Справа № 761/12870/25
Провадження № 1-кс/761/9055/2025
01 квітня 2025 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого відділення СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві старший ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12025100100001163 від 29.03.2025
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025100100001163 від 29.03.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.03.2025, приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 26, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, вступив у словесний конфлікт з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який переріс у бійку.
Під час бійки, 28.03.2025, приблизно о 19 год. 00 хв., за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 26, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , 28.03.2025, приблизно о 19 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 26, передбачаючи можливість настання тяжких наслідків для здоров'я ОСОБА_6 , діючи умисно, з мотиву раптово виниклих особистих неприязних стосунків, наніс останньому множинні удари руками та ногами в область голови та тулубу, тобто в область тіла, де розташовані життєво важливі органи людини.
Внаслідок злочинних дій, ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, а саме: закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забійну рану правої брови, забій і розрив правої легені та пневмоторакс справа .
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у заподіянні умисних тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, тим самим підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.03.2025 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.03.2025 обґрунтовано повідомлено про підозруу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В ході проведення першочергових слідчих дій, а саме огляду місця події, за адресою: м. Київ, вул. Cтаровокзальна, буд. 26, виявлено і вилучено наступні предмети та речі:
- змив слідів РБК з підлоги, поміщено до паперового конверту коричневого кольору;
- шапка зеленого кольору, поміщено до спеціального пакету№WAR1933470.
Перераховані речі за своєю суттю є речовими доказами, оскільки могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, які можуть бути використані, як доказ факту, що встановлюються у кримінальному провадженні, або є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, 29.03.2025 в порядку ст. 98 КПК України, визнані речовими доказами у рамках кримінального провадження, про що слідчим винесено відповідну постанову.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу.
Враховуючи вищевикладене, арешт вказаного у клопотанні майна, для кримінального провадження, буде мати доказове значення.
На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення необхідних експертиз прийняття законних рішень у кримінальному провадженні, слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на вказаний транспортний засіб.
Слідчий просив слідчого суддю проводити розгляд клопотання без його участі. Також слідчим у клопотанні не вказано контактних даних власника майна, що унеможливлює виклик останнього в судове засідання. Разом з тим, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені законом строки для розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя вважає за моживе здійснити його розгляд без слідчого та власника майна, з метою забезпечення збереження майна.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки речових доказів, оскільки зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вказаного у клопотанні слідчого майна.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення 29.03.2025 слідчої дії - огляд місця події за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, буд. 26, в ході якого виявлено і вилучено наступні предмети та речі:
- змив слідів РБК з підлоги, поміщено до паперового конверту коричневого кольору;
- шапка зеленого кольору, поміщено до спеціального пакету № WAR1933470.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1