номер провадження справи 19/224/24
18.03.2025 Справа № 908/3234/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засідання Лисенко К.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (01001, м. Київ, вул. Володимирівська, 27, ідентифікаційний код 09322277)
до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця Бондаренка Олексія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ідентифікаційний НОМЕР_2 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
про стягнення 199 071,37 грн
представники сторін
від позивача: Вовчук М.В., дов. 19/4-02/10 від 4.01.2025, в режимі відеокоференції
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
До Господарського суду Запорізької області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява (вх. № 3567/08-07/24 від 12.12.2024) Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця Бондаренка Олексія Анатолійовича та відповідача 2: ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №76/2022 від 17.02.2022 року в розмірі 199 071,37 грн.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем 1 умов Договору про надання кредиту № 76/2022 від 17.02.2022 в частині сплати платежів та відсотків, та порушенням відповідачем 2 умов Договору поруки № 145 від17.02.2022, а також Договором про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/560 від 03.12.2021, ст. 11, 509, 525, 526, 530, 543, 546, 553, 554, 599, 610, 611, 612, 626, 627, 629, 638, 1054 ЦК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 12.12.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3234/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 17.12.2024 витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи ОСОБА_1 .
06.01.2025 надійшов лист Міністерства соціальної політики України вх. №231/0/2900-25/19, відповідно до якого станом на 01.01.2025 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб міститься інформація :ОСОБА_1 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб (адреса фактичного місця проживання : АДРЕСА_2 з 25.10.2022.
Ухвалою Господарського суду від 17.01.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі №908/3234/24присвоєно справі номер провадження 19/224/24; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
24.01.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою Господарського суду від 30.01.2024 ухвалено здійснювати розгляд справи в спрощеному провадженні в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 19.02.2025.
04.02.2025 від представника Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України» в особі Головного управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 05.02.2025 заяву АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" задоволено, розгляд справи ухвалено здійснювати у Підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС) в режимі відеоконференції.
Відповідач 2 ОСОБА_1 повідомлений про відкриття провадження у даній справі та призначення судового засідання шляхом направлення на адресу проживання : АДРЕСА_2 копії відповідних ухвал суду.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 17.01.2025,ухвала про призначення судового засідання у справі від 30.01.2025, які надсилалась на адресу місцезнаходження відповідача 2, яка зазначена у листі Міністерства соціальної політики України вх. №231/0/2900-25/19: 69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги 57, повернулась до суду 24.02.2025 та 28.02.2025 відповідно, з відміткою в довідці пошти: «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
Згідно з календарним штемпелем відділення поштового зв'язку, що міститься на конверті адресованому відповідачеві в якому на адресу суду повернулася ухвала про відкриття провадження у даній справі, днем вручення ухвали є 21.02.2025, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Отже останнім днем строку для подання відзиву, встановленим в ухвалі суду про відкриття провадження, є 08.03.2025.
Судом встановлено, що в установлений ухвалою суду строк, відзив до суду не надійшов.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідач 1, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.
Інформація про не функціонування відділень АТ "Укрпошта" на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ "Укрпошта".
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно з відомостями в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фізична особа-підприємець Бондаренко Олексій Анатолійович зареєстрований на тимчасово окупованій території: АДРЕСА_1 .
Укрпошта на вказані індекси пошту не відправляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідачі про відкриття провадження у даній справі були повідомлені належним чином, у відповідності до статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме: через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, шляхом розміщення тексту відповідної ухвали на вказаному сайті.
Отже, судом вжито всі можливі заходи для повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі № 908/3234/24.
Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відзиви на адресу суду від відповідачів у встановлений в ухвалі від 17.12.2024 процесуальний строк не надійшли, будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів по суті спору не надходило.
Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідачі в судове засідання 19.02.2025 не з'явились.
Ухвалою суду від 19.02.2025 розгляд справи відкладено до 18.03.2025.
У судовому засіданні 18.03.2025, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів.
Заслухавши представника позивача, дослідивши докази, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
17 лютого 2022 року між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (надалі - Кредитор/Банк/Позивач/АТ «Ощадбанк»), в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київські області АТ «Ощадбанк», та фізичною особою підприємцем Бондаренком Олексій Анатолійович (надалі - Позичальник/Боржник/Відповідач 1), був укладений договір кредитної лінії №76/2022 (надалі -Кредитний договір/Договір), за державною програмою фінансової державної підтримки суб'єктів малого, у тому числі мікропідприємства, та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%», реалізація якої здійснюється на підставі «Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 р. №28, Договору про співробітництво та Договору про надання Гарантії.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору. Банк зобов'язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит у розмірі визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах визначених цим договором.
Відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.8, 3.9, 3.11 Кредитного договору, сума та валюта Максимального ліміту кредитування складає 400 000,000 грн (чотириста тисяч гривень). Кредит надасться у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 16.02.2025. Цільовим призначенням кредиту є поповнення оборотного капіталу. Кредитним договором встановлено графік збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування, а саме:
до 15.09.2022 ліміт кредитування складає 400 000,00 грн,
з 16.09.2022 до 15.10.2022 ліміт кредитування складає 333 333,00 грн,
з 16.10.2022 до 15.11.2022 ліміт кредитування складає 266 666,00грн,
з 16.11.2022 до 15.12.2022 ліміт кредитування складає 199 999,00грн,
з 16.12.2022 до 15.01.2023 ліміт кредитування складає 133 332грн,
з 16.01.2023 до 15.02.2023 ліміт кредитування складає 66 665,00 грн,
з 16.02.2023 до 16.02.2023 ліміт кредитування складає 0,00грн,
з 17.02.2023 до 15.09.2023 ліміт кредитування складає 400 00,00 грн,
з 16.09.2023 до 15.10.2023 ліміт кредитування складає 333 333,00 грн,
з 16.10.2023 до 15.11.2023 ліміт кредитування складає 266 666,00грн,
з 16.11.2023 до 15.12.2023 ліміт кредитування складає 199 999,00грн,
з 16.12.2023 до 15.01.2024 ліміт кредитування складає 133 332,00грн,
з 16.01.2024 до 15.02.2024 ліміт кредитування складає 66 665,00грн,
з 16.02.2024 до 16.02.2024 ліміт кредитування складає 0,00грн,
з 16.02.2024 до 16.02.2024 ліміт кредитування складає 0,00грн,
з 17.02.2024 по 15.09.2024 ліміт кредитування складає 400 000,00 грн,
з 16.09.2024 до 15.10.2024 ліміт кредитування складає 333 333,00 грн,
з 16.10.2024 до 15.11.2024 ліміт кредитування складає 266 666.00грн,
з 16.11.2024 до 15.12.2024 ліміт кредитування складає 199 999,00грн,
з 16.12.2024 до 15.01.2025 ліміт кредитування складає 133 332,00грн,
з 16.01.2025 до 15.02.2025 ліміт кредитування складає 66 665,00грн.
Кредит надається траншами в порядку та на умовах передбачених цим Договором, з рахунку для обліку Основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника (НОМЕР_3 п.п. 20 п. 1.1 Кредитного договору).
На підставі Заяви Відповідача 1 від 07.02.2022 про відкриття поточного рахунку та Договору банківського обслуговування № 682653511220207114935 від 07.02.2022, що укладений між Позивачем та Відповідачем 1 відкрито поточний рахунок.
З метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами кредитного договору, Позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення Основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період.
У разі якщо Діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах Діючого ліміту кредитування лише за умови погашення Основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим Договором.
Також Позичальник зобов'язується здійснити погашення Основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий Банківський день (пп. 3.11.1 Кредитного договору).
Пунктами 3.5 - 3.6 Договору 2 встановлено порядок розрахунку розміру процентів за користування кредитом,
Так, у відповідності до п.п.п 3.5.1 Договору 2 за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату Процентів за процентною ставкою (далі - Базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим Договором із застосуванням такої формули: БПС= індекс ШИБ (Зт) + Маржа, де БПС це розмір Базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором, індекс ШКО (Зт) - це Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (ІЛ
Розмір Базової процентної ставки на момент укладення Договору становить 14,63% процентів річних (п.п. 3.5.2 Договору 2).
При цьому, сторони дійшли згоди, що максимальна процентна ставка за користування кредитними коштами не може перевищувати 30% річних (абз. 3 п.п. 3.5.3 Договору 2).
Порядок сплати процентів визначений п. 3.16 Договору 2.
Пунктом 3.19 Кредитного договору, серед іншого встановлено, що виконання зобов'язань за цим договором (в тому числі погашення простроченої заборгованості) проводиться з використанням рахунку № НОМЕР_3 .
Пунктом 3.20 кредитного договору визначено послідовність (черговість) погашення заборгованості.
25.01.2022 відповідач 1 звернувся до позивача з заявою на отримання забезпечення кредитної операції державною гарантією на портфельній основі на підставі Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723, зі змінами, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитом, якою просив розглянути можливість отримати державну гарантію на суму 200 000 грн, тобто 50% від розміру заборгованості 400 000грн.
17.02.2022 між Банком та Відповідачем 1 укладено Додатковий договір № 1 до договору кредитної лінії.
Відповідно до Розділу 2 Додаткового договору, сторони приймаючи до уваги юридичний факт ініціювання Позичальником отримання забезпечення за Кредитом у вигляді Гарантії та з метою належного врегулювання взаємних правовідносин, які були породжені зазначеним юридичним фактом, дійшли згоди доповнити умови Кредитного договору наступним, (п. 2.1),
Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання Гарантії з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятими для себе. Позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов'язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених порядком та Договором про надання Гарантії (п. 2.2 «Додаткові запевнення і гарантії Позичальника).
Кредит ФОП Бондаренка О.А. був включений АТ «Ощадбанк» до портфелю кредитного зобов'язання, за якими частково забезпечені гарантією, зі ставкою індивідуальної гарантії в розмірі 50% від суми кредиту.
З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором, між АТ «Ощадбанк», ФОП Бондаренком О.А. та ОСОБА_1 (далі - Поручитель, Відповідач 2) був укладений договір поруки №145 від 17.02.2022 (далі - Договір поруки).
Пунктом 2.1 Договору поруки встановлено, що Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі Зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору. Під «Зобов'язанням» в договорі поруки розуміється Зобов'язання Боржника (ФОП Бондаренка О.А. (в повному обсязі або окремій його частині), що випливають з Кредитного договору (кредитний договір № 76/2022 від 17.02.2022), (п. 2. та п. 13 п.п. 1.1 розділу 1 Договору поруки).
Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у т.ч., але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов'язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту.
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а Поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пп. 3.2.2 Договору поруки).
Підпунктом 3.2.3 Договору поруки встановлено, що кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так і з будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов'язання боржника перед кредитором за кредитним договором (пп. 3.2.6 Договору поруки).
З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до Поручителя кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) Поручителю вимогу (пп. 3.2.4 Договору поруки). У випадку направлення кредитором Поручителю, Поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо кредитор скористався своїм правом та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягає виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором (підпункти 3.2.7 - 3.2.8 Договору поруки).
Відповідно до пп. 3.3.5 Договору поруки виконання зобов'язання здійснюється Поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок кредитора, визначений кредитним договором для погашення заборгованості або у вимозі, направленої кредитором відповідно до умов цього договору.
Підпунктами 10.1.1, 10.1.2, 10.3.1 Договору поруки врегульовано наступне: до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору, застосовується строк позовної давності тривалістю 10 років; дія поруки за цим договором для цілей застосування ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України становить 10 років з моменту підписання цього договору сторонами.
На виконання умов пунктів 1.1, 2.1 Кредитного Договору Банк надав Позичальнику 18.02.2022 року кредитні кошти в розмірі 400 000,00 грн шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_3 ,відкритий в Банку для отримання кредитних коштів.
Позичальником порушено умови Кредитного Договору, строки погашення суми кредиту та сплати процентів не дотримано, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість.
Банк, листами від 02.01.2023, 26.04.2023 звертався до Боржника та поручителя з вимогою про погашення заборгованості за Кредитним договором № 76/2022 від 17.02.2022. Вимоги Банку не були виконані.
09.08.2023 Банк направив відповідачу 1 вимогу про відкликання кредиту, якою просив у 25-денний строк погасити заборгованість перед Банком за Кредитним договором в загальному розмірі 446950,66 грн.
У зв'язку із настанням гарантійного випадку (а саме - Позичальник у строк до 16.09.2022 згідно з графіком не здійснив платіж за основним боргом, та в подальшому не сплатив всі наступні платежі згідно з графіком), АТ «Ощадбанк» направив Гаранту вимогу №70/4-01/1096 від 05.10.2023 про сплату за гарантією суми в розмірі 199 071,38 грн.
За результатами розгляду зазначеної вимоги 06.11.2023 Гарант перерахував Банку суму у розмірі 199 071,38 грн для відшкодування за кредитною операцією, які Банк спрямував у рахунок часткового погашення заборгованості ФОП Бондаренко О.А. за основним боргом.
Невиконання Відповідачами зобов'язань за Кредитним договором та Договором поруки стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідачів у солідарному порядку суми 199 071,38 грн заборгованості перед державою за Договором, яка виникла 06.11.2023 внаслідок сплати Гарантом суми за гарантією.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов'язань за Договором, а саме: надання відповідачу 1 кредитних коштів в розмірі 400 000 грн.
Укладений на забезпечення виконання зобов'язань Боржника (відповідача 1) за Кредитним договором Договір поруки № 145 від 17.02.2022 передбачає безумовну, безвідкличну та безоплатну солідарну відповідальність поручителя ОСОБА_1 перед Банком, що випливають з Кредитного договору № 76/2022 від 17.02.2022 (п. 2. та п. 13 п.п. 1.1 розділу 1 Договору поруки).
Як свідчать матеріали справи, відповідач 1 свої зобов'язання за Додатковим договором не виконав, чим порушив свої зобов'язання та припинив здійснювати щомісячні платежі.
Прострочення відповідача 1 за Кредитним договором підтверджується виписками по рахунку відповідача 1 та розрахунком позивача по заборгованості відповідача 1.
Відповідач 1 не виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, а відповідач 2 за Договором поруки, в зв'язку з чим заборгованість за тілом кредиту складає 398 142,75 грн.
Відповідачі 1, 2 не надали доказів повної сплати простроченого кредиту та процентів або обґрунтованих заперечень проти позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії (ст. 563 ЦК України).
На підставі ч. 1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Відповідно до п. 12 Договору гарантії №13110-05/560 від 03.12.2021 у разі настання гарантійного випадку Гарант зобов'язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією,яка становить 50% від розміру заборгованості.
Між Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375 (далі - Гарант) та АТ «Ощадбанк» (далі - банк-кредитор) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/560 від 03.12.2021 (далі -Договір гарантії).
За умовами п. 6 Договору гарантії Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Відповідно до пункту 6 Договору гарантії, гарантія вважається наданою на користь банку-кредитора з дати укладання цього договору. Строк дії гарантії - період, що починається на дату укладання цього договору та закінчується в дату, яка випадає через 5 років з дати укладення цього договору.
Згідно з п. 2.5 Договору гарантії ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд банку-кредитора для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% (у разі надання гарантій у період воєнного стану для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків кредиторів за кредитами, що надаються суб'єктам господарювання сільськогосподарським товаровиробникам, - 80 відсотків протягом строку дії цього договору) за кожним окремим кредитом.
Пункт 12 Договору гарантії встановлює, що у разі настання гарантійного випадку Гарант зобов'язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу "Сплата за гарантією» цього договору.
У п. 31 Договору гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку банк кредитор направляє Гаранту вимогу, а Агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
Платіжною інструкцією № 122563744201 від 06.011.2023 Гарант за договором про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/560 від 03.12.2021 здійснив на користь позивача сплату за гарантією суми в розмірі 199 071,38 грн, що складає обумовлені Договором 50% від розміру заборгованості. Отримані кошти Банк спрямував у рахунок часткового погашення заборгованості ФОП Бондаренка О.А. за основним боргом.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 суми заборгованості перед державою за тілом кредиту в розмірі 199 071,37 грн є обґрунтованою.
Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідачів в рівних частинах.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Бондаренка Олексія Анатолійовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , місце проживання : АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (01001, м. Київ, вул. Володимирівська, 27, ідентифікаційний код 09322277) прострочену заборгованість перед державою за Кредитним договором № 76/2022 від 17.02.2022 в розмірі 199 071,37 грн (сто дев'яносто дев'ять тисяч сімдесят одна гривня 37 коп.).
3. Стягнути Фізичної особи-підприємця Бондаренка Олексія Анатолійовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (01001, м. Київ, вул. Володимирівська, 27, ідентифікаційний код 09322277) 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн витрат зі сплати судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , місце проживання : АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (01001, м. Київ, вул. Володимирівська, 27, ідентифікаційний код 09322277) 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено після виходу судді з відпустки, лікарняного - 07.04.2025.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.