справа № 198/273/24
провадження № 2/0198/8/25
28 березня 2025 року Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судових засідань Довгопол О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду с-ща Юріївка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Юріївської об'єднаної територіальної громади в особі Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування вимог позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадщину фактично прийняла, але не оформила свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок, мати позивачів ОСОБА_4 , яка в свою чергу також померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті спадщину по 1/3 частці кожен прийняли сини ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , перші двоє шляхом фактичного прийняття, а третій - шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.
Один зі спадкоємців, ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщину після його смерті прийняв ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 відмовився від права на спадщину.
Окрім позивачів інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 немає.
У встановленому законом порядку ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, однак постановою державного нотаріуса Юр'ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 03.06.2011 йому відмовлено у вчиненні зазначеної нотаріальної дії в зв'язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавця на майно.
Таким чином, позивачі не мають змоги оформити свої спадкові права, тому змушені звернутись до суду та просили визнати в порядку спадкування за законом:
- за ОСОБА_1 - право власності на 2/3 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- за ОСОБА_2 - право власності на 1/3 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
08.07.2024 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання, в порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано копії спадкових справ.
Під час підготовчого розгляду справи ухвалою від 06 серпня 2024 року провадження у справі було зупинено для залучення до участі у справі правонаступників одного з позивачів ОСОБА_2 , який помер.
21.01.2025 провадження у справі поновлено, а 14.03.2025 - залучено до участі у справі правонаступника померлого позивача ОСОБА_2 , його брата та іншого позивача у справі ОСОБА_1 , підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Представник відповідача Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області в письмовій заяви не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Суд, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає вимоги обґрунтованими, а позов таким, що належить задовольнити, з таких підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Юр'ївської районної ради Дніпропетровської області 04.02.1998.
Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку загальною площею 45,4 кв. м, житловою площею 25 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право приватної власності на будинок № НОМЕР_2 , виданого Юр'ївською селищною Радою народних депутатів Дніпропетровської області 21.02.1992, а також права на земельну частку (пай), що належало померлому на підставі сертифікату серії ДП № 0374178.
За життя ОСОБА_3 заповіту не складав.
Оскільки спадкодавець помер до 01 січня 2004 pоку, застосуванню до відносин спадкування підлягають норми чинного на той час законодавства - Цивільного кодексу Української PCP 1963 року.
Статтею 524 ЦК Української РСР було передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Згідно зі статтею 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Згідно з приписами статті 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням, а тому зі змісту цієї норми виходить, що спадкоємець приймає (або не приймає) спадщину в повному обсязі.
Єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину у встановленому на той час законом порядку та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, а саме на право на земельну частку (пай), була мати позивача та дружина померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , виданим Юр'ївським районним РАЦС 26.02.1954, та свідоцтвом про право на спадщину за законом серії АВМ № 311093, виданим державним нотаріусом Юр'ївської державної нотаріальної контори 03.07.2000, зареєстрованим в реєстрі за № 878.
При цьому свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок ОСОБА_4 не отримала.
За положеннями статей 560, 561 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
Разом з тим, норми ЦК УРСР не встановлювали конкретного строку, протягом якого спадкоємець зобов'язаний отримати свідоцтво про право на спадщину.
Таким чином, ОСОБА_4 за життя в силу правових норм хоча й успадкувала спірний житловий будинок, однак, не отримала свідоцтво про право на спадщину, тобто правовстановлюючий документ.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Юр'ївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області 12.04.2011.
Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді двох земельних ділянок: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,972 га, розташованої на території Юр'ївської селищної ради, яку вона заповіла ОСОБА_1 , та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,360 га, розташованої на території Юр'ївської селищної ради, яку вона заповіла по частці ОСОБА_5 та внуку ОСОБА_6 на підставі заповітів, посвідчених державним нотаріусом Юр'ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області 23.04.2010 за № 420 та 18.05.2010 за № 515. Однак щодо житлового будинку ОСОБА_4 будь-яких розпоряджень не робила.
До правовідносин спадкування щодо спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , підлягають застосуванню вже норми ЦК України 2004 року.
Статтями 1216 та 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст.ст. 1217, 1258, 1261 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За правилами ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Згідно зі ст.ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч. 1 ст. 1267 ЦК України).
Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 були: син ОСОБА_5 , син ОСОБА_2 , які на час відкриття спадщини проживали та були зареєстровані разом зі ОСОБА_4 , та син ОСОБА_1 , який подав нотаріусу у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини.
Отже, вказані вище особи в силу положень ст. 1269 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у вигляді спірного житлового будинку по 1/3 частці кожен. Інших спадкоємців першої черги, які б прийняли спадщину, немає.
Згідно з ч. 1 ст. 1296, ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
За нормами, закріпленими в ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Виконавчим комітетом Юр'ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яку у встановлений законом строк прийняв його брат ОСОБА_1 , в той час як інший брат ОСОБА_2 - відмовився від спадщини.
До кола спадкових прав після смерті ОСОБА_5 увійшло й право на 1/3 частку спірного житлового будинку.
Таким чином, ОСОБА_2 претендував на спадщину у вигляді 1/3 частки спірного житлового будинку після смерті ОСОБА_4 , а ОСОБА_1 претендував на 1/3 частки спірного житлового будинку після смерті ОСОБА_4 та на 1/3 частки - після смерті брата ОСОБА_5 , а всього на 2/3 частки спірного будинку.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок.
Однак, нотаріус відмовив у вчиненні зазначеної нотаріальної дії, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.
Після подання позову до суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 останній ІНФОРМАЦІЯ_7 помер, тому в силу вже зазначеної статті 1262 ЦК України ОСОБА_1 отримав право на спадкування після його смерті як спадкоємець за законом другої черги, а до складу спадщини увійшли належні померлому права, в тому числі і право на частку в житловому будинку.
ОСОБА_1 звернувся у встановлений законодавством строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після брата ОСОБА_2 . Відомостей про інших спадкоємців за законом, про наявність заповітів або спадкових договорів, укладених померлим, матеріали справи не містять.
Отже, виходячи зі спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , станом на день прийняття рішення тільки ОСОБА_1 є тією особою, яка має право на спадкування та оформлення права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Так як умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у визначеному законом порядку, відсутність належного правовстановлюючого документа та державної реєстрації права власності на житловий будинок за ОСОБА_4 та в подальшому за померлими ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є обставинами, що унеможливили оформлення права на спадщину в нотаріальному порядку.
З огляду на все викладене вище, суд вважає можливим визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує заяву ОСОБА_1 про залишення за ним витрат на судовий збір.
Керуючись ст.ст. 4, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Юріївської об'єднаної територіальної громади в особі Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 45,4 кв. м, житловою площею 25,0 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відомості про учасників справи:
- ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 );
- Юріївська селищна рада Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338472, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., Павлоградський (до 19.07.2020 - Юр'ївський) район, с-ще Юріївка, вул. Центральна, буд. 67/1).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги через Юр'ївський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено та підписано 07 квітня 2025 року.
Суддя І. О. Гайдар