СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/5386/25
пр. № 3/759/2486/25
04 квітня 2025 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., за участі ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , не працевлаштованої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 4474/Ж12/26-15-24-02-08 від 24.02.2025, 11.02.2025 о 11:17, за результатами здійснення функції контролюючого органу, передбаченої пп. 8 п. 1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, щодо забезпечення достовірності та повноти обліку платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , встановлено наступне: продаж товару через мережу Інтернет та здійснено оплату на особистий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» фізичної особи ОСОБА_1 , при цьому встановлено, що ОСОБА_1 не зареєстрована фізичною особою - підприємцем.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КУпАП (порушення порядку провадження підприємницької діяльності, що полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, що призвело до порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) самозайнятих осіб у контролюючих органів, передбаченого ст. 65 Податкового кодексу України).
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечила. Вказала, що вона не здійснює господарську діяльність, а лише одного разу здійснила продаж товару (свічки) через сайт «ОЛХ». Просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять в достатньому обсязі належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 безпосередньо, самостійно, систематично, на власний ризик здійснювала господарську діяльність щодо продажу товарів через мережу Інтернет.
Факт розміщення особою оголошення на сайті ОЛХ про продаж товарів, а також факт разового перерахування коштів на власний рахунок особи, в даному випадку не може беззаперечно свідчити про здійснення ОСОБА_1 систематичної господарської діяльності.
Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовуюсь при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», суд, повинен виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, суддя у цій справі має бути неупередженим і безстороннім та не вправі самостійно змінювати на шкоду особи формулювання адміністративного правопорушення. Відповідне формулювання слід вважити по суті викладенням обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у вчиненні якого має бути доведеною не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд, суддя також не має право самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
П. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 164, 221, 247, 268, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Кравець