вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
19.03.2025 м. Ужгород Справа № 918/533/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Мірошниченко Д.Є., за участю секретаря судового засідання Меліки І.В.,
розглянувши у судовому засіданні заяву представниці Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма "Екоресурс" за вх.№ 02.3.1-02/2302/25 від 10.03.2025 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма "Екоресурс", с. Партизанське Дніпровського району Дніпропетровської області
до відповідача фізичної особи-підприємця Лакатош Івана Івановича, с. Заріччя Іршавського району Закарпатської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача фізична особа-підприємець Круз Бушко Елізабет, с. Руда Красна Рівненського району Рівненської області,
про стягнення 465 931,45 грн збитків
За участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
третьої особи - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма "Екоресурс" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця Круз Бушко Елізабет, фізичної особи-підприємця Лакатош Івана Івановича, в якому просило стягнути солідарно з останніх завдані збитки у сумі 465 931,45 грн.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.08.2024 виключено фізичну особу-підприємця Круз Бушко Елізабет із числа відповідачів та залучено її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
09.10.2024 в судовому засіданні Господарський суд Рівненської області ухвалив матеріали справи № 918/533/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма "Екоресурс" до фізичної особи-підприємця Лакатош Івана Івановича, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача фізична особа-підприємець Круз Бушко Елізабет про стягнення 465 931,45 грн передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Закарпатської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/533/24 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д.Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024.
Ухвалою Господарського суд Закарпатської області від 22.11.2024 прийнято справу №918/533/24 до свого провадження на стадії розгляду справи по суті та повторно призначено судовий розгляд справи по суті.
В судовому засіданні 03.03.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яким ухвалено позов задовольнити, стягнути з фізичної особи-підприємця Лакатош Івана Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма "Екоресурс" (52012, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Партизанське, вулиця Заводська, будинок 29, код ЄДРПОУ: 33906346) 465 931,45 грн завданих збитків, а також 6 988,97 грн на відшкодування сплаченого судового збору.
У вказаному рішенні від 03.03.2025 судом вирішено питання про розподіл судових витрат лише в частині судового збору.
10.03.2025 за вх.№ 02.3.1-02/2302/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представниці позивача про відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу, в якій остання просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, долучивши до заяви відповідні докази понесення таких витрат.
Ухвалою Господарського суд Закарпатської області від 12.03.2025 призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма "Екоресурс" за вх.№ 02.3.1-02/2302/25 від 10.03.2025 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 918/533/24 до розгляду в судовому засіданні на 19.03.2025 на 12:00 год. та встановлено відповідачу строк до 18.03.2025 для подання до суду заперечень щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 918/533/24.
13.03.2025 за вх.№ 02.3.1-02/2447/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представниці третьої особи про проведення засідання за її відсутності, згідно з якою фізична особа-підприємець Круз Бушко Елізабет не заперечує проти задоволення заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач у встановлений в ухвалі суду від 12.03.2025 строк не подав суду заперечення або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами за наслідком розгляду справи.
В судове засідання 19.03.2025 учасники справи явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце проведення якого повідомлені належним чином.
Частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено зокрема, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про розподіл судових витрат за відсутності представників сторін.
Суд, в порядку частини 4 статті 240 ГПК України, ухвалив додаткове рішення без його проголошення.
Суд, розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі статтею 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Судом встановлено, що в позовній заяві позивачем заявлено про наявність витрат на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 40 000,00 грн. Крім того, до закінчення судових дебатів у даній представниця позивача зробила відповідну заяву про намір подати суду докази понесенням стороною витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Так, на виконання вимог положення частини 8 статті 129 ГПК України, представницею позивача долучено до матеріалів справи ордер на надання правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговельна Фірма "Екоресурс" у Господарському суді Рівненської області адвокаткою Братцевою Надією Сергіївною серії АЕ № 1287104 від 11.04.2024, ордер на надання правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговельна Фірма "Екоресурс" у Господарському суді Закарпатської області адвокаткою Братцевою Надією Сергіївною серії АЕ № 1338647 від 01.12.2024, додаток № 1 від 01.04.2024 до договору про надання професійної (правничої) допомоги, акт приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 07.03.2025, рахунок на оплату та видаткові касові ордери.
Як вбачається з додатку № 1 від 01.04.2024 до договору про надання професійної (правничої) допомоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговельна Фірма "Екоресурс" (далі - клієнт) та адвокаткою Братцевою Надією Сергіївною (далі - адвокат), предметом юридичних послуг адвоката відповідно до цього додатку № 1 є надання правової допомоги клієнту з питань супроводження в суді першої інстанції судового спору за позовом клієнта до фізичної особи-підприємця Круз Бушко Елізабет та/або фізичної особи-підприємця Лакатош Івана Івановича про стягнення збитків 465 931,45 грн, що буде підготовлений та поданий адвокатом до Господарського суду Рівненської або Закарпатської області.
Пунктом 2 додатку сторони погодили вартість юридичних послуг 40 000,00 грн.
Відповідно до пункту 3 додатку, клієнт зобов'язується сплатити вартість юридичних послуг, що зазначена в пункті 2 цього додатку, на користь адвоката протягом 5 календарних днів з моменту отримання рахунку від адвоката, за реквізитами, що вказані у розрахунку адвоката, що буде наданий клієнту або здійснити оплату іншим не забороненим чинним законодавством способом.
01.03.2025 адвокатом виставлено клієнту рахунок на оплату № 01-03/2025 на суму 40 000,00 грн.
Клієнтом видано Братцевій Надії Сергіївні видаткові касові ордери від 04.03.2025 на суму 10 000,00 грн, від 05.03.2025 на суму 10 000,00 грн, від 06.03.2025 на суму 10 000,00 грн та від 07.03.2025 на суму 10 000,00 грн.
Згідно з наданим суду актом приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 07.03.2025, підписаним обома сторонами, адвокат передав, а клієнт прийняв професійну правничу допомогу в такому обсязі, кількості та вартістю:
- підготовка позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговельна Фірма "Екоресурс" до Господарського суду Рівненської області до фізичної особи-підприємця Круз Бушко Елізабет та фізичної особи-підприємця Лакатош Івана Івановича про стягнення збитків в сумі 465 931, 45 грн - 1 одиниця - 6 000 грн без ПДВ;
- підготовка заяви про зміну предмета позову у справі № 918/533/24 - 1 одиниця - 2 000 грн без ПДВ;
- підготовка письмових пояснень щодо зміни сторони у справі № 918/533/24 з відповідача на третю особу без самостійних вимог на стороні позивача - 1 одиниця - 2 000 грн без ПДВ;
- підготовка письмових пояснень по справі - 4 одиниці - 8 000 грн без ПДВ;
- підготовка письмових клопотань по справі - 4 одиниці - 8 000 грн без ПДВ;
- участь у судових засіданнях по справі № 918/533/24 - 7 одиниць - 14 000 грн без ПДВ.
Загальна вартість юридичних послуг складає 40 000,00 грн без ПДВ.
З вказаного акта вбачається, що клієнт не має претензій до адвоката щодо наданої професійної правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Водночас, за приписами частини 6 статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд звертає увагу, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, також унормовано положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 ГПК України.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Отже, критерії, визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункт 29). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).
У даній справі відповідачем не подано у встановлений судом строк (до 18.03.2025) заперечення або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами за наслідком розгляду справи.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477- IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Верховний Суд також неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи в сукупності вище викладене, а також відсутність заперечень відповідача стосовно вимог про стягнення витрат на правничу допомогу чи їх неспівмірності, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн адвокатських витрат є співмірним та відповідає критерію розумності їх розміру з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням ціни позову та складності справи.
Резюмуючи наведене, суд зазначає про доведеність позивачем обсягу і вартості понесених витрат на правничу допомогу, у зв'язку з чим такі витрати підлягають до стягнення з відповідача у заявленому розмірі 40 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма "Екоресурс" позивача за вх.№ 02.3.1-02/2302/25 від 10.03.2025 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Лакатош Івана Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма "Екоресурс" (52012, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Партизанське, вулиця Заводська, будинок 29, код ЄДРПОУ: 33906346) 40 000,00 грн (сорок тисяч гривень 00 коп.) на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи № 918/533/24.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду згідно зі статтею 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне додаткове рішення складено та підписано 07.04.2025.
Суддя Д. Є. Мірошниченко