СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/381/25
ун. № 759/15658/23
03 квітня 2025 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62023100120000416 від 26.05.2023 року відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор: ОСОБА_4 ,
представник потерпілих: ОСОБА_5 ,
захисники: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачений: ОСОБА_3 ,
встановив:
У провадженні Святошинського районного суду м.Києва знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 62023100120000416 від 26.05.2023 року відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.03.2025 року обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, по 08.05.2025 року включно.
Під час розгляду вказаного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 подав клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на будь-який інший, менш суворий. Обгрунтовуючи клопотання зазначав, що конституційне право на свободу та особисту недоторканість є основним із засадних прав, невіддільним однаково для кожного, особливо цінним для кожної людини і суспільства загалом, яке потребує посилених гарантій захисту для унеможливлення свавільного позбавлення свободи людини. Вважав, що застосований до нього запобіжний захід у виді безальтернативного тримання під вартою протягом 1 року 10 місяців не відповідає визначеним законом його меті, підставам, загальним принципам та меті кримінального провадження, прецедентній практиці ЄСПЛ щодо права на свободу та, відповідно, порушує визначені основоположні його права, передбачені Конституцією України та Конвенцією. Продовженя щодо нього найсуворішого запобіжного заходу - безальтернативного тримання під вартою здійснене без дотримання конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина, принципів правовладдя, справедливості, рівності, домірності, не на підставі та у порядку, визначених законами України, за невмотивованим рішенням суду, а також без врахування актів міжнародного права, практики ЄСПЛ. Також вважав, що застосування до нього запобіжного заходу без урахування принципу презумції невинуватості перетворюють запобіжний захід у кримінальне покарання, що є недопустимим як за національним законодавством, так і міжнародним і, застосовуючи найсуворіший запобіжний захід, суд не досягає балансу між метою кримінального провадження та дотриманням конституційних прав особи. Також вважав, що конкретні обставини даного кримінального провадження не мають і не можуть мати будь-якого суспільного інтересу, в розумінні практики ЄСПЛ, який би переважав дотримання конституційних прав особи на свободу та виправдовував тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 клопотання підтримали.
Прокурор проти клопотання заперечував, вказуючи, що всі обставини, зазначені обвинуваченим у даному клопотанні вже розглядались судом при продовженні запобіжного заходу.
Представник потерпілих ОСОБА_5 підтримав думку прокурора.
Суд, вислухавши доводи обвинуваченого та думку учасників кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч.2 ст. 331 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч. 5 ст.201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Перевіривши клопотання, яке подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали суду про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на відповідність положенням ст. 201 КПК України, враховуючи що обвинуваченим не наведено нових обставин, які не були перевірені судом під час вирішення питання про продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну йому запобіжного заходу слід залишити без розгляду.
Керуючись ч. 5 ст. 201, 392-393 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 а про зміну запобіжного заходу - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 07.04.2025 року.
Суддя: ОСОБА_1