печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1522/25-ц
31 січня 2025 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Головко Ю. Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів,
ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва із позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», та просить суд, визнати, що позивач має право не виконувати вимогу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про сплату боргу перед Публічним акціонерним товариством «Київенерго» у сумі 4077,45 грн. за централізоване постачання гарячої води за місцем мого проживання за адресою АДРЕСА_1 .
Як зазначено у позовній заяві позивач ОСОБА_1 пред'явив цей позов як споживач послуг на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», мотивуючи тим, що він є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з централізованого постачання гарячої води у місті Києві до 30.04.2018 надавало ПАТ «Київенерго», а з 01.05.2018 ці послуги став надавати відповідач ПАТ «Київенерго». Позивач, не згодний із твердженням про існування вказаного боргу, та направив відповідачу звернення про надання інформації.
Вивчивши позовну заяву з доданими до неї копіями документів, суддя дійшов такого висновку.
За загальним правилом позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 27 ЦПК).
Відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17 зазначено, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
У постанові від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Велика Палата ВС у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
Установлено, що спір за цим позовом виник з приводу надання житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , тому на правовідносини, що виникли, поширюються правила виключної підсудності (за місцезнаходженням нерухомого майна), тому справа належить до територіальної юрисдикції Голосіївського районного суду м. Києва.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншому суду.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
За таких підстав, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів, слід передати за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва (вул. Виставкова, 14А, м. Київ, 03127).
Керуючись ч. 1 ст. 27, статтями 31, 32, ч. 1 ч. 1 ст. 258, п. 1 ч. 1 ст. 260, ч. 1 ст. 261, ч. 9 ст. 268, п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів передати на розгляд за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва (вул. Виставкова, 14А, м. Київ, 03127).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю. Г. Головко