Справа № 758/9810/24
Категорія 38
(ЗАОЧНЕ)
12 листопада 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Вигівська В. В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
У серпні 2024 року позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за договором №696349 від 01.09.2021 в розмірі 80 898,82 грн, а також судовий збір в сумі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 6 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.09.2021 ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту №696349. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок в АТ «Приватбанк» у розмірі 30 000,00 грн.
28.08.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №2808-23, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту №696349 від 01.09.2021.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що станом на день звернення до суду заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Представник позивача посилається на те, що станом на 28.08.2023 року за договором №696349 виникла заборгованість за кредитом на загальну суму 80 898,82 грн., яка складається з: 29 599,25 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 51 299,57грн. заборгованості за відсотками.
Зважаючи на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 80 898,82 грн. за кредитним договором № 696349 від 01.09.2021 року, судові витрати у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2024 року дана цивільна справа розподілена головуючому судді Войтенко Т.В..
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 12.08.2024 р. позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання, призначене на 25.09.2024 року о 10:30 год., представник позивача не з'явився, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. В прохальній частині позову не заперечував проти розгляду справи у його відсутність.
Відповідач відзив у встановлений строк не подав, у судове засідання 25.09.2024 року о 10:30 год. не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином. 25.09.2024 суд констатував необхідність відкладення розгляду справи для здійснення повторного повідомлення учасників справи на 12.11.2024 р. о 09:00.
В судове засідання 12.11.2024 р. представник позивача та відповідач не з'явились.
Зважаючи на відсутність заперечень представника позивача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача, який вважається належним чином повідомленим про розгляд справи відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, з можливістю ухвалення заочного рішення по справі (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що 01.09.2021 ТОВ «Слон Кредит» перерахувало грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн. на рахунок отримувача в АТ «Приватбанк» із зазначенням призначення платежу: видача кредиту згідно договору № 696349 від 01.09.2021 ОСОБА_1 , НОМЕР_1 (а.с. 25).
28.08.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 2808-23, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг №696349 від 01.09.2021.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Посилаючись на те, що фінансова установа свої зобов'язання за договором позики виконала у повному обсязі, а відповідач, у порушення умов договорів позики, суму заборгованості не сплачує, правонаступник первісного кредитора звернувся до суду з даним позовом, у якому просив суд стягнути 29 599,25 грн. заборгованості за тілом кредиту та 51 299,57 грн. заборгованості за відсотками.
На підтвердження своїх вимог ТОВ «Діджи Фінанс» надало розрахунок ТОВ «СЛОН», відповідно до якого заборгованість відповідача за кредитним договором №696349 від 01.09.2021 станом на 28.08.2023 становить: 29 599,25 грн. заборгованості за кредитом (тіло кредиту) та 51 299,57 грн. заборгованості за відсотками, а всього 80 898,82 грн. (а.с.27).
Однак, звертаючись до суду з даним позовом, позивач не надав суду копію договору, який укладався з первісним кредитором ТОВ «СЛОН», що позбавляє можливості перевірити факт укладення кредитного договору, умови кредитування, період дії договору та строк, протягом якого можливе було нарахування відсотків за користування кредитними коштами.
Так, на підтвердження позовних вимог позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Діджи Фінанс» надав платіжне доручення №8454 про зарахування кредитних коштів 01.09.2021 о 15.48 год. на суму 30 000,00 грн. на карту, емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк" (а.с.25).
Разом з тим, вказаний доказ не підтверджує факт отримання відповідачем коштів на підставі укладеного договору та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі, який зазначає позивач, а отже такий доказ є неналежним.
Матеріали справи не містять доказів про те, що відповідач володів або користувався рахунком в АТ «Приватбанк», на який здійснювався переказ коштів.
Позивач також не просив суд витребувати ухвалою суду в АТ «Приватбанк» інформацію про факт зарахування коштів саме на ім'я ОСОБА_1 від ТОВ «СЛОН».
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості.
Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі №760/7792/14-ц.
З матеріалів справи встановлено, що ні виписки з особового рахунку клієнта ОСОБА_1 , тобто первинних документів про здійснення між сторонами фінансових операцій за період з дня укладення кредитного договору - 01.09.2021 та до 28 серпня 2023 року (день укладення договору факторингу), ні розрахунку заборгованості за вказаний період (з відображенням дати та суми отриманих кредитних коштів, їх погашення, нарахування відсотків) позивачем до позовної заяви надано не було, а тому відсутні докази, що підтверджують факт отримання відповідачем кредитних коштів, період нарахування процентів, період прострочення платежів.
За матеріалами справи суд позбавлений можливості перевірити видачу відповідачу кредитних коштів, користування відповідачем кредитними коштами та внесення відповідачем грошових коштів на погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи не підтверджені належними засобами доказування, зокрема, позивачем не було надано належних та достатніх доказів у підтвердження надання відповідачу кредитних коштів та користування відповідачем кредитними коштами, а також доказів наявності заборгованості саме у визначеному у позові розмірі, а позовні вимоги є недоведеними та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625,630, 631, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Т. В. Войтенко