Справа № 345/1332/23
Провадження № 2/345/18/2025
02.04.2025 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Кулаєць Б.О.,
секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Калуш цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ у натурі частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності, та визначення порядку користування земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про виділ у натурі частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності, та визначення порядку користування земельною ділянкою, та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права користування на виділену у натурі частку домоволодіння, що є у спільній частковій власності,
на розгляді суду знаходиться вищезазначена цивільна справа.
11.03.2025 на адресу суду від учасників справи надійшла мирова угода від 03.03.2025, укладена між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до якої учасники справи дійшли згоди врегулювати спір по справі на таких умовах:
1.Сторони у справі домовились виділити у приватну власність Позивачу ( ОСОБА_1 ) (1/4 ід.ч.) наступні приміщення у житловому будинку та частину будівлі гаражу «Б» (див. приміщення позначені голубою лінією на схемі № 3, № 4 та № 6 на сторінці 34, 35 та 37 (в копії доданого Висновку)):
- у підвалі: комору V площею - 15,2 кв.м.
- на першому поверсі: коридор 1 площею - 8,4 кв.м. у якому закласти дверний проріз, що з'єднує коридор 1 з житловою кімнатою 6 та нішу утворену в колишньому дверному прорізі до житлової кімнати 7; ванну 2 площею - 3,1 кв.м.; вбиральню 3 площею - 1,2 кв.м.; житлову кімнату 4 площею - 21,5 кв.м.; кухню 5 площею - 9,9 кв.м.
Всього на першому поверсі житлового будинку «А» Позивачу ( ОСОБА_1 ) надати приміщень площею 44,1 кв.м.
Також Позивачу ( ОСОБА_1 ) виділити у приватну власність, надати балкон «б1», який розташований на першому поверсі.
Також Позивачу ( ОСОБА_1 ) виділити у приватну власність будівлі гаражу «Б» господарське приміщення площею 11,4 кв.м.
2.Сторони у справі домовились виділити у приватну власність Відповідачу ( ОСОБА_2 ) (1/4 ід.ч.) наступні приміщення у житловому будинку та частину будівлі гаражу «Б» (див. приміщення позначені на схемі жовтою лінією №3, №4, та №6 на сторінках 34, 35, 37 (в копії доданого Висновку)):
- у підвалі. комору IV площею - 15,8 кв.м.;
- на першому поверсі. житлову кімнату 6 площею - 17,1 кв.м.; житлову кімнату 7 площею - 16,3 кв.м.;
У житловій кімнаті 7 влаштувати новий дверний проріз для виходу у коридор VII та перепланувати і переобладнати житлову кімнату 7 під передпокій, туалет з умивальником площею не менше 1,5 кв.м. та кухню площею не менше 8,0 кв.м. розділивши її перегородками. Житлову кімнату 6 розділити перегородкою на два приміщення - ванну кімнату та житлову кімнату площею не менше 14,0 кв.м. З передпокою влаштувати дверні прорізи для входу в санвузол, житлову кімнату та кухню (див. схему №4 на сторінці 35 (в копії доданого Висновку експерта)).
Також Відповідачу 1 ( ОСОБА_2 ) пропонується надати в будівлі гаражу «Б» господарське приміщення площею 11,5 кв.м.
3.Сторони у справі домовились, що сума у розмірі 41738,00 грн., розміщена ОСОБА_1 переходить у власність Відповідачу 1 ( ОСОБА_2 ), також ОСОБА_1 зобов'язується протягом одного місяця з моменту затвердження мирової угоди сплатити Відповідачу ОСОБА_2 40 000 грн., як компенсацію за добровільне звільнення приміщень належних ОСОБА_1 , та додатково 30 000 грн. протягом 10 десяти календарних днів, з моменту завершення проведення будівельних робіт, необхідних для від'єднання приміщення, а саме:
- звільнення приміщень належних ОСОБА_1 до 10 червня 2025 року;
- замуровано прохід між приміщеннями перегородкою з цегли, товщина перегородки (не менше 250 мм, кладка, півтора цегли) до 10 червня 2025 року;
- забезпечено від'єднання від комунікацій приміщення позивача (газ, електрика) до 10 червня 2025 року.
4.Сторони у справі домовились виділити у приватну власність Відповідачу 2 ( ОСОБА_3 ) (1/2 ід.ч.) наступні приміщення у житловому будинку та частину будівлі гаражу «Б» (див. приміщення позначені жовтою лінією на схемі №3 та №5 на сторінках 33,35 та 37 (в копії доданого Висновку)):
- у підвалі: комору II площею 9,6 кв.м.; частину комори III площею 15,3 кв.м., яку розділити перегородкою з дверним прорізом, площа під перегородкою 0,6 кв.м.; комору VI площею - 5,0 кв.м.;
- на першому поверсі житлового будинку Відповідачу 2 ( ОСОБА_3 ) приміщення не виділяються;
На другому поверсі пропонується виділити наступні приміщення: коридор 8 площею - 7,5 кв.м.; кухню 9 площею - 9,9 кв.м.; житлову кімнату 10 площею - 21,4 кв.м.; санвузол 11 площею - 4,1 кв.м.; житлову кімнату 12 площею - 15,7 кв.м.; житлову кімнату 13 площею - 22,2 кв.м..
Також Відповідачу 2 ( ОСОБА_3 ) надати у приватну власність балкон «б2» розташований на другому поверсі .
Також Відповідачу 2 ( ОСОБА_3 ) надати у приватну власність будівлі гаражу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » приміщення гаражного боксу для зберігання автомобіля площею 23,0 кв.м.
5.Сторони у справі домовились, приміщення сходової клітки І площею 10,1 кв:м. та частину приміщення комори III площею 17,5 кв.м. у підвалі залишити у спільній сумісній власності всіх співвласників житлового будинку для можливості експлуатації кожним співвласником виділених йому приміщень підвалу, також приміщення сходової клітки VIII площею 10,9 кв.м., коридору VII площею 6,0 кв.м. та приміщення сходової клітки IX площею 11,0 кв.м. залишити у спільній сумісній власності всіх співвласників житлового будинку для можливості експлуатації кожним співвласником виділених йому приміщень у житловому будинку та для виходу на вулицю, подвір'я та горище.Горище залишити у спільній сумісній власності всіх співвласників житлового будинку для обслуговування конструкцій даху та покрівлі.
6.Сторони у справі домовились, земельну ділянку Б1 площею 283,00 кв.м., на якій розташовані житловий будинок «А» та гараж «Б», геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від точки А: по межі земельної ділянки 14,09 м., 12,15 м. по лінії розподілу 10,98 м., по межі земельної ділянки 16,09 м., 11,86 м., 9,09 м., 1,00 м. залишити в спільній сумісній власності співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (див. ділянка білого кольору на схемі №7 на сторінці 38 (в копії доданого Висновку)).Іншу частину земельної ділянки площею 192,0 кв.м. поділити між співвласниками в рівних частках по 1/3 надавши кожному із співвласників в користування земельну ділянку площею 64,0 кв.м., а саме:
Позивачу ( ОСОБА_1 ) надати в користування земельну ділянку Б2 площею 64,0 кв.м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від точки Б: по межі земельної ділянки 3,90 м., по лінії розподілу Т6,97м., 3,98 м., по межі земельної ділянки 16,76 м. (див. ділянка синього кольору на схемі №7 на сторінці 38 (в копії доданого Висновку));
Відповідачу 1 ( ОСОБА_2 ) надати в користування земельну ділянку S3 площею 64.0 кв.м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від точки Д: по межі земельної ділянки 3,86 м., по лінії розподілу 17,17 м., 3,65 м., 16,76 м. (див. ділянка зеленого кольору на схемі №7 на сторінці 38 (в копії доданого Висновку));
Відповідачу 2 ( ОСОБА_3 ) надати в користування земельну ділянку S4 площею 64,0 кв.м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від точки В: по межі земельної ділянки17,38м., по лінії розподілу 3,65 м., 17,17 м., по межі земельної ділянки 3,76м. (див. ділянка жовтого кольору на схемі №7 на сторінці 38 (в копії доданого Висновку)).
7. Сторони у справі домовились визнати за третьою особою, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_4 право користування на виділену частину домоволодіння ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 саме:
- комору V площею - 15,2 кв.м.
- коридор 1 площею - 8,4 кв.м. у якому закласти дверний проріз, що з'єднує коридор 1 з житловою кімнатою 6 та нішу утворену в колишньому дверному прорізі до житлової кімнати 7;
- ванну 2 площею - 3,1 кв.м.;
- вбиральню 3 площею - 1,2 кв.м.;
- житлову кімнату 4 площею - 21,5 кв.м.;
- кухню 5 площею - 9,9 кв.м.
- балкон «б1», який розташований на першому поверсі
-будівлі гаражу «Б» господарське приміщення площею 11,4 кв.м.
У зв'язку з чим Сторони зобов'язуються не чинити ОСОБА_4 жодних перешкод в користуванні вказаним приміщенням.
8. ОСОБА_2 зобов'язується звільнити виділені ОСОБА_1 приміщення протягом трьох місяців з моменту підписання мирової угоди. А саме: до 10 червня 2025 року.
9. У зв'язку з укладенням мирової угоди ми, сторони у справі, вважаємо спір врегульованим і підтверджуємо відсутність будь-яких претензій.
10. Сторони засвідчують, що після виконання Мирової угоди вони не будуть мати між собою будь-яких неврегульованих майнових питань та претензій щодо майна, яке є предметом даної Мирової угоди. Судові витрати залишають за стороною що їх понесла.
11. Сторони, що уклали цю Мирову угоду, домовились повідомити про це суд, просять проводити розгляд справи без їх участі з затвердженням та визнанням Мирової угоди із закриттям провадження у справі.
Суд, дослідивши зміст первісної та зустрічної позовних заяв, та умов мирової угоди, приходить до таких висновків.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Мета, зміст, порядок укладення сторонами мирової угоди та її затвердження судом визначені у статті 207 ЦПК України.
Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Виходячи зі змісту статті 207 ЦПК України, обов'язковою умовою затвердження судом мирової угоди є її відповідність вимогам закону і відсутність порушення прав чи законних інтересів третіх осіб. Йдеться про дотримання як вимог, передбачених процесуальних законодавством, так і вимог, які випливають з цивільного законодавства.
Відповідність змісту мирової угоди вимогам матеріального закону передбачає, зокрема, аналіз об'єкта мирової угоди - майна, яким за умовами мирової угоди розпоряджаються її суб'єкти. Для того, щоб з'ясувати, що мирова угода не порушує права та законні інтереси інших осіб, суд повинен встановити, що: 1) майно, яке передається за мировою угодою, не вилучено з обігу і не обмежено в обігу; 2) учасники мирової угоди мають право розпоряджатися цим майном, що підтверджується правовстановлюючими документами; 3) майно, яке передається за мировою угодою, не перебуває під арештом і щодо нього відсутній спір з іншими особами.
Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.
Цивільним процесуальним законом покладено на суд обов'язок під час визнання мирової угоди перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз'яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.
Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності спорів з приводу її змісту під час виконання. Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.
Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має врахувати, що умови мирової угоди не можуть суперечити закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із таким затвердженням.
Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов'язані зі спірними правовідносинами.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/661/20 викладено правову позицію, що мирова угода у позовному провадженні це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах.
Проаналізувавши умови мирової угоди, укладеної 03.03.2025 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що ряд її умов суперечать закону, порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб та є не виконуваними, з огляду на наступне.
1)В пунктах 1, 2 та 4 мирової угоди зазначені умови врегулювання спірних правовідносин між сторонами спору, які полягають у виділені кожному з них у приватну власність, із значенням ідеальних часток, конкретних житлових, допоміжних, комунікаційних та санітарно-гігієнічних приміщень домоволодіння, що є предметом заявлених вимог за первісним та зустрічними позовами. При цьому, з метою конкретизації факту виділення тих чи інших приміщень вказані умови угоди містяться відсилання на відповідні позначення (кольорові лінії), які містяться на схемах, які знайшли своє відтворення у наявному в матеріалах справи висновку експерта № 235/23 від 30.01.2023.
Відповідно до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Виходячи з предмету позовних вимог за первісним та зустрічним позовами, а також умов мирової угоди, судом встановлено, що сторони дійшли до врегулювання спору між ними шляхом фактичного поділу в натурі майна, що є у їхній спільній частковій власності.
Однак, зазначені умови не містять відомостей про виділення кожному із співвласників в цілому відповідних приміщень, які передбачені угодою, що з урахування відсутності вказівки про те, що відповідна сторона являється власником визначеної частки у спільній частковій власності (а не просто зазначення розміру ідеальної частки після вказівки виділити) породжує неоднозначність у врегулюванні спірних правовідносин.
Крім того, посилання на висновок експерта № 235/23 від 30.01.2023 при виділення відповідних приміщень є недопустимим, оскільки він за своєю суттю не являється технічною документацію, тобто, первинним документом, який містить відомості про основні характеристики домоволодіння.
Також суд зауважує, що площі частини з приміщень, які передбачені вказаними пунктами та виділяються конкретному власнику, не співпадають з площами аналогічних приміщень, які визначені у технічному паспорті житлового будинку по АДРЕСА_2 , що також знайшло відображення у п. 7 мирової угоди та стверджує суперечність зазначених умов матеріалам справ.
А тому, на думку суду, вказані обставини, в подальшому будуть перешкоджати державній реєстрації за кожною зі сторін спору в порядку, передбаченому чинним законодавством, приміщень, які вони вирішили поділити між собою шляхом поділу в натурі спільного майна, що є у спільній частковій власності, та, як наслідок, вказує на їх невиконуваність.
2)Пунктом 3 мирової угоди передбачено, що сторони у справі домовились, що сума у розмірі 41738,00 грн., розміщена ОСОБА_1 , переходить у власність Відповідачу 1 ( ОСОБА_2 ).
Однак, вказана умова мирової угоди не передбачає вказівки щодо конкретного розміщення суми у розмірі 41738,00 грн. Зокрема, за обставин знаходження зазначеної грошової суми на банківському рахунку, обов'язковими умовами, за яких ОСОБА_2 буде мати змогу отримати належні йому кошти, є наявність вказівок на відповідні платіжні реквізити рахунку, де вони знаходяться; платіжний документ, який підтверджує факт внесення коштів; належний спосіб отримання грошових коштів, шляхом їх виплати, стягнення чи інше.
Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься платіжна інструкція від 13.11.2024 про зарахування коштів у сумі 42000,00 грн. ОСОБА_1 на рахунок ТУ ДСА в Івано-Франківській області у зв'язку припиненням права на частку особи у спільному майні (т. 2 а.с. 29). Однак розмір вказаної суми не збігається з умовами мирової угоди, та в ній відсутні будь-які вказівки, які б вказували на те, що йдеться саме про ці грошові кошти.
На думку суду зазначені недоліки мирової угоди впливають на неможливість отримання ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 41738,00 грн. та, як наслідок, вказують на її невиконуваність.
3)Пунктом 6 мирової угоди Сторони у справі домовились, що земельну ділянку Б1 площею 283,00 кв.м., на якій розташовані житловий будинок «А» та гараж «Б», геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від точки А: по межі земельної ділянки 14,09 м., 12,15 м. по лінії розподілу 10,98 м., по межі земельної ділянки 16,09 м., 11,86 м., 9,09 м., 1,00 м. залишити в спільній сумісній власності співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (див. ділянка білого кольору на схемі №7 на сторінці 38 (в копії доданого Висновку)). Іншу частину земельної ділянки площею 192,0 кв.м. поділити між співвласниками в рівних частках по 1/3 надавши кожному із співвласників в користування земельну ділянку площею 64,0 кв.м.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Однак, матеріали справи не містять доказів реєстрації спільної сумісної власності земельної ділянки Б1 площею 283,00 кв.м. за сторонами - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що унеможливлює залишення її у власності останніх, оскільки це суперечить закону та порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.
Крім того, вказана умова мирової угоди не містить посилання на кадастровий номер та місце знаходження земельної ділянки, питання про спільне користування якою вирішується, що унеможливлює її ідентифікацію.
Також позивачу ОСОБА_1 надано в користування земельну ділянку Б2 площею 64,0 кв.м. (див. ділянка синього кольору на схемі №7 на сторінці 38 (в копії доданого Висновку)), однак, згідно вказаного висновку зазначена земельна ділянка містить найменування - S2, що знову ж таки підтверджує суперечність умови мирової угоди матеріалам справи. Кадастровий номер та місце знаходження цієї земельної ділянки відсутній.
4)Пунктом 8 мирової угоди ОСОБА_2 зобов'язується звільнити виділені ОСОБА_1 приміщення протягом трьох місяців з моменту підписання мирової угоди. А саме: до 10 червня 2025 року.
Як встановлено, судом мирова угода підписана її учасниками - 03.03.2025, таким чином тримісячний термін закінчується - 03.06.2025. А тому, встановлення умовою мирової угоди кінцевого терміну 10.06.2025 породжує неоднозначність у врегулювання спірних правовідносин.
З огляду на викладене, суд, надавши правову оцінку умовам мирової угоди, вважає, що її положення суперечать вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними, а тому, приходить до висновку, що у затверджені мирової угоди, укладеної 03.03.2025 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , необхідно відмовити та продовжити судовий розгляд
Крім того, відповідно до ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Під час підготовчого судового засідання виконано вимоги ст.ст. 197, 198 ЦПК України.
Спір між сторонами не врегульований.
До судового розгляду проведені підготовчі дії, які є достатніми для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного, ст.ст. 12, 13, 49, 189, 197, 198, 207 ЦПК України та керуючись ст.ст. 259, 260, 263 ЦПК України, суд
у затверджені мирової угоди, укладеної 03.03.2025 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відмовити.
Продовжити судовий розгляд, закрити підготовче провадження у справі № 345/1332/23 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ у натурі частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності, та визначення порядку користування земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про виділ у натурі частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності, та визначення порядку користування земельною ділянкою, та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права користування на виділену у натурі частку домоволодіння та призначити справу до судового розгляду по суті на 24 квітня 2025 року о 10:00 год. в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області (вул. Молодіжна, 10 м. Калуш), про що повідомити учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 07.04.2025.
Суддя: