печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9537/25-к
28 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань старшого лейтенанта ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42025000000000116 від 10.02.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчий відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань старшого лейтенанта ОСОБА_6 за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернулась до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42025000000000116 від 10.02.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000116 від 10.02.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
26 лютого 2025 за адресою: м. Кропивницький, вул. Преображенська, між будинками 8 та 10 (арка до внутрішнього двору), ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
27 лютого 2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні за вищевказаних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, тобто у пособництві на одержання службовими особами, які займають відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди для себе за вчинення такими службовими особами в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їм службового становища.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), є зібрані в ході досудового розслідування докази.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначили, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказавши, що відповідне клопотання про застосування запобіжного заходу внесене за відсутності обґрунтованої підозри, ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000116 від 10.02.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
26 лютого 2025 за адресою: м. Кропивницький, вул. Преображенська, між будинками 8 та 10 (арка до внутрішнього двору), ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
27 лютого 2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 .
Слідчий суддя, з урахуванням матеріалів клопотання та пояснень сторін у судовому засіданні, вбачає наявними ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ризик переховування від слідства та суду слідчий суддя вважає доведеним, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується також тією обставиною, що ОСОБА_5 після отримання 26.02.2025 неправомірної вигоди від ОСОБА_9 , будучи викритим у вчиненні кримінального правопорушення, намагався втекти від працівників правоохоронних органів.
Майновий стан ОСОБА_5 дозволяє йому без надмірних фінансових обтяжень залишити межі України, обрати будь-яку країну світу для проживання та залишатись там протягом тривалого часу. Так, майновий стан самого підозрюваного, на переконання обвинувачення, свідчить про достатність ресурсів для тривалого життя підозрюваного в умовах розшуку.
З огляду на зазначене вище, є цілком вірогідним вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), наявний з огляду на те, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, зокрема пособництво у одержанні неправомірної вигоди невстановленими співучасниками із числа службових осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області, які займають відповідальне становище, вказує на вжиття заходів конспірації під час вчинення кримінального правопорушення та може свідчити, що підозрюваний може вживати заходів щодо створення штучних доказів своєї невинуватості. Крім того, сторона обвинувачення звертає увагу на те, що у межах кримінального провадження не віднайдено першу частину коштів, переданих у вигляді неправомірної вигоди, які можуть перебувати, зокрема, у підозрюваного або інших невстановлених службових осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області. А тому, є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 зацікавлений у їх невіднайденні та може вживати заходи щодо їх знищення, спотворення або приховання.
На цей час досудове розслідування триває та продовжується збір доказів, що зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення. На цей час не встановлено (ідентифіковано) службових осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області, причетних до вчинення злочину. У зв'язку з цим, ОСОБА_5 , маючи свободу дій, може повідомляти відомості, які стали йому відомі в ході слідчих дій у даному провадженні, а також інші важливі відомості, надати вказівку знищити, спотворити або сховати будь-які речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що створить перешкоду для подальшого викриття фактів злочинної діяльності ОСОБА_5 та осіб, за попередньою змовою з яким він вчиняв корупційне кримінальне правопорушення.
Вказаний ризик підтверджується активною поведінкою ОСОБА_5 , який під час вчинення кримінального правопорушення, діючи конспіративно, усвідомлюючи, що вчиняє кримінальне правопорушення, під час спілкування із ОСОБА_9 в месенджері Viber, після відправлення текстових повідомлень та їх прочитання, знищував сліди злочину, а саме видаляв відправлені ним текстові повідомлення.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні) наявний з огляду на те, що КПК України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.
Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні пов'язаний із тим, що ряд осіб, які є свідками або які можуть бути допитані як свідки (у порядку ст. 256 КПК України), працювали і продовжують працювати у ГУ ДПС у Кіровоградській області. Враховуючи, що ОСОБА_5 обіймає одну із керівних посад у вказаному органі (заступника начальника відділу інфраструктури та господарського забезпечення ГУ ДПС у Кіровоградській обл.), сторона обвинувачення вважає, що існує ймовірність того, що підозрюваний може впливати на його працівників та службових осіб, з якими у нього складись службові відносини, з метою ненадання ними правдивих та/або повних показань про відомі їм обставини кримінального провадження. Той факт, що ОСОБА_5 обіймає вказану посаду, не виключає вірогідності використання ним набутого за час роботи службового авторитету і сформованих відносин із особами (працівниками, службовими особами), з якими він взаємодіяв за посадою, для спроби поза процесуального впливу на свідків.
Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення діяв спільно з іншими, не встановленими на даний час, службовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області, з якими останній, перебуваючи на свободі, зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів вчинення кримінального правопорушення, вчиняти тиск шляхом підкупу, примусу, погроз на потерпілого, свідків з метою схилити їх до зміни показів або відмови від дачі правдивих показань у кримінальному провадженні.
Отже, існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання органу досудового розслідування та суду достовірних показань щодо обставин вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином) обґрунтовується тим, що на це час у кримінальному провадженні не допитано усіх свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування, в тому числі осіб, за попередньою змовою з якими ОСОБА_5 вчиняв кримінальне правопорушення.
ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, усвідомлюючи, що досудове розслідування перебуває в активній стадії та проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення персональних даних осіб, причетних до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, зможе сприяти переховуванню таких осіб від органу досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, може узгоджувати з останніми подальший план спільних дій для надання органу досудового розслідування завідомо неправдивих показів тощо.
ОСОБА_5 має у власності та користуванні ряд об'єктів нерухомості, а тому перебуваючи на волі та розуміючи ризик їх втратити у зв'язку з можливим арештом нерухомого майна, підозрюваний може спробувати здійснити відчуження нерухомого майна на третіх осіб, що унеможливить в подальшому досягнення такої цілі кримінального провадження, як конфіскація майна ОСОБА_5 як виду покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
Також слід зазначити, що ОСОБА_5 має широке коло зав'язків, серед службових осіб різних судових, правоохоронних та інших державних органів, користуючись якими підозрюваний може опосередковано здійснювати тиск на представників сторони обвинувачення та суд з метою незаконного впливу на перебіг досудового розслідування та прийняття процесуальних рішень.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається у тому, що на цей час ОСОБА_5 притягується до кримінальної відповідальності і вірогідно усвідомлює невідворотність покарання, а тому існує висока ймовірність того, що він може вчинити інші кримінальні правопорушення з метою покращення свого фінансового становища для подальшого фінансування ухилення від кримінальної відповідальності.
З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що будь-який більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання слідчого та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 182 КПК України, конкретні обставини та тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , даних про його особу, ймовірного розміру завданого збитку внаслідок події кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, вважаю із врахуванням принципів розумності і співмірності необхідним визначити заставу у розмірі 242 240 грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, оскільки на підставі досліджених матеріалів вважаю, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 182, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 25.04.2025, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000116 від 10.02.2025.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 242 240 гривні, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1