Справа №705/398/24
2/705/409/25 РІШЕННЯ
04 квітня 2025 року м.Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021 в розмірі 25652,07 грн, з яких: 14250,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11402.07 грн - сума заборгованості за відсотками, та понесені судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що 30.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 883460606.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося відступити ТОВ «Таліон плюс» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» зобов'язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених договором. 31.12.2020 Додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції. Відповідно до Реєстру боржників № 143 від 20.07.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021.
20.10.2022 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах Боржників.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021 в сумі 25652,07 грн.
Відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, вчасно не повернув кредитні кошти та кошти за користування кредитом, тобто не виконав умови, передбачені кредитним договором, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість в загальному розмірі 25652,07 грн. У зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості по кредитному договору. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування жодних санкцій.
Ухвалою судді від 21.02.2024 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз'яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.
Відповідач ОСОБА_1 11.03.2024 особисто отримав копію ухвали та позовної заяви з додатками.
За вх. № 8145 від 27.03.2024 від представника відповідача - адвоката Цокало Т.М. надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що за умовами укладеного 30.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору кредитодавець зобов'язувався надати позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 14250,00 грн. Проте позивачем не надано суду належних, допустимих і достовірних доказів того, що відповідачу після укладення кредитного договору було видано кредит саме в сумах заявлених позовних вимог. Визначення даних сум в кредитному договорі не свідчить про отримання саме в цьому розмірі кредиту відповідачем і виконання кредитодавцем своїх зобов'язань по договорах. Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу. Також відповідач не визнає факт, що позивач правомірно набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, зважаючи на те, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Позивач у позовній заяві зазначає, що право грошової вимоги до боржників він набув на підставі договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», за яким відбувся перехід права грошової вимоги до боржників на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до цього ж договору, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор). Проте відповідач заперечує, що такий перехід права грошової вимоги є правомірним, оскільки укладання цих договорів відбулось ще до моменту підписання договору № 883460606 від 30.04.2021, укладеного між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що в свою чергу унеможливлює встановити правомірність переходу прав вимоги за цим кредитним договором від ТОВ «Таліон Плюс» до позивача, адже грошова вимога, право якої відступається за зазначеними договорами факторингу, є недійсною. Також у відзиві зазначено, що Реєстр боржників до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 не підписаний первісним кредитором. Позивачем не надано доказів сплати визначеної ціни продажу за договором - оплати за відступлення права вимоги по договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, таким чином не доведено належними та допустимими доказами обставину переходу права вимоги за кредитним договором № 3181722339 від 30.04.2021 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». На підставі зазначеного представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн.
За вх. № 8549 від 01.04.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що жодних заперечень з приводу того, що відповідач ОСОБА_1 не погодився з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання вищезазначеного договору ним висловлено не було. Відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного кредитного договору. Відтак, з огляду на свободу договору, яка передбачена Цивільним Кодексом України, сторони на власний розсуд визначили умови кредитного договору. При цьому, вказаний договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін. Стосовно відступлення права вимоги, у відповіді зазначено, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Згодом, 31.12.2020 Додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції, за умовами якої наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. Саме цим ТОВ «Таліон плюс» гарантує, що йому належить право вимоги по всім Кредитним договорам переуступлених до ТОВ «ФК «ЄАПБ», в тому числі по кредитному договору № 883460606 від 30.04.2021. Вказане підтверджується Витягом з Реєстру боржників № 143 від 20.07.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс». Крім того, на підтвердження надання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 14250,00 грн. позивачем надано копію Платіжного доручення №f4bf2aff-f965-4457-8bdd-15437f156a8а та зазначено, що її оригінал знаходиться у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Також позивачем долучені до відповіді на відзив детальні розрахунки заборгованості відповідача за кредитним договором № 3181722339 від 30.04.2021. Крім того, у поданому відзиві представник відповідача просить стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн, проте позивач категорично з цим не погоджується, з огляду на те, що понесені витрати повинні бути документально підтвердженими та доведеними. В даній справі неможливо встановити, яким чином розраховувались суми гонорару адвоката, а саме відсутні докази обґрунтування розміру витрат, тому вони не можуть підлягати до стягнення.
За вх. № 10746 від 23.04.2024 від представника відповідача - адвоката Цокало Т.М. надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що позовні вимоги та надані докази містять суперечливі дані, оскільки Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021 містить стовпчик «Нараховано» та «Сплачено». Відповідно до цього, ОСОБА_1 було нараховано 14250,00 грн. - тіло та 13708,57 грн - проценти. В свою чергу стовпчик сплачено містить виплачену суму ОСОБА_1 в рахунок заборгованості за кредитним договором № 883460606. Тобто, розрахунок заборгованості несе інформацію щодо відсутності заборгованості ОСОБА_1 . Крім того, в поясненнях зазначена позиція відповідача, аналогічна викладеній у відзиві на позов, з приводу того, що він не визнає факту правомірності набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором.
За вх. № 11169 від представника позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення, в яких спростовується позиція відповідача стосовно графи «Сплачено», яка міститься в Розрахунку заборгованості. Так, із наданого Розрахунку вбачається сума видачі кредиту - 14 250,00 грн згідно таблиці «Оплати, грн» відповідач не вносив жодних платежів на погашення заборгованості на рахунки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Стовпчики «Сплачено» у розрахунку від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за 20.07.2021 означають передачу заборгованості за Договором факторингу № 28/1118-01 до ТОВ «Таліон плюс». Тобто, ТОВ «Таліон плюс» оплатив ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кошти, у зв'язку з чим набув право вимоги до відповідача. Твердження відповідача щодо відсутності заборгованості ОСОБА_1 є хибним та несе в собі неправдиву інформацію, адже згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Таліон плюс», відповідач здійснив оплату в погашення заборгованості: дата - 23.08.2021, сума - 4 900,00 грн. Вказане свідчить про те, що заборгованість за кредитним договором в повній мірі не погашена.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Із досліджених судом доказів встановлено, що 30.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 883460606. Дана обставина, крім Кредитного договору, підтверджується Паспортом споживчого кредиту продукту «Комфорт» до Договору № 883460606, де зазначені умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме для споживчих цілей.
Відповідачу ОСОБА_1 на підставі кредитного Договору № 883460606 від 30.04.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» як кредитодавцем надано суму кредиту в розмірі 14250,00 грн із встановленим строком кредитування 126 днів. Крім того, сторонами було погоджено графік платежів за договором про надання коштів у позику, на умовах фінансового кредиту від 30.04.2021. Таким чином, сторонами були узгоджено всі умови укладеного кредитного договору.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося відступити ТОВ «Таліон плюс» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» зобов'язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених договором.
31.12.2020 Додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції. Відповідно до Реєстру боржників № 143 від 20.07.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021.
20.10.2022 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах Боржників.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021 в сумі 25652,07 грн, з яких: 14250,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 11402,07 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно зі ст. 611 ЦК України однією з форм відповідальності за порушення зобов'язання є сплата неустойки, у вигляді штрафу або пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитодавець ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021 перед позичальником ОСОБА_1 виконав у повній мірі та надав на відповідних погоджених умовах у користування обумовлену суму коштів, що підтверджується Платіжним дорученням №f4bf2aff-f965-4457-8bdd-15437f156a8а від 30.04.2021.
Відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами вказаного кредитного договору та погодився на них, проте, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в загальному розмірі 25652,07 грн.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.
На підтвердження переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021 позивачем надано відповідні документи, в тому числі: Витяг з Реєстру прав вимоги № 143 від 20.07.2021; Додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018; Договір факторингу № 20102022 від 20.10.2022; Витяг з Реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022; Платіжне доручення № 18921 від 25.10.2022; Платіжне доручення №18921 від 25.10.2022 та Розрахунки заборгованості за кредитним договором.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Крім того, відповідно до п. 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів-суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що позивачем обґрунтовані позовні вимоги та підтверджені наданими доказами, суд знаходить позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що позов судом задовольняється повністю, судові витрати, які поніс позивач у виді сплаченого судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а понесені відповідачем витрати на правничу допомогу не підлягають до стягнення.
Керуючись ст. ст. 19, 141, 76-81, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за Кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021 в розмірі 25652 (двадцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн 07 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів»; 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя О.І.Єщенко