номер провадження справи 9/67/24
17.03.2025 Справа № 908/1056/24
м.Запоріжжя
За позовом: Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі
позивача-1: Запорізької міської ради,
позивача-2: Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області
до відповідача-1: Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча лікарня №5» Запорізької міської ради,
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ»
про визнання недійсним договору на постачання природного газу та застосування наслідків його недійсності
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
За участю представників:
прокурор: Маруєва Т.В.;
від позивача-1: Букін С.М..;
від позивача-2: не з'явився;
від відповідача-1: Булдигіна М.С. (під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення - відсутня);
від відповідача-2: Заєзжай А.Ю.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Запорізької міської ради та Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до відповідачів: Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча лікарня №5» Запорізької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» про:
- визнання недійсним договору на постачання природного газу для непобутових споживачів від 01.04.2023 №41АВ200-1046-23, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча лікарня №5» Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ»;
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» на користь Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча лікарня №5» Запорізької міської ради грошові кошти у розмірі 56425,74 грн, а з Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча лікарня №5» Запорізької міської ради одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 56425,74 грн стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 09.04.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1056/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 16.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1056/24. Присвоєно справі номер провадження 9/67/24; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 14.05.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання. Ухвалою суду від 27.06.2024 провадження у справі № 908/1056/24 було зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах по справі №918/1043/21 Великою Палатою Верховного Суду і набрання законної сили цим судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду. Ухвалою суду від 07.01.2025 провадження у справі № 908/1056/24 поновлено, постановлено продовжити підготовче засідання у справі. Ухвалою від 14.02.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/1056/24, призначено справу до розгляду по суті на 11.03.2025. В судовому засіданні 11.03.2025 оголошено перерву до 17.03.2025, про що судом постановлено відповідну ухвалу.
Позивач-2 в судові засідання не з'являвся. У поясненнях щодо поданого позову, які надійшли до суду 13.05.2024 просив здійснювати розгляд справи без участі представників Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутністю позивача-2, який належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань.
У судовому засіданні 17.03.2025 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які підтримані прокурором в повному обсязі та мотивовані, зокрема, наступним. Запорізькою обласною прокуратурою під час виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері щодо визнання недійсним договору на постачання природного газу для непобутових споживачів від 01.04.2023 №41АВ200-1046-23, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча лікарня № 5» Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут», як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ТОВ «Твій Газзбут» та застосування наслідків недійсності. Під час участі у відкритих торгах UА-2023-03-10-005332-а ТОВ «Твій Газзбут» у складі своєї тендерної пропозиції надало замовнику недостовірну інформацію з приводу того, що кінцевий бенефіціарний власник учасника закупівлі не є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції», а також щодо відсутності будь-яких обставин, які перешкоджають укладенню договору про закупівлю. Водночас з'ясовано, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Твій Газзбут» (ЄДРПОУ 43965848) кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи є ОСОБА_1 , до якого рішенням РНБО від 18.06.2021 згідно із Законом України «Про санкції» було застосовано відповідні обмежувальні заходи (санкції). З огляду на те, що учасник процедури закупівлі - ТОВ «Твій Газзбут» підпадав під підстави, встановлені п.п. 11 п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), замовник повинен був прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов'язаний був відхилити тендерну пропозицію вказаного учасника процедури закупівлі. Також, враховуючи, що учасник у своїй тендерній пропозиції зазначив недостовірну інформацію, яка була суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, замовник на підставі абз. 3 п.39, абз. 2 п.п. 1 п. 41 Особливостей зобов'язаний був відхилити тендерну пропозицію вказаного учасника. Відповідні порушення вимог законодавства підтверджені Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області за результатами проведеного моніторингу закупівлі UА-2023-03-10-005332-а (висновок від 04.04.2023), КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема в межах законодавства вжити заходів, щодо припинення договірних відносин. Згідно з додатковою угодою № 1 від 21.12.2023 сторони дійшли згоди про зменшення загальної суми Договору, а також припинити його дію. КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР за Договором від 01.04.2023 № 41АВ200-1046-23 за рахунок бюджетних коштів перераховано ТОВ «Твій Газзбут» 56425,74 грн, що підтверджується випискою з рахунку КНП «Міська дитяча лікарня № 5» за 27.12.2023, а також відкритими даними Єдиного веб-порталу використання публічних коштів. Неправомірна поведінка ТОВ «Твій Газзбут», що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі та прийняття уповноваженою особою КНП «Міська дитяча лікарня №5» рішення, оформленого протоколом № 31/3, про визнання ТОВ «Твій Газзбут» переможцем відкритих торгів, про намір укласти з ним договір про закупівлю та оприлюднення рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем ТОВ «Твій Газзбут» в електронній системі закупівель, не може мати правомірного наслідку - укладення договору. Замовник вживав заходи за для усунення зазначених порушень шляхом розірвання Договору, укладеного з ТОВ «Твій Газзбут» (листи від 13.04.2023 № 02-12/444 та від 28.04.2023 № 02-12/486), а також проводив листування з Державною аудиторською службою України та Національним агентством з питань запобігання корупції з приводу можливості сплати заборгованості за Договором на користь ТОВ «Твій Газзбут», кінцевим бенефіціарним власником якого є фізична особа щодо якої застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи - санкції (лист від 26.06.2023 № 02-12/604). І навпаки, ТОВ «Твій Газзбут», маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучі та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні процедури закупівлі, надало недостовірні дані щодо відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції. Зазначене свідчить про наявність у ТОВ «Твій Газзбут» умислу на укладення спірного договору з метою отримання прибутку. Незважаючи на те, що правовідносини між КНП «Міська дитяча лікарня № 5» та ТОВ «Твій Газзбут» наразі припинені, негативні наслідки укладеного договору залишаються неусунутими. Таким чином, Договір від 01.04.2023 №41АВ200-1046-23 підлягає визнанню судом недійсним з підстав його невідповідності вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме у зв'язку з невідповідністю правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Частиною 3 ст. 228 ЦК України встановлено особливі правові наслідки недійсності правочинів, укладених всупереч інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст. 208 ГК України. Ураховуючи наявність умислу лише у ТОВ «Твій Газзбут», як сторони оспорюваного договору, одержані ним 56 425,74 грн за цим правочином повинні бути стягнуті користь КНП «Міська дитяча лікарня № 5», а отримані останнім за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби. Обґрунтовуючи порушення інтересів держави та наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави, прокурором зокрема зазначено, що метою Закону України «Про санкції» є захист національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидія терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави. В умовах широкомасштабної війни реалізація санкційної політики та її вплив на економіку країни-агресора і країн, які її підтримують, набули особливого значення. Відсутність реакції з боку держави на порушення власного законодавства при витрачанні публічних коштів, укладання контракту за рахунок бюджетних коштів із суб'єктом господарювання, кінцевий бенефіціарний власник якого є особою до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції», безумовно призводить до підриву авторитету Української держави. Запорізькою міською радою та Східним офісом Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області належних заходів щодо захисту інтересів держави з метою визнання договору недійсним та стягнення коштів до державного бюджету не вжито, внаслідок чого інтереси держави залишаються незахищеними. У зв'язку з цим у прокурора виникло не тільки право, а й обов'язок відреагувати на їх порушення, шляхом пред'явлення до суду позову. Просив суд задовольнити позовні вимоги. Позов обґрунтовано зокрема ст. ст. 19, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 16, 202, 203, 215, 228 ЦК України, ст.ст. 1-4 Закону України «Про санкції», п. 39, п.п. 1 п. 41 та пп. 11 п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.
Позивач-1 (Запорізька міська рада) підтримав позицію викладену у письмовому поясненні (надійшло до суду 14.05.2024, документ сформований в системі «Електронний суд» 13.05.2024) та з підстав наведених у позові, який просив задовольнити.
Позивачем-2 (Східним офісом Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області) були подані письмові пояснення (надійшли до суду 13.05.2024), в яких зазначено зокрема про наступне. Управлінням на підставі наказу від 04.04.2023 № 29-3 «Про початок моніторингу закупівель» на підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, проведено моніторинг закупівлі UА-2023-03-10-005332-а. За результатами моніторингу закупівель, Управлінням складено висновок від 04.04.2023 року, який оприлюднено в електронній закупівель 04.04.2023. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Лікарні на 2023 рік; оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями; тендерну документацію затверджену рішенням уповноваженої особи Лікарні; тендерну пропозицію ТОВ «Твій Газзбут»; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, що оприлюднене в електронній системі закупівель 22.03.2023; договір від 01.04.2023 №41АВ200-1046-23. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Твій Газзбут» встановлено, що тендерна пропозиція учасника ТОВ «Твій Газзбут» підлягала відхиленню на підставі пункту 39, підпункту 1 пункту 41 та підпункту 11 пункту 44 Особливостей № 1178. Лікарня висновок не оскаржила та 21.12.2023 оприлюднила у електронній системі закупівель повідомлення про усунення порушень, шляхом укладання додаткової угоди № 1 від 21.12.2023 до договору №41АВ200-1046-23 від 01.04.2023 в частині зменшення обсягів закупівлі та припинення дії договору. З огляду на приписи законодавства, право органів державного фінансового контролю на звернення до суду при встановлені фактів порушення законодавства обмежено нормами пунктів 8, 10 ст. 10 Закону № 2939 та не уповноважує органи державного фінансового контролю виступати безпосередньо позивачами в інтересах підконтрольних установ по стягненню коштів з третіх осіб. Разом з тим, враховуючи неусунення негативних наслідків укладеного правочину, позивач-2 вказав, що вважає обґрунтованими позовні вимоги прокурора та просив їх задовольнити. Розгляд справи просив здійснювати без участі представників Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.
Відповідач-1 - Комунальне некомерційне підприємство «Міська дитяча лікарня №5» Запорізької міської ради проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, який надійшов до суду 10.05.2024, зазначивши, зокрема, про наступне. Дійсно, між КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР та ТОВ «Твій Газзбут» було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів 41АВ200-1046-23 від 01.04.2023 року, відповідно до чинного законодавства та наданих постачальником документів. На виконання умов вказаного договору, ТОВ «Твій Газзбут» у період з квітня по травень 2023 включно передав, а КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР прийняло природний газ в обсязі 2257,03 куб.м. на суму 56425,74 грн. Вже після укладення даного договору відповідач-1 ознайомився з висновком Східного офісу Державної аудиторської служби України в Запорізькій області про неправомірність укладання зазначеного договору за результатами процедури закупівлі UА-2023-03-10-005332-а (укладання Договору із Постачальником, 100% власником якого є фізична особа (ОСОБА_1.), до якої застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи - санкції), тендерна пропозиція ТОВ «Твій Газзбут» підлягала відхиленню, що стало підставою для припинення користування послугами постачання газу та, відповідно, розірвання договору. У зв'язку з вказаним висновком відповідачем-1 28.04.2023 року був направлений лист до ТОВ «Твій Газзбут» про припинення споживання газу та перехід до іншого постачальника. Після чого між сторонами договору виник спір щодо несплати КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР заборгованості за отриманий природний газ у період дії договору. КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР було направлено запити до Державної аудиторської служби України та Національного агентства з питань запобігання корупції щодо можливості та порядку дій по сплаті підприємством рахунку з наявною заборгованістю відповідно до договору. В свою чергу 27.09.2023 року ТОВ «Твій Газзбут» було подано позовну заяву до Господарського суду Запорізької області про стягнення заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за договором № 41АВ200-1046-23. На підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 04.12.2023 року по справі №908/3047/23 сума заборгованості була сплачена КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР на рахунки ТОВ «Твій Газзбут». Таким чином жодної винної або неправомірної поведінки у діях відповідача- 1 не було. Одразу після отримання висновку Держаудитслужби споживання газу в постачальника ТОВ «Твій Газзбут» було припинено. Грошові кошти за вже використаний на той момент об'єм газу були сплачені на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Просив суд у задоволенні позовний вимог до Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча лікарня №5» Запорізької міської ради відмовити.
Відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» відзив на позов суду не надав. У судових засіданнях з розгляду справи по суті проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити. У письмових поясненнях, що надійшли до суду 10.06.2024 зазначив, зокрема, про наступне. ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» відсутнє у переліку осіб згідно з додатком 2 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Тому під час проведення процедури закупівлі учасником процедури було надано лист-гарантію щодо не перебування ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» під санкціями та дотримання у своїй діяльності норм чинного законодавства. Оскільки Законом «Про публічні закупівлі» та Тендерною документацією Замовника не встановлений обов'язок учасника подавати інформацію стосовно того, чи були накладені санкції на КБВ учасника процедури закупівлі, то посилання на те, що Товариством зазначено у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, є необґрунтованим та незаконним. Відповідач зазначив, що дійсно відповідно до положень п.11 ч. 1 ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно з Законом України «Про санкції». Водночас відповідач наголосив, що він не є юридичною особою, на яку накладалася така санкція; Товариство повністю та без обмежень здійснює свою господарську діяльність. Будь-які документи, які б підтверджували накладення вищезазначеної санкції безпосередньо на відповідача, відсутні. Отже немає підстави для відхилення тендерної пропозиції на підставі п.11 ч. 1 ст. 17 Закону. Накладення на КБВ учасника персональних санкцій не становить підставу для відхилення тендерних пропозицій. На переконня відповідача, Замовник не мав застосовувати п. 11 ч. 1 ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі» та пп. 11 п. 44 Особливостей, оскільки відсутній факт зазначення у тендерній пропозиції недостовірної інформації. З огляду на наведене, відповідач-2 вважає, що підстави для визнання недійсним договору №41АВ200-1046-23 від 01.04.2023 на постачання природного газу для непобутових споживачів, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча лікарня №5» Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», відсутні.
20.05.2024 до суду від заступника керівника Запорізької обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-1, в якій зокрема зазначено, що поданим відповідачем-1 відзивом не спростовано доводи прокурора, викладені у позові. Навпаки, підтверджено доводи прокурора щодо виконання спірного договору на суму 56 425,74 грн, а також відсутність умислу (наміру) у відповідача-1 на укладання договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.04.2023 № 41АВ200-1046-23 з порушенням вимог законодавства та всупереч інтересам держави і суспільства. Суть відзиву відповідача-1 зводиться лише до того, що прокурором невірно обрано спосіб захисту, а саме - визначення КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР відповідачем у справі, при цьому не наведено жодних норм права в обґрунтування такої позиції. Вимога про застосування наслідків недійсного правочину відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України є похідною та відповідає обраному прокурором способу захисту інтересів держави. Прокурор заявив позовні вимоги про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України - при наявності умислу лише у однієї із сторін (ТОВ «Твій Газзбут»). Окремо прокурором зазначено, що при розгляді господарським судом Запорізької області справи № 908/3047/23 та ухваленні рішення від 04.12.2023 про стягнення з КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР заборгованості за договором від 01.04.2023 № 41АВ200-1046-23 не досліджувалось питання щодо дотримання вимог п. 39, п.п. 1 п. 41 та пп. 11 п. 44 Особливостей, в частині невідхилення тендерної пропозиції ТОВ «Твій Газзбут», яка підлягала відхиленню з підстав застосування спеціальних обмежувальних санкцій до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Твій Газзбут» при проведенні процедури закупівлі та, як наслідок, укладання договору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх у судових засіданнях з розгляду справи по суті учасників справи, суд
Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча лікарня №5» Запорізької міської ради (Замовник, відповідач-1 у справі), як юридичною особою, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади, 10 березня 2023 року було оприлюднено в електронній системі публічних закупівель «ProZorro» оголошення про проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2023-03-10-005332-a), а саме: про закупівлю товару - Природний газ ДК 021:2015:09120000-6 - газове паливо) в обсязі 19802,08 метрів кубічних; строк поставки: 01 квітня 2023 - 31 грудня 2023; очікувана вартість: 495052,00 UAH з ПДВ. Кінцевий термін подання тендерних пропозицій: 22 березня 202. Критерії вибору переможця - ціна.
Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі у процедурі закупівлі, пропозицію подано єдиним учасником: ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (відповідач-2 у справі).
У протоколі розкриття тендерних пропозицій UA-2023-03-10-005332-a, яке відбулось 22.03.2023, зокрема вказано, що учасник - ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Ціна тендерної пропозиції - 495052,00 UAH з ПДВ.
Як слідує з протоколу № 31/1 щодо прийняття рішення уповноваженою особою КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР від 22.03.2023, за результатами розгляду тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (Учасник), поданої під час процедури закупівлі за ідентифікатором № UA-2023-03-10-005332-а, були прийняті рішення про визначення Учасника переможцем щодо Закупівлі, про намір укласти договір про закупівлю з переможцем та оприлюднення відповідного рішення в електронній системі закупівель.
В електронній системі закупівель Замовником сформовано відповідне повідомлення про намір замовника укласти договір з переможцем процедури закупівлі - ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ»; джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.
01.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча лікарня №5» Запорізької міської ради (Замовник) був укладений Договір 41АВ200-1046-23 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.
Відповідно до п. 1.1, п. 1.2, п. 1.3, п. 3.2, п. 3.6 Договору, предмет закупівлі: Природний газ ДК 021:2015:09120000-6 Газове паливо (природний газ) (ДК 021:2015 код 09123000-7 - Природний газ). Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2023 році природний газ, а Споживач - прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Річний плановий обсяг постачання газу - 19802,08 тис.куб.м. Ціна газу становить 20833,33 грн за 1000 куб.м, крім того ПДВ 4166,67 грн , всього з ПДВ - 25000 грн. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором.
В пункті 3.7 Договору визначено, що ціна Договору становить 412543,33 грн, ПДВ 20% - 82508,67 грн, разом з ПДВ - 495052,00 грн.
За змістом п. 4.1, п. 4.2 Договору, розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. Оплата газу здійснюється Споживачем в порядку післяплати, 10 банківських днів з моменту підписання акту.
Згідно з п. 11.1 Договору, останній набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків - до повного виконання його умов сторонами.
Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області 04.04.2023 складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-10-005332-а, згідно з якими за результатами аналізу розгляду тендерних пропозицій установлено порушення пункту 39, підпункту 1 пункту 41 та підпункту 11 пункту 44 Особливостей в частині невідхилення тендерної пропозиції ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», яка підлягала відхиленню.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, на підставі ст.ст. 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо припинення договірних відносин, враховуючи норми договору, Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей, Цивільного та Господарського кодексів України та оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
На виконання вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, КНП «Міська дитяча лікарня № 5» Запорізької міської ради направило ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» лист від 13.04.2023 № 02-12/444 «Про розірвання договору № 41АВ200-1046-23 від 01.04.2023», в якому повідомило про припинення дії вказаного Договору з 12.04.2023. Разом з цим листом на адресу постачальника був направлений Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-10-005332-а та Додаткова угода про розірвання договору з постачання природного газу №41АВ200-1046-23 від 01.04.2023.
В листі вих. № 200-Сл-6265-0423 від 26.04.2023 ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» повідомило КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР про відмову в розірванні договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ200-1046-23 від 01.04.2023, мотивуючи відсутністю порушень чинного законодавства України при укладенні договору.
Листом від 28.04.2023 № 02-12/486 «Про припинень споживання газу» відповідач-1 проінформував відповідача-2 про те, що з 01.05.2023 КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР припиняє споживання природного газу за вказаним вище договором та переходить до іншого постачальника.
В подальшому відповідачами було підписано Додаткову угоду № 1 від 21.12.2023 до Договору № 41АВ200-1046-23 від 01.04.2023, якою сторони дійшли до згоди:
- зменшити суму цього Договору на 436223,92 грн;
- викласти пункт 3.7 Договору в редакції за якою ціна цього Договору становить 58828,08 грн, у тому числі ПДВ 20 % 9 804,86 грн;
- припинити дію Договору № 41АВ200-1046-23 від 01.04.2023 на постачання природного газу для непобутових споживачів, діючи відповідно до пункту 11.1 Договору.
Також за змістом п. 4 вказаної Додаткової угоди визначено, що з моменту набрання нею чинності решта зобов'язань сторін, що виникли із зазначеного Договору, припиняються, окрім зобов'язань відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 04.12.2023 №908/3047/23 щодо сплати заборгованості, зокрема, основної заборгованості у розмірі 56425,74 грн за рахунок коштів місцевого бюджету. В п. 5 Додаткової угоди зазначено, що Споживач гарантує виконання зобов'язань, визначених рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.12.2023 № 908/3047/23.
КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР на виконання вищезазначеного рішення суду було перераховано на рахунок ТОВ «Твій Газзбут» суму 56 425,74 грн основного боргу , що підтверджується випискою з рахунку за 27.12.2023, копія якої міститься в матеріалах справи (т.1, арк.с. 61).
29.12.2023 КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР та ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» підписано Додаткову угоду № 2 до Договору № 41АВ200-1046-23 від 01.04.2023 на постачання природного газу для непобутових споживачів, якою узгоджено викласти п. 3.7 Договору в редакції, згідно з якою ціна цього Договору становить 0 грн 00 коп.
Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури в порядку ст. 53 ГПК України звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/1056/24, в якому просить визнати недійсним укладений між відповідачами Договір на постачання природного газу для непобутових споживачів від 01.04.2023 №41АВ200-1046-23, а також застосувати наслідки недійсності зазначеного правочину.
З положень статті 131-1 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
В частинах 1, 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).
У постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження №12-194гс19) Верховний Суд зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду наведено наступні висновки. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У такому випадку суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 906/982/19.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема, й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом «jura novit curia» («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення «інтересів держави», якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У законодавстві відсутні визначення поняття «інтерес» та поняття «інтерес держави і суспільства». Законодавство не містить ні орієнтовного переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.
Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителів певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 4/166 «Б», «нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він наділений відповідними повноваження для їх захисту інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі №687/379/17-й, від 26.02.2019 у справі №905/803/18, постанова від 16.04.2019 у справі №910/3486/18) нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам до суду не звернувся.
При визначенні органу, в інтересах якого пред'являється позов, прокурор не повинен перелічувати усі без винятку органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі, оскільки згідно зі ст. 53 ГПК України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурору достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах і суд згідно з принципом «jura novit curia» («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності повноважень органу (-ів) влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.
Звертаючись з позовом до суду в інтересах держави, прокурор зазначив, що органами, уповноваженими державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах є Запорізька міська рада та Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.
При цьому, прокурор зазначив, що зазначені органи, уповноважені державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту не здійснили.
На підтвердження своїх доводів, прокурор надав, зокрема, копію Статуту Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча лікарня №5» Запорізької міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням міської ради від 29.09.2023 № 74, за змістом п.п. 1.2, 1.3, 1.4, 5.1, 5.7, 7.3, 10.4 якого визначено, що Підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади міста Запоріжжя. Засновником і власником Підприємства є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Майно підприємства є комунальною власністю. Джерелами формування майна та коштів Підприємства є, зокрема, кошти бюджету міста (бюджетні кошти). До компетенції власника належить, в т.ч. здійснення контролю за ефективністю використання майна, що є власністю територіальної громади міста Запоріжжя; інші повноваження, встановлені чинним законодавством України. Контроль за фінансово-господарської діяльністю Підприємства здійснюють відповідні органи в межах їх повноважень та встановленого чинним законодавством України порядку.
Зі змісту ст. ст. 140, 142 Конституції України слідує, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, зокрема, є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.
У ст. 1 вказаного Закону визначено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
За змістом ч. 3, ч. 5 ст. 16 цього Закону, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, у тому числі й розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету (п. 23 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону).
Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, зазначила, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.
Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові дійшла висновку про те, що оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов'язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.
Таким чином органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах щодо захисту інтересів Запорізької міської територіальної громади, є Запорізька міська рада, як орган місцевого самоврядування, який виконує повноваження власника Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча лікарня №5» Запорізької міської ради, що є стороною оспорюваного правочину, та якому останнє підпорядковується.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
З положень ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зокрема, слідує, що головними завданнями органу державного фінансового контролю, серед іншого, є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі.
Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ст. 5 цього Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Відповідно до п. 8, п. 10 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право, зокрема: порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Як вбачається зі змісту Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (пп. 1, 3 п. 3 Положення). Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль, зокрема, через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; моніторингу закупівель (підпункт 3 пункту 4 Положення); вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, в т.ч., звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 9 пункту 4 Положення).
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до пункту 1 вказаної Постанови, міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно Додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.
Реалізацію повноважень Державної аудиторської служби України на території Запорізької області здійснює Східний офіс Держаудитслужби.
Наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 № 23 затверджено, в т.ч., Положення про Східний офіс Держаудитслужби, в п. 1 якого зокрема визначено, що Східний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.
Згідно з пп. 18 п. 6 зазначеного Положення, Офіс має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Відповідно до п. 1, п. 3 примірного Положення про управління офісів Держаудитслужби в областях, затвердженого наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 № 23, основним завданням управління є реалізація повноважень Офісу на території області місцезнаходження такого управління.
Таким чином, саме Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель на території Запорізької області, де проводилась процедура закупівлі - відкриті торги UA-2023-03-10-005332-a.
Верховний Суд у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі № 912/895/18, від 29.05.2019 у справі №909/545/18, від 20.11.2019 у справі № 912/2887/18, від 29.07.2020 у справі № 924/316/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19, від 06.10.2020 у справі № 905/121/19 неодноразово вказував на наявність у Державної аудиторської служби України, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю товарів за державні кошти та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.
В матеріалах справи містяться копії листів Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури від 29.02.2024 № 15/2-2459-24 на адресу Запорізької міської ради, виконавчого комітету Запорізької міської ради та від 29.12.2023 № 15/2-2459-2 на адресу Східного офісу Держаудитслужби, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, за змістом яких було проінформовано про виявлений обласною прокуратурою факт укладання КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР та ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» договору на постачання природного газу для непобутових споживачів № 41АВ200-1046-23 від 01.04.2023 за результатами проведення відкритих торгів UA-2023-03-10-005332-a, з порушенням п. 39, п.п. 1 п. 41 та пп. 11 п. 44 Особливостей, для надання цьому факту належної оцінки та самостійного вирішення питання щодо звернення з позовом до суду про визнання вказаного договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ч. 3 ст.228 ЦК України. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, прокурор просив надати необхідну інформацію та повідомити про те, чи звертались або ж планують звертатися міська рада та контролюючий орган до суду з відповідним позовом, а у разі непред'явлення та відсутності наміру подавати позовну заяву - повідомити про причини.
Виконавчий комітет Запорізької міської ради у відповідь листом від 28.03.2024 вих. № 04645/033-20/05 повідомив обласну прокуратуру зокрема про те, що КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР є юридичною особою, яка здійснює свою господарську діяльність самостійно, в т.ч. проводить процедури закупівель, укладає відповідні договори та несе відповідальність за виконання договірних зобов'язань, контролює виконання таких обов'язків контрагентами. Також зазначено, що результати проведеного Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області моніторингу закупівлі UA-2023-03-10-005332-a, Замовником не оскаржувались; ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» подано до суду позов про стягнення з КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР заборгованості за договором №41АВ200-1046-23, пені та 3% річних, який задоволено рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.12.2023 у справі № 908/3047/23; рішення суду виконано в повному обсязі 27.12.2023.
Запорізька міська рада листом від 21.03.2024 надала відповідь аналогічного змісту.
Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області листом №040831-17/678-2024 від 07.03.2024 повідомлено прокурора, що результати моніторингу та вимоги Управління щодо припинення договірних відносин з ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» Замовником були виконані та в судовому порядку не оскаржувались; заходи реагування шляхом пред'явлення позову до суду не вживались та не плануються.
Таким чином, володіючи необхідною інформацією та маючи відповідні повноваження для захисту інтересів держави, Запорізька міська рада та Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області самостійні заходи для звернення з позовом до суду не вживали, що свідчить про пасивну поведінку зазначених органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Листом від 03.04.2024 № 15/2-110ВИХ-24 15/2-2459-24 заступником керівника Запорізької обласної прокуратури (т. 1, арк.с. 114) на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Запорізьку міську раду та Східний офіс Держаудитслужби про пред'явлення до Господарського суду Запорізької області позову в інтересах держави про визнання недійсним договору на постачання природного газу для непобутових споживачів від 01.04.2023№ 41АВ200-1046-23, як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам та застосування наслідків недійсності, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивачів.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину/господарської угоди.
Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
З положень статті 203 ЦК України слідує, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст. 203 ЦК України).
Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Згідно з постановою Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18, здійснивши правовий аналіз ч. 3 ст. 228 ЦК України, суд дійшов висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов'язковим доказом вини.
Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права неодноразово викладалися і в постановах Верховного Суду , зокрема від 09.07.2019 у справі №911/1113/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 15.12.2021 у справі №910/6271/17, від 13.01.2022 у справі №908/3736/15.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).
Згідно з положеннями статей 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст.77 ГПК України).
Таким чином, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач/інша заінтересована особа, що заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, мають довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон).
Як визначено у преамбулі вказаного Закону (тут і надалі в редакції, чинній на момент проведення закупівлі та укладення оспорюваного договору), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону «Про публічні закупівлі», цей Закон застосовується до замовників визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частин другої, третьої і сьомої цієї статті.
Замовники здійснюють спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому цим Законом (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі»).
В ч. 1 ст. 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1)добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Замовники, учасники процедур закупівлі, суб'єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч. 5 ст. 5 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.
Законом України № 2526-IX від 16.08.2022 розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» доповнено, зокрема, пунктом 3-7 такого змісту: «Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз».
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).
25.02.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17.02.2023 №157 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
В абзаці першому п. 3 Особливостей (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2023 № 157, чинній на час проведення процедури закупівлі UA-2023-03-10-005332-a) визначено, що замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.
В п. 39 Особливостей (у відповідній редакції) встановлено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей. Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 44 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.
Згідно з пп. 11 п. 44 Особливостей (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2023 № 157) визначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».
Згідно з п. 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель зокрема у разі, якщо учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
Відповідно до пункту 11 ч. 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини 2 статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно з Законом України «Про санкції».
В частині 3 ст. 5 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
В частині 1 та 2 статті 13 ЦК України унормовано, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, зокрема, визначено, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Як зазначалось вище, згідно з протоколом № 31/3 щодо прийняття рішення уповноваженою особою КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР від 22.03.2023 за результатами розгляду тендерної пропозиції Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (Учасник), поданої під час процедури закупівлі за ідентифікатором №UA-2023-03-10-005332-а, Учасника визначено переможцем вказаної закупівлі. При цьому, у протоколі зазначено, що Учасником в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджено відсутність підстав, визначених пунктом 44 Особливостей (крім абзацу чотирнадцятого цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі. За результатами перевірки не було виявлено підстав для відмови Учаснику у випадках визначених пунктом 44 Особливостей.
У протоколі розкриття тендерних пропозицій UA-2023-03-10-005332-a, яке відбулось 22.03.2023, зокрема вказано, що учасник - ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
В матеріалах справи містяться копії довідок ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» від 21.03.2023 №200-Сл-3896-0323 (Довідка щодо санкцій), від 21.03.2023 № 200-Сл-3896-0323 (Довідка підтвердження відповідності вимогам, визначеним пунктом 44 цих Особливостей), від 21.03.2023 № 200-Сл-3896-0323 (Довідка щодо кінцевого бенефінціарного власника), відповідно до яких ТОВ «Твій Газзбут», як учасник процедури закупівлі, повідомило про те, що Товариство або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі не є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».
З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (код ЄДРПОУ 43965848) є ОСОБА_1 , громадянство: Україна; тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив; відсоток частки статутного капіталу або права голосу: 100.
В пункті 30 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» зокрема визначено, що кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи тощо.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про санкції» (тут та надалі положення вказаного Закону в редакції чинній на час укладення оспорюваного договору) з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність.
Застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.
Правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Ради національної безпеки та оборони України, відповідні принципи та норми міжнародного права (стаття 2 Закону України «Про санкції»).
Указом Президента України № 266/2021 від 24 червня 2021 року уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». У Додатку № 1 до цього рішення Ради національної безпеки і оборони України (в редакції чинній на час укладення оспорюваного договору) зазначені фізичні особи, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), у Додатку № 2 - юридичні особи, до яких застосовані відповідні санкції.
До переліку вказаного Додатку № 1 фізичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції) (в редакції чинній на час укладення оспорюваного договору) внесено, зокрема, ОСОБА_1 , громадянин України (п.538 переліку), введені щодо нього наступні обмежувальні заходи відповідно до Закону України «Про санкції» терміном на 3 роки:
1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
2) обмеження торговельних операцій;
3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);
4) запобігання виведенню капіталів за межі України;
5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8) повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів;
9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;
10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;
11) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності;
12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;
13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції».
Відповідно до ч. 2 статті 3 Закону України «Про санкції» застосування санкцій ґрунтується на принципах законності, прозорості, об'єктивності, відповідності меті та ефективності.
Перелік видів санкцій, визначений у статті 4 Закону України «Про санкції», який не є вичерпним, про що свідчить вказівка у переліку видів санкцій - «інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом». Розкриття поняття «інших санкцій» Закон не містить.
Водночас, обставини щодо наявності порушення п. 39, пп. 1 п. 41 та пп. 11 п. 44 Особливостей в частині невідхилення тендерної пропозиції ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», встановлені у Висновку Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області в ході проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-10-005332-a, складеному 04.04.2023, за результатами якого уповноваженим контролюючим органом, установлено, що тендерна пропозиція учасника ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» підлягала відхиленню.
Так, у п. 1 Констатуючій частині зазначеного Висновку, зокрема, вказано, що ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» у складі тендерної пропозиції надав довідку підтвердження відповідності вимогам, визначеним пунктом 44 Особливостей, вих. №200-Сл-3896-0323 від 21.03.2023, в якій гарантував, що не перебуває під дією спеціальних економічних санкцій та інших обмежувальних заходів, передбачених Законом України «Про санкції», чи спеціальних санкцій за порушення законодавства про зовнішню економічну діяльність, а також будь-яких інших обставин та заходів нормативного, адміністративного чи іншого характеру, що перешкоджають укладенню договору про закупівлю. Проте, з'ясовано, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021, введеним в дію Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» ОСОБА_1 застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції); за результатами перевірки контролюючим органом було виявлено, що учасник процедури закупівлі - ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» є особою, до якого застосовано санкції у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно з Законом України «Про санкції» (п.11 ч. 1 ст. 17 Закону та п. 39 Особливостей), тому тендерна пропозиція учасника ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» підлягала відхиленню на підставі пункту 39, підпункту 1 пункту 41 та підпункту 11 пункту 44 Особливостей.
Висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-10-005332-a від 04.04.2023 Замовником не оскаржувався, отже є чинним.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Правові основи діяльності органів державного фінансового контролю, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статті 113 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (в редакції, чинні на час проведення моніторингу процедури закупівлі) орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ч. 1 ст. 5 Закону).
Основні функції органу державного фінансового контролю визначені у статті 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», за змістом якої орган державного фінансового контролю здійснює, зокрема, державний фінансовий контроль та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів.
Аналогічні положення щодо повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавствамістить ст. 113 Бюджетного кодексу України.
Таким чином, в даному випадку орган, який наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю та реалізує державну через здійснення перевірок та моніторингу, за ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів, своїм висновком підтвердив порушення ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» законодавства, що регулює порядок здійснення публічних закупівель в контексті санкційного регулювання, внаслідок чого тендерна пропозиція ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» підлягала відхиленню, тобто установив неправомірність поведінки останнього під час участі у процедурі закупівлі UA-2023-03-10-005332-a.
Крім того, наступні дії відповідачів, зокрема, укладення Додаткової угоди № 1 від 21.12.2023 про зменшення ціни Договору та його припинення, Додаткової угоди № 2 від 29.12.2023 про визначення ціни Договору в розмірі 0 грн. 00 коп., свідчать про фактичне визнання відповідачами відповідних порушень, встановлених Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області в ході проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-10-005332-a.
З наведеного слідує, що ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» в умовах воєнного стану, знаючи про застосування до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи ( ОСОБА_1 ) відповідних обмежувальних заходів (санкцій) надало у складі своєї тендерної пропозиції недостовірну інформацію, що була суттєвою при визначенніпереможця відкритих торгів, чим порушило загальні засади цивільного законодавства та санкційного регулювання, а також правові та економічні засади здійснення публічних закупівель.
Укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення замовником пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору суперечить вищезгаданим засадам.
Отже, неправомірна поведінка ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі та прийняття уповноваженою особою КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР рішення, оформленого протоколом № 31/3, про визнання ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» переможцем відкритих торгів, про намір укласти з ним договір про закупівлю та оприлюднення рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» в електронній системі закупівель, не може мати правомірного наслідку - укладення договору.
Верховний Суд у постанові від 10.06.2021 по справі № 910/114/19, предметом у якій було визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, вказав, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог. Питання, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, окрім вироку суду, постановленого у кримінальній справі може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених у главі V ГПК України.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що Договір № 41АВ200-1046-23 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 01.04.2023 укладений відповідачами за наслідками процедури закупівлі з порушенням приписів санкційного регулювання, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, тому позовні вимоги про визнання вказаного договору недійсним є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).
Статтею 228 Цивільного кодексу України в т.ч. визначені правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним (ч.ч. 1, 2 статті 228 України), натомість правочин, що не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам може бути визнаний недійсним із застосуванням відповідних правових наслідків його недійсності (ч. 3 ст. 228 ЦК України).
Так, згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Аналогічні положення щодо правових наслідків визнання недійсним господарського зобов'язання як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства містяться у частині 1 ст. 208 ГК України.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст.216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов'язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.05.2018 у справі № 911/639/17 вказано, що для правильного застосування правових наслідків за приписами ч.3 ст. 228 ЦК України необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, протиправні наслідки цієї угоди, а також вину сторін у формі умислу. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вона (вони), виходячи з обставин, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Протиправна поведінка - це завжди винна поведінка особи - суб'єкта права, за якої він у тій чи іншій формі бажає або свідомо допускає настання шкідливих (небезпечних) наслідків від вчиненого ним діяння.
В контексті даної конкретної справи, у поданій прокурором позовній заяві не йшлося про наявність будь-яких порушень вимог законодавства з боку відповідача-1.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 924/564/22, при розгляді судами позову про визнання правочину, додаткових угод недійсними відповідачами мають бути всі учасники (сторони) цього правочину.
Зі змісту листа КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР від 21.03.2024 №0133/02.11 (т. 1, арк.с. 79-81) слідує, що у зв'язку з наявністю висновку Держаудитслужби про неправомірність укладення договору за результатами процедури закупівлі UA-2023-03-10-005332-a, Товариству з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» було направлено лист від 13.04.2024 про розірвання договору №41АВ200-1046-23; результати проведеного Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області моніторингу закупівлі UA-2023-03-10-005332-a, Замовником не оскаржувались; 28.04.2023 постачальнику направлено листа про припинення споживання газу. Також зазначено, що на підставі оспорюваного договору було виставлено рахунок за фактично спожитий протягом квітня 2023 газ на суму 56423,50 грн. ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» подано до суду позов про стягнення з КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР заборгованості за договором № 41АВ200-1046-23, пені та 3% річних, який задоволено рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.12.2023 у справі № 908/3047/23; рішення суду виконано в повному обсязі 27.12.2023.
Як свідчать матеріали справи, Договір 41АВ200-1046-23 на постачання природного газу для непобутових споживачів від 01.04.2023 наразі є припиненим сторонами (Додаткова угода № 1 від 21.12.2023). КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР за цим Договором перераховано на рахунок ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» кошти у сумі 56425,74 грн, які стягнуті рішенням суду, що підтверджується випискою по рахунку за 27.12.2023.
Враховуючи встановлений вище факт протиправних дій ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» під час процедури закупівлі щодо надання недостовірної інформації про відповідність учасника вимогам, визначеним пунктом 44 Особливостей, яким надано оцінку органом державного фінансового контролю, означені дії є свідченням наявності у ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» умислу на укладення спірного договору, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків.
Більш того, будучі обізнаним про встановлені контролюючим органом порушення та зобов'язання Замовника вжити заходи щодо припинення договірних відносин, ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» листом від 26.04.2023 № 200-Сл-6265-0423 повідомило КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР про відмову від розірвання договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ200-1046-23 від 01.04.2023.
Вищенаведені неправомірні дії ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» надали можливість останньому отримати за вказаним Договором кошти місцевого бюджету в сумі 56425,74 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Зокрема, Держаудитслужбою здійснюється контроль за правильністю та своєчасністю надходження доходів до бюджету за кодом класифікації 24060300 «Інші надходження».
Враховуючи наявність умислу лише у ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», як сторони оспорюваного договору, одержані ним кошти за цим правочином у розмірі 56425,74 грн, повинні бути повернуті КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР, а отримані останнім за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.
На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заявлений прокурором позов є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно з положеннями ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача-2, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір на постачання природного газу для непобутових споживачів від 01.04.2023 № 41АВ200-1046-23, укладений між Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча лікарня №5» Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», код ЄДРПОУ 43965848 (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 32/2) на користь Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча лікарня №5» Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 05498789 (69076, м. Запоріжжя, вул. Сорочинська, буд. 28-А) грошові кошти у розмірі 56425,74 грн, з Комунального некомерційного підприємства «Міськадитяча лікарня №5» Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 05498789 (69076, м.Запоріжжя, вул. Сорочинська, буд. 28-А) одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 56425 (п'ятдесят шість тисяч чотириста двадцять п'ять) грн 74 коп. стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби, код ЄДРПОУ 40477689 (49101, м.Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», код ЄДРПОУ 43965848 (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 32/2) на користь Запорізької обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02909973 (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29-А) суму 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 07.04.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва