Справа № 761/13154/25
Провадження № 1-кс/761/9233/2025
03 квітня 2025 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12022000000001103 від 08.11.2022
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що 2 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001103 від 08.11.2022 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 110-2, ч. 4 ст. 110-2 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що в період з жовтня 2022 року по теперішній час громадяни України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та інші невстановлені особи, організували незаконний канал переправлення осіб через державний кордон України за грошову винагороду (понад 3 тис. дол. США виїзд із поверненнями, понад 10 тис. дол. США за виїзд із неповерненням) шляхом внесення останніх в накази Харківської обласної війської адміністрації (далі - ХОВА) для надання їм права виїзду за межі України як водіям, які під час воєнного стану здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України.
29.01.2025 на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва (справа № 761/1931/25) проведено обшук житлового приміщення, де проживає колишній радник голови Харківської ОДА з гуманітарних питань та зв'язків із громадськістю на громадських засадах ОСОБА_6 , в ході якого вилучено мобільний телефон з наявними відомостями, якими підтверджено вищевказану протиправну діяльність фігурантів кримінального провадження, а також встановлено додаткових осіб причетних до налагодження та діяльності вищевказаної протиправної схеми, як з числа представників Харківської ОВА та керівників (засновників та працівників) благодійний організацій та громадських об'єднань, в т.ч.: ГО «Об'єднання «Сила Громад» (код ЄДРПОУ 41331879), ГО «ТНП Л.ОБ» (код ЄДРПОУ 44874322), БО «Благодійний фонд «Харків з тобою» (код ЄДРПОУ 39488268), БО «Благодійний фонд «Крона надії» (код ЄДРПОУ 44874060), БО «Благодійний фонд «Будуємо разом» (код ЄДРПОУ 44701121), ГО «МОТО ХАБ «СТРІТ ВЕЙ» (код ЄДРПОУ 44120101), ГО «Колос» (код ЄДРПОУ 35578956), БО «БФ «Добрі серця небайдужих» (код ЄДРПОУ 39765775).
Крім того, 30.01.2025 на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва (справа № 761/2237/25) проведено обшук адміністративних приміщень Харківської обласної військової адміністрації, під час якого вилучено документи поданих різними благодійними організаціями, громадськими об'єднаннями, іншими особами, на підставі яких включено в накази Харківської ОВА осіб, які в якості водії здійснили виїзд за межі України для доставки гуманітарної допомоги, однак станом на теперішній час так і не повернулись.
29 січня 2025 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
28.03.2025 проведено обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ході якого виявлено та вилучено: 1) мобільний телефон марки Iphone, темно-сірого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 , на якому в месенджері WhatsUp наявне листування з абонентом ОСОБА_8 , щодо організації виїзду осіб за межі України від імені ГО «Об'єднання «Сила Громад», пароль до телефону - НОМЕР_8, 2) мобільний телефон марки Samsung білого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , s/n: НОМЕР_5 та флеш-накопичувачем SanDisk Extreme 256GB, що належить ОСОБА_9 , на якому наявне фотокопії банківських перерахувань грошових коштів від імені ОСОБА_9 на банківській рахунок № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_6 , графічний пароль до телефона у вигляді цифр « НОМЕР_7 »., 3) купюри схожі на грошові кошти долари США, номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 350 (триста п'ятдесят) купюр на загальну суму 35 000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США, походження яких документально не підтверджено, з урахуванням перерахування грошових коштів на банківські рахунки ОСОБА_6 є підстави вважати що вказані кошти отримані від протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним переправленням осіб за межі України.
На даному мобільному телефоні зберігаються відомості, які містять важливе доказове значення для досудового розслідування, таким чином з метою проведення судово-технічної експертизи пристрою - здійснено його вилучено.
28.03.2025 слідчим вилучені грошові кошти та мобільні телефони визнано речовим доказом.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу.
Враховуючи вищевикладене, арешт вказаного у клопотанні майна, для кримінального провадження, буде мати доказове значення.
На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення необхідних експертиз прийняття законних рішень у кримінальному провадженні, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вказане майно.
Прокурор просив слідчого суддю проводити розгляд клопотання без його участі.
Власник майна, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки речових доказів, оскільки зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вказаного у клопотанні прокурора майна.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 28.03.2025 за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1) мобільний телефон марки Iphone, темно-сірого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 , на якому в месенджері WhatsUp наявне листування з абонентом ОСОБА_8 , щодо організації виїзду осіб за межі України від імені ГО «Об'єднання «Сила Громад», пароль до телефону - НОМЕР_8, 2) мобільний телефон марки Samsung білого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , s/n: НОМЕР_5 та флеш-накопичувачем SanDisk Extreme 256GB, що належить ОСОБА_9 , на якому наявні фотокопії банківських платіжних квитанцій про перерахування грошових коштів від імені ОСОБА_9 на банківській рахунок № НОМЕР_6 відкритого на ОСОБА_6 , графічний пароль до телефона у вигляді цифр « НОМЕР_7 »., 3) купюри схожі на грошові кошти долари США, номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 350 (триста п'ятдесят) купюр на загальну суму 35 000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1