Справа № 758/14193/24
18 березня 2025 року Подільський районний суд м.Києва під головуванням судді Войтенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Вигівської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
6 листопада 2024 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 04.11.2024 року об 11:30:46 головним спеціалістом-інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Пироговою Юлією Юріївною в режимі фото/відеозйомки зафіксовано правопорушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу Volkswagen Golf НОМЕР_1 по вул. Терещенківська, 11-12, 2-4-а.
Зазначає, що за результатами фіксації правопорушення спеціалістом-інспектором Пироговою Ю.Ю. було складено постанову серія 2КІ № 0000858978 про притягнення до адміністративної відповідальності власника/користувача т.з. Volkswagen Golf, д.н. НОМЕР_1 , за ч.1 ст. 152-1 КУпАП, а саме порушення вимог знаку 5.43, 7.14. Правил дорожнього руху, та накладено адміністративний штраф у розмірі 700,00 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, позивач ОСОБА_1 зазначив, що є власником транспортного засобу Volkswagen Golf НОМЕР_1. 04.11.2024 року о 9:04 він, керуючи вказаним вище транспортним засобом, здійснив паркування за адресою вул. Терещенківська, 11-12, 2-4-а. Паркування було здійснено в зоні дії знаку 5.43, 7.14 на майданчику для паркування.
Відповідно до роз'яснень порядку оплати послуг паркування, що розміщені на офіційній веб сторінці Київської міської адміністрації (https://kyivcity.gov.ua /news/miska_vlada_nagaduye_yak_oplatiti_parkuvannya_cherez_mobilniy) з використання мобільного застосунку Київ Цифровий, позивачем було розпочато процедуру паркування.
Позивач зазначає, що відповідно до інструкції для оплати послуг паркування необхідно через мобільний застосунок на початку паркування 1. Вибрати «Сервіси водія» > «Погодинне паркування». 2. Вибрати номер авто з переліку або вказати його. 3. Самостійно вибрати адресу і номер паркувального майданчика зі списку або він автоматично визначиться за геолокацією. 4. Натиснути «Почати паркування». 5. Натиснути «Завершити паркування», щойно авто залишить паркінг. Після цього користувач може перейти до «Оплати паркування».
Позивач зазначає, що як тільки здійснив паркування свого автомобіля, вчинив необхідні дії та розпочав платне паркування. Після завершення паркування 04.11.2024 року о 13:52, тобто через п'ять годин після початку паркування, позивач завершив використання майданчика для паркування, залишив його та сплатив нараховану суму оплати за паркування в розмірі 175,00 грн. Оплату було здійснено на реквізити КП «Київтранспарксервіс» з використанням інструментів мобільного платежу.
Зазначає, що на момент складання оскаржуваної постанови, а саме 11:30:46, транспортний засіб Volkswagen Golf НОМЕР_1 був припаркований у відповідності до вимог Правил дорожнього ружу та здійснювалось нарахування оплати за час користування майданчиком для паркування.
Посилаючись на те, що позивач використовував майданчик для паркування 04.11.2024 року з 09:06 до 13:52 за адресою м. Київ, вул. Терещенківська, 11-12,2-4-а, шляхом паркування транспортного засобу Volkswagen Golf НОМЕР_1, та після завершення користування майданчиком для паркування сплатив послуги паркування відповідно до вимог Правил дорожнього руху та інструкції з оплати послуг паркування, що розміщені на офіційній веб сторінці Київської міської адміністрації, відтак був неправомірно притягнутий до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серія 2КІ № 0000858978 від 04.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Звертав увагу суду на те, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а постанова серія 2КІ № 0000858978 про притягнення до адміністративної відповідальності власника /користувача т.з. Volkswagen Golf держ номер НОМЕР_2 ч.1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення пункт/знак 5.43, 7.14. Правил дорожнього руху, та накладення адміністративний штраф у розмірі 700,00 грн. підлягає скасуванню.
Позивач також зазначав, що у зв'язку із безпідставним складенням постанови серія 2КІ № 0000858978 та неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності, він був змушений звернутись до адвоката для захисту та відновлення його прав та законних інтересів. З метою надання правової допомоги, отримання консультації, підготовки позовної заяви та звернення до суду позивачем був укладений договір про надання правової допомоги №04.11./2024 від 04.11.2024 року з адвокатом Єпіфановим Я.В. Умовами договору про правову допомогу передбачено оплатність послуг. Вартість послуг складає 4000, 00 грн. Відтак, також просив стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цього позову, а саме судовий збір в розмірі 968,80 грн. витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4000,00 грн
08.01.2025 року від представника відповідача Департаменту територіального контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради надійшов Відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначив, що постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Пироговою Юлією Юріївною від 04.11.2024 серії 2КІ №0000858978 на позивача правомірно було накладено адміністративне стягнення відповідно ч. 1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за залишення транспортного засобу на майданчику для платного паркування без оплати паркування.
Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 Правил.
В свою чергу, як вважає відповідач, позивач здійснив паркування транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 5.43 «Зона стоянки» без здійснення оплати паркування. Даний дорожній знак позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним. Табличка 7.14 «Платні послуги» застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2, 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також зі знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки на платній основі.
Відповідач зазначає, що інспектором було здійснено фотофіксацію правопорушення. Відповідно до матеріалів фотофіксації оскаржуваної постанови, транспортний засіб VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 розміщено в зоні дії дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14. Позивачем не оспорюється та не заперечується розміщення транспортного засобу за вказаною в оскаржуваній постанові адресою.
Відповідно до п. 2 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342 (далі - Правила паркування) дія цих Правил поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування (далі - користувачі), а також на суб'єктів господарювання, які утримують такі майданчики.
Відповідно до п. 26 Правил паркування користувач зобов'язаний після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.
Згідно з приміткою до ст. 152-1 КУпАП під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).
Відповідно до п. 26 Правил паркування транспортних засобів користувач зобов'язаний розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки.
За даними інформаційно-телекомунікаційної системи «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ цифровий», складовою частиною якої є мобільний додаток «Київ цифровий», розробником якого є КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», на момент винесення оскаржуваної постанови була відсутня інформація про оплату позивачем послуг платного паркування.
У відзиві відповідач звертав увагу суду на те, що використання програмного забезпечення «АРМ Інспектора» унеможливлює накладення штрафу за несплату паркування щодо власника транспортного засобу, якщо паркування сплачено. Оскільки інспектор не бачила оплату паркування, постанова від 04.11.2024 серії 2КІ № 0000858978 повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстави для визнання її протиправною та скасування - відсутні.
У відзиві відповідач також звертав увагу на те, що відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. До позовної заяви долучено договір про надання правової допомоги № 04-11/2024 від 04.11.2024. Однак даний договір не містить порядку обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення. Розрахунок винагороди за договором № 04-11/2024 від 04.11.2024, на думку Департаменту, не може вважатись детальним описом послуг, оскільки містить лише перелік послуг та їхню вартість. Також матеріали справи не містять підтверджень направлення адвокатських запитів, формування доказової бази тощо. Позовна заява не містить посилань на правові висновки Верховного Суду, що на думку Департаменту, свідчить про формальний підхід до її складення. Враховуючи незначну складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, позов немайнового характеру, відсутність даних про порядок обчислення гонорару адвоката, відповідач вважав заявлену суму витрат на правову допомогу - 4000 грн. завищеною.
Посилаючись на те, що підстави для задоволення позову відсутні, відповідач просив відмовити як задоволенні позову, так і в стягненні витрат на правову допомогу.
14 лютого 2025р. Подільський районний суд міста Києва своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр». Підставою для залучення третьої особи стала інформація, зазначена відповідачем, про те, що за даними інформаційно-телекомунікаційної системи «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ цифровий», складовою частиною якої є мобільний додаток «Київ цифровий», розробником якого є КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», на момент винесення оскаржуваної постанови була відсутня інформація про оплату позивачем послуг платного паркування. Використання програмного забезпечення «АРМ Інспектора» унеможливлює накладення штрафу за несплату паркування щодо власника транспортного засобу, якщо паркування сплачено.
18.03.2025 від третьої особи КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» надійшли Додаткові пояснення. Представник третьої особи зазначив, що оперативний доступ інспекторів до актуальної інформації про початок паркування в реальному часі забезпечується наступним чином. Інформаційно-комунікаційна система «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ цифровий»» (далі - Система) забезпечує взаємодію мобільного додатку «Київ цифровий» з програмним забезпеченням «АРМ Інспектора з паркування» шляхом синхронізації даних у режимі реального часу. Проте, коректність відображення таких даних безпосередньо залежить від правильного введення номерного знаку транспортного засобу користувачем, в даному випадку позивачем, під час реєстрації паркування. У разі, якщо введені дані не відповідають стандартному формату номерного знаку транспортного засобу, Система не має можливості ідентифікувати відповідність між транспортним засобом та активним паркуванням.
Згідно з встановленою процедурою, інспектори з паркування перевіряють наявність (отримують доступ) до інформації про активне паркування через програмне забезпечення «АРМ Інспектора з паркування». Перед винесенням постанови інспектор з паркування зобов'язаний перевірити наявність активного паркування через програмний комплекс «АРМ Інспектора з паркування».
Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» перевірено факт здійснення оплати паркування транспортного засобу Volkswagen Golf НОМЕР_1 4 листопада 2024р..
Третя особа зазначає, що факт паркування Позивачем належного йому транспортного засобу підтверджується в зазначений день та час. Однак, через некоректний формат введення номерного знаку транспортного засобу (перша частина записана латиницею, друга - кирилицею, а також наявність пробілів між символами (літерами та цифрами), Система не змогла правильно ідентифікувати транспортний засіб. Це призвело до того, що інформація про активне паркування не відобразилася у мобільному додатку «АРМ Інспектора з паркування».
Третьою особою долучено до своїх пояснень скріншоти результатів Системи, які відрізняються залежно від наявності чи відсутності пробілів між символами. Результати пошуку реєстрації паркування транспортного засобу в Системі виглядають так:
-за номером НОМЕР_1 на 04.11.2024 о 09:04 - відсутнє паркування;
-за номером НОМЕР_1 на 04.11.2024 о 09:04 - паркування зареєстроване.
Посилаючись на те, що некоректний формат введення користувачем (Позивачем) номерного знаку під час реєстрації паркування призвів до неможливості коректного відображення запису в програмному забезпеченні «АРМ Інспектора з паркування», внаслідок чого на момент перевірки інспектором у Системі не було зафіксовано активного паркування для зазначеного транспортного засобу, що стало підставою для винесення оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» просив відмовити у задоволенні позову позивача.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 04.11.2024 о 09:04 позивач здійснив паркування транспортного засобу Volkswagen Golf НОМЕР_1 за адресою: вул. Терещенківська, 11-12, 2-4-а.
Паркування було здійснено в зоні дії знаку 5.43, 7.14 на паркувальному майданчику. Відповідно до інструкцій, розміщених на офіційній веб-сторінці виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за посиланням https://kyivcity.gov.ua/news/miska_vlada_nagaduye_yak_oplatiti_parkuvannya_cherez_mobilniy_ Позивач розпочав процедуру паркування через мобільний додаток «Київ цифровий» та виконав для цього всі необхідні дії.
04.11.2024 об 11:30:46 головним спеціалістом-інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Пироговою Юлією Юріївною (далі - інспектор) було зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу Volkswagen Golf НОМЕР_1 за вищевказаною адресою.
За результатами чого було винесено постанову серії 2КІ № 0000858978 про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, а саме порушення пункту/знаку 5.43, 7.14 Правил дорожнього руху, та накладено адміністративний штраф у розмірі 700,00 грн.
Згідно з матеріалами фотофіксації, транспортний засіб позивача було розміщено в зоні дії дорожнього знаку 5.43 «Зона стоянки» з додатковою табличкою 7.14 «Платні послуги», що вказує на необхідність сплати вартості паркування відповідно до п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що інспектором через програмний комплекс «АРМ Інспектора» перевірялася інформація про паркування, однак за даними інформаційно-телекомунікаційної системи «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ цифровий», яка є цифровим сервісом для оплати паркування в місті Києві, інтегрованим із системою обліку платежів за паркування, адміністрування якої здійснює КП ГІОЦ, на момент винесення постанови серії 2КІ №0000858978 інформація паркування була відсутня.
Відповідно до примітки до ст. 152-1 КУпАП під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти відсутність оплати за час фактичного користування майданчиком більш ніж на 10 хвилин.
Згідно зі ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Відповідно до ст. 219 КУпАП, інспектори з паркування мають повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.
Порядок фіксації та розгляду таких правопорушень визначено ч. 5 ст. 279-1 КУпАП, згідно з якою постанова може бути винесена без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Оскаржуючи вищезазначену постанову, Позивач зазначає, що належний йому транспортний засіб Volkswagen Golf НОМЕР_1 04.11.2024 з 09:04 до 13:52 перебував на паркувальному майданчику в статусі активного паркування.
Відповідач вважає, що інспектором правомірно накладено стягнення, адже через Систему «активне паркування» не значилося, та з порушенням пункту 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342, на лобовому склі автомобіля не містилася квитанція про сплату паркування. Відповідач вважає, що паркування не було оплачено на момент накладення стягнення, адже лише після завершення користування паркувальним майданчиком о 13:52, позивачем було здійснено оплату нарахованої суми у розмірі 175,00 грн на реквізити КП «Київтранспарксервіс» з використанням мобільного додатку «Київ цифровий».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з положеннями статті першої завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За положеннями статті 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 2 ст. 283 КпАП України постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Суд не може погодитися з позицію відповідача про те, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення - «транспортний засіб залишено на майданчику для платного паркування без оплати паркування» (дослівно згідно постанови), адже за даними Інформаційно-комунікаційної системи «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ цифровий»», адміністрування якої здійснює КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», о 09.04 год. 4 листопада 2024р. за номером НОМЕР_3 зареєстроване паркування транспортного засобу.
Посилання відповідача на порушення пункту 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342, та відсутність на лобовому склі автомобіля квитанції про сплату паркування, є неспроможними у даному випадку, адже оплата паркування здійснювалася через мобільний застосунок «Київ Цифровий». Позивач скористався «Сервісом водія», обрав «Погодинне паркування», ввів номер авто та обрав адресу паркувального майданчика, розпочав паркування о 09.04 год. Після завершення паркування позивач натиснув «Оплату паркування», через сервіс Pay.ua здійснив оплату паркування у розмірі 175 грн., про що наявна квитанція за сплату №556791811 від 04.11.2024р..
Відтак суд дійшов висновку про те, що на момент винесення постанови серії 2КІ №0000858978 (04.11.2024 о 11:30:46), транспортний засіб Volkswagen Golf НОМЕР_1 перебував в статусі активного паркування. У зв'язку з цим, суд вважає відсутнім в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Відтак, постанова серії 2КІ № 0000858978 винесена безпідставно та підлягає скасуванню.
Посилання відповідача та третьої особи на ті обставини, що при фіксації правопорушення та винесення оскаржуваної постанови інспектором з паркування не було враховано факт наявності активного паркування транспортного засобу Volkswagen Golf НОМЕР_1 через некоректне введення Позивачем номерного знаку, висновків суду про необхідність скасування постанови не змінюють.
У конкретному випадку позивач вчинив усі залежні від нього дії щодо реєстрації початку паркування. Після завершення паркування, здійснив оплату паркування. Недосконалість «Платформи цифрових мобільних сервісів «Київ цифровий»», яка дозволила згенерувати початок паркування при введенні номерного знаку автомобіля з пробілами (без пробілів), не може бути покладена у провину позивачу, який на момент початку паркування не міг знати про некоректність введення номерного знаку автомобіля; не був повідомлений про коректний формат введення номерного знаку.
Позивач своєчасно оплатив паркування, відтак, не може бути притягнутий до відповідальності за «паркування транспортного засобу на майданчику для приватного паркування без оплати».
На підставі наведеного суд вважає, що постанова винесена відповідачем необґрунтовано, а тому позов необхідно задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами частини першої-другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною заявника надано суду письмові докази, а саме: договір про надання правової допомоги від 04 листопада 2024 року № 04/11-2024, укладений між адвокатом Єпіфановим Я.В., платіжну інструкцію від 5 листопада 2024 року про здійснення оплати у розмірі 4000 грн. та розрахунок винагороди від 04.11.2024 року, згідно якого консультація щодо порядку та процедури оскарження індивідуальних рішень складає 1000 грн., підготовка та подання позовної заяви - 3000 грн.
Відповідно до частин п'ятої-сьомої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії»(Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі № 910/12876/19.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд враховує наступне.
Предметом спору у даній справі є оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу в розмірі 700 грн., в той час як правничу допомогу адвокатом визначено у розмірі 4000 грн.
Значне перевищення розміру адвокатських вимог над сумою позовних вимог свідчить про неспівмірність заявлених позовних вимог та розміру правничої допомоги, визначеної представником позивача. Крім того, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідно до частини шостої статті 12 КАС України дана категорія справи відноситься до справ незначної складності.
Враховуючи наведене вище, суд, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, вважає, що заявлена представником позивача сума є надмірною та неспівмірною із складністю справи, виконаними адвокатом роботами, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 2 000 грн.
При оскарженні до суду постанов про притягнення до адміністративної відповідальності сплаті підлягає судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 605,60 грн. Оскільки позивач звернувся через систему «Електронний суд», то оплаті підлягав судовий збір у розмірі 484,48 грн. Саме у такому розмірі судовий збір підлягає компенсації за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 242-245, 250, 257- 258, 262-263, 286 КАС України, суд
ПозовОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серія 2КІ № 0000858978 від 04.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Департаменту територіального контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. та 484,48 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Войтенко