ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.03.2025Справа № 910/10621/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія
«Укренерго»
про стягнення 4.276.904,85 грн
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Ключерова В.С.
за участю представників сторін
від позивача Фурман В.О., ордер серії ВА № 1105139 від 26.02.2025
від відповідача Мартьянова Л.В., довіреність № 20/11-23 від 20.11.2024
04.07.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 4.276.904,85 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 1850-01073 від 16.09.2020 (далі - договір), сторони отримали взаємні права та обов'язки щодо врегулювання небалансів електричної енергії. Договірні відносини сторін по договору було змінено в редакції договорів відповідно до наказів Голови правління відповідача та станом на дату звернення до суду позивача чинною є редакція договору, що затверджена наказом відповідача № 58 від 27.01.2023. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку. Згідно п. 7.7.4 глави 7.7. розділу V Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку адміністратора розрахунків (АР) на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом 4 банківських днів з дати направлення рахунка. Проте, відповідачем у встановлені строки за період з листопада 2022 року по червень 2023 року не було виконано зобов'язань по оплаті виставлених позивачем рахунків. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 4.276.904,85 грн, з яких 2.385.980,21 грн інфляційних втрат, 853.048,71 грн 3% річних та 1.037.875,93 грн пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10621/23 від 12.07.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
31.07.2023 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/10621/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.08.2023.
22.08.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, факт отримання товарів (послуг) повинен бути підтверджений видатковою накладною постачальника або актом приймання-передачі. Відтак додані до позовної заяви рахунки-фактури не є первинними документами, оскілки вони не фіксують господарських операцій, розпоряджень або дозволів на проведення господарських операцій. Як вказує позивач ним на виконання умов договору за період жовтень 2022 - січень 2023 продано електричну енергію та було виставлено рахунки на загальну суму 144.244.877,32 грн. Проте дане твердження позивача не відповідає дійсності та не підтверджено належними доказами, оскільки до справи долучені рахунки на загальну суму 105.598.703,33 грн. Вважає, що позивачем за відсутності відповідних актів купівлі-продажу не підтверджено факт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за договором. Зазначає, що відповідач може сплачувати позивачу вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунку із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку. За таких обставин, в діях відповідача відсутня вина як складовий елемент господарсько-правової відповідальності, тому відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності за прострочення оплати. Крім цього, зазначає, що регулятором (НКРЕКП) прийнято постанову № 332 від 25.02.2022 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», пунктом 16 якої на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанову зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії. Відтак, заявлена позивачем до стягнення пеня не може бути стягнута з відповідача. Зазначає, що не користується коштами, які надходять на рахунок зі спеціальним режимом використання, тому відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
28.08.2023 відповідачем через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/10621/23 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/10602/23.
29.08.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 03.10.2023.
02.10.2023 від позивача на адресу електронної пошти суду надішли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Позивач у підготовче засіданні 03.10.2023 не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10621/23 від 03.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/10621/23 на 30 днів; оголошено перерву у підготовчому засіданні на 24.10.2023.
24.10.2023 від відповідача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи контррозрахунку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 зупинено провадження у справі № 910/10621/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/10602/23.
28.11.2024 від позивача до суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/10621/23 посилаючись на те, що рішення у справі № 910/10602/23 набрало законної сили 12.11.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10621/23 від 09.12.2024 провадження у справі № 910/10621/23 поновлено; підготовче засідання призначено на 17.12.2024.
17.12.2023 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.01.2025.
21.01.2025 позивачем до суду подано заяву щодо розподілу судових витрат, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 64.153,57 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у вигляді «гонорару успіху» у розмірі 5% від фактично стягнутої суми, орієнтовно у сумі 213.845,22 грн.
21.01.2025 позивачем до суду подано заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити повноважного представника.
Позивач в судове засідання 21.01.2025 не з'явився.
21.01.2025 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.02.2025.
Позивач в судове засідання 04.02.2025 не з'явився.
04.02.2025 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11.02.2025.
03.02.2025 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Об'єднаної палати Верховного суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.
03.02.2025 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення суду на 1 (один) рік з дня прийняття відповідного рішення.
Позивач в судове засідання 11.02.2025 не з'явився.
11.02.2025 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 27.02.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10621/23 від 11.02.2025 викликано позивача у судове засідання, що відбудеться 27.02.2025 та визнано явку представника позивача у судове засідання обов'язковою.
Позивач в судовому засіданні 27.02.2025 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судовому засіданні 27.02.2025 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
27.02.2025 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11.03.2025.
04.03.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення.
08.03.2025 позивачем до суду подано додаткові пояснення по справі.
У судовому засіданні 11.03.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва
Згідно з частинами 1, 2 ст. 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про участь у балансуючому ринку;
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 307 від 14.03.2018 затверджено Правила ринку (далі - Правила ринку).
Згідно з п. 1.3.5 Правил ринку (в редакції чинній на момент виникнення договірних правовідносин) кандидат в учасники ринку, який бажає здійснювати операції на ринку електричної енергії України, повинен надати ОСП (оператор системи передачі) (у якості АР) належним чином заповнену заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком 2 до цих Правил.
Відповідно до п. 1.3.7 Правил ринку після отримання відповідної заяви-приєднання ОСП перевіряє повноту та правильність її заповнення та у разі відсутності підстав для її відхилення впродовж 2 робочих днів після отримання вносить кандидата до реєстру учасників ринку та присвоює йому відповідний ідентифікатор договору учасника ринку та дату акцептування заяви-приєднання, про що повідомляє учасника ринку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» подало Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» листом № 01/33562 від 16.09.2020 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» про приєднання останнього до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору - № 1850-01073, дата акцептування - 16.09.2020).
Також у вказаному повідомленні зазначено, що договір є публічним, укладається сторонами з урахуванням ст. 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Отже, позивачем приєднано відповідача до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору - № 1850-01073, дата акцептування - 16.09.2020).
Відповідно до п. 1.2 договору на підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору своєчасно не сплатив вартість електричної енергії для врегулювання небалансів, у зв'язку з чим за неналежне виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано 1.037.875,93 грн пені, 2.385.980,21 грн інфляційних втрат, 853.048,71 грн 3% річних.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до п. 9.1 договору цей договір набуває чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була подана заява-приєднання.
Згідно з п. 9.2 договору якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то це договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.
Сторонами доказів в підтвердження виявлення однією із сторін про небажання продовжувати договірні правовідносини не подано, а отже договір є продовженим.
Договірні відносини сторін по договору було змінено в редакції договорів, затверджених наказами Голови правління НЕК «Укренерго» № 85 від 06.03.2020, № 634 від 26.11.2020, № 709 від 21.12.2020, № 6 від 05.01.29031, № 111 від 25.02.2021, № 141 від 16.03.2021, № 303 від 01.06.2021, № 58 від 31.01.2022, № 161 від 21.04.2022, № 176 від 16.05.2022, № 236 від 09.06.2022, № 58 від 27.01.2023.
На момент виникнення спірних правовідносин чинними були редакції договору затверджених наказами № 236 від 09.06.2022 та № 58 від 27.01.2023. Далі по тексту наведено пункти договору, які є однаковими у цих редакціях.
Відповідно до п. 1.3 договору СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Згідно з п. 1.4 договору врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 307 від 14.03.2018 (далі - Правила ринку).
Відповідно до п. 1.5 договору врегулювання небалансів електричної енергії є вчинення СВБ (позивач) правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до правил ринку.
Відповідно до п. 2.1 договору вартість небалансів електричної енергії та суми небалансів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховують АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених чинним законодавством.
Згідно з п. 2.2 договору порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Відповідно до п. 3.3 договору ОСП зобов'язаний виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку.
Згідно з п. 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 1.1.2, п. 1.11.1 та п. 1.11.8 Правил ринку система управління ринком (СУР) - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції.
За допомогою СУР здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами.
АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).
Згідно з п. 5.28.1 Правил ринку щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.
Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (п. 5.6 договору).
Відповідно до п. 7.3.1 Правил ринку передбачено, що АР на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Згідно з п. 7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Позивач через систему управління ринком Market Management System (http//mms.ua.energy) виставлено відповідачу рахунки-фактури за період жовтень 2022 року - січень 2023 року, а саме:
№ 0411202200115 від 04.11.2022 за електричну енергію для врегулювання небалансів (розрахунковий період 21.10.2022 - 31.10.2022) на суму 14.287.767,88 грн, виставлено в системі MMS 04.11.2022;
№ 612202200507 від 06.12.2022 за електричну енергію для врегулювання небалансів (розрахунковий період 25.11.2022 - 30.11.2022) на суму 8.998.617,55 грн, виставлено в системі MMS 06.12.2022;
№ 2612202200481 від 26.12.2022 за електричну енергію для врегулювання небалансів (розрахунковий період 17.12.2022 - 20.12.2022) на суму 2.976.698,32 грн, виставлено в системі MMS 26.12.2022;
№ 2601202300108 від 26.01.2023 за електричну енергію для врегулювання небалансів (розрахунковий період 11.01.2023 - 20.01.2023) на суму 40.749.923,72 грн, виставлено в системі MMS 26.01.2023;
Позивач також зазначає, що ним 02.12.2022 через систему управління ринком Market Management System виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 212202200538 від 02.12.2022 за електричну енергію для врегулювання небалансів (розрахунковий період 01.03.2022 - 31.03.2022) на суму 38.585.695,86 грн, проте відповідних доказів не подано.
Разом з цим з матеріалів справи вбачається, що рахунок-фактуру № 212202200538 від 02.12.2022 за електричну енергію для врегулювання небалансів (розрахунковий період 01.03.2022 - 31.03.2022) на суму 38.585.695,86 грн, надіслано 19.12.2022 разом з листом № 1/02 від 02.12.2022 рекомендованою кореспонденцією № 0101139678665, що підтверджується відповідним описом вкладення у цінний лист від 19.12.2022, який отримано відповідачем 21.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відправлення № 0101139678665.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, з урахуванням наведеної норми та п. 7.7.4 Правил ринку відповідач мав сплатити виставлені йому рахунки-фактури у наступні строки
№ 0411202200115 від 04.11.2022 у строк до 10.11.2022 включно;
№ 612202200507 від 06.12.2022 у строк до 12.12.2022 включно;
№ 2612202200481 від 26.12.2022 у строк до 30.12.2022 включно;
№ 2601202300108 від 26.01.2023 у строк до 01.02.2023 включно;
№ 212202200538 від 02.12.2022 у строк до 27.12.2022 включно.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату вартості електричної енергії для врегулювання небалансів не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.
Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з п. 4.2 договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів (далі - акт купівлі-продажу) та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на 30 діб, який неодноразово продовжено Указами Президента України та наразі триває.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання.
Так, судом встановлено, що НКРЕКП прийнято постанову № 332 від 25.02.2022 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану».
26.04.2022 пункт 1 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 доповнено підпунктом 16, згідно якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанову зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», у зв'язку з чим вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
З наведеного у позовній заяві розрахунку пені вбачається, що період нарахування пені позивачем заявлено такий, який входить в період дії воєнного стану.
Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22 зазначив, що НКРЕКП (регулятор) прийняв постанову № 332 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень. Тому має застосовуватись, у тому числі підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові № 911/1359/22 від 19.04.2024 дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від вказаного висновку з урахуванням уточнення такого змісту:
- підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332 має обов'язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії;
- зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії є обов'язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332.
28.06.2024 НКРЕКП прийнято постанову № 1231 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» згідно якої редакція підпункту 16 пункту 1 постанови № 332 від 25.02.2022 стала підпунктом 15.
Отже, враховуючи приписи підпункту 15 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, яка є чинною, та обов'язковою для суб'єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені за період дії воєнного стану в Україні.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені нарахованої з 24.02.2022 визнається судом безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 2.385.980,21 грн інфляційних втрат, 853.048,71 грн 3% річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами договору не визначено інший розмір процентів.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пп. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
Якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Такий висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.
За розрахунками суду розмір інфляційних втрат становить 2.385.980,21 грн та розмір 3% річних становить 802.305,88 грн та вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
В іншій частині позовних вимог про стягнення 3% річних в позові слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України. Так, позивачем нараховано 3% річних за рахунком-фактурою № 212202200538 від 02.12.2022 за період прострочення з 08.12.2022 по 23.12.2022, тоді як судом встановлено, що відповідач мав сплатити цей рахунок у строк 27.12.2022 включно.
Посилання відповідача на те, що відповідач може сплачувати позивачу вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунку із спеціальним режимом та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку, а тому в діях відповідача відсутня вина як складовий елемент господарсько-правової відповідальності, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.
Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до Правил ринку, серед іншого, на поточні рахунки сторін, відповідальних за баланс.
З наведеного вище положення ч. 4 ст. 75 Закону про ринок вбачається, що її зміст не містить імперативного обов'язку для відповідача щодо розрахунку з СВБ (в тому числі з позивачем) виключно грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на спеціальний рахунок ПрАТ «НЕК «Укренерго».
Поточна редакція загаданої вище норми не містить заборони відповідачу використовувати грошові кошти з інших рахунків ПрАТ «НЕК «Укренерго» для належного виконання грошових зобов'язань перед учасниками ринку, зокрема і СВБ.
Посилання відповідача на відсутність актів купівлі-продажу не приймаються судом до уваги, оскільки по-перше відповідач не заперечує факт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, а лише заперечує щодо настання строку оплати виставлених рахунків-фактур; по-друге за умовами пункту 5.9 договору саме на відповідача покладено обов'язок складання актів купівлі-продажу та надіслання їх примірників для підписання позивачу.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг».
Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу у вигляді «гонорару успіху» у розмірі 5% від фактично стягнутої суми, орієнтовно у розмірі 213.845,22 грн слід зазначити наступне.
Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
У поданій позивачем позовній заяві позивачем наведено, що орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу буде становити 40 годин роботи адвоката, що складає 4.000,00 євро.
Згідно з ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У заяві щодо розподілу судових витрат позивач не зазначив фактичний розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а просить стягнути витрати позивача на правову допомогу у вигляді «гонорару успіху» у розмірі 5% від фактично стягнутої суми.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
05.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Легал Хаус» (Виконавець) укладено договір про надання правової допомоги № б/н (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобов'язується надати Клієнту послуги правової допомоги на території України та Польщі, а Клієнт зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх своєчасно і в повному обсязі, згідно з умовами договору та додатку № 1 до договору.
05.08.2021 між Клієнтом та Виконавцем укладено додаток № 1 договору.
27.02.2023 додатковою угодою до договору змінено Виконавця, у зв'язку з державною реєстрацію зміни його найменування, на Адвокатське об'єднання «Овчаров та партнери».
29.06.2023 Адвокатським об'єднанням «Овчаров та партнери» на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» адвокату Гнатенко Олексію Анатолійовичу видано ордер серії АІ № 1417556.
Підтвердженням того, що Гнатенко Олексій Анатолійович є адвокатом свідчить свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5125/10 від 31.01.2014.
29.08.2023 Адвокатським об'єднанням «Овчаров та партнери» на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» адвокату Д'яконовій Кристині Ігорівні видано ордер серії АР № 1138319.
Підтвердженням того, що Д'яконова Кристина Ігорівна є адвокатом свідчить свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001283 від 30.05.2017.
Відповідно до п. 2.3 додатку № 1 до договору в редакції додаткової угоди від 23.12.2022 сторони домовились, що оплата послуг Виконавця здійснюється у формі оплати за послуги за погодинними базовими ставками та оплати гонорару успіху (Success fee).
Погодинні базові ставки становлять гривневий еквівалент:
-100 (сто) Євро за годину роботи адвоката за курсом Національного банку України на день виставлення рахунку;
-50 (п'ятдесят) Євро за годину роботи юриста за курсом Національного банку України на день виставлення рахунку.
Оплата гонорару успіху (Success fee) у разі вирішення спору на користь Клієнта, розмір якого становить 5% (п'ять) відсотків від суми, що буде стягнута з відповідача у справі, але не більше ніж буде стягнуто компенсації гонорару успіху, здійснюється з дотриманням гарантій з боку Виконавця на компенсацію витрат за базовими ставками в повному обсязі за правилами, встановленими процесуальним законодавством України.
Вирішенням спору на користь Клієнта є:
- задоволення заявлених Клієнтом майнових позовних вимог (повністю або частково). У разі часткового задоволення позовних вимог розмір гонорару успіху встановлюється пропорційно до задоволених позовних вимог Клієнта.
Гонорар успіху сплачується Клієнтом Виконавцю після набрання рішенням суду законної сили. У разі апеляційного та касаційного перегляду рішення суду - гонорар успіху сплачується Клієнтом Виконавцю після перегляду рішення суду у судах апеляційної та касаційної інстанцій та ухваленням у справі остаточного рішення, відповідно до вимог діючого процесуального законодавства України. Після підписання договору, додаткових угод, за погодженими строками надання послуг Виконавцем виставляються рахунки-фактури, які підлягають оплаті Клієнтом протягом 3 (трьох) робочих днів після їх одержання, з врахуванням положень цього договору.
Отже, укладеним між позивачем та Адвокатським об'єднанням договором про надання правової допомоги передбачено два види винагороди - фактичну та додаткову - «гонорар успіху».
Позивачем для стягнення з відповідача його витрат на правову допомогу обрано лише «гонорар успіху».
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих за складністю доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України від 23.01.2014, Горковлюк та Кагановський проти України від 04.10.2018).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішуючи питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху» зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом.
Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», Європейський суд з прав людини керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v.Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6.672,90 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3.000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Суд дійшов висновку, що в частині стягнення «гонорару успіху» в розмірі 5% від стягнутої суми такі витрати не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, без понесення яких у позивача буде відсутня можливість захистити свої права та законні інтереси, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування «гонорару успіху» за рахунок відповідача.
Суд розглянувши подане відповідачем клопотання про відстрочення виконання рішення суду на 1 (один) рік відзначає наступне
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.
Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.
Обґрунтовуючи подану заяву відповідач зазначає, що нестабільний фінансовий стан НЕК «Укренерго» призвів до оголошення 09.11.2024 технічного дефолту НЕК «Укренерго» за виплатами євробондів на суму на 825 000 млн. доларів США. У зв'язку з цим, тимчасово зупинилося здійснення платежів за борговими зобов'язаннями за зеленими облігаціями сталого розвитку, випущеними в 2021 році під державну гарантію. У разі примусового виконання рішення суду з НЕК «Укренерго», окрім суми, що підлягає стягненню, додатково буде стягнуто виконавчий збір у розмірі 10% від суми, що підлягає примусовому стягненню та будуть арештовані банківські рахунки підприємства, що в свою чергу призведе до надзвичайних ситуацій на ринку електричної енергії та реальних загроз національним інтересам України, виникнення колапсу розрахунків на ринку електричної енергії, що несе істотну загрозу енергобезпеці країни особливо у воєнний час. При цьому, блокування банківських рахунків НЕК «Укренерго», що може призвести до блокування належної роботи Об'єднаної енергетичної системи України, і це матиме безпосередній руйнівний вплив, в тому числі і на підприємства оборонно-промислового комплексу України. Невідкладне стягнення з НЕК «Укренерго» витрат, джерела покриття яких не передбачені, дестабілізує його фінансовий стан, ставить під загрозу його розрахунки з контрагентами і негативно впливає на роботу енергетично інфраструктури України. НЕК «Укренерго» - акціонерне товариство зі 100% акцій у власності держави, що належить до сфери управління Міністерства енергетики України. Наголошує, що НЕК «Укренерго» є єдиним підприємством в Україні, що виконує функції оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1, ст. 33, абз. 2 п. 8 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 2.2 Статуту НЕК «Укренерго»). НЕК «Укренерго» будує нові підстанції та лінії електропередачі, реконструює діючі для підвищення ефективності та надійності мережі електропередачі, забезпечення видачі додаткових потужностей АЕС, можливості інтеграції ВДЕ в енергосистему та забезпечення технічної відповідності роботи мережі стандартам та вимогам ENTSOE. Численні пошкодження об'єктів Об'єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій та терористичних актів держави-агресора вимагають додаткових витрат НЕК «Укренерго» для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим, особливо в умовах опалювального періоду, для недопущення гуманітарної катастрофи всеукраїнського масштабу. Крім того, у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, господарська діяльність учасників ринку електричної енергії суттєво ускладнена або взагалі неможлива, наслідком чого є несвоєчасна оплата електричної енергії, наданих відповідачем послуг з її передачі тощо. 25.02.2022 НКРЕКП прийнято постанову № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», згідно з пп. 16 п. 1 якої НКРЕКП надала настанови на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії. Наведені обставини погіршують рівень розрахунків користувачів послуг НЕК «Укренерго» за отримані ними послуги і приводять до об'єктивного зниження рівня платіжної дисципліни. Водночас внесення НКРЕКП змін до структури тарифу на послуги відповідача потребує значного часу. При цьому, у НЕК «Укренерго» є обґрунтовані припущення, що в строки визначені у цій заяві у останнього будуть наявні кошти для виконання рішення Господарського суду міста Києва, оскільки у Верховній Раді України зареєстрований Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання (реєстраційний номер 11301-д від 18.07.2024). Прийняття вказаного законопроєкту дасть змогу НЕК «Укренерго» використовувати надходження коштів від оплат учасників ринку згідно договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління для оплат заборгованостей на балансуючому ринку, зокрема ТОВ «ГС-Трейдинг» по договору про врегулювання небалансів електричної енергії та добровільно виконати рішення суду у справі № 910/10621/23.
За наведених обставин відстрочення виконання рішення суду для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, а відповідною заявою він лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити у майбутньому повне виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.
За таких обставин, суд дійшов висновку про достатню винятковість наведених обставин для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення про стягнення коштів за неналежне виконання договору, а тому вважає з огляду на наявність заперечень з боку позивача можливим відстрочити виконання даного рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі № 910/10621/23 на дев'ять місяців, тобто до 11.12.2025.
Таким чином, заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/10621/23 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 331 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» (61057, м. Харків, Майдан Конституції, 21, офіс 6; код ЄДРПОУ 42853117) 802.305 (вісімсот дві тисячі триста п'ять) грн 88 коп. 3% річних, 2.385.980 (два мільйони триста вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн 21 коп. інфляційних втрат, відстрочивши в цій частині виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/10621/23 від 11.03.2025 до 11.12.2025.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» (61057, м. Харків, Майдан Конституції, 21, офіс 6; код ЄДРПОУ 42853117) 47.824 (сорок сім тисяч вісімсот двадцять чотири) грн 29 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. В іншій частині в позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 04.04.2025.
СуддяВ.В. Сівакова