печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4239/25-к
пр. № 1-кс-7037/25
05 лютого 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , заявника адвоката ОСОБА_5 ,захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , підозрюваних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м.Києві в режимі відеоконференції з підозрюваними заяву захисника ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_17 від розгляду клопотання заступника керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42019221430000469 від 25.11.2019, про продовження строку досудового розслідування,
У провадження судді ОСОБА_1 надійшла заява захисника ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_17 від розгляду клопотання заступника керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42019221430000469 від 25.11.2019, про продовження строку досудового розслідування.
Заявлений відвід захисник ОСОБА_5 обґрунтовує тим, наразі існують обставини, які викликають сумнівів у неупередженості слідчої судді ОСОБА_17 . Так, суддя ОСОБА_17 здійснювала судовий розгляд справи №761/20822/24, за обвинуваченням ОСОБА_18 , захист якого здійснюється зокрема і ним, адвокатом ОСОБА_5 . Під час судового розгляду зазначеної справи суддя ОСОБА_17 проявила власне упереджене ставлення по відношенню до сторони захисту у справі №761/20822/24, зокрема шляхом штучного створення обставин, які стали підставою для звернення до Генерального прокурора та Вищої ради правосуддя з повідомленням про вчинення щодо судді дій, які порушують незалежність суддів та підривають авторитет правосуддя. Як вбачається з ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2024 року у справі №761/20822/24, за повідомленням судді ОСОБА_17 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100000001243 внесено відомості про злочин, передбачений ч.1 ст. 376 КК України за фактом втручання в її діяльність, як судді Печерського районного суду м. Києва щодо здійснення правосуддя, який мав місце під час розгляду кримінального провадження №12023100000001320. Таким чином, існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_17 по відношенню до нього, як захисника ОСОБА_13 , а отже й самого ОСОБА_13 , а також свідчать про наявність реального конфлікту інтересів.
Сторона захисту в судовому засіданні підтримали заяву та просили її задовольнити.
Підозрювані в судовому засіданні підтримали заяву про відвід.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні заперечили щодо задоволення зави про відвід слідчого судді та просили відмовити у її задоволенні.
Вивчивши заявлений відвід слідчому судді, дослідивши матеріали провадження, заслухавши позицію учасників, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до наступного висновку.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у статті 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді (колегії суддів) відвід, який повинен бути вмотивованим відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України.
Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, ч.5 ст.21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.
Відповідно до статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Заявлений відвід стороною захисту мотивований тим, що суддя ОСОБА_17 здійснювала судовий розгляд справи №761/20822/24, за обвинуваченням ОСОБА_18 , захист якого здійснюється зокрема і ним, адвокатом ОСОБА_5 . Під час судового розгляду зазначеної справи суддя ОСОБА_17 проявила власне упереджене ставлення по відношенню до сторони захисту у справі №761/20822/24, зокрема шляхом штучного створення обставин, які стали підставою для звернення до Генерального прокурора та Вищої ради правосуддя з повідомленням про вчинення щодо судді дій, які порушують незалежність суддів та підривають авторитет правосуддя. Як вбачається з ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2024 року у справі №761/20822/24, за повідомленням судді ОСОБА_17 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100000001243 внесено відомості про злочин, передбачений ч.1 ст. 376 КК України за фактом втручання в її діяльність, як судді Печерського районного суду м. Києва щодо здійснення правосуддя, який мав місце під час розгляду кримінального провадження №12023100000001320. Таким чином, існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_17 по відношенню до нього, як захисника ОСОБА_13 , а отже й самого ОСОБА_13 , а також свідчать про наявність реального конфлікту інтересів.
Разом з тим, таких обставин під час розгляду заяви не встановлено. Обставини, зазначені захисником ОСОБА_5 щодо відводу слідчого судді, є його суб'єктивним переконанням, яке нічим не підтверджені. Обставин, за наявності яких слідчий суддя підлягав би безумовному відводу, при розгляді заяви про відвід слідчим суддею не встановлено і заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_17 . По суті доводи заявника зводяться до незгоди з рішенням судді.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. У справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» (Hauschildt v. Denmark) вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Таким чином, суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості слідчого судді ОСОБА_17 , що унеможливлювало б постановлення нею об'єктивного судового рішення, а заява зводиться до незгоди з рішеннями судді. Як наслідок встановлено, що підстави, згідно із правилами КПК України, для відводу слідчого судді відсутні.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 309 КПК України, суддя,
Заяву захисника ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_17 від розгляду клопотання заступника керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42019221430000469 від 25.11.2019, про продовження строку досудового розслідування - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1