печерський районний суд міста києва
757/48350/24-к
1-кс-2944/25
14 січня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ГАЛА ЮГ», на бездіяльність слідчого, яка полягає у невиконанні ухвали слідчого судді,
1.Короткий виклад доводів поданої скарги
Представник ТОВ «ГАЛА ЮГ», адвокат ОСОБА_3 , у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із скаргою, в якій просив зобов'язатистаршого слідчого з ОВС ГСУ НП України ОСОБА_4 виконати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.08.2024 у справі № 757/38157/24-к про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22022020000000027 від 22.03.2024 та повернути ТОВ «ГАЛА-ЮГ» (код ЄДРПОУ 38152125) майно, а саме: автомобіль DAF XF 105/260 д.н.з НОМЕР_1 , 2011 року випуску, та напівпричіп SCHMITZ SKO4 24/1О/35, д.н.з НОМЕР_2 , 2006 року випуску.
В обґрунтування скарги вказано, що станом на день подання скарги слідчий не виконує ухвалу слідчого судді та не повертає майно власнику.
2.Явка сторін
Представник ТОВ «ГАЛА ЮГ», адвокат ОСОБА_3 , подав заяву про розгляд скарги без його участі. Вимоги скарги підтримував у повному обсязі.
Слідчий в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду скарги був повідомленим належно.
Частиною 3 ст. 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Згідно з нормами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
3.Обставини, встановлені слідчим суддею, та зміст спірних правовідносин.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22022020000000027 від 22.03.2022, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 від 26.08.2024 у справі № 757/38157/24-к задоволено клопотання ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «ГАЛА-ЮГ» та скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міськрайонного суду Вінницької області від 22.03.2022 у справі № 127/6370/22 про арешт майна, яке належить ТОВ «ГАЛА-ЮГ», а саме: з автомобіля DAF XF 105/260, д.н.з НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ), 2011 року випуску, та напівпричепа SCHMITZ SKO4 24/1О/35, д.н.з НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ), 2006 року випуску.
Адвокат ОСОБА_3 у порядку ст. 220 КПК України звертався до органу досудового розслідування з клопотанням про виконання ухвали слідчого судді про скасування арешту майна.
Ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 від 26.08.2024 у справі № 757/38157/24-к надійшла на адресу ГСУ НП України 16.09.2024 за вх. № 166473. Виконання доручене старшому слідчому слідчої групи підполковнику поліції ОСОБА_4
14.10.2024 представник ТОВ «ГАЛА ЮГ», адвокат ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» надіслав скаргу не бездіяльність слідчого.
4. Мотиви слідчого судді
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Зокрема, предметом такого оскарження є бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; про закриття кримінального провадження; про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; про відмову у визнанні потерпілим; про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, а також повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру та рішення, дії чи бездіяльність при застосуванні заходів безпеки. Даний перелік, визначений КПК України, є вичерпним.
Згідно з ч. 1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Процесуальні дії - це дії учасників кримінального провадження, які передбачені та регламентовані кримінальним процесуальним законодавством, спрямовані на збирання, перевірку або використання доказів у кримінальному провадженні.
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 223 КПК України).
Кримінальний процесуальний кодекс передбачає проведення наступних слідчих (розшукових) дій: допит (статті 224-226, 232, 351-354, 356, 567 КПК); пред'явлення особи для впізнання (статті 228, 232, 355 КПК); пред'явлення речей для впізнання (статті 229, 232, 355 КПК); пред'явлення трупа для впізнання (ст. 230 КПК); обшук (статті 233-236 КПК); огляд місцевості, приміщення, речей та документів (статті 237, 361 КПК); огляд трупа (ст. 238 КПК); огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією (ст. 239 КПК); слідчий експеримент (ст. 240 КПК); освідування особи (ст. 241 КПК); проведення експертизи (ст. 242-245 КПК).
Кримінальний процесуальний кодекс передбачає проведення наступних негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК); накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК ); огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 КПК); зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК); зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК); обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК); установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК); спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК); аудіо,- відеоконтроль місця (ст. 270 КПК); контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК); виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК); негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК).
З огляду на викладене вище, вимога адвоката ОСОБА_3 про виконання ухвали слідчого судді не є клопотанням, передбаченим ст. 220 КПК України, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Частиною 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Відтак, слідчий судді дійшов висновку, що вимоги заявника, в яких він просить зобов'язатистаршого слідчого з ОВС ГСУ НП України ОСОБА_4 виконати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.08.2024 у справі № 757/38157/24-к про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22022020000000027 від 22.03.2024, не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 26 цього Кодексу.
Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити заявнику підстави та наслідки невиконання судового рішення, передбачено статтею 382 КПК України.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 303, 304, 307, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_7