ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6241/25
провадження № 3/753/2968/25
"04" квітня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В. розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
19 березня 2025 року о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сімейну сварку зі своїм вітчимом ОСОБА_2 , в ході якої словесно ображав та погрожував, в результаті чого могла бути заподіяна шкода психологічному здоров'ю потерпілого, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини свого неприбуття суду не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Натомість, в засідання прибув заявник ОСОБА_2 , який суду показав, що є вітчимом ОСОБА_1 . Його пасинок поводить себе неадекватно, систематично в його бік виражається нецензурною лайкою, погрожує, застосовує фізичне насилля. В день подій, 19.03.2025 року, під час складання поліцією матеріалу відносно ОСОБА_1 , працівники правоохоронних органів забрали останнього до ТЦК та СП. Наразі, ОСОБА_1 перебуває у Чернігові на навчаннях, а тому й прибути до суду можливості не мав. Крім того, ОСОБА_2 просив суворо не карати його пасинка. На даний момент вони разом не проживають та конфлікти відсутні.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення, заяву, пояснення, лист зі Служби у справах дітей та сім'ї, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, рапорт, прихожу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні.
Вирішуючи питання про вид та міру адміністративного стягнення, яке слід призначити ОСОБА_1 , суд виходить із наступного.
Так, відповідно до положень ст. 23 КУпАП України адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Тому враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , відсутність обтяжуючих обставин, відсутність ситстемності вчинення адміністративних правопорушень, проходження останнім військової служби, вважаю що у даній конкретній ситуації буде доцільним та правильним, керуючись полеженнями ст. 22 КУпАП оголосити ОСОБА_1 усне заявуження, а провадження у справі закрити у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, і саме таке стягнення буде необхідним та достатнім для належного виховання останнього у дусі додержання законів України і сприятиме недопущенню вчинення ним нових адміністратиних правопорушень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 173-2, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням - а провадження відносно нього закрити.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя: