору, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється Графіками сплати лізингових платежів, що є додатками до Договору (Додаток № 2 та № 4 до Договору).

Відповідно до матеріалів справи, враховуючи те, що Акти приймання-передачі підписані 27.06.2023 року, Відповідач повинен був сплатити чергові лізингові платежі за Додатком № 2 до Договору: платіж № 14 в сумі 25 310,18 грн. не пізніше 27.08.2024 року, платіж № 15 в сумі 24 953,70 грн. не пізніше 27.09.2024 року, платіж № 16 в сумі 14 597,22 грн. не пізніше 27.10.2024 року, платіж № 17 в сумі 24 240,74 грн. не пізніше 27.11.2024 року, платіж № 18 в сумі 23 884,26 грн. не пізніше 27.12.2024 року (щомісячно з дати підписання Акта приймання-передачі № 1).

Також Відповідач повинен був сплатити чергові лізингові платежі за Додатком № 4 до Договору: платіж № 14 в сумі 50 291,67 грн. не пізніше 27.08.2024 року, платіж № 15 в сумі 49 583,33 грн. не пізніше 27.09.2024 року, платіж № 16 в сумі 48 875,00 грн. не пізніше 27.10.2024 року, платіж № 17 в сумі 48 166,67 грн. не пізніше 27.11.2024 року, платіж № 18 в сумі 47 458,33 грн. не пізніше 27.12.2024 (щомісячно з дати підписання Акта приймання-передачі № 2).

Відповідач не здійснив сплату вказаних лізингових платежів своєчасно та в повному обсязі, відтак станом на 08.01.2025 року (день здійснення позивачем розрахунку заборгованості) заборгованість в частині лізингових платежів складає 345 440,20 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та графіками сплати лізингових платежів (Додаток №2 та Додаток №4).

Відповідно до п. 3.4.3. Договору Лізингоодержувач (Відповідач) зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 8.1. Договору, за будь-яке порушення умов Договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене п. 8.4. Договору, Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 0,1% від невідшкодованої вартості Об'єкта лізингу. За порушення умов Договору вдруге Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 3% від невідшкодованої вартості Об'єкта лізингу. У разі порушення умов Договору втретє Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 5% від невідшкодованої вартості Об'єкта лізингу. За кожне наступне порушення умов Договору Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 10% від невідшкодованої вартості техніки. Для розрахунку штрафу, визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості Об'єкта лізингу становить різницю між первинною вартістю Об'єкта лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості Об'єкта лізингу.

Під первинною вартістю Об'єкта лізингу розуміється вартість техніки переданої в лізинг, яка зазначається у Додатку № 1, Акті приймання-передачі № 1 та становить 770 000,00 грн (включаючи ПДВ) та у Додатку № 3, Акті приймання-передачі № 2 та становить 1 530 000,00 грн (включаючи ПДВ).

Попередній лізинговий платіж - це платіж в частині відшкодування вартості Об'єкта лізингу, який згідно п. 4.1. Договору сплачується протягом 7 (семи) календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором, розмір якого становить 20 (двадцять) відсотків його вартості (включаючи ПДВ), сума якого зазначена в Додатку № 2 в розмірі 154 000,00 грн. (включаючи ПДВ) та в Додатку № 4 в розмірі 306 000,00грн. (включаючи ПДВ).

Позивач стверджує, що з урахуванням зазначених обставин, а також систематичного порушення умов Договору в частині своєчасної сплати лізингових платежів (більш ніж втретє), про що свідчить вимога від 19.07.2024 № 14/648 (Додаток № 6), вимога від 02.08.2024 № 14/703 (Додаток № 7), вимога від 13.09.2024 № 14/852 (Додаток 8) та вимога від 14.01.2025 № 14/21 (Додаток № 9), Відповідачу нарахований штраф у розмірі 5 % від невідшкодованої вартості Предмета лізингу, що становить (770 000,00 - 154 000,00) х 5% = 30 800,00) +(1 530 000,00 - 306 000,00) х 5 % = 61 200,00) = 92 000,00 грн., згідно розрахунку що додано до позовної заяви.

Згідно п. 8.3. Договору на прострочену суму лізингових платежів встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмір 5% річних.

Відповідно до п. 10.3. Договору строк позовної давності за цим Договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції - 10 (десять) років.

Судом встановлено, що нарахування штрафних санкцій та неустойки здійснено за період з 28.09.2024 року по 07.01.2025 рік, згідно з доданим розрахунком заборгованості (Додаток № 10), позивачем нараховано відповідачу нараховано пеню у розмірі 15 878,83грн., індекс інфляції у розмірі 6 140,03 грн., 25 % річних у розмірі 15 101,52 грн., та штраф за п. 8.1. Договору у розмірі 5%, що становить 92 000,00 грн.

Відтак, станом на день подання позову до суду позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 474 560,58грн., з якої: 345 440,20грн. - основний борг, 15 878,83грн. - пеня, 6140,03грн. - інфляційні втрати, 15 101,52грн. - 25% річних та 92 000,00грн. - штраф.

Норми права та висновки суду.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір фінансового лізингу (обладнання) №13-23-19 ств-фл/5 від 12.06.2023 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частина 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору фінансового лізингу (обладнання) №13-23-19 ств-фл/5 від 12.06.2023 року Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» передало Фермерському господарству “Вербина Колодницька Плюс» у користування Систему для вентиляції для пташника (1 476 м2) 1 одиниця вартістю 770 000,00грн. (Додаток №1) та Комплект обладнання для підлогового утримання та вирощування птиці 72 м, 1 одиниця, вартістю 1 530 000,00грн. (Додаток №3), строком на 36 місяців, а останній зобов'язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах Договору, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. Факт передачі обладнання підтверджується актами приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 27.06.2023 року №1, 2, які підписані та скріплені печатками обох юридичних осіб.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

У статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» зазначено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, у зв'язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору.

Наслідком належного виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу є реалізація ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Отже, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтею 697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Обов'язок своєчасної сплати лізингових платежів лізингоодержувачем передбачено умовами договору фінансового лізингу, підпунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до положень п. 3.4.3. договору, відповідач зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 4.3. Договору, лізингові платежі у частині відшкодування вартості Об'єкта лізингу та комісії з супроводження Договору сплачується Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця щомісячно. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 1 місяць з дати підписання Акта, всі наступні лізингові платежі - щомісячно.

Згідно п. 4.4. Договору, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється Графіками сплати лізингових платежів, що є додатками до Договору (Додаток № 2 та № 4 до Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов договору та графіку платежів, відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплатив лізингові платежі.

Станом на 08.01.2025 року заборгованість Фермерського господарства «Колодницька Вербина» складає 345 440,20 грн.

Відповідач наявність заборгованість зі сплати основного боргу у розмірі 345 440,20 грн. зі сплати лізингових платежів, не спростовував, відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив, контррозрахунку не надано, доказів погашення заборгованості до матеріалів справи не долучено.

Виходячи з графіків сплати лізингових платежів, а також умов Договору, суд дійшов висновку, що строк сплати лізингових платежів та заборгованості за період з 28.09.2024 року по 07.01.2025 рік, є таким, що настав.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, факт порушення графіку сплати лізингових платежів. Дана обставина свідчить про порушення умов договору фінансового лізингу (обладнання) №13-23-19 ств-фл/5 від 12.06.2023 року.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за лізинговими платежами в розмірі 345 440,20грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені та штрафу.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.1. Договору, за будь-яке порушення умов Договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене п. 8.4. Договору, Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі у розмірі 5% від невідшкодованої вартості Об'єкта лізингу. Для розрахунку штрафу, визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості Об'єкта лізингу становить різницю між первинною вартістю Об'єкта лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості Об'єкта лізингу.

Згідно п. 8.3. Договору на прострочену суму лізингових платежів встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмір 25% річних.

Відповідно до п. 10.3. Договору строк позовної давності за цим Договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції - 10 (десять) років.

Судом встановлено, що нарахування штрафних санкцій та неустойки здійснено за період з 28.09.2024 року по 07.01.2025 рік, згідно з доданим розрахунком заборгованості (Додаток № 10), позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 15 878,83грн. та штраф за п. 8.1. Договору у розмірі 5%, що становить 92 000,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що така нарахована позивачем правильно та обраховувалася від правильних сум, які бралися до обрахунку, відтак стягненню підлягає пеня в сумі 15 878,83грн.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки.

Відповідно до п. 8.1. Договору, за будь-яке порушення умов Договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене п. 8.4. Договору, Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі у розмірі 5% від невідшкодованої вартості Об'єкта лізингу. Для розрахунку штрафу, визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості Об'єкта лізингу становить різницю між первинною вартістю Об'єкта лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості Об'єкта лізингу.

Під первинною вартістю Об'єкта лізингу розуміється вартість техніки переданої в лізинг, яка зазначається у Додатку № 1, Акті приймання-передачі № 1 та становить 770 000,00 грн (включаючи ПДВ) та у Додатку № 3, Акті приймання-передачі № 2 та становить 1 530 000,00 грн (включаючи ПДВ).

Відповідачу нарахований штраф у розмірі 5 % від невідшкодованої вартості Предмета лізингу, що становить (770 000,00 - 154 000,00) х 5% = 30 800,00) +(1 530 000,00 - 306 000,00) х 5 % = 61 200,00) = 92 000,00 грн., згідно розрахунку що додано до позовної заяви.

Відтак, підлягає стягненню 92 000,00 грн. штраф, який позивачем правомірно нараховано відповідачу.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 6 140,03грн. - інфляційних нарахувань за вказані періоди, прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильні періоди та зазначено правильні суми боргу від яких здійснювалось нарахування інфляційних втрат, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в сумі 6 140,03грн.

Щодо стягнення 25% річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно п. 8.3. Договору на прострочену суму лізингових платежів встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмір 25% річних.

Відповідно до п. 10.3. Договору строк позовної давності за цим Договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції - 10 (десять) років.

Слід зазначити, що відповідно до ст.ст. 628, 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Тобто сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою мають право визначати штрафні санкції, їх кількість, вид, розмір та види порушення зобов'язання, за якими застосовується розмір річних, тощо.

У зв'язку із простроченням Орендарем грошового зобов'язання по сплаті орендної лізингових платежів, позивачем нараховано відповідачу 25% річних від прострочених сум які підлягали сплаті за період з 28.09.2024 року по 07.01.2025 рік, що складає 15 101,52грн.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 25% річних у сумі 15 101,52грн., які обраховано по заборгованості по лізингових платежах, доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 15 101,52грн.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню підлягає 474 560,58грн. заборгованості, з якої: 345 440,20грн. - заборгованість за лізинговими платежами, 15 878,83грн. - пеня, 6 140,03грн. - інфляційні втрати, 15 101,52грн. - 25 % річних, 92 000,00грн. - штраф.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 7 118,41 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №8 від 20.01.2025 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 7118,41грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фермерського господарства “Вербина Колодницька Плюс» (82436, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Конюхів, вул. Гасина О., будинок 228, код ЄДРПОУ 44621900) на користь Державного публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, будинок 16 А, код ЄДРПОУ 30401456) 474 560,58грн. заборгованості, з якої: 345 440,20грн. - заборгованість за лізинговими платежами, 15 878,83грн. - пеня, 6 140,03грн. - інфляційні втрати, 15 101,52грн. - 25 % річних, 92 000,00грн. - штраф та 7118,41 грн. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 07.04.2025року.

Суддя Коссак С.М.

Попередній документ
126392765
Наступний документ
126392767
Інформація про рішення:
№ рішення: 126392766
№ справи: 914/206/25
Дата рішення: 27.03.2025
Дата публікації: 08.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; лізингу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.03.2025)
Дата надходження: 27.01.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
20.02.2025 10:00 Господарський суд Львівської області
06.03.2025 10:40 Господарський суд Львівської області
27.03.2025 10:45 Господарський суд Львівської області