Справа № 346/1638/25
Провадження № 1-кс/346/376/25
02 квітня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
Слідчий суддя ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Коломийського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області, старшого капітана поліції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2025 року за № 12025091180000228, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мишин, Коломийського району Івано-Франківської області, жительки АДРЕСА_1 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,
зазначене клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, достовірно знаючи про неправдивий характер поширюваної нею інформації, розуміючи, що таке повідомлення викличе обстановку страху та паніки у громадян та порушить їх нормальний ритм життя і громадський спокій, дестабілізує роботу правоохоронних органів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, а також настання вказаних суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до суспільства, 01.04.2025 року о 08 год. 57 хв. зателефонувала зі свого мобільного телефону марки «Redmi Note 10 5G» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з абонентського номеру « НОМЕР_3 » оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» на спецлінію оператора «102» Головного управління Національної поліції у Івано-Франківській області та здійснила усне, завідомо неправдиве повідомлення про замінування закладу охорони здоров'я, а саме КНП «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської міської ради Івано-Франківської області, яке розташоване за адресою: м. Коломия, вул. Родини Крушельницьких, буд. 26, Івано-Франківської області, тобто повідомила про підготовку вибуху, що загрожує загибелі людей, знищенню та пошкодженню майна загальнонебезпечним способом, при цьому усвідомлюючи, що поширена нею інформація є неправдивою та порушує громадську безпеку.
В результаті вказаних умисних дій підозрюваної порушено громадський спокій людей, які перебували у даному закладі, при цьому була дестабілізована діяльність служб екстреного реагування.
01.04.2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 02.04.2025 року їй повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість такого покарання у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину, остання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення такого покарання. Крім того, на розгляді у Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження, в межах якого підозрювана обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. В клопотанні також вказано, що підозрювана на даний час ніде не працює, не має офіційних джерел доходу, є особою з інвалідністю 1 «Б» групи та особою, яка має право перетнути державний кордон України, що перешкоджатиме проведенню досудового розслідування, та/або продовжити вчинення злочину або вчинити нові кримінальні правопорушення.
Отже, слідчий вважає, що наявні ризики, передбачені пунктами 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тому до підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали із зазначених підстав та просять клопотання задовольнити.
Сторона захисту заперечила проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення не доведено існування вищевказаних ризиків та не обґрунтовано неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а підозрювана зауважила, що жалкує про вчиненні нею дії. Вони також просять врахувати, що підозрювана позитивно характеризується за місцем проживання, є особою з інвалідності І «Б» групи (інвалідність з дитинства), потребує постійного стороннього догляду та брала участь у нижче вказаних творчих заходах.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 5 (п.1 пп. (с)) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Тримання під вартою відповідно до вказаних конвенційних положень має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, пункти 55-56).
«Обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Ilgar Mammadov проти Азербайджану, п.88; Erdagoz проти Туреччини, п. 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, п 32).
Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як встановлено ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
На підставі наданих стороною обвинувачення матеріалів слідчий суддя вважає, що підозра у інкримінованому злочині є достатньо обґрунтованою.
Враховуючи обґрунтованість підозри, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено також наявність ризиків, про які зазначив слідчий.
При вирішенні даного клопотання суд враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, яка передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років. Також слідчий суддя погоджується, що підозрювана може зловживати процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином. Крім того, як вказано стороною обвинувачення та не заперечувалось стороною захисту, на розгляді в зазначеному суді перебуває кримінальне провадження, в межах якого підозрювана обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що зумовлює існування ризику продовження вчинення нею злочину або вчинення інших кримінальних правопорушень.
Поряд з тим слідчий суддя враховує особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, позитивно характеризується за попереднім місцем проживання, є особою з інвалідністю І «Б» групи (інвалідність з дитинства), потребує постійного стороннього догляду, брала активну участь у творчих заходах, а саме отримувала дипломи, нагороджувалася грамотами та подяками за участь у фестивалях творчості, номінаціях декоративно-прикладного мистецтва, виставках народних ремесел та технічної творчості, кулінарних конкурсах, художній самодіяльності, секції мистецтва.
Крім того, підозрювана не є військовозобов'язнаною, тобто на неї не поширюються обмеження права виїзду за кордон під час дії в Україні воєнного стану. Вказане свідчить про те, що вона має право безперешкодно перетинати державний кордон України як особа жіночої статі , а не лише як особа з інвалідністю І групи.
Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З огляду на це, суд дійшов висновку про недоведеність прокурором неможливості застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу.
Тому в задоволенні вказаного клопотання прокурора слід відмовити.
Суд вважає вірними доводи сторони захисту про те, що належна процесуальна поведінка підрозрюваної може бути забезпечена шляхом застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, у виді домашнього арешту.
Отже, слід застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
01.04.2025 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вищевказаним фактом і того ж дня затримано ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, а 02.04.2025 року їй повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
Отже, останнім днем строку досудового розслідування є 01.06.2025 року, а тому вказаний запобіжний захід слід застосувати до підозрюваної по 01.06.2025 року включно.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 27, 87, 107, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 198, 219 КПК України, слідчий суддя
у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту в період доби з 22:30 год. до 05 год., заборонивши їй залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на строк два місяці, тобто по 01.06.2025 року включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 на строк по 01.06.2025 року включно наступні обов'язки:
- прибувати до відповідних слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає чи перебуває, без дозволу відповідних слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти відповідних слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, експертами, спеціалістами у даному кримінальному провадженні в позапроцесуальний спосіб;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Негайно звільнити затриману підозрювану ОСОБА_5 з-під варти.
Виконання ухвали доручити Коломийському районному відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на відповідного прокурора Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області.
На ухвалу може бути подано апеляцію до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом п'яти днів з дня проголошення даної ухвали.
Повний текст ухвали складено 04.04.2025 року о 14 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1